Рішення № 85043273, 06.08.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 242/1040/19

Провадження № 2/761/5149/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2019 року 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Лозовій І. О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4

представника відповідача

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Київ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд: зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєву Анну Миколаївну внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», як вимоги, що підлягають задоволенню у другу чергу: вимоги на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва №757/19693/16-ц від 26 грудня 2016 року на суму 14042,87 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, недоплаченої суми компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірі 2293,87 грн., а також вимоги щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку, розрахованої в період з 26.12.2016 року по день постановлення рішення, та подати зазначену інфомацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва №757/19693/16-ц від 26 грудня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та стягнуто на її користь 14042,87 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 2293,87 грн.недоплаченої суми компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, а всього - 16836,74 грн.

Рішення перебувало на виконанні в Оболонському РВДВС м.Києва, однак у зв`язку з початком процедури ліквідації банку виконавче провадження було закінчене, а виконавчий лист - передано до ліквідатора банку, повноваження якого станом на сьогоднішній день покладено на Савельєву А.М.

Однак позивачеві не було надано офіційного підтвердження про внесення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», незважаючи на неодноразові звернення до відповідачів, що стало підставою для пред`явлення позову.

Позивач вважає дії відповідача щодо невіднесення зазначених кредиторських вимог до 2-ї черги такими, що не відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вимогам Конвенції № 173 Міжнародної організації праці 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця", а також вимогам закону щодо обов`язковості судових рішень, тому позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Увалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 25 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, надано відповідачам строк для подання відзиву, роз`яснено права учасникам справи та наслідки невчинення ними відповідних процесуальних дій, призначено підготовче судове засідання, здійснено виклик учасників.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті, у судове засідання викликано сторони .

У відзиві на позов відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує на те, що відповідальність за затримку розрахунку при звільнені, яка обчислена в розмірі середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені не відноситься до заробітної плати, а тому відсутні законні підстави включення вимог позивача до 2 черги, оскільки до вказаної черги включаються виключно вимоги щодо заробітної плати. Крім того, вказав на необґрунтованість позиції позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, поясненнях та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзивах.

Суд, заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши докази, надані сторонами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва №757/19693/16-ц від 26 грудня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та стягнуто на її користь 14042,87 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 2293,87 грн. недоплаченої суми компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки, а всього - 16836,74 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

На виконання зазначеного вище рішення, яке набрало законної сили 07.06.2017, 31.07,2017 було видано виконавчий лист №757/19693/16-ц, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №55046376 в Оболонському РВДВС м.Києва.

23.11.2017 виконавче провадження №55046376 було закінчене постановою державного виконавця Оболонського РВДВС м.Києва на підставі п.8 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий лист передано до ліквідатора банку, повноваження якого станом на сьогоднішній день покладено на Савельєву А.М .

На підставі постанови Правління Національного банку України від 14.08.2014 №491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», згідно з яким з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 10.11.2014 № 417 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 № 119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.11.2015 № 201 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» на 2 роки - до 12 листопада 2017 року включно, з делегуванням повноважень ліквідатора Оберемку Роману Анатолійовичу.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1138 від 19 квітня 2018 року делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні на строк з 20.04.2018 до 12.11.2018 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2018 року № 2430 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» строком на один рік з 13 листопада 2018 року до 12 листопада 2019 року включно.

Водночас, відповідно до зазначеного рішення, продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні строком на один рік з 13 листопада 2018 року до 12 листопада 2019 року включно.

У зв`язку з ліквідацією ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», отримання належних позивачу грошових сум шляхом їх примусового стягнення в порядку, визначеному ЗУ «Про виконавче провадження», стало неможливим, оскільки щодо банків, які перебувають в стані ліквідації, виконавче провадження не здійснюється. В такому випадку, стягувач отримує задоволення своїх вимог в порядку, встановленому ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

31.01.2019 представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої А.М. із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо включення кредиторських вимог ОСОБА_1 по заробітній платі на загальну суму 16836,74 грн. до 2-ї черги вимог кредиторів, як кредитора, передбаченого п.2 ч.1 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Адвокатський запит було отримано адресатом (а.с.30 - 31).

05.02.2019 представник позивача ОСОБА_3. звертався з аналогічним адвокатським запитом до директора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ворушиліна К.М. Адрест також отримав адвокатський запит (а.с 32-33).

Однак відповіді на жоден із адвокатських запитів надано не було.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.12 р. №4452-VI. Також цим Законом регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.2-5 ст. 45 Закону, Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити, зокрема, інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Ст. 48, 49 Закону визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, які вона здійснює з дня свого призначення, до яких, зокрема, відноситься складання реєстру акцептованих вимог кредиторів (внесення змін до нього) та здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.

Таким чином, з дня призначення уповноваженої особи Фонду строк виконання всіх грошових зобов`язань банку вважається таким, що настав. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

Як вбачється з матеріалів справи, 23.11.2017, виконавчий лист №757/19693/16-ц банку державним виконавцем Оболонського РВДВС м.Києва передано до ліквідатора на підставі п.8 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», а виконавчий лист - до ліквідатора банку.

Зазначена обставина відповідачами не спростована та взагалі не заперечувалася.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону уповноважена особа Фонду з дня свого призначення складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону, кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п`ятої статті 12 цього Закону;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

8) вимоги за субординованим боргом.

Тобто, для включення вимог до другої черги згідно ст. 52 Закону грошові вимоги мають бути заявлені щодо заробітної плати, а також мають виникнути із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Зобов`язання банку перед позивачем виникли до прийняття вказаного рішення 13.11.2014, оскільки заявлені позивачем вимоги стосувалися невиплати компенсації за невикористану відпустку.

Також суд звертає увагу на те, що у ст. 52 Закону мова йде не про заробітну плату, а про грошові вимоги щодо заробітної плати, що є більш широким поняттям порівняно з заробітною платою самою по собі.

Відповідно до ст. 5, 6 Конвенції №173 Міжнародної організації праці 1992 р. про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця (ратифікована Закону України від 19.10.05 р. №2996-IV) у випадку неплатоспроможності роботодавця вимоги працівників, які випливають із трудових відносин, захищаються за допомогою привілею так, що їх задовольняють за рахунок активів неплатоспроможного роботодавця до того, як непривілейованим кредиторам може бути виплачена їхня частка.

Привілей охоплює принаймні: a) вимоги працівників щодо виплати їм заробітної плати за встановлений період, який не може бути меншим, ніж три місяці, і який передує неплатоспроможності чи припиненню трудових відносин; b) вимоги працівників щодо виплати їм заробітної плати за роботу у вихідні дні та заробітної плати за час відпустки, яка є належною до виплати у зв`язку з роботою, що виконувалась упродовж року, в якому мали місце неплатоспроможність або припинення трудових відносин, а також упродовж попереднього року; c) вимоги працівників щодо виплати їм грошових сум, належних до виплати у зв`язку з іншими видами оплачуваної відсутності на роботі за встановлений період, який не може бути меншим, ніж три місяці, і який передує неплатоспроможності чи припиненню трудових відносин; d) вимоги працівників щодо виплати їм вихідної допомоги, належної до виплати у зв`язку з припиненням трудових відносин.

Віднесення грошових вимог щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, до другої черги кредиторських вимог саме по собі відповідає вказаним гарантіям, оскільки визначає вказані грошові вимоги як привілейовані.

Конвенція не містить визначення будь-яких складових щодо вимог працівників, які випливають із трудових відносин, проте, використане формулювання дає підстави для широкого їх тлумачення.

Щодо визначення складових грошових вимог щодо заробітної плати відповідно до національного законодавства суд зазначає наступне.

Ст. 2 Закону України "Про оплату праці" визначає лише структуру заробітної плати, проте вказані у цій складові охоплюються поняттям "грошові вимоги щодо заробітної плати", але не тотожні йому.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку. Дана позиція, зокрема, підтверджується висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 03.10.12 р. №6-109цс12.

Згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 15.10.13 р. №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, кошти, якi пiдлягають нарахуванню в порядку iндексацiї заробiтної плати та компенсацiї працiвникам частини заробiтної плати у зв`язку з порушенням строкiв її виплати, мають компенсаторний характер. Як складовi належної працiвниковi заробiтної плати цi кошти спрямованi на забезпечення реальної заробiтної плати з метою пiдтримання достатнього життєвого рiвня громадян та купiвельної спроможностi заробiтної плати у зв`язку з iнфляцiйними процесами та зростанням споживчих цiн на товари та послуги.

За висновками Конституційного Суду України, викладениними у вказаному рішенні, під заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» (CJSC Agrokompleks v. Ukraine, № 23465/03, 06.11.2011) міститься висновок суду про те, що існування заборгованості, яка підтверджена обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості, і становить майно цієї особи в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання винесеного на його користь судового рішення становить втручання у право мирне володіння майном в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції, зазначає ЄСПЛ також в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine, № 40450/04, 15.10.2009).

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог ОСОБА_1 щодо включення вимоги по заробітній платі до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», як вимоги, що підлягають задоволенню у другу чергу.

Аналогічного висновку дійшла ВеликаПалата Верховного Суду в своїй постанові від 29.08.2018 р. по справі № 127/10129/17, провадження № 14-254 цс 18.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 384,20 грн. з кожного (768,40 грн. :2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої Анни Миколаївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєву Анну Миколаївну внести до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», як вимоги, що підлягають задоволенню у другу чергу: вимоги на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва №757/19693/16-ц від 26 грудня 2016 року на суму 14042,87 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, недоплаченої суми компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірі 2293,87 грн., а також вимоги щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку, розрахованої в період з 26.12.2016 року по день постановлення рішення, та подати зазначену інфомацію до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєвої Анни Миколаївни, на користь держави судовий збір у розмірі по 384,20 грн., реквізити для сплати: отримувач коштів УК у Шевченківському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31217206026011, код класифікації доходів бюджету 22030101, із зазначенням призначення платежу.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь держави судовий збір у розмірі по 384,20 грн., реквізити для сплати: отримувач коштів УК у Шевченківському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37995466, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31217206026011, код класифікації доходів бюджету 22030101, із зазначенням призначення платежу.

В частині внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя