Ухвала суду № 85046789, 21.10.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

21.10.2019 №905/1673/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

розглянувши матеріали вх.№18215/19 від 10.09.2019

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація», м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 6534218,24грн боргу за активну електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 6534218,24грн боргу за активну електричну енергію.

Ухвалою суду від 16.09.2019 вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову - п`ять днів з дня вручення ухвали.

1. 15.10.2019 до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 12.10.2019 про усунення недоліків (вх.№20760/19).

До заяви на виконання вимог п.1 ухвали від 16.09.2019 додана копія довіреності №53 від 27.12.2018, виданої на ім`я заступника директора з питань функціонування постачальника «останньої надії» (ПОН) Мануйленка О.В . - особи, що підписала доданий до позову «Розрахунок заборгованості за спожиту електричну енергію Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація» станом на 29.07.2019».

Розрахунок позовних вимог є невід`ємною частиною позову.

Згідно з ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Таким чином, право на представництво юридичної особи, у тому числі на підписання документів від її імені, пов`язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, яким ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

Довіреністю №53 від 27.12.2018 О .В. Мануйленко уповноважений здійснювати від імені підприємства-позивача лише юридичні дії, пов`язані з веденням переговорів відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», укладенням і виконанням різних видів договорів, вжиттям заходів щодо обмеження і припинення електропостачання. Повноваження на представництво інтересів підприємства-позивача в суді, ведення претензійно-позовної роботи, підписання розрахунків позовних або претензійних вимог тощо Мануйленку О.В. вказаною довіреністю не надані.

На підставі викладеного суд визнає, що всупереч приписів ст.ст.56, 60 ГПК України позивачем не наданий належний доказ на підтвердження наявності у директора з питань функціонування ПОН Мануйленка О.В. повноважень на підписання розрахунку позовних вимог.

Крім того, позивач всупереч вимог ухвали від 16.09.2019 не надав суду:

- копії звітів про використану електричну енергію за березень та травень 2019 року (п.2.2. мотивувальної частини ухвали);

- належний доказ відправлення відповідачу копій позовної заяви і доданих до неї документів (п.3. мотивувальної частини ухвали);

- оригіналів доказів надіслання відповідачу всіх додатково поданих суду документів (абз.5 п.2. резолютивної частини ухвали).

Будь-яких пояснень з приводу ненадання суду вказаних документів позивач також не надав.

Отже, позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач серед іншого посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 щодо виконання обов`язку оплатити спожиту у січні - березні та травні 2019 року активну електричну енергію.

За змістом ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Зі змісту позовної заяви вх.№18215/19 від 10.09.2019, заяви про усунення недоліків вх.№20760/19 від 15.10.2019 та доданих до них документів вбачається, що позовна вимога у даній справі заявлена на підставі двох договорів:

1) договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 27.12.2018 (далі - Договір-1, копія додана до позовної заяви; відповідно до п.13.1. Договору-1 він набирає чинності за фактом споживання електричної енергії, що за даними позивача відбулось 01.01.2019, і в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів - тобто останнім днем постачання електричної енергії за Договором-1 є 31.03.2019), а також

2) договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», укладеного між позивачем і відповідачем у травні 2019 року (далі - Договір-2), факт існування якого позивач приховує від суду, стверджуючи на аркушах 2 та 3 заяви про усунення недоліків про «поновлення правовідносин сторін (постачання електричної енергії) у травні 2019 року» (див. також п.2.2. ухвали від 16.09.2019 у даній справі про залишення позову без руху).

Обов`язковість повторного укладення між позивачем як постачальником «останньої надії» та відповідачем як споживачем електричної енергії окремого договору після закінчення строку дії Договору-1 не лише констатована у складеному позивачем повідомленні №44/09-3085 від 13.05.2019 (додане як до позову, так і до заяви про усунення недоліків), а й передбачена імперативними приписами чинного законодавства.

Так, за визначенням п.66 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) постачальник «останньої надії» - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписом п.2 ч.2 ст.57 Закону електропостачальник зобов`язаний укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Відповідно до ч.9 ст.64 Закону постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Згідно з ч.12 ст.64 Закону крім обов`язків, визначених статтею 57 цього Закону, постачальник «останньої надії» зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії споживачам у випадках, визначених цією статтею, до обрання споживачами електропостачальника, але не більш як протягом 90 днів. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний припинити постачання електричної енергії споживачу у разі настання однієї з таких подій: 1) здійснення постачання електричної енергії споживачу іншим електропостачальником на підставі укладеного ними договору постачання електричної енергії відповідно до правил роздрібного ринку; 2) закінчення встановленого цим Законом строку постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (підп.3.1.9. п.3.1. розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затв. Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018).

Суд наголошує на тому, що чинним законодавством не передбачена можливість поновлення або продовження понад 90 днів дії договорів про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Отже, позовні вимоги про стягнення боргу за спожиту у січні - березні 2019 року (Договір-1) та за спожиту у травні 2019 року (обов`язково мав бути укладений Договір-2) активну електричну енергію не пов`язані між собою правовими підставами виникнення. Суд також встановив, що вимоги про стягнення боргу за активну електричну енергію, спожиту у січні - березні 2019 року і спожиту у травні 2019 року, не пов`язані спільними доказами та не є основною і похідною вимогами щодо одна до одної.

З наведеного суд робить висновок, що позивач порушив установлені абз.1 ч.1 ст.173 ГПК України правила об`єднання вимог: у позові об`єднано вимоги про стягнення боргу за активну електричну енергію, які фактично ґрунтуються на двох різних договорах про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

За приписом п.2 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, позовна заява вх.№18215/19 від 10.09.2019 підлягає поверненню на підставі ч.4 та п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч.8 ст.174 ГПК України).

Керуючись ст.ст.56, 60, 173 (ч.1), 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Повернути позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація», м.Маріуполь Донецької області про стягнення 6534218,24грн боргу за активну електричну енергію.

Ухвала набирає законної сили 21.10.2019 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки:

- позовна заява вх.№18215/19 від 10.09.2019 на 8арк. та додані до неї документи на 145арк., в тому числі оригінали: ордеру серії КС №549728 від 15.08.2019; платіжного доручення №142114643 від 12.08.2019 на суму 98013,27грн, фіскальних чеків і поштових накладних №0200243813904, №0200243813904, №0200243813912, №0200243813912 від 06.09.2019, описів вкладення від 06.09.2019 на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація», Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» і господарського суду Донецької області; конверт;

- заява про усунення недоліків вх.№20760/19 від 15.10.2019 на 5арк. та додані до неї документи на 54арк., в тому числі оригінал опису вкладення від 12.10.2019 на адресу господарського суду Донецької області; конверт;

- акт канцелярії №406 від 15.10.2019 на 1арк.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 2 прим.:

1 - до справи, 1 - позивачу