Рішення № 85042437, 02.10.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/50/19

Справа №754/16349/18

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Козловець К.П.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представників позивача Процька О.П.

за участю представника відповідача Порхуна А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12.09.2018 Волинською митницею ДФС винесено постанову №4600/20500/18 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 61458,19грн. Відповідач обґрунтовує постанову тим, що 03.08.2018 надійшло звернення митних органів Литовської Республіки, щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення вказаного автомобіля із товаросупровідними документами. Вивчивши документи та провівши формальну камеральну перевірку через різницю у вартості 2500 Євро, задекларовано 4300 Євро, а виявлено відповідачем 6800 Євро. Позивач категорично не згоден з постановою, так як сплатив за вказаний автомобіль саме 4300 Євро і надав відповідачу повний пакет документів та автомобіль для огляду. Крім того автомобіль мав дефекти, що було зафіксовано відповідачем. При оформленні автомобіля був найнятий акредитований відповідачем брокер, і вартість автомобіля була погоджена та сплачені всі належні мита. Жодних платежів на суму 6800 Євро позивач не здійснював. У зв`язку з викладеним позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 4600/20500/18 від 12 вересня 2018.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 21.11.2018 провадження у адміністративній справі відкрито в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 28.12.2018 призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

27.12.2018 від представника відповідача Волинської митниці ДФС до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що Волинська митниця ДФС не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов на постанову Волинської митниці ДФС від 12.09.2018 не підлягає задоволенню. 23.02.2018 посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205090/2018/013629, де декларантом (митним брокером) ТзОВ Етна Брок", м.Луцьк, вулиця Карбишева, 1, являвся громадянин ОСОБА_3 , проведено митне оформлення товару «Легковий автомобіль: марка - «RENAULT», модель - «GRAND SCENIC», кузов номер НОМЕР_1 за ціною 4300Євро. За митне оформлення даною транспортного засобу при його митній вартості у 163009,80грн було сплачено митних платежів в загальній сумі 58164,41грн.

03.08.2018 до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 30.07.2018 № 23296/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митного департаменту при Міністерстві фінансів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 за експортною митною декларацією від 22.02.2018 MRN №18LTVG2000EK075D11 та рахунок-фактурою (PVM SASKAITA FAKTURA/INVOICE) серії DRA №2018021 від 22.02.2018 щодо купівлі-продажу даного транспортного засобу. За результатами проведеного опрацювання зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних документів до нього було встановлено, що автомобіль марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «DREAM AUTO», GEDIMINO, 26, VILNIAUS m, LT, громадянину України ОСОБА_1 за ціною 6800Євро, що за курсом Національного банку України станом на 23.02.2018, тобто на момент митного оформлення товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205090/2018/013629 склало суму 225 987,07грн. Відповідно до службової записки відділу адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 22.08.2018 №1068/03-70-19-01-25, за митне оформлення автомобіля марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 при його вартості у 225 987,07грн необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 78317,14грн, тобто різниця між сплаченими митними платежами і платежами, які необхідно було сплатити становить 20152,73грн. Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 через декларанта (митного брокера) ТзОВ "Етна Брок", громадянина ОСОБА_3 , під час митного оформлення вищевказаного транспортного засобу вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 20152,73грн. З метою з`ясування усіх обставин справи, отримання пояснень та вирішення питання щодо складання протоколу ОСОБА_1 направлено лист від 17.08.2018 про необхідність прибути для надання пояснень. Однак, ОСОБА_1 не з`явився та не надав докази Волинській митниці ДФС. 23.08.2019 відносно ОСОБА_1 посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України. Другий примірник протоколу про порушення митних правил від 23.08.2018 було направлено позивачу листом. 12.09.2018 було винесено постанову, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення. Також, ОСОБА_1 було надано рахунок -фактуру від 22.02.2018 № 10-00 де вартість вищевказаного автомобіля вказана 4300ЕUR. Отже з викладених обставин представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

09.01.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якої позивач зазначив, що єдиним документом, що був наданий позивачу продавцем був технічний паспорт на автомобіль та договір купівлі-продажу автомобіля. Позивач з рахунком фактури не ознайомлений, про ціну автомобіля в 6800 Євро позивачу нічого не відомо. У зв`язку з чим позивач просить скасувати постанову та визнати дії Волинської митниці ДФС протиправними.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.02.2019 витребувано докази у керівника Волинської митниці ДФС, а саме: чи проводилась перевірка задекларованої вартості автомобіля «RENAULT», модель «GRAND», номер кузову НОМЕР_2 за каталогом «Schwacke», якщо так, то яка була визначена вартість і документальне підтвердження перевірки; надати копії всіх наявних документів (актів, протоколів огляду, висновків, досліджень, оцінок, інших), що підтверджують технічний стан та вартість автомобіля за митною декларацією UA 205090/2018/013629 на момент ввезення 23.02.2018.

01.04.2019 на виконання Ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 01.02.2019 від начальника митниці ОСОБА_5 надійшла відповідь, відповідно до якої зазначив, що Волинською митницею ДФС за електронною митною декларацією від 23.02.2018 №UA205090/2018/013629 було випущено у вільний обіг товар Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - GRAND SCENIC, кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014. Митну вартість товару «Легковий автомобіль: марка - RENAULT, модель - GRAND SCENIC, кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014 було визначено та заявлено декларантом самостійно за резервним методом, згідно зі ст. 51-52 МК України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості заявлена декларантом митна вартість була визнана митним органом. Рішенням про коригування митної вартості за митною декларацією від 23.02.2018 Волинською митницею ДФС не приймалося.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Процько О.П. в судових засіданнях підтримали позовні вимоги, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві. 02.10.2019 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Волинської митниці ДФС Порхун А.А. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, спираючись на відзив, відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами та вважає, що адміністративний позов на постанову Волинської митниці ДФС від 12.09.2018 не підлягає задоволенню. 02.10.2019 в судове засідання представник не з`явився, надав заява про розгляд справи за відсутності представника, просять суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 купив автомобіль марка - «RENAULT», модель - «GRAND SCENIC», кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014, який відповідно до рахунку-фактури (Transporto Priemones Pirkimo- Pardavimo Sutartis) від 22.02.2018 № 10-00 був придбаний за ціною 4300 Євро.

23.02.2018 посадовою особою м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205090/2018/013629, де декларантом (митним брокером) ТзОВ Етна Брок", м.Луцьк, вулиця Карбишева, 1, являвся громадянин ОСОБА_3 , проведено митне оформлення товару «Легковий автомобіль: марка - «RENAULT», модель - «GRAND SCENIC», кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 1461 см3, потужністю 81 kw., кількість місць, включаючи водія - 7, тип кузова - універсал, колісна формула 4x2, призначений для перевезення по дорогах загального користування, категорія ТЗ-М1.

03.08.2018 до Волинської митниці ДФС з Державної фіскальної служби України листом від 30.07.2018 № 23296/7/99-99-20-02-01-17 надійшло звернення митного департаменту при Міністерстві фінансів Литовської Республіки щодо підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення автомобіля марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 за експортною митною декларацією від 22.02.2018 року MRN №18LTVG2000EK075D11 та рахунок-фактурою (PVM SASKAITA FAKTURA/INVOICE) серії DRA №2018021 від 22.02.2018 року щодо купівлі-продажу даного транспортного засобу.

За результатами перевірки зазначеного звернення митних органів Литовської Республіки та товаросупровідних було встановлено, що автомобіль марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 був проданий компанією UAB «DREAM AUTO», GEDIMINO, 26, VILNIAUS m, LT, громадянину України ОСОБА_1 за ціною 6800 Євро, що за курсом Національного банку України станом на 23.02.2018 становить 225 987,07 гривень.

Відповідно до службової записки відділу адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС від 22.08.2018 №1068/03-70-19-01-25, за митне оформлення автомобіля марки «RENAULT», модель «GRAND SCENIC», номер кузова НОМЕР_1 при його вартості у 225 987,07 гривень необхідно було сплатити митні платежі у загальній сумі 78317,14 гривень, тобто різниця між сплаченими митними платежами і платежами, які необхідно було сплатити становить 20 152,73грн.

23.08.2019 відносно ОСОБА_1 посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України.

12.09.2018 було винесено постанову відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 60458 (шістдесят тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 19 копійок.

Відповідно до ст. 485 МК України за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Обов`язковою умовою притягнення особи до відповідальності за статтею 485 МК України є наявність вини у формі умислу.

Диспозиція вказаної правової норми передбачає необхідність спеціальної противної мети у вигляді неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. При цьому, у статті 485 МК України вказано, що застосування адміністративного стягнення до порушника митних правил можливе тільки за заявлення у митній декларації «неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості».

Отже, відповідальність за ст. 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вказав неправдиву інформацію або ж надав органам доходів та зборів документи, в яких містяться відомості, що не відповідають дійсності.

Вказана позиція щодо ст. 485 МК України міститься у Постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 640/7258/17, згідно якого: «для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Поняття адміністративного правопорушення відображено у ч. 1 ст. 9 КУпАП та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для притягнення особи до відповідальності за невірну класифікацію товарів за кодом УКТ ЗЕД для митних цілей необхідна поряд з іншим наявність в особи спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.

Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка є для нього бажаною.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частина 1 ст. 495 МК України, визначає, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до висновку № 1570/1/С судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу від 03.09.2019, встановлено, що ринкова вартість нерозмитненого автомобіля «RENAULT», НОМЕР_1 , що був ввезений на митну територію України, станом на 23.02.2018 становить 4200Євро або 139580,28грн.

Отже, судом установлено, що в діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України справи про порушення митних правил, згідно із статті 522 МК України органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Правопорушення не є триваючим, оскільки може бути скоєне виключно у момент подання митному органу митних декларацій. Відтак, про факт декларування відповідачу як контролюючому органу, на який покладено обов`язок контролю за правильністю визначення вартості автомобіля, стало відомо в момент прийняття відповідної митної декларації до митного оформлення від 23.02.2018, а не з моменту виявлення правопорушення від 23.08.2018.

Отже, на момент прийняття оскаржуваної позивачем постанови у справах про порушення митних правил шестимісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності останнього сплинув.

Верховний Суд у Постанові від 11 вересня 2018 року (справа №490/7096/16-а) визначив, що правопорушення за статтею 485 МК України, що полягає у заявленні неправдивих відомостей у митній декларації та поданні документів, що містять такі відомості, не має характер триваючого, і тому адміністративне стягнення за таке порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня його вчинення. «Правильною є оцінка щодо характеру інкримінованого позивачу правопорушення, яке (а саме такий варіант його об`єктивної сторони як факт заявлення неправдивих відомостей у митній декларації та подання відповідних документів) не є триваючим, у зв`язку з чим строк накладення адміністративного стягнення починається з моменту його вчинення. Відтак накладення адміністративного стягнення поза межами шестимісячного строку з моменту подання митної декларації та відповідного пакету документів є окремою підставою для висновку про протиправність спірної постанови».

Зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням митної декларації контролюючому органу та/або документів, що містять неправдиві відомості, а відтак, на підставі наведених вище положень ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через шість місяців з дня його вчинення.

В рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 року у справі «Рисовський проти України» суд зазначав, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач довів належними та допустимими доказами правомірність своїх вимог і протиправність дій відповідача, а відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Конституції України, Митним кодексом України,статтями 2, 5-12, 18, 71-77, 94, 139, 161-162, 229, 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати дії Волинської митниці ДФС щодо притягнення ОСОБА_1 до вчинення правопорушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України - протиправними.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 4600/20500/18 від 12 вересня 2018 про накладення Волинською митницею ДФС на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Судовий збір компенсується за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 .

Відповідач: Волинська митниця ДФС, місцезнаходженя за адресою: Любомирський р-н, с. Римарі, вул. Привокзальна, 13, ЄДРПОУ: 38031501, МФО: 899998.

Повний текст складено та підписано 02 жовтня 2019 року.

Суддя В.В. Бабко