Ухвала суду № 85045339, 18.10.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1589/19

провадження №2/619/816/19

УХВАЛА

18 жовтня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: Дергачівська місцева прокуратура Харківської області,

відповідач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області,

відповідач: СТОВ «Вільне»;

Суть питання, що вирішується ухвалою.

Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.56 ЦПК України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, СТОВ «Вільне», в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №3996-СГ від 01.12.2015 про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області, орієнтовним розміром 5,6796 га, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №2979-СГ від 14.04.2016 про затвердження проекту землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку площею 5,2597 га, в тому числі рілля площею 5,2597 га, (кадастровий номер 6322056200:02:000:0259) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10.08.2016, загальною площею 5,2597 га, кадастровий номер 6322056200:02:000:0259, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.08.2016, загальною площею 5,2597 га, кадастровий номер 6322056200:02:000:0259, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 05.10.2016, загальною площею 5,2597 га, кадастровий номер 6322056200:02:000:0259, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Вільне»; скасувати державну реєстрацію договору суборенди земельної ділянки від 05.10.2016, загальною площею 5,2597 га, кадастровий номер 6322056200:02:000:0259, укладений між ОСОБА_1 та СТО « Вільне »; зобов`язати ОСОБА_1 та СТОВ «Вільне повернути земельну ділянку, загальною площею 5,2597 га, кадастрова номер 6322056200:02:000:0259, розташовану за межами населені пунктів Вільшанської сільської ради на території Дергачівського району Харківської області.

У підготовче засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце цього засідання повідомлялися належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області подала клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позов подано особою, яка не мас процесуальної дієздатності. В обґрунтування клопотання зазначено, що органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), яка самостійно має право звернутися до суду. Беручи до уваги те, що прокурором безпідставно при подані позову до суду не визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, а також не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами наданих їм повноважень.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року (справа № 587/430/16-ц провадження № 14-104цс19).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 197 ЦПК України визначено дії, які необхідно здійснити для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 213 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі.

Отже, лише під час розгляду справи по суті та дослідження доказів, а не в підготовчому засіданні, суд має перевірити підстави прокурора для представництва інтересів держави через відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, та вирішити питання щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про передчасність заявленого клопотання.

Згідно ч.2 ст.258 ЦПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Частиною 2 ст. 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст.ст.13, 197, 257, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2019 року.

Суддя Є. А. Болибок