Рішення № 85041370, 18.10.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3158/19

2/703/1786/19 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв ОСОБА_3 шляхом подачі заяви до нотаріальної контори, однак, юридично її не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 після його смерті відкрилася спадщина на майно, яке він успадкував після смерті ОСОБА_2 , але юридично його не оформив та автомобіль марки «DACIA».

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1 , однак нотаріус постановою відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на будинковолодіння, тому звернулася до суду, оскільки позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву, згідно якої просили справу розглядати без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягають.

Представник Смілянської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився, 02 жовтня 2019 року надіслав до суду відзив в якому зазначив, що непідтверджений факт, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 одна і та ж особа, оскільки відсутній документ на підтвердження зміни заявником прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », просив ухвалити рішення на основі всебічно з`ясованих обставин у відповідності до вимог чинного законодавства та розгляд справи проводити без його участі.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Сміла Смілянського міськрайонного управління юстиції у Черкаській області (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 виданого Смілянським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (а.с. 6).

Як вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого 12 листопада 1958 року батьком ОСОБА_3 , 1958 року народження записані ОСОБА_7 , ОСОБА_2 (а.с.20).

Із свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 виданого 31 січня 1981 року вбачається, що ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_3 і змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 21).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 серпня 2014 року, яке набрало законної сили 01 вересня 2014 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розірвано (а.с. 22).

З довідки Смілянської міської ради квартального комітету № 11 від 20 липня 2019 року № 120385 вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею проживали до дня смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

Як вбачається з довідки КП ЧООБТІ № 979-о від 13 вересня 2016 року станом на 01 січня 2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_4 (1/4 частина), ОСОБА_2 (1/4 частина), ОСОБА_10 (1/2 частина) (а.с. 8).

Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 липня 2019 року зареєстрованого в реєстрі за № 1895 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 отримала ОСОБА_1 (а.с. 17).

Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 липня 2019 року зареєстрованого в реєстрі за № 1896 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину на автомобіль марки «DACIA» отримала ОСОБА_1 (а.с. 15).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №174134192 від 17 липня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння в АДРЕСА_2 (а.с. 19).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 серпня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 в зв`язку з тим, що не надано правовстановлюючого документу на будинковолодіння (а.с. 27). Крім того зазначено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_3 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 (а.с. 27).

Статтею 1218 ЦК України визначено до складу спадщини входять усі права та обов`язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як передбачено ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації та виникає з моменту такої реєстрації. Будь-які правочини щодо нерухомого майна, в тому числі видача свідоцтва про право на спадщину, вчиняються, якщо право власності на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», а саме п.3.1 державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року №7/5 та зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На підставі п. 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів.

Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи вбачається набуття права власності на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Окрім того, згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Однак, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутність державної реєстрації права власності на нього позбавляє права спадкоємця оформити спадщину у нотаріуса після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , відтак звернення позивача до суду з даним позовом є правомірним та обґрунтованим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту, відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

За таких обставин суд приходить до беззаперечного висновку, що невизнане право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 15, 16,181, 182, 186, 187, 334, 392,1216,1217, 1218, 1268, 1276 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76, 81, 89, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-ІV, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Смілянської міської ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , яке складається в цілому з житлового будинку з прибудовами під літ. “А-1, а, а1, а2, а3” загальною площею 167,5м2, житловою площею 106,1м2, і господарських споруд та будівель: літньої кухні під літ. “В”, убиралень під літ. “Д, Е”, сараю під літ. “Б”, літньої кухні, сараю під літ. “Г”, погребів під літ. “Ж, п/г”, гаража з оглядовою ямою під літ. “З”, гаража з оглядовою ямою під літ. “К”, сараю-прибудови під літ. “б, б1”, огорожі №№1, 2, 3, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Смілянська міська рада Черкаської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 37, м. Сміла Черкаської області, код ЄДРПОУ 25874705.

Головуючий О.П.Опалинська