Рішення № 85048657, 17.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року Справа № 160/5617/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСидоренко Д.В. за участі секретаря судового засіданняКручини Ю.Д. за участі: представника позивача представника відповідачаОСОБА_4 Ковальової Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської митниці ДФС, в якому позивач проситьвизнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/200102/2 від 07.06.2019р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскаржуваного рішення внаслідок відсутності в оскаржуваному рішенні посилання на виявлені обставини, за яких митний орган мав право вимагати надання додаткових документів; здійснення оплати готівковими коштами та неможливості надання банківських або платіжних документів; відсутності в оскаржуваному рішенні обґрунтувань числового значення митної вартості скоригованої органом доходів і зборів та фактів, які вплинули на таке коригування; незастосування інформаційних ресурсів АСМО «Інспектор»; порушення вимог послідовності застосування методів визначення митної вартості; визначення митної вартості на підставі ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера лише за даними веб-порталу www.schwackenet.de.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

20.08.2019р. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Дніпропетровська митниця ДФС заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає зокрема, що під час митного контролю встановлено, що інвойс від 17.03.2019р. №145/1-19 не містить даних, щодо показників одометру (пробігу авто), що впливає на ціну, не містить установчих умов та порядку оплати даного рахунку та відсутні платіжні (або банківські) документи, що свідчать про факт оплати товару, внаслідок чого сума яка була сплачена не піддається перевірці та обчисленню. На сайті продавця за подібними з оцінюваним транспортним засобом характеристиками діапазон цін коливається від 17737,52-22376,56 доларів США, в той час, як вартість оцінюваного авто заявлена на рівні 16000 доларів США. Також у відзиві викладено законодавче обґрунтування застосування резервного методу визначення митної вартості та системи www.schwackenet.de.

03.09.2019р. від митницею надано переклад витягу з інформаційної цінової системи Schwackenet.Code: 40392093.

09.09.2019р. до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач наводить судову практику з питань безпідставності застосування відомостей програмного комплексу «Schwacke». Наданий витяг з інформаційної цінової системи Schwackenet.Code: 40392093 не стосується оцінюваного автомобіля. Також зазначає, що до відзиву відповідачем надано документ «Рівень цін по ЦБД» з ПІК «Інспектор» містить відомості про митне оформлення ідентичного автомобіля 2015 р.в., яке було здійснено 24.04.2019р. за митною декларацією № UA100010/2019/329442 за митною вартість 15801 євро (17768,22 доларів США), при цьому відповідач не використав дану митну вартість, і не скоригував її з урахуванням року виготовлення автомобіля.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адмініративного суду від 10.09.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

16.09.2019р. до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач зазначає про не спростування позивачем наведених митницею розбіжностей та невідповідносте у наданих до митного оформлення документів, а також відсутності відомостей щодо складових митної вартості. Також зазначає про не надання до митниці під час прийняття оскаржуваного рішення перекладу інвойсу та коносаменту, які надані до матеріалів справи.

16.10.2019р. сторонами надані додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні представники сторін підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1-2 ч.1 ст.4 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовим спором визнається спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.543 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

Відповідно частини 1 статті 546 Митного кодексу України митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.

Отже, Дніпропетровська митниця ДФС у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно комерційного рахунку - фактури №145/1-19 від 17.03.2019р. ОСОБА_1 (отримавуч/покупець) придбав у SEGREX AUTO FZCO, P.O.BOX. 63704, Дубай, ОАЕ (відправник/продавець) уживаний автомобіль MitshubishiPajero, 2017 р.в., шасі НОМЕР_1 , колір - чорний, країна погодження - Японія. Ціна автомобіля 16000 USD. Ціна доставки до Одеси - 1600 USD.

03.06.20198р. з метою належного митного оформлення автомобіля до Дніпропетровської митниці ДФС позивачем подано митну декларацію №UА110150/2019/225054.

Митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною договору на рівні 17600 доларів США.

07.06.2019р. Дніпропетровською митницею ДФС винесене рішення про коригування митної вартості №UА110000/2019/200102/2, відповідно до якого митну вартість даного автомобіля скориговано та визначено на підставі статті 64 МК України, тобто за резервним методом на рівні 26948,50 USD.

Рішення вмотивовано тим, що митна вартість скорегована за другорядним методом визначення митної вартості 2г - резервний метод та ґрунтується на відомостях ресурсів, а саме каталогу Schwackenet.de (витяг від 07.06.2019р. Schwackenet.Code: 40392093 - 22500 EUR., що в перерахунку за курсом на дату рішення складає 25348,50 дол. США) + розрахована вартість перевезення відповідно до заявлених декларантом даних (витрат на транспортування) - 1600 дол. США та розраховуються на рівні 26948,50 USD/од.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи,в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст.VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст.58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частиною 1 та ч. 2 ст.53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 Митного кодексу Українизабороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.ч.1, 2ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ч.3ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Як зазначалося вище, неможливість перевірки та обчислення суми, що підлягає сплаті, або була сплачена, в оскаржуваному рішення, пов`язана із тим, що інвойс від 17.03.2019р. №145/1-19 не містить даних, щодо показників одометру (пробігу авто), що впливає на ціну, не містить установчих умов та порядку оплати даного рахунку та відсутні платіжні (або банківські) документи.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару, рівно як і показники одометру, не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з ч.7 ст.58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, у комерційному рахунку - фактурі №145/1-19 від 17.03.2019р. вказана ціна автомобіля 16000 USD та ціна доставки до Одеси - 1600 USD., а в коносаменті №SU6209309340, (відправник - SEGREX AUTO FZCO, отримувач - ОСОБА_1 ), вказано про попередню сплату океанського фрахту, як складової митної вартості товару.

Аналогічна позиція, щодо умов оплати, викладена у постанові Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №1140/3242/18 (адміністративне провадження №К/9901/15046/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/83220745).

Стосовно застосування програмного комплексу SCHWACKE, суд зазначає наступне.

На виконання статті 8 Закону України «Про судову експертизу» та статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики).

У пункті 10 Додатку 8 «Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням» до Методики зазначений періодичний довідник "SuperSCHWACKE" - Eurotax, Швейцарія.

В даному випадку, відповідно до перекладу витягу з інформаційної цінової системи Schwackenet.Code: 40392093, останній містить відомості щодо вартості продажу (Schwacke)з ПДВ та вартості купівлі (Schwacke)з ПДВ, які відрізняються (22500,00 євро та 19200,00 євро відповідно). При цьому митним органом не надано обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості саме у розмірі22500,00 євро, що в перерахунку за курсом на дату рішення складає 25348,50 дол. США.

Разом з тим, наданий відповідачем переклад витягу з інформаційної цінової системи Schwackenet.Code: 40392093 містить відомості - «підлягає технічному огляду». Тобто, в будь-якому випадку оцінка Schwacke була здійснена без безпосереднього технічного огляду (експертизи) реального стану конкретного автомобіля, а саме щодо наявності будь-яких технічних ушкоджень або інформацію про стан ТЗ в наслідок експлуатації.

Також, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що відповідачем безпідставно не взято до уваги висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 06.05.2019 року №964т19, яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 13999,00 USD.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не було встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, які необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного методу (за ціною договору щодо ідентичних товарів), який застосовано без достатніх на те підстав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, за подання даної позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією №3578 від 15.07.2019р.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2019/200102/2 від 07.06.2019р.

Стягнути на корирсть ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39421732; м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21.10.2019 року.

Суддя Д.В. Сидоренко