Рішення № 85049215, 04.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 260/514/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участю сторін:

представників позивача - Лещинець Л.В.,

представника відповідача - Василенко І.Ю.,

представника третьої особи 1 - Троцюк О.В.,

представника третьої особи 2 - Пойда О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Закарпатської митниці ДФС (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 39515893) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, 2А, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 37975895), Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород (пл. Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 38015610) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 жовтня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Іванчулинця Д.В. у відрядженні з 16.10.2019 року по 18.10.2019 року рішення в повному обсязі складено та підписано 21 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника ОСОБА_2 (далі - представник позивача) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці ДФС (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (далі - третя особа 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород (далі - третя особа 2), враховуючи заяву про зміну предмету позову просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення UA305000/2019/000005/2 про коригування митної вартості товарів від 21 січня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 305000/2019/00005 від 21.01.2019 року; 2) зобов`язати Закарпатську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених позивачем митних платежів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу державної казначейської служби України; 3) стягнути з Закарпатської митниці ДФС, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року призначено судове засідання з розгляду даної адміністративної справи.

Ухвалою суду від 09 серпня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ОСОБА_1 , у січні 2019 року здійснила заходи по митному оформленню автомобіля марки «OPEL» модель «INSIGNIA» 2014 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , реєстраційний номер Угорщини НОМЕР_3 . При декларуванні вказаного автомобіля позивачем, відповідно до ст. 57 МК України обрано основний метод (за ціною договору (контракту)) визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, та подані всі необхідні документи для визначення митної вартості, встановлені ст. 53 МК України. Додатково позивачем надано звіт про оцінку легкового автомобіля «OPEL» модель «INSIGNIA» № НОМЕР_4 від 03.01.2019 року, який виконано суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 21 січня 2019 року Закарпатською митницею ДФС винесено рішення № UA305000/2019/000005/2 про коригування митної вартості товарів. Відповідно до вказаного рішення про коригування митної вартості товарів від 21 січня 2019 року митна вартість автомобіля складає 2940522, 22 угорські форинти (9150 Євро). У зв`язку з вказаним рішенням позивачем до державного бюджету України надмірно сплачено митні платежі в розмірі 40231 (сорок тисяч двісті тридцять одна) грн. Зазначає, що відомості у всіх поданих документах не суперечать одне одному та є достатніми для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту). Вартість автомобіля марки «OPEL» модель «INSIGNIA» 2014 року випуску підтверджено належними та допустимими доказами. Звертає увагу, що працівниками Закарпатської митниці ДФС визначено митну вартість автомобіля за резервним (останнім) методом, що суперечить ч. 2, З ст. 57 МК України, відповідно до яких основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Вважає, що інформація наведена у рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2019/000005/2 від 21 січня 2019 року не відповідає дійсності, а саме рішення підлягає скасуванню.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що митна вартість товару у митній декларації заявлена декларантом самостійно за резервним методом (5300 євро) і з урахуванням транспортних витрат (30000 угорських форинтів) становить 172098,79 грн. (еквівалент 5394,31 євро). Застосування декларантом резервного методу належним чином підтверджується змістом графи 43 митної декларації. Зазначає, що під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 9150 євро. Звертає увагу, що у наданому до митного оформлення висновку експерта середня ціна КТЗ (колісного транспортного засобу), на якому ґрунтується подальший розрахунок вартості, береться експертом саме з цифрової копії аналогу (фототаблиці), неналежна якість якого унеможливлює прочитання та ідентифікацію цього документа Таким чином, з урахуванням невідповідностей та неможливості ідентифікації джерел отримання даних, вказаний експертний висновок не може бути прийнятий в якості достовірного джерела інформації. Зазначає, що на запит митниці про надання додаткових документів декларантом в цей же день о 18:26 направлено митниці повідомлення про неможливість надання додаткових документів. У зв`язку з цим, в цей же день 21.01.2019 о 19:32 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості UA305000/2019/000005/2. Також звертає увагу, що митна вартість спірного автомобіля, поданого до митного оформлення 21.01.2019 р. за митною декларацією № UA305160/2019/003407, заявлена декларантом самостійно за резервним методом (5300 євро) і з урахуванням транспортних витрат (30000 угорських форинтів) становить 172098,79 грн. (еквівалент 5394,31 євро). Таким чином, вважає, що митна вартість товару була заявлена декларантом самостійно за резервним (останнім) методом, у зв`язку з чим всі зауваження позивача в тексті позову до митниці в частині послідовності застосування методів визначення митної вартості є необґрунтованими, оскільки при коригуванні заявленої декларантом за резервним методом (який застосовується, коли вартість неможливо визначити за всіма попередніми методами) митної вартості може бути застосований також тільки резервний метод.

Третя особа 1 подала до суду пояснення щодо позову, відповідно до яких зазначила, що

на контролюючі органи, якими є митні органи, покладено обов`язок надати висновок органу Державної казначейської служби України для здійснення повернення надміру сплаченого податку на додану вартість, а на органи Державної казначейської служби України покладено обов`язок у разі одержання від контролюючого органу висновку здійснити таке повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків. Звертає увагу, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надміру сплачених до бюджету та не передбачено повернення надмірно сплачених митних платежів у спосіб судового стягнення.

Третя особа 2 у своїх поясненнях вказала, що зокрема орган ДФС після отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до пункту 24 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства. На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у визначеному законодавством порядку. Звертає увагу, що органи казначейства несуть відповідальність лише у разі невиконання висновку митного органу. У даному випадку, висновок митного органу та реєстр до органу Казначейства не подавався, а отже відповідальність органу казначейства відсутня.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти задоволення таких заперечила та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 січня 2019 року декларантом (ФОП ОСОБА_4 ) було подано до митного оформлення митну декларацію № UA305160/2019/003407 на товар - легковий автомобіль Опель Інсігнія Спортз Турер SW, 2014 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 з метою випуску його у вільний обіг на адресу громадянки ОСОБА_1

Митна вартість товару у вказаній митній декларації заявлена декларантом самостійно за резервним методом (5300 євро) і з урахуванням транспортних витрат (30000 угорських форинтів) становить 172098,79 грн. (еквівалент 5394,31 євро).

Під час прийняття митної декларації до митного оформлення, автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) в програмному забезпеченні АСМО «Інспектор» для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_2 згенеровано числовий індикатор вартості на рівні 9150 євро.

В рамках виконання митних формальностей, згенерованих АСАУР, посадовою особою, що здійснювала митне оформлення, 21.01.2019 р. о 11:41 направлено електронний запит до спеціалізованого підрозділу митниці з метою перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Спеціалізованим підрозділом митниці здійснено перевірку заявленої митної вартості вищезазначеного товару та наданих для її підтвердження документів.

Для підтвердження митної вартості товару до митного оформлення позивачем подано:

- рахунок-фактуру від 28.12.2018 року відповідно до якого вартість автомобіля складає

1500000 угорських форинтів;

- лист ДФСУ № 31001/7/99-99-19-03-17 від 20.09.2016 року;

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 від 11.08.2017 року, свідоцтво про перехід права власності на транспортний засіб марки «OPEL» модель «INSIGNIA» 2014 року;

- акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу;

- експортну декларацію MRN 18HU721000259D6EC8 від 28.12.2018 року;

- калькуляцію витрат на транспортування автомобіля від 03.01.2019 року;

- звіт про оцінку легкового автомобіля марки «OPEL» модель «INSIGNIA» № 2019-01-

03-03 від 03.01.2019 року.

Митна вартість товару заявлена декларантом за резервним методом на підставі цінової інформації звіту про оцінку товару від 03.01.2019 № 2019-01-03-03 (5300 євро). Шляхом перевірки даного документу встановлено, що цифрова копія аналогу (фототаблиця), який взято за основу при розрахунку вартості, є неналежної якості та унеможливлює аналіз параметрів та характеристик даного аналогу, що викликає сумнів в достовірності такого розрахунку.

За результатами розгляду запиту, з урахуванням поданих документів, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товару з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари (числовий індикатор, згенерований АСАУР для даного транспортного засобу) а також порівняння з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у митниці виник сумнів у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості товару, оскільки її рівень був значно нижчим за числовий індикатор, згенерований АСАУР для даного транспортного засобу, а також за рівень вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Оскільки наданий до митного оформлення основний, підтверджуючий заявлену за резервним методом митну вартість документ (експертний висновок), викликав сумнів у своїй достовірності, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, органом доходів і зборів в цей же день о 14:41 направлено декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На запит митниці про надання додаткових документів декларантом в цей же день о 18:26 направлено митниці повідомлення про неможливість надання додаткових документів.

Право на проведення консультації з органом доходів і зборів відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України декларантом використано не було.

На підставі вищенаведеного, відповідачем 21 січня 2019 року було прийнято рішення про коригування митної вартості UA305000/2019/000005/2.

22 січня 2019 року для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом позивача подана нова митна декларація № UA 305160/2019/003858 на автомобіль марки Опель Інсігнія Спортз Турер SW, 2014 року виготовлення, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2 .

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст. 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 МК України).

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений ст. 53 Митного кодексу України. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Судом встановлено, що митна вартість спірного автомобіля, поданого до митного оформлення 21.01.2019 року за митною декларацією № UA305160/2019/003407, заявлена декларантом самостійно за резервним методом (5300 євро) і з урахуванням транспортних витрат (30000 угорських форинтів) становить 172098,79 грн. (еквівалент 5394,31 євро), що підтверджується змістом митної декларації та декларації митної вартості.

Суд звертає увагу, що ст. 57 МК України «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту» регламентовано тільки види та послідовність застосування методів визначення митної вартості. Обставини та умови застосування основного методу визначення; митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, передбачені ст.58 МК України.

Оскільки митна вартість товару заявлена декларантом самостійно за резервним методом на підставі інформації з цінового експертного висновку, то єдиним документом, що підтверджує митну вартість, можна вважати тільки саме експертний висновок, в той час як всі решта документів (у тому числі рахунок та експортна декларація) у даному випадку підтверджують тільки фактурну вартість.

Твердження позивача, що згідно митної декларації та договору купівлі-продажу вартість автомобіля складає 1500000 угорських форинтів або 150446,85 грн. (5300 євро) не відповідає дійсності, оскільки 1500000 угорських форинтів (еквівалент 150446,85 грн. або 4715,65 євро) це фактурна вартість і вона відповідно вказана в графі 42 митної декларації, в той час як 5300 євро є визначена експертом ринкова вартість автомобіля, яку декларантом використано для визначення митної вартості за резервним методом: 5300 євро (ринкова вартість) з урахуванням 30000 угорських форинтів (задекларовані транспортні витрати, як складова митної вартості) становлять еквівалент 5394,313 євро або 172098,79 грн., що відповідним чином відображено в графі 45 митної декларації.

Позивач вважає неправомірним прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, оскільки відповідачем не застосовувався при коригуванні митної вартості перший (основний) метод визначення митної вартості.

Однак, як зазначено вище, митна вартість товару була заявлена декларантом самостійно за резервним (останнім) методом та при коригуванні заявленої декларантом за резервним методом (який застосовується, коли вартість неможливо визначити за всіма попередніми методами) митної вартості може бути застосований також тільки резервний метод.

Щодо зауваження позивача стосовно того, що митницею в рамках запиту додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до умов ст. 53 МК України було у тому числі запрошено висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, в той час як один експертний висновок вже був до митного оформлення і на основі його інформації декларантом застосовано резервний метод, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, митна вартість товару заявлена декларантом за резервним методом на підставі цінової інформації звіту про оцінку товару від 03.01.2019 №2 019-01- 03-03 (5300 євро). Шляхом, перевірки даного документу було встановлено, що цифрова копія аналогу (фототаблиця), який взято за основу при розрахунку вартості, є неналежної якості та унеможливлює аналіз параметрів та характеристик даного аналогу, що викликає сумнів в достовірності такого розрахунку.

Так, відповідно до розділу 4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, на основі якої здійснюються всі цінові експертні висновки, усі дані, наведені у звіті (акті) про оцінку або у висновку експерта (експертного дослідження), зазначаються з посиланням на джерело їх отримання. Джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки.

У наданому до митного оформлення висновку експерта середня ціна КТЗ (колісного транспортного засобу), на якому власне ґрунтується подальший розрахунок вартості, береться експертом саме з цифрової копії аналогу (фототаблиці), неналежна якість якого унеможливлює прочитання та ідентифікацію цього документа.

Таким чином, з урахуванням невідповідностей та неможливості ідентифікації джерел отримання даних, вказаний експертний висновок не був прийнятий в якості достовірного джерела інформації.

З огляду на викладене вище (документ митниці поданий, але його достовірність викликає сумнів), та з урахуванням наявного резервного методу, з метою отримання більш достовірного та якісного джерела інформації митницею було додатково запрошено висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями належним чином та з можливістю об`єктивної ідентифікації використаної інформації.

Також судом встановлено, що особою, уповноваженою декларантом (позивачем) на декларування товарів (ФОП ОСОБА_4 ) 22.01.2019 року, після винесення митницею оскаржених рішень, подано відповідачу митну декларацію UA305160/2019/003858 в графі 12 «Відомість про вартість» якої зазначено 293906,08 грн.; лівому підрозділі графи 43 «Код МВВ» проставлено « 6» тобто визначений декларантом резервний метод митної вартості товару; у графі 45 «Коригування» вказано вартість товару 293906,08 грн.; у графі 47 «Нарахування платежів» митної декларації зазначено види надходжень бюджету, що контролюються митними органами та спосіб здійснення таких розрахунків за кодом « 01».

Окрім цього, судом встановлено, що нова митна декларація UA305160/2019/003858 від 22.01.2019 року не містить:

- у правому підрозділі графи 43 «Код МВВ» порядкового номеру методу визначення митної вартості, який застосований митним органом у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товарів;

- в окремих рядках графи 47 відображення сум: а) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, що підлягають сплаті до державного бюджету; б) митних платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; в) різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, сплата якої забезпечується шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України;

- у графі В «Подробиці розрахунків» відомостей про забезпечення сплати митних платежів шляхом надання гарантом фінансової гарантії у вигляді документа та зазначення коду за ЄДРПОУ гаранта та номеру (номерів) відповідних гарантійних документів;

- спосіб сплати різниці між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом (в разі внесення грошової застави на відповідний рахунок митного органу), зазначеного кодом розрахунку « 55» згідно Класифікатора способів розрахунків.

Таким чином, аналізуючи зміст митної декларації № UA305160/2019/003858 від 22.01.2019 року суд дійшов висновку, що декларантом самостійно обраний резервний метод визначення митної вартості, оскільки у графі 43 вказано метод визначення митної вартості « 6» та правий підрозділ цієї графи не заповнений, а також не забезпечено сплату митних платежів шляхом застосування декларантом гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Отже, позивач або уповноважена ним особа не скористалися правом на випуск товару, що декларується, у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Окрім цього, відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UA305000/2019/000005/2 від 21.02.2019 року, а саме на другому аркуші зазначено про право позивача на випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених ч. 7 ст. 55 МК України.

Аналіз змісту позовних вимог свідчить про те, що позивач не згоден з митною вартістю, яка визначена митним органом у спірному рішенні. Як наслідок, він мав право скористатись, як зазначено вище, правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених ч. 7 ст. 55 МК України (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом), однак не зробив цього, фактично погодившись із методом визначення митної вартості та митною вартістю товару, визначеною митним органом у оскарженому рішенні № UA305000/2019/000005/2 від 21.01.2019 року, вказавши її у новій митній декларації № UA305160/2019/003858 від 22.01.2019 року, а тому правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості припинив існувати з моменту подання нової митної декларації.

Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 30.10.2018 року у справі № 816/2396/17 (адміністративне провадження №К/9901/61818/18).

Водночас доводи представника позивача щодо помилок, допущених декларантом позивача судом до уваги не беруться, оскільки згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Крім того, незастосування позивачем ч. 7 ст. 55 МК України (стосовно випуску товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання), не є наслідком помилкового заповнення декларантом певних граф митної декларації. Це є юридично значущі дії позивача, які підтверджуються, зокрема, змістом відповідних граф митної декларації.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини встановлені судом в ході розгляду даної адміністративної справи, суд вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання Закарпатської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених позивачем митних платежів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами до відповідного органу державної казначейської служби України суд зазначає, що дана позовна вимога є похідною від позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення UA305000/2019/000005/2 про коригування митної вартості товарів від 21 січня 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 305000/2019/00005 від 21.01.2019 року, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного рішення, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до ст. 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Закарпатської митниці ДФС (вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 39515893) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області (вул. П. Мирного, 2А, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 37975895), Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгород (пл. Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, ЄДРПОУ 38015610) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець