Рішення № 85047306, 21.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2019Справа № 910/10903/19За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

про стягнення 6082,60 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій за договорами про надання телекомунікаційних послуг від 10.05.2016 №МКЛ/БЛ-1514, від 31.03.2017 № МКЛ/БЛ-2000, від 12.07.2017 №МКЛ/БЛ-2095, від 02.10.2017 №МКЛ/БЛ-2149, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідач вимоги позову відхиляє, оскільки вважає, що заборгованість по вказаним договорам у нього відсутня, на підтвердження чого до відзиву надає виписки банку про рух коштів між ним і Позивачем.

У відповіді на відзив Позивач зауважує, що Відповідач надає докази сплати по договору №МКЛ/БЛ-1524, який не є спірним у даній справі, а щодо оплат, які проводились по спірним договорам, то Відповідач надає докази оплати заборгованостей за інші періоди, ніж спірним період, тому заборгованість його докази оплат не спростовують. Щодо договору №МКЛ/БЛ-2000, то додаткову угоду до нього про зменшення ціни позову Позивач вважає недійсною, оскільки вона була вчинена поза строком дії договору, а отже на переконання Позивача заборгованість існує. Загалом, щодо твердження Відповідача про погашення заборгованості, то Позивач зауважує, що сплата платежів у межах обумовлених договорами сум не звільняє Відповідача від встановленого договорами обов`язку сплатити за фактичне перевищення суми отриманих послуг по договорам.

Заперечення на відповідь на відзив від Відповідача у встановлений строк не надійшли.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі договорів від 10.05.2016 №МКЛ/БЛ-1514, від 31.03.2017 №МКЛ/БЛ-2000, від 12.07.2017 №МКЛ/БЛ-2095 та від 02.10.2017 №МКЛ/БЛ-2149 з додатками, далі разом - Договори, Позивач, як виконавець зобов`язується надавати Відповідачу, як Замовнику, обумовлені Договорами телекомунікаційні послуги та інші послуги, пов`язані з телекомунікаційними послугами технологічно (далі - Послуги), а Замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані Послуги, перелік та опис яких, а також умови їх організації, технічні характеристики, порядок надання і оплати викладені у додатках до Договорів та в Умовах і порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі - Умови), які та опубліковані на офіційному веб-сайті ПАТ «Укртелеком» http://ukrtelecom.ua.

Пунктом 2.1 кожного з Договорів визначено ціну кожного конкретного Договору.

Згідно з розділом 3 кожного з Договорів, розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати Замовником після пред`явлення Виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання наданих послуг) або рахунка-акта на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.

Порядок оплати наданих телекомунікаційних - в кредит.

Суд погоджується з твердженнями Відповідача, викладеними у відзиві, що загалом по усім Договорам передбачалося надання послуг у межах передбаченої у кожному Договорі ціни договору, але не погоджується, що ціну кожного з Договорів не можна було перевищувати, оскільки у п. 3.7 Договорів сторони чітко погодили, що у разі перевищення ціни Договору Замовник сплачує фактично отримані Послуги згідно з діючими тарифами Виконавця.

Тобто, Відповідач, як Виконавець, зобов`язаний сплачувати і вартість послуг, фактично отриманих за Договорами, у тому числі, якщо вони за сумою перевищують передбачену кожним з Договорів ціну договору.

Згідно з п. 5.4 Умов, при обраній у Договорах оплаті на умовах кредиту, оплата за надані послуги проводиться не пізніше 20го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, а у п. 3.8 Договорів сторони погодили, що отримана від Замовника сума платежу зараховується Виконавцем згідно з кодом економічної класифікації у призначенні платежу розрахункового документу, а якщо код неможливо ідентифікувати, то сума платежу зараховується згідно з чинним законодавством та Умовами Укртелекому.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача заборгованість за надані по Договорам послуги в період з грудня 2016 року до грудня 2017 року включно в сумі 4959,98 грн.

Матеріали справи не містять доказів наявності у Відповідача до Позивача претензій по якості та/або обсягах отриманих по Договорам Послуг у період з грудня 2016 року до грудня 2017 року включно.

Також Відповідачем не спростовано суму заборгованості в розмірі 4959,98 грн., яка склалась за вказаний вище період надання Послуг.

Надані Відповідачем докази здійснення оплат частково стосуються інших періодів, ніж спірний, тому відхиляються судом, а оплата у межах спірного періоду були враховані Позивачем, що вбачається з наданого ним розрахунку заборгованості, але оскільки у спірному періоді по Договорам було надано послуг більше, ніж Відповідачем оплачено, то Позивач обгрунтвоано заявляє до стягнення різницю між цими сумами.

Щодо тверджень Відповідача, що заборгованостей не існує, так як він повністю сплатив платежі у межах обумовлених Договорами сум (у межах ціни кожного з Договорів), то суд ці твердження Відхиляє, оскільки за умовами п. 3.7 Договорі, у разі перевищення ціни Договору Замовник сплачує фактично отримані Послуги згідно з діючими тарифами Виконавця, а Відповідач, як Виконавець, не заперечив отримання, якості та обсягів Послуг у спірний період, за який Позивач заявляє заборгованість у сумі 4959,98 грн.

Одночасно судом відхиляються посилання Позивача на недійсність додаткової угоди №2 до Договору від 31.03.2017 №МКЛ/БЛ-2000, оскільки Позивач не подавав суду заяви про визнання його недійсним (п. 3 ст. 184 ГПК України) та відсутнє будь-яке судове рішення про визнання даного правочину недійсним, тому при вирішенні даного спору суд виходить з презумпції чинності правочину, передбаченого у ст. 204 ЦК України, та застосовує її до вказаної додаткової угоди №2.

Разом цим, зменшенні ціни у Договорі від 31.03.2017 №МКЛ/БЛ-2000 вказаною додатковою угодою значення для даного спору не має, з огляду на п. 3.7 цього ж Договору та описане вище його застосування судом.

Вартість послуг отриманих від Позивача, яка дорівнює сумі заборгованості у даному спорі в розмірі 4959,98 грн., Відповідач перед судом не спростував.

Наявність у Відповідача заборгованості в сумі 4959,98 грн., яка не була погашена на час подання позову, та залишається непогашеною на даний час, Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована, тому позовні вимоги про стягнення 4959,98 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на встановлену судом обставину порушення Відповідачем умов п. 2.4 Договору щодо строків та порядку розрахунків за виконані роботи, та виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач також є порушником грошового зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних, надані Позивачем, судом також перевірено та визнано обґрунтованими за наведені Позивачем періоди нарахування (прострочення сплати платежів), оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 849,27 грн. втрат від інфляції та 273,35 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін, викладені ними у заявах по суті спору, судом розглянуті та до уваги не приймаються як такі, що на результат вирішення спору (задоволення вимог з наведених вище підстав) впливу не мають.

Понесені Позивачем судові витрати, у які ним включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (вул. Мельникова, 42, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 23152907) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 21560766) 4959 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 98 коп. заборгованості, 849 (вісімсот сорок дев`ять) грн. 27 коп. втрат від інфляції, 273 (двісті сімдесят три) грн. 35 коп. 3% річних, а також 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків