Рішення № 85047277, 08.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2019 р.Справа № 910/9367/19

За позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та

суміжних прав"

до Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав"

про визнання договору недійсним,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору №ВАВ-01/18 від 08.06.2018 р. про виплату авторської винагороди (роялті).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав правоздатності для укладання договору №ВАВ-01/18 від 08.06.2018 р. про виплату авторської винагороди (роялті), оскільки не набув у встановленому законом порядку статусу організації колективного управління.

Ухвалою суду від 22.07.2019 р. відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.08.2019 р.

05.08.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній проти позову повністю заперечує.

Протокольною ухвалою від 07.08.2019 р. відкладено підготовче засідання на 04.09.2019 р.

15.08.2019 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

19.08.2019 р. від відповідача 04.09.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.10.2019 р.

27.09.2019 р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 08.10.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 08.10.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.06.2018 р. між Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ДО УААСП) та Громадською організацією "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (ГО УААСП) укладено договір №ВАВ-01/18 про виплату авторської винагороди (роялті), з подальшими змінами і доповненнями, внесеними відповідними додатковими угодами (далі - Договір).

Преамбулою Договору визначено, що сторони погоджуються, що укладають даний Договір з метою забезпечення захисту об`єктів авторського права на території України, а також для отримання авторської винагороди (роялті) належними суб`єктам авторського права таких об`єктів. Згідно умов даного Договору, ДО УААСП зобов`язується виплачувати ГО УААСП авторську винагороду (роялті), зібрану з Користувачів за використання Творів з Репертуару ГО УААСП. У свою чергу, у відповідності до умов даного Договору, ГО УААСП зобов`язується виплачувати ДО УААСП авторську винагороду (роялті), зібрану з Користувачів за використання Творів з Репертуару ДО УААСП.

Згідно з п. 2.1. Договору, у зв`язку з тим, що ДО УААСП та ГО УААСП як організації колективного управління здійснюють збір авторської винагороди (роялті) з Користувачів за використання Творів, Сторони дійшли згоди, з метою отримання авторської винагороди (роялті) законними суб`єктами авторського права на Твори:

- ДО УААСП здійснює виплату авторської винагороди (роялті) ГО УААСП, зібраної з користувачів за Твори, що належать до репертуару ГО УААСП, на умовах, визначених даним Договором;

- ГО УААСП здійснює виплату авторської винагороди (роялті) ДО УААСП, зібраної з Користувачів за Твори, що належать до Репертуару ДО УААСП, на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. п. 2.2. - 2.3.4. Договору, розподіл та перерахування авторської винагороди (роялті) ДО УААСП за Твори з Репертуару ГО УААСП і ГО УААСП за Твори з Репертуару ДО УААСП відбувається на підставі:

- Звіту про використані Твори Користувачами, за формою, передбаченою Додатком № 1 до даного Договору (далі - Звіт № 1)

- Звіту про належність творів до репертуару за формою, передбаченою Додатком № 2 до даного Договору (далі - Звіт № 2);

- Звіту про виплату авторської винагороди (роялті), за формою, передбаченою Додатком № 3 до даного Договору (далі - Звіт № 3);

- Акту про виплату авторської винагороди (роялті), за формою, передбаченою Додатком № 4 до даного Договору (далі - Акт).

ДО УААСП/ГО УААСП збирає авторську винагороду за використання Творів Користувачами, зокрема, наступними способами:

- публічне сповіщення в ефір, по кабелю, з використанням супутника, в мережі Інтернет;

- публічне виконання;

- подання Творів до загального відома публіки таким чином, що кожен може здійснити доступ до Творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

- включення Творів до складу аудіовізуальних творів (синхронізація) та ін.

Пунктами 8.1. - 8.3. Договору сторони передбачили, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками повноважними, представниками Сторін та діє до "31" грудня 2021 р. Строк дії даного Договору буде автоматично продовжуватись на кожен наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін не заперечить проти його продовження за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення кожного з зазначених періодів. Дія цього Договору припиняється у випадку: У разі позбавлення однієї із Сторін статусу організації колективного управління; У разі ліквідації однієї зі Сторін; У разі припинення дії цього Договору, зобов`язання Сторін щодо надання Звіту № 1, Звіту № 2, Звіту № 3, виплати авторської винагороди (роялті), згідно Звіту № 3 та Акту, не припиняють своєї дії до їх повного виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не мав правоздатності для укладання спірного Договору, оскільки не набув у встановленому законом порядку статусу організації колективного управління.

Так, позивач зазначає, що 30.05.2018 Генеральний директор ГО «УААСП» звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із проханням внести зміни до переліку організацій колективного управління. У відповідь на цей лист Директор департаменту інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Жалдак В.О. листом від 19.06.2018 вих. № 2301-07/26121-07 повідомив про відмову внесення ГО «УААСП» до реєстру організацій колективного управління.

Листом від 23.08.2018 № 2301-07/37448-07 до Міжнародної конференції товариств авторів та композиторів (CІSAC) Перший віце-прем`єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Кубів С.І. вказав про те. що: "набуття ГО "УААСП" членства у CISAC є сумнівним, оскільки організації з такою назвою навіть не видавалося Свідоцтво про облік організації колективного управління».

У відповідь на адвокатський запит адвоката Сербуль О.Ю. від 25.03.2019 р. № 26 Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченко Ю.П. надав відповідь про те, що: "Свідоцтво про облік організації колективного управління Громадській організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" не видавалося. Станом на день подання запиту (25.03.2019) ГО "УААСП" не зареєстрована як організація колективного управління та відсутня в Реєстрі організацій колективного управління, який ведеться до статті 17 Закону. Оскільки ГО "УААСП" не є організацією колективного управління, ця організація не може реалізовувати права організації колективного управління, передбачені Законом, в тому числі передбаченні статтею 20 Закону повноваження у відносинах з користувачами об`єктів авторського права і суміжних прав".

Також, позивач зазначає, що факт відсутності Свідоцтва про облік організації колективного управління у ГО "УААСП" та відсутність запису про неї як організацію колективного управління в Реєстрі організацій колективного управління засвідчено Заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченко Ю.П. у відповідь на адвокатський запит адвоката Сербуль О.Ю. від 25.03.2019 № 27.

Також, листом від 29.03.2019 № 2301-07/13421-07 Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченко Ю.П. зазначає, що ГО "УААСП" не є організацією колективного управління, а відтак не може реалізовувати права організації колективного управління.

Згідно з витягом з Реєстру організацій колективного управління від 15.04.2019 № 3 ГО «УААСП» було включено до вищевказаного реєстру лише 10.04.2019 р., тобто через понад 10 місяців після укладання оспорюваного договору;

- Свідоцтво про облік організації колективного управління № 24/2015 від 03.09.2015, на яке міститься посилання в оспорюваному договорі, як на підставу наявності статусу організації колективного управління у ГО "УААСП", видане на ім`я Громадської організації "Український авторський сервіс". При цьому, жодні посилання у Договорі, яким чином ГО "УААСП" співвідноситься із ГО "Український авторський сервіс" та на підставі яких норм законодавства України відсутні.

Зазначені обставини, на думку позивача, очевидно і беззаперечно встановлюють відсутність статусу ГО "УААСП" як організації колективного управління на час укладання оспорюваного договору, а відтак ставлять під сумнів правомірність укладеного Договору № ВАВ-01/18 від 08.06.2018. адже його укладання є неможливим у випадку, якщо одна зі сторін не має відповідного Свідоцтва про облік організації колективного управління та не була внесена до відповідного Реєстру організацій колективного управління.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до п. 1.5. Статуту Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав", Організація зареєстрована як юридична особа 07 серпня 2015 року з найменуванням "Громадська організація "Український авторський сервіс", та змінила найменування на "Громадська організація "Українська агенція з авторських та суміжних прав" згідно з рішенням Загальних зборів членів Організації від 05.03.2018 р., оформлених протоколом № 1.

У зв`язку із зміною найменування організації колективного управління, відповідач звертався до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) з листом щодо внесення змін до переліку організацій колективного управління, оскільки, на час такого звернення Мінекономрозвитку здійснювало функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2017 року 320.

У відповідь на зазначений лист, ГО "УААСП" отримала відповідь від Мінекономрозвитку про те, що Порядок обліку організацій колективного управління, здійснення нагляду за їх діяльністю, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 21.05.2003 № 311, скасований розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 169-р "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади", втратив чинність 21.05.2017 року. Враховуючи зазначене, у Мінекономрозвитку наразі відсутні правові підстави для оформлення свідоцтв організацій колективного управління та внесення змін до Реєстру організацій колективного управління.

В той же час, відповідач зазначає, що Свідоцтво № 24/2015 від 03.09.2015 р. Державної служби інтелектуальної власності України не втратило чинність, не визнавалось нечинним, не анулювалось та не вилучалось.

Зобов`язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції станом на дату укладення Договору - 08.06.2018 р.) визначено, що організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 45 "Про авторське право і суміжні права", суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:

а) особисто;

б) через свого повіреного;

в) через організацію колективного управління.

Суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.

Організації колективного управління створюються суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав (ч. ч. 1-3 ст. 47 ЗУ "Про авторське право і суміжні права").

Згідно зі ст. 48 ЗУ "Про авторське право і суміжні права" організація колективного управління після її державної реєстрації зобов`язана протягом 30 днів стати на облік в Установі. Про облік організацій колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені. Організації колективного управління діють на основі статутів, що затверджуються в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їм для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.

Організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

На основі одержаних повноважень організації колективного управління надають будь-яким особам шляхом укладання з ними договорів невиключні права на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Організація колективного управління має право вимагати від осіб, які використовують об`єкти авторського права і суміжних прав, надання їм документів, що містять точні відомості про використання зазначених об`єктів, необхідні для збирання і розподілу винагороди.

Відповідно до ст. 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:

а) погоджувати з особами, які використовують об`єкти авторського права і (або) суміжних прав, розмір винагороди під час укладання договору;

б) укладати договори про використання прав, переданих в управління. Умови цих договорів повинні відповідати положенням статей 31-33 цього Закону;

в) збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону;

г) вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів.

Як вбачається з оспорюваного Договору, він укладений Громадською організацією "Українська агенція з авторських та суміжних прав", що відповідно до закону та на підставі Свідоцтва №24/2015 від 03.09.2015 р. Державної служби інтелектуальної власності України здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права, в особі Генерального директора Ягольника О.О., який діє на підставі Статуту.

Таким чином, станом на дату укладання Договору позивач був ознайомлений зі статутом відповідача та проведеними змінами назви організації, у зв`язку з чим доводи про відсутність посилань у Договорі про те, яким чином ГО "УААСП" співвідноситься із ГО "Український авторський сервіс" та на підставі яких норм законодавства України, суперечать фактичним обставинам справи та відхиляються судом.

Також, судом встановлено, що Свідоцтво №24/2015 від 03.09.2015 р., відповідно до якого ГО "УААСП" діяла як організація колективного управління, станом на дату укладання спірного Договору було чинним та у встановленому законом порядку не скасовувалось та не визнавалось нечинним.

Більш того, суд зазначає, що свідоцтво про облік організації колективного управління, видане до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", втратило чинність після завершення реалізації процедур, передбачених пунктами 4-5 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2415 "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (з 22.04.2019 р.).

Таким чином, доводи позивача про відсутність у відповідача - Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" станом на день укладання Договору необхідного обсягу цивільної дієздатності (статусу організації колективного управління) не відповідають обставинам справи та спростовані належним чином і у встановленому законом порядку відповідачем.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними і необґрунтованими, відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити повністю в задоволенні позову Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" до Громадської організації "Українська агенція з авторських та суміжних прав" про визнання договору недійсним.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.10.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна