Ухвала суду № 85043498, 18.07.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11623/17

Провадження № 2-к/761/1/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Шлапаковій А.О.,

за участі:

представника заявника Марушко Н.В.,

представника боржника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Група РМФ» у м. Варшаві про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03.02.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Група РМФ» у м. Варшаві (далі - ТОВ «Група РМФ») звернулось до суду із клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03 лютого 2016 року.

Клопотання мотивовано тим, що 03 лютого 2016 року Окружний суд у м. Кракові, ІХ Економічний відділ, прийняв заочне рішення іменем Республіки Польща у справі за позовом ТОВ «Група РМФ» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Ман» (далі - ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман»). По даній справі суд присудив з відповідача на користь позивача суму у розмірі 3 302, 46 доларів США з відсотками, починаючи з 19 вересня 2009 року до дня оплати, 182 037, 03 злотих з відсотками, починаючи з 22 серпня 2009 року до дня оплати, при чому до 31 грудня 2015 року відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків, а з 01 січня 2016 року до дня оплати відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків за затримку, присуджено з відповідача на користь позивача суму 14 691, 00 злотих, як витрати на процес, наказано стягнути з відповідача на користь Державної скарбниці, представленої Головою окружного суду у м. Кракові, суму 3 879, 58 злотих, як витрати на перекладача. Визнання та виконання рішення іноземного суду, в даному випадку заочного рішення Окружного суду у м. Кракові, передбачено підписаним між Україною і Польщею договором про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, що був ратифікований постановою Верховної Ради України № 3941-ХІІ від 04 лютого 1994 року.

Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «Група РМФ» просило суд визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України заочного рішення Окружного суду у м. Кракові від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ТОВ «Група РМФ» до ТОВ «Телерадіокомпанія «Ман» та видати виконавчий лист.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва, у складі судді Юзькової О.Л., від 18 серпня 2017 року клопотання ТОВ «Група РМФ» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03 лютого 2016 року було залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2018 року ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 18 серпня 2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року залишено без змін.

Судом встановлено, що 03.02.2016 року Окружним судом у м. Кракові було винесено заочне рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група РМФ» у м. Варшаві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Ман». За яким стягнуто з відповідача на користь позивача суму 3 302,46 USD з відсотками, починаючи з 19 вересня 2009 року до дня оплати, - суму 182 037,03 злотих з відсотками, починаючи з 22 серпня 2009 року до дня оплати, причому до 31 грудня 2015 року відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків, а з 1 січня 2016 року до дня оплати відсотки нараховуються у розмірі законних відсотків за затримку; присуджено з відповідача на користь позивача суму 14 691 злотих, як витрати на процес; наказано стягнути з відповідача на користь Державної скарбниці, представленої Головою окружного суду у м. Кракові, суму 3 879,58 злотих як витрати на перекладача.

В матеріалах справи міститься завірена копія рішення з підтвердженням, що останнє набрало законної сили і підлягає виконанню; документ, який свідчить про те, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно та належним чином, згідно із законодавством договірної Сторони, на території якої рішення було винесено, а саме:

- довідка Окружного суду у м. Кракові від 27.12.2016 року за підписом судді Окружного суду Марека Плонки про те, що сторона відповідача ТзОВ «Телерадіокомпанія «Ман» отримала повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку.

- провадження 2-д/761/30/2015 Шевченківського районного суду м. Києва щодо виконання доручення польського суду про вручення судових документів представнику ТзОВ «Телерадіокомпанія «Ман» на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965 року) - було вручено постанову Окружного суду у м. Кракові від 24.07.2014 pоку, повідомлення про судовий розгляд з датою судового засідання 15 квітня 2015 року та додатки в кількості 33 аркуші.

Крім того, ТОВ «Група РМФ» командитне товариство у м. Варшаві звернулося з позовом до Окружного суду у м. Кракові у справі до ТОВ «Телерадіокомпанія «МАН» про стягнення коштів ще в 2011 році. Протягом 2011 - 2016 років Окружний суд у м. Кракові здійснював цілий ряд процесуальний дій (відповідно до законодавства договірної сторони), які давали йому правові підстави для постановлення заочного рішення без участі представника ТОВ «Телерадіокомпанія МАН» Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща.

Зазначене підтверджено довідкою, складеною головою складу, який виносив постанову в Окружному суді у м. Кракові, 1Х Економічний відділ, в особі судді Окружного суду Марека Плонки на підставі ст.1144 -1 Цивільно - процесуального кодексу та у зв`язку зі ст. 50 п. 3 Договору між Республікою Польща та Україною про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах, укладеного в м. Києві 24 травня 1993 року ( законодавчий вісник 1994 № 96, позиція 465), суддя підтверджував, що сторона - відповідач ТзОВ «Телерадіокомпанія МАН» у м. Києві отримало повістку - виклик на засідання у відповідний час і в належному порядку.

Відповідно до матеріалів справи, Міністерством юстиції України направлено Окружному суду в м. Кракові листи з підтвердженням про вручення документів ТОВ «Телерадіокомпанія МАН».

Згідно з підтвердженням про вручення документа, складеного Шевченківським районним судом м. Києва, 10 липня 2015 року представнику боржника, а саме ОСОБА_2 було вручено судові документи на 33 аркушах.

Доказів того, що після отримання ТОВ Телерадіокомпанія МАН» судових документів із Окружного суду м. Кракова, товариство повідомило суд про відсутність договірних відносин з позивачем ( відсутність судового спору) , або вчинило інші дії щодо отриманих судових документів, суду не надано.

Між Україною та Республікою Польща 24 травня 1993 року підписано договір (далі - договір) про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікований Верховною Радою України постановою від 04 лютого 1994 року. Договір набрав чинності 14 серпня 1994 року.

Статтею 49 зазначеного договору між державами визначено, що за умов, передбачених цим договором, договірні сторони визнають і виконують на своїй території рішення, винесені на території іншої договірної сторони, а саме: 1) рішення судів з цивільних справ; 2) рішення судів з кримінальних справ в частині, що стосується відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Положення пункту 1 застосовуються також до мирових угод з цивільних справ майнового характеру затверджених судом.

Статтею 50 договору встановлено, що рішення, зазначені в статті 49, підлягають визнанню і виконанню на території іншої договірної сторони, якщо:

1) згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене, воно набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, також рішення, що не набрали законної сили, але підлягають виконанню;

2) суд, який виніс рішення, був компетентним на підставі цього Договору, а в випадку відсутності такого врегулювання в договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

3) сторона не була позбавлена можливості захисту своїх прав, а у випадку обмеженої процесуальної здатності - належного представництва, а зокрема, сторона, яка не прийняла участі в розгляді справи, отримала виклик в судове засідання своєчасно і належним чином;

4) справа між тими самими сторонами не була вже вирішена з винесенням рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення судом тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, і якщо між тими самими сторонами не була раніше порушена справа в суді тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане;

5) рішення органу третьої держави між тими самими сторонами і в тій самій справі не було вже визнане або виконане на території тієї договірної сторони, де рішення має бути визнане і виконане;

6) при винесенні рішення застосовано законодавство відповідно з цим договором, а у випадку відсутності такого врегулювання у договорі - на підставі законодавства тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

Відповідно до статті 51 договору, клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до відповідного суду тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане, або також за посередництвом суду, який розглядав справу в першій інстанції.

До клопотання потрібно додати:

1) рішення або його завірену копію разом з підтвердженням, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню, а в справах, що стосуються аліментних зобов`язань, якщо рішення не набрало законної сили, разом з підтвердженням, що воно підлягає виконанню, якщо це не витікає з самого рішення;

2) документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесене рішення і яка не приймала участь у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином, згідно з законодавством тієї договірної сторони, на території якої рішення було винесене; а в випадку обмеженої процесуальної здатності сторони - документ, який підтверджує, що та сторона була представлена належним чином;

3) завірений переклад клопотання, а також документів, зазначених в підпунктах 1-2, на мову тієї договірної сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане.

При цьому, за положеннями статті 52 договору, визнання і виконання рішення належить до компетенції суду тієї Договірної Сторони, на території якої рішення має бути визнане і виконане. При розгляді справи суд обмежується перевіркою виконання умов, передбачених статтями 50 і 51.

Відповідно до ст.462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Згідно з ч.1 ст.463 ЦПК України, рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (ст.463 ЦПК України).

За приписами ст. 465 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.

Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду визначені ст.466 ЦПК України. . Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:

1) ім`я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;

2) ім`я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;

3) мотиви подання клопотання.

До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:

1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;

2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);

3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;

4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);

5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.467 ЦПК України, розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводиться суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом сторонам у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.431 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

За змістом ч.3 ст.431 ЦПК України, протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

З огляду на матеріали справи, з урахуванням їх проекції на зазначені вище правові норми, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03.02.2016 року.

Суд, зважаючи на приписи ст.431 ЦПК України, відмовляє в задоволенні вимоги про видачу виконавчого листа, оскільки Шевченківський районний суд міста Києва не розглядав справу як суд першої інстанції .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.258, 260, 431, 462 - 467 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Група РМФ» у м. Варшаві про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Окружного суду у м. Кракові від 03.02.2016 року - задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України Заочного рішення Окружного суду у місті Кракові від 03.02.2016 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Ман» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група РМФ», командитне товариство (Grupa RMF spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia spolka komandytowa у м. Варшаві (податковий номер 5272015509, реєстраційний номер Regon НОМЕР_1 , реєстраційний номер (номер запису в судовому реєстрі) 0000335800):

- суми боргу від 19 вересня 2009 року у розмірі 3302,46 USD ,що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 85408.51 грн. (вісімдесят п`ять тисяч чотириста вісім) гривень 51 копійку;

- суми боргу від 22 серпня 2009 року у розмірі 182037.03 зл., що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 1238212.60 грн. (один мільйон двісті тридцять вісім тисяч двісті дванадцять) гривень 60 копійок;

- витратити на процес у розмірі 14691 зл., що за курсом НБУ на дату винесення ухвали складає 99927.92 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 92 копійки.

В задоволені решти вимог клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя