Ухвала суду № 85043436, 30.09.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46064/16-к

Провадження № 1-кп/761/342/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

суддів Бугіля В.В., Трубнікова А.В.,

за участю секретаря с/з Литвин О.О.,

прокурора Гордієнко Б.А.,

захисника Губського В.Г.,

представника потерпілого Олексієнка М.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали обвинувального акту в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Феодосія АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100014310 від 10 листопада 2017 року,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт з відповідними додатками у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100014310 від 10 листопада 2017 року.

Прокурор Гордієнко Б.А. у підготовчому судовому засіданні просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, проводити судовий розгляд у спеціальному судовому провадженні, у яке необхідно викликати захисника, оскільки при складанні обвинувального акту дотримані вимоги КПК України, згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 червня 2018 року розгляд даного кримінального провадження визначено Шевченківському районному суду м. Києва, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.

Захисник Губський В.Г. заперечував щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду.

Представник потерпілого Олексієнко М.Г. вважав за необхідне призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Вислухавши думку учасників підготовчого провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченнямОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

З обвинувального акту відносно ОСОБА_1 вбачається, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Також і відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України - у кримінальному провадженні підлягає обов`язковому доказуванню зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням тощо.

Однак, всупереч вказаним нормам закону, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , складеного 19 грудня 2016 року та затвердженого 19 грудня 2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_2 . формулювання обвинувачення викладено без дотримання відповідності вимогам кримінального процесуального закону, оскільки у ньому не вказані конкретні час та місце вчинення інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, відсутні посилання на мотиви та інші обставини вчинення ним, як начальником відділення реалізації нафтопродуктів управління реалізації нафтопродуктів департаменту роздрібної реалізації нафтопродуктів та розвитку автозаправних комплексів ПАТ "Укрнафта" в Автономній Республіці Крим, кримінального правопорушення.

Інкримінуючи обвинуваченому таку кваліфікуючу ознаку, як привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, прокурором не відображено якими саме діями та у який спосіб ОСОБА_1 витратив на свою користь майно, належне ПАТ "Укрнафта",поліпшивши при цьому своє матеріальне становище.

Більше того, необхідно зазначити, що при кваліфікації дій ОСОБА_1 зазначену таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. При цьому, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинення цього злочину декількома (двома і більше) суб`єктами злочину, які заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди про його вчинення до моменту виконання його об`єктивної сторони. Як випливає із ч. 2 ст. 28 КК України, домовленість повинна стосуватися спільності вчинення злочину (узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення, змісту виконуваних функцій тощо). Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо.

Однак, всупереч викладених вимог закону, у формулюванні обвинувачення взагалі відсутнє жодне посилання на те, коли ОСОБА_1 дійшов згоди про вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення з іншою особою, яким чином вони спільно узгодили об`єкт злочину, його характер, місце, час, спосіб вчинення, зміст виконуваних кожним зі співучасників функцій за розподілом ролей, а також яким саме чином, з зазначенням вказаних складових об`єктивної сторони злочину, останній вчинив кримінально-каране діяння у групі осіб.

Отже, не наведення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України тягне за собою неконкретність та суперечливість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення, яке наведене в обвинувальному акті викладене не конкретно, не зрозуміло, які саме конкретні активні дії, передбачені диспозицією ст. 191 КК України ставляться у вину ОСОБА_1 , не визначено межі обвинувачення, що порушує його право на захист, ще на стадії повідомлення про підозру, у зв`язку з чим у відношенні останнього фактично не було створено належних умов для підготовки до захисту.

Європейський суд з прав людини (далі-Суд) у справі "Абрамян проти Росії" від 9 жовтня 2008 р., зазначив, що у тексті підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню "Обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі "Камасінскі проти Австралії", № 9783/82, п.79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції" [ВП], № 25444/94, п.52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі "Матточіа проти Італії", № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі "І.Н. та інші проти Австрії", № 42780/98, п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі "Даллос проти Угорщини", № 29082/95, п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", п.54, а також "Даллос проти Угорщини", п.47).

Дані істотні порушення норм кримінального процесуального закону не можливо усунути під час судового розгляду, оскільки вони є очевидними на стадії підготовчого провадження.

При цьому колегія суддів враховує, що згідно положень ч.1 ст. 338 КПК України прокурор лише з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Тобто такі повноваження прокурор має лише у випадку встановлення під час судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення. Однак, оскільки у відношенні ОСОБА_1 . здійснювалося спеціальне досудове розслідування, тобто за його фактичної відсутності, у даному випадку прокурору були відомі всі наявні докази та всі встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини, інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Окрім того, стороні обвинувачення при усуненні недоліків необхідно звернути увагу, що пряме зазначення конкретних прізвищ осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочину, сумісно з ОСОБА_1 , при відсутності визначеного їх процесуального статусу, відсутності даних про наявність відносно них обвинувальних вироків є порушенням загальних засад кримінального провадження: принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та інших, що у сукупності може ставити під сумнів законність будь-якого вироку, що буде постановлений за наслідками розгляду кримінального провадження на підставі складеного обвинувального вироку у такий спосіб.

За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Незважаючи на те, що даний обвинувальний акт складено лише відносно ОСОБА_1 , його зміст стосується обвинувачення у цьому ж злочині і іншої особи - заступника начальника відділення реалізації нафтопродуктів управління реалізації нафтопродуктів департаменту роздрібної реалізації нафтопродуктів та розвитку автозаправних комплексів ПАТ "Укрнафта" в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 .

Вказане є суттєвим порушенням міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зазначені висновки містяться у рішенні Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347 кс15.

Підсумовуючи вищевикладене, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини, стороні обвинувачення слід усунути вказані недоліки, привести у відповідність обвинувальний акт у відповідності до вимог законодавства.

Таким чином виявлені недоліки унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення зазначених недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100014310 від 10 листопада 2017 року - повернути прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Судді: