Вирок № 85044644, 10.10.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9664/19

Провадження № 1-кп/234/910/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря Малушка С.В.

прокурора Сумського Р.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Новака Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050390001030 від 11.03.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Краматорськ Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює заточувальником у ТОВ «Завод автогенного обладнання ДОНМЕТ», не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2019 року приблизно о 06 годин 45 хвилин ОСОБА_2 , керуючи технічно справним транспортним засобом – автомобілем «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виконанні маневру повороту вліво на вул.Паркова з придворової території будинку №99 по вул.Паркова у м.Краматорську, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перетинав проїжджу частину з права наліво по ходу руху вказаного автомобіля по пішохідному переходу. Внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження.

Водій ОСОБА_2 , діючи в порушення вимог п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,

не переконавшись у безпеці свого подальшого руху, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і мав їх передбачити, не приділив належної уваги тому, що його дії не створять небезпеки іншим учасникам дорожнього руху з моменту виникнення небезпеки для руху – пішохода ОСОБА_1 , який знаходився на пішохідному переході проїжджої частини вул.Паркова, не прийняв вчасно необхідні і достатні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху й недопущенню виникнення небезпечної ситуації та її переростання в ДТП, не дотримався Правил дорожнього руху України, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_1 заподіяні наступні тілесні ушкодження: закритий перелом клювовидного відростку лівої лопатки зі зміщенням уламків, переломовивих ключично-акромального зчленування, закритий уламковий перелом латерального виростка лівої великогомілковї кістки зі зміщенням уламків, осколковий перелом головки малогомілкової кістки без істотного зсуву фрагментів, відривний перелом нижнього краю надколінника, які відносяться о тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які потребують для свого загоєння тривалий термін лікування понад 21-го дня (3-х тижнів).

Порушення водієм транспортного засобу – автомобіля «ВАЗ 21093» АН 1962 НОМЕР_2 ОСОБА_2 п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події та спричиненими ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в пред`явленому йому обвинуваченні за ст.286 ч.1 КК України визнав себе винним у повному обсязі, розкаявся та суду показав, що 11.03.2019 року приблизно о 06-45 годин, він, керуючи належним йому автомобілем ВАЗ 21093 виїздив з двору будинку АДРЕСА_2 . Погода була ясна, асфальтове покриття сухе, опадів не було. Перед поворотом він загальмував, рухався зі швидкістю приблизно 5 км/год, включив покажчик повороту, подивився по бокам, нікого не побачив та почав поворот на вул.Паркову, в цей момент відбулось зіткнення з пішоходом. Пішохода він побачив в момент зіткнення, відразу застосував гальмування. Зіткнення сталося на пішохідному переході. Пішохідний перехід примикає майже впритул до виїзду, він про це знає, оскільки часто їздить цим маршрутом. Після того, яка стався наїзд, він вийшов з машини, підійшов до потерпілого. Потерпілий був приблизно за 2,5-3 метри від машини, скаржився на те, що болить нога. Він викликав поліцію, приніс потерпілому ковдру, «швидку» викликав інший чоловік. Після ДТП він відразу відшкодував потерпілому 10 000 грн.

Крім показань обвинуваченого, його вина доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що 11.03.2019 року приблизно о 6-45 він підійшов до пішохідного переходу по вул.Паркова. Пропустив декілька машин, які рухались по проїжджій частині вул.Паркова, він почав по пішохідному переходу переходити дорогу справа наліво. Коли він майже перейшов дорогу, автомобіль обвинуваченого, зрізавши кут, виїхав на полосу зустрічного руху та наїхав на нього на пішохідному переході. Йому вдарило коліно, він відштовхнувся від капоту рухами. Швидкість автомобіля була десь 25-30 км/год, оскільки він «пролетів» на 3 метри від машини, тормозний шлях автомобіля приблизно 1,5 метри. На пішохідному переході дуже добра розмітка, все добре видно, є знак. Автомобіль обвинуваченого наближався зліва, робив лівий поворот на вул.Паркова. Після удару водій автомобіля підійшов до нього та запропонував домовитися, приніс одіяло. В нього була розбита нога, він не міг рухатися та піднятися. Його забрала «швидка», зробили знеболювальний укол. Коли йому робили операцію, обвинувачений дав 10 000 грн., но більше на контакт не йшов. Внаслідок перенесених травм він став калікою, нога не працює, місяць він пролежав у лікарні та продовжує лікуватися. Суттєво погіршився стан його здоров`я, він вимушений був відмовитись від звичайних зайнять.

Згідно витягу з кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050390001030 від 11.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 11.03.2019 року з план-схемою та фототаблицею, місцем дорожньо-транспортної пригоди є проїжджа частина вул.Паркової біля будинку №99 в районі ЛЕП №81 м.Краматорську Донецької області. Протоколом зафіксовано погодні умови та стан дорожнього покриття, розташування автомобіля ВАЗ 21093ЗНГ, держ.номер НОМЕР_1 , напрямок руху автомобіля, місце наїзду на пішохода.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного 11.03.2019 року о 8 годин 20 хвилин, ознак сп`яніння у ОСОБА_2 не виявлено.

Як вбачається з протоколу додаткового огляду місця події від 06.05.2019 року зі схемою, в ході додаткового огляду місця події ОСОБА_2 у присутності захисника та понятих розповів про обставини скоєння ДТП, слідчим було проведено додаткові заміри відстані, яку подолав пішохід до місця наїзду та зафіксовано на схемі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується і висновками судових експертиз, проведених у ході досудового розслідування.

Як вбачається з висновку експерта №142 від 21.05.2019 року за результатами проведення судово медичної експертизи, відповідно до наданих медичних документів у громадянина ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою було виявлено: закритий перелом клювовидного відростка лівої лопатки зі зміщенням уламків, переломовивіх ключично-акроміального зчленування, закритий уламковий перелом латерального виростка лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, осколковий перелом головки малогомілкової кістки без істотного зсуву фрагментів, відривний перелом нижнього краю надколінка, які утворились від дії тупих предметів, можливо у вказаний строк, при вказаних обставинах і відносяться до тілесних ушкоджень середньою тяжкості, які вимагають для свого загоєння тривалий термін лікування понад 21-го дня (3-х тижнів).

Таким чином, висновком вищевказаної судово-медичної експертизи підтверджено факт заподіяння внаслідок ДТП, потерпілому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 29.05.2019 року №2/19-137 рульове керування автомобіля «ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 на момент перед подією перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене. Гальмова система автомобіля «ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 на момент перед подією перебувала в працездатному стані яких-небудь несправностей екслуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 29.05.2019 року №2/19-138, з технічної точки зору, у дорожній обстановці, що склалася, водій автомобіля марки «ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був перед зміною напрямку руху керованого ним автомобілю ліворуч, переконатися в безпеці своїх дій для інших учасників дорожнього руху та, враховуючи вказівки дорожні знаків 5.35.1 (5.35.2) «Пішохідний перехід» глави 33 ПДР, які інформують учасників дорожнього руху про розташування місць, спеціально виділених для організованого переходу пішоходами проїжджої частини дороги. надати перевагу в русі пішоходу, який рухається пішохідним переходом, тобто діяти відповідно до вимог п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «ВАЗ 21093», д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти дану дорожньо-транспортну пригоду.

З технічної точки зору, дії водія автомобіля марки «ВАЗ 21093» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , як невідповідні вимогам п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала, оскільки він, виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів ПДР України, мав технічну можливість запобігти наступ даної події.

Таким чином, висновками вищевказаних експертиз підтверджено, що ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.10.1 та п.18.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться у причинному зв`язку з даною ДТП і наслідками, які від цього настали.

Суд оцінює зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Всі досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; та допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання.

Щодо достовірності досліджених доказів, то слід відзначити, що судом не встановлено підстав для визнання жодного доказу недостовірним.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце роботи - працює заточувальником у ТОВ «Завод автогенного обладнання ДОНМЕТ», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем роботи та мешкання характеризується позитивно, на обліку у медичних установах за місцем мешкання не перебуває.

З досудової доповіді органу пробації вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюється як низький, виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та становить низький ризик небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття обвинуваченого, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини. Суд також бере до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою провину, дав своїм діям належну оцінку і дійсно готовий понести передбачену законом відповідальність.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції його від суспільства та йому слід призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави без позбавлення права керувати транспортними засобами, що співвідноситься з тяжкістю скоєного кримінального правопорушення, особою винного, наявністю пом`якшуючих обставин, та разом з метою кари повинно одночасно забезпечити досягнення виправлення обвинуваченого, та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Прокурором пред`явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Краматорської міської ради коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у сумі 8165,58 грн.

Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Як вбачається з довідки, наданої КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради, на лікування ОСОБА_1 було витрачено 8165,58 грн.

Таким чином, позов прокурора Краматорської місцевої прокуратури підлягає задоволенню у повному обсязі, як такий, що знайшов своє повне підтвердження у судовому засіданні і з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь фінансового управління Краматорської міської ради для перерахування КНМ «Міської лікарні №3» необхідно стягнути 8165,58 грн., витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_1 .

Також на підставі ст.ст.122 ч.2, 124 ч.2, 126 ч.1, 374 ч.4 п.2 абз.8 КПК України приймаючі рішення щодо процесуальних витрат, з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта – проведення Донецьким НДЕКЦ судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-137 від 29.05.2019 року в розмірі 942,06 грн., судової автотехнічної експертизи №2/19-138 від 29.05.2019 року в розмірі 942,06 грн., а всього – 1884,12 грн., що підтверджується відповідними довідками.

Речові докази – автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_2 , вважати йому повернутим.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Суд вважає, що немає підстав для обрання обвинуваченому будь - якого запобіжного заходу

Керуючись ст. ст. 100, 122,124, 126, 368-370, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн. (п`ять тисяч сто грн.), без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Фінансового управління Краматорської міської ради, для перерахування Комунальному некомерційному підприємству «Міська лікарня» №3 на розрахунковий рахунок 26008053622310, ГУДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 01990810, МФО 335548, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_1 у сумі 8165,58 грн (вісім тисяч шістдесят п`ять грн. 58 коп.) .

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта – проведення Донецьким НДЕКЦ судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-137 від 29.05.2019 року в розмірі 942,06 грн., судової автотехнічної експертизи №2/19-138 від 29.05.2019 року в розмірі 942,06 грн., а всього – 1884,12 грн. (одна тисяча вісімсот чотири грн. 12 коп.).

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на зберігання власнику ОСОБА_2 , вважати йому повернутим.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя О. Ю. Кравченко