Рішення № 85048813, 23.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Справа № 160/5748/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення витрат на утримання, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути витрати, пов`язані з її утриманням у розмірі 85541,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 153 о/с від 04.06. 2018 року відповідач звільнена зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Оскільки відповідачем не були виконані зобов`язання за договором №1532 та конрактом №2989, вона має відшкодувати витрати на її утримання за 2012-2015 роки у розмірі 21 132,34 грн. та за 2015-2017 року у розмірі 64 408,95 грн. В порушення вимог статті 18 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент зарахування до органів внутрішніх справ, та вимог статті 74 Закону України «Про національну поліцію» відповідач добровільно не відшкодувала витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ просить в судовому порядку відшкодувати відповідні витрати у загальному розмірі 85541,29 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.08.2019 року відповідачем подано до суду відзив на позов, у якому зазначає, що загальна кількість років, які відповідач відпрацювала на посадах, на які була призначена замовником, становить три роки та п`ять днів. Також зазначає, що обов`язковість відпрацювання та відшкодування вартості навчання призводить до порушення конституційного права на працю, що вільно обирається або на яку вільно погоджується особа.

31.07.2019 року до суду від представника третьої особи - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, надійшли пояснення на позовну заяву, у яких третя особа зазначає, що підтримує позов.

31.07.2019 року до суду від представника третьої особи - голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, надійшли пояснення на позовну заяву, у яких третя особа зазначає, що підтримує позов.

04.09.2019 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій він зазначає, що навчання відповідача відбувалось на безоплатній основі за рахунок коштів державного бюджету, тому предметом позову є не стягнення коштів за навчання у навчальному закладі. Разом з цим, договором передбачено обов`язок особи, що навчалась сплатити витрати пов`язані з утриманням у навчальному закладі у разі звільнення зі служби в поліції протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу.

Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ одночасно з позовною заявою було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

12.08.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить залишити позовну без розгляду, у зв`язку із тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 року було задоволено заяву Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2012 року на виконання вимог статті 18 Закону України «Про міліцію» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та наказу МВС від 14.05.2007 року №150 між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений договір № 1532 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 01.08.2012 року № 98 ос ОСОБА_1 була зарахована курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та їй було присвоєно перше спеціальне звання рядовий міліції.

29.05.2015 року ОСОБА_1 успішно закінчила Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, отримала диплом та була направлена для проходження служби до ОВС.

На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 218 о/с від 30.05.2015 року відповідач, як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, була призначена на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Індустріального районного відділу Дніпропетровського міського управління.

Згідно наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 18.08.2015 року № 195 ос ОСОБА_1 було зараховано слухачем магістратури денної форми навчання за спеціальністю 8.03040101 «Правознавство» за державним замовленням.

На підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 26.08.2015 року № 365 о/с ОСОБА_1 було відряджено до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, звільнивши її з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Індустріального районного відділу Дніпропетровського міського управління.

01.09.2015 року між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС України в Дніпропетровській області був укладений договір № 2947 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

У зв`язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 згідно наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 06.11.2015 року № 299 ос звільнено за пунктом 63 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно поданих рапортів від 06.11.2015 року та на підставі наказу від 15.12.2015 року № 330 ос зараховано, як прибулу з Міністерства внутрішніх справ на навчання з 07.11.2015 року, відповідно до пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію».

Також 07.02.2017 року між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУНП в Дніпропетровській області був укладений контракт № 2989 про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, після укладення якого попередній договір від 01.09.2015 року № 2947 припинив свою дію.

На підставі наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 72 о/с від 20.02.2017 року відповідач, як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, була призначена на посаду слідчого відділення Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 153 о/с від 04.06.2018 року відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» на підставі рапорту від 07.05.2018 року.

Враховуючи те, що відповідач звільнився з Національної поліції за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після завершення навчання, але не відшкодував витрати на навчання в ДДУВС у добровільному порядку, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію» (чинного на час зарахування на навчання), особи начальницького складу ОВС, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно пункту 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 (далі Порядок № 313), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.

01.08.2012 року на виконання вимог статті 18 Закону України «Про міліцію» між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС в Дніпропетровській області був укладений договір № 1532 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Пунктом 2.3.6. договору передбачено, що в разі звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у пункті 3 договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Відповідно до пункту 3 договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України.

Згідно із пунктом 6.27 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, порядок та підстави для відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ осіб, які навчалися за державним замовленням, визначаються відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до пункту 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, у разі відмови осіб, які навчалися за державним замовленням, від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно із статтею 9 Закону України «Про міліцію» (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), на курсантів, слухачів, ад`юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов`язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про міліцію», підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як встановлено під час судового розгляду відповідач після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на підставіі договору від 01.08.2012 року № 1532 був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Індустріального районного відділу Дніпропетровського міського управління на підставі наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 218 о/с від 30.05.2015 року.

Згідно наказу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 26.08.2015 року № 365 о/с ОСОБА_1 було відряджено до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Вподальшому у зв`язку із прийняттям Закону України «Про національну поліцію» ОСОБА_1 було переведено до Національної поліції. Звільнення її з посади відбулось лише 04.06.2018 року відповідно наказу № 153 о/с.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 виконала покладений на неї обов`язок прибути до місця призначення після закінчення навчання та не була звільнена з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання на підставі договору від 01.08.2012 року № 1532.

Щодо твердження позивача про те, що період навчання за державним замовленням для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» не зараховується до трирічного терміну, який необхідно пропрацювати в органах внутрішніх справ після завершення навчання за договором від 01.08.2012 року № 1532, суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.3.5. Договору після закінчення навчання відповідач зобов`язана прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена ГУМВС в Дніпропетровській області, і відпрацювати не менше трьох років.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідно умов договору від 01.08.2012 року № 1532 відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначена ГУМВС в Дніпропетровській області, і відпрацювати не менше трьох років.

В свою чергу, суд звертає увагу, що розділ 3 Договору №1532 встановлює вичерпний перелік підстав для відшкодування фактичних витрат на підготовку, які включають в себе дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті через небажання особи продовжувати навчання або недисциплінованість (пункт 3.1); відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу (пункт 3.2); звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Отже, відповідно пунктів 2.3.6 та 3.3 договору від 01.08.2012 року № 1532 зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у відповідача, в даному випадку, виникає виключно у разі звільнення зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

В даному випадку, ОСОБА_1 закінчила навчальний заклад за даним договором №1532 29.05.2015 року, а зі служби була звільнена 04.06.2018 року, що свідчить про відсутність факту звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби протягом перших трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, а відповідно і відсутність підстави передбаченої пунктом 3.3 договору №1532 для відшкодування фактичних витрат на її підготовку у розмірі 21 132, 34 грн.

Крім цього, суд зазначає, що відрядження відповідача до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ для здобуття кваліфікації магістр відбулось за згодою Головного управління МВС України в Дніпропетровській області.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за період з 2012 року по 2015 рік у розмірі 21132,34 грн. не підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх за період з 2015 року по 2017 року у розмірі 64408,95 грн. суд зазначає наступне.

01.09.2015 року між відповідачем, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУМВС в Дніпропетровській області був укладений договір № 2947 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Також 07.02.2017 року між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та ГУНП в Дніпропетровській області був укладений контракт № 2989 про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, після укладення якого попередній договір від 01.09.2015 року № 2947 припинив свою дію.

Пунктом 2.3.6 зазначеного договору передбачено, що ОСОБА_1 в разі дострокового розірвання контракту чи звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінченню навчання за підставами, передбаченими пунктом 3 контракту, у місячний термін відшкодувати ВНЗ витрати, пов`язані утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженої довідкою-розрахунком.

Згідно із пунктом 6.27 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, порядок та підстави для відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у ВНЗ осіб, які навчалися за державним замовленням, визначаються відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до пункту 6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 року № 62, у разі відмови осіб, які навчалися за державним замовленням, від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Також, згідно частини 2 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Положеннями частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки ОСОБА_1 була звільнена зі служби в поліції за власним бажанням не прослуживши три роки після закінчення навчання у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ на підставі контракту від 07.02.2017 року № 2989, то вона повинна відшкодувати витрати пов`язані з утриманням у навчальному закладі.

Згідно частини 5 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 3 Порядку, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до довідок-розрахунків витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ протягом 2015-2017 рр., загальна сума витрат на утримання відповідача склала 64408,51 грн.

Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Відповідачу було направлено лист від 20.07.2018 року № 1/3162 з вимогою про відшкодування витрат на навчання, однак відповідачем у добровільному порядку витрати відшкодовані не були.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії про стягнення витрат на утримання.

Щодо стягнення з відповідача судового збору суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язанні із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (пр. Гагаріна, 26, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 08571446) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, 20 А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866), Головне управління МВС України в Дніпропетровській області в особі голови ліквідаційної комісії (вул. Троїцька, 20 А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) про стягнення витрат на утримання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати пов`язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 64408 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісім) грн. 51 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська