Рішення № 85044820, 10.10.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019м. ДніпроСправа № 904/2568/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., за участю секретаря судового засідання Назаренко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул Б.Хмельницького,6; ідентифікаційний код 20077720)

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, пров.Дежньова,9; ідентифікаційний код 03342184)

про стягнення 74 491 417 грн. 10 коп.

Представники:

від позивача: Пронюк В.Я. - представник (адвокат), довіреність від 17.05.2019р. №14-190, посвідчення від 17.09.2018р. № 000292;

від відповідача: Демченко А.Г. - представник (адвокат), ордер від 29.01.2018р. серія ДП №2378/008, довіреність від 24.01.2019р. №9, свідоцтво від 17.08.2018р. серія ДП №3811 про право на заняття адвокатською діяльністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№2657/19 від 19.06.2019), в якій просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" 74 491 417 грн. 10 коп., що складає 43 989 299 грн. 04 коп. - основного боргу за природний газ, поставлений відповідно до умов Договору від 15.12.2015р. №4370/16-БО-5/3 постачання природного газу, 12 075 084 грн. 00 коп. - пені, 3 310 375 грн. 90 коп. - 3% річних та 15 116 658 грн.16 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.07.2019 о 11:00 год.

Відповідач у відзиві (вх.№29390/19 від 04.07.2019р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що: - згідно актів приймання-передачі природного газу, які підписані учасниками справи, природний газ приймався відповідачем в період з січня 2016 по квітень 2016 (включно), а тому заборгованість виникла за період січень-квітень 2016р.; - на реструктуризовану заборгованість не нараховується неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційних нарахувань, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості; - грошові зобов`язання своєчасно та в повному обсязі виконуються відповідачем, що підтверджено платіжними дорученнями, приєднаними до даного відзиву.

Також відповідач у клопотанні (вх.№31397/19 від 16.07.2019р.) надає для приєднання до матеріалів справи оригінал поштового опису та квитанції від 03.07.2019р., які свідчать про направлення відзиву на позовну заяву позивачу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2019р. продовжено підготовче провадження до 18.09.2019р. та відкладено підготовче засідання (загальне позовне провадження) на 30.07.2019р. о 10:30 год.

Позивач у відповіді (вх.№32855/19 від 23.07.19р.) на відзив вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, посилаючись на те, що: - заборгованість за договором від 15.12.2015р. №4370/16-БО-5/3 набула статусу реструктуризованої лише 02.11.2018р.; - позивачем здійснено нарахування на заборгованість до моменту її реструктуризації.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2019р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.09.2019 о 11:00 год.

Відповідач у запереченнях (вх.№42055/19 від 17.09.2019р.) просить суд в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання відмовити в повному обсязі, оскільки: - на реструктуризовану заборгованість не нараховується неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"; - момент підписання договору про реструктуризацію та дата набрання його чинності в даному випадку не має значення, тому що сторони виходили з норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", де законодавцем було зафіксовано вже конкретні дати виникнення заборгованості, на яку розповсюджується дія вказаного вище закону, а саме: за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016р. та непогашеної станом на 31.12.2016р.; - свої зобов`язання за договором реструктуризації відповідач виконує в повному обсязі, графік сплати не порушує, отже правові підстави нарахування відповідальності за несвоєчасну сплату реструктуризованої заборгованості у позивача відсутні.

Відповідач у клопотання (вх.№42343/19 від 18.09.2019р.) в підтвердження належного виконання умов щодо оплат по графіку за договором реструктуризації заборгованості №176/2/1730-РЗ надав копії платіжних доручень по оплаті за період: липень-серпень 2019 року, а також вересень 2019 року.

У судовому засіданні 18.09.2019р. оголошено перерву до 10.10.2019р.

У судове засідання 10.10.2019р. з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2019 виклав зміст позовних вимог, навів доводи в їх обґрунтування; надав пояснення з приводу обставин, викладених у всіх заявах по суті справи, поданих у підготовчому провадженні.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2019 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву; також представником відповідача було надано пояснення з приводу обставин, викладених у всіх заявах по суті справи, поданих у підготовчому провадженні.

У судовому засіданні 10.10.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 10.10.2019 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного вирішення спору.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 15.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке надалі перейменоване в Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", як постачальником та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа", як споживачем було укладено договір постачання природного газу №4370/16-БО-5/3 (надалі – Договір, а.с. 18-24).

Згідно з пунктом 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах договору.

Відповідно до пункту 1.2. Договору в редакції додаткової угоди від 31.12.2015р. №1 до Договору, газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору, доповненого додатковою угодою від 28.03.2016р. №4 до Договору, постачальник передає споживачу з 01.01.2016р. по 31.03.2016р. газ обсягом до 10700,00 тис., а з 01.04.2016р. по 30.04.2016р. газ обсягом до 921,00 тис.куб.м.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу; обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу.

Відповідно до пункту 3.5. Договору (в редакції додаткової угоди від 15.12.2015р. №4 до Договору) не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, споживач зобов`язується надати постачальнику:

- завірену копію акту наданих послуг з розподілу/транспортування природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором ГРМ/ГТС; до копії акту споживач за підписом уповноваженої особи надає інформацію стосовно детальної розбивки кількості газу, зазначеної в акті, за категоріями (в т.ч. за цим договором);

- підписані та скріплені печатками споживача два примірника акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу в розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Згідно пункту 3.6. Договору (в редакції додаткової угоди від 15.12.2015р. №4 до Договору) постачальник не пізніше 8-го числа повертає споживачу один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою; у разі непідписання постачальником акту приймання-передачі газу, постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта

Пунктом 5.2. Договору визначено ціну за 1000 куб.м природного газу, додатковими угодами від 31.12.2015 №1, від 29.01.2016 №2, від 22.02.2016 №3, від 28.03.2016 №4 внесено зміни до пункту 5.2. Договору стосовно ціни за 1000 куб.м газу.

Відповідно до пункту 6.1. Договору (в редакції додаткової угоди від 31.12.2015р. №1 до Договору) оплата планових обсягів газу з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Підпунктом 6 пункту 7.2. Договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати поставлений природний газ в розмірі та порядку, передбаченому Договором.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі невиконання споживачем умов пункту 6.1 Договору постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплатити та наявності технічної можливості; у разі невиконання споживачем пункту 6.1 Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016р. до 30.04.2016р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (стаття 12 Договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2016р. № 4).

Крім того, додатковою угодою від 28.03.2016р. №4, яка діє з 01.04.2016р., сторони виклали пункт 6.1. Договору в редакції: "Оплата планових обсягів газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу".

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу протягом січня – квітня 2016р. природний газ на загальну суму 67 436 386 грн. 40 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2016р. на суму 40 482 939 грн. 03 коп. (а.с. 33), від 29.02.2016р. на суму 15 709 058 грн. 42 коп. (а.с. 34), від 31.03.2016р. на суму 10 821 711 грн. 08 коп. (а.с. 35), від 30.04.2016р. на суму 422 677 грн. 87 коп. (а.с. 36), які підписані сторонами без будь-яких зауважень (а.с. 30-33).

Позивач стверджує, що відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати отриманого газу у встановлений договором строк, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору постачання природного газу, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень статей 4, 173-175 і частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016р. №1730-VIII (далі - Закон), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, відповідно до статті 2 вищенаведеного Закону.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, згідно статті 3 Закону.

Для здійснення процедури врегулювання заборгованості, а це - зменшення, списання та/або реструктуризакція, необхідною умовою є включення до реєстру обсягів заборгованості теплопостачального підприємства, з метою її врегулювання за домовленістю сторін шляхом вчинення відповідних правочинів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 вказаного Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно з Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016р.

Згідно наказу Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.10.2017р. № 279 “Про включення до Реєстру теплопостачальних організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання” КПТМ "Криворіжтепломережа" внесено до Переліку суб`єктів господарювання, які включаються до Реєстру теплопостачальних організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно Закону визначено у сумі 550 892 198 грн. 08 коп.

02.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (боржник) укладено договір № 176/3/1730-РЗ про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ 9надалі - Договір про реструктуризацію), відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової і електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.2016р. та не погашена до 31.12.2016р., згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 15.12.2015 № 4370/16-БО-5/3 шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення.

Пунктом 3 Договору про реструктуризацію визначено, що сума заборгованості, яка підлягає реструктуризації відповідно до пунктів 1 і 2 договору, становить 43 989 299 грн. 04 коп., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов`язковому порядку додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Реструктуризація заборгованості боржника здійснюється за погодженням з Криворізькою міською радою, що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та рішення про виконання зобов`язань боржника – рішення ХL сесії ХІІ скликання № 3162 від 24.10.2018 (пункт 9 Договору про реструктуризацію).

Згідно з пунктом 10 Договору про реструктуризацію орган, що погоджує договір (гарант), гарантує виконання боржником зобов`язань за договором на суму заборгованості, що підлягає реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої здійснюється за рахунок видатків державного бюджету).

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками (за наявності) та погодження з гарантом і діє до 01.11.2023 (пункт 21 Договору про реструктуризацію).

Таким чином, підписавши в силу вимог Закону Договір про реструктуризацію, сторони фактично тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що частина 3 статті 5, частина 1 стаття 7 Закону є нормою прямої дії.

Суд зазначає, що, уклавши договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ, сторони фактично змінили порядок і строки проведення розрахунків між ними, внаслідок чого строк сплати відповідачем позивачу вартості поставленого природного газу є таким, що не настав, платіж не є простроченим, а відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 43 989 299 грн. 04 коп.

Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що, враховуючи положення частини 3 статті 5 Закону, для застосування санкції у вигляді пені за прострочення оплати вартості поставленого природного газу та наслідків порушення грошового зобов`язання, встановлених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених Договором про реструктуризацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 914/51/18.

Враховуючи укладений між сторонами Договір про реструктуризацію заборгованості та наявність імперативних норм частини 3 статті 5, частини 1 статті 7 Закону, здійснені позивачем нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені на заборгованість, яка була реструктуризована згідно зазначеного договору, є безпідставними, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 12 075 084 грн. 00 коп. - пені, 15 116 658 грн. 16 коп. - інфляційних нарахувань та 3 310 375 грн. 90 коп. - 3% річних.

Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 стаття 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи позовні вимоги не підлягають.

Судові витрати, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул Б.Хмельницького,6; ідентифікаційний код 20077720) до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, пров.Дежньова,9; ідентифікаційний код 03342184) про стягнення 74 491 417 грн. 10 коп. – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,

18.10.2019р.