Рішення № 85040575, 18.10.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4814/19

Провадження № 2/645/1769/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м.Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Волкова А.Р.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (представник – адвокат Ніконов М.М.),

відповідач - Комунальне підприємство «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (представник не з`явився);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Ніконова М.М. у липні 2019 року звернувся до суду з позовом до КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» з позовом про стягнення заборгованості по невиплаченій заробітній платі у загальному розмірі 56 297 грн. 34 коп., яка складається із: заробітної плати станом на 02 квітня 2018 року (день звільнення з урахуванням березня, квітня) у розмірі 22 190,04 грн., компенсація за невикористану відпустку (56 днів) — 12300,00 грн., вихідна допомога 21807,30 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 03 грудня 2012 року, ОСОБА_1 , працював на посаді головного інженера у КП «Харківській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», з посадовим окладом згідно штатного розкладу. Наказом від 04 грудня 2017 року № 24-к директора КП «Харківській обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ОСОБА_1 було встановлено надбавку у розмірі 15% від посадового окладу з 04 грудня 2017 року, як такому, стаж роботи в Фонді якого становить понад 5 років. 02 квітня 2018 року в зв`язку з тривалою невиплатою заробітної плати ОСОБА_1 був вимушений звільнитися з займаної посади за ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Проте з 02.04.2018 року та по теперішній час відповідачем жодних грошових коштів відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні позивача виплачено не було. 03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», ОСОБА_2 з проханням виплатити заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, а також середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні згідно із КЗпП України. Проте відповідач вимоги закону не виконав, в зв`язку з чим позивач змушений звернутись до суду.

01 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначене судове засідання.

27 серпня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від директора Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» Бакшеєва О.В. Відповідач позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні та зазначив, що з квітня 2018 року КП фактично не працювало, співробітники були звільнені за власним бажанням. Довіреністю від 10.10.2016 року директор КП уповноважив ОСОБА_1 здійснювати належні розрахунки, сплачувати та отримувати грошові кошти. Відповідач вважає, що з 03.01.2018 року, після звільнення директора, ОСОБА_1 фактично виконував обов`язки керівника КП і саме він, на думку відповідача, був зобов`язаний вести належний облік використання робочого часу, складати та підписувати документацію з нарахування та виплат належної працівникам заробітної плати тощо. Незважаючи на це, на підприємстві за період з січня по квітень 2018 року включно взагалі відсутні відомості по нарахуванню заробітної плати працівникам КП, в тому числі і ОСОБА_1 Табелі обліку робочого часу за січень-квітень 2018 року у належному вигляді також відсутні, що унеможливлює встановлення факту виконання своїх трудових обов`язків позивачем. Первинні бухгалтерські документи (відомості) щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_1 також відсутні. Вказані докази не надані також і позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог. Відповідач вважає, що заборгованість по заробітній платі нічим не підтверджена. Щодо довідки № 68 від 17.07.2018 року про заборгованість КП перед позивачем, зазначено, що директор КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ОСОБА_2 та головний бухгалтер ОСОБА_3 сформували її на підставі табелів обліку робочого часу за січень-лютий 2018 року, які не були оформлені належним чином, в зв`язку із чим не може являтися доказом у справі.

03 вересня 2019 року представником позивача - адвокатом Ніконовим М.М. подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03 вересня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача та витребувано у Головного управління ДФС уХарківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, 9) інформацію щодо сум нарахованої заробітної плати та утримань з неї ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) Комунальним підприємством «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (код ЄДРПОУ 30234289, АДРЕСА_1 м. Харків, майдан Свободи, Держпром, АДРЕСА_2 , під`їзд 1, поверх 5) за період часу з січня по квітень 2018 року включно.

18 жовтня 2019 року на електронну адресу суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача щодо витребуваних доказів.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення в обґрунтування свої вимог аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Ніконов М.М., який діє на підставі договору від 10.04.2019 року, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача - директор КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» Бакшеєв ОСОБА_4 .В. (а.с. 85-86) та ОСОБА_5 , яка діє на підставі довіреності від 20 червня 2019 року (а.с. 105) у судове засідання не з`явилися. Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представників відповідача, повідомлених належним чином про дату, час і місце судового розгляду, які не з`явилися в судове засідання і не повідомили суд про причини неявки (а.с. 137, 138).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 233 ЦПК України судом було оголошено стислий зміст відзиву та додаткових пояснень відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідка, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, позивач ОСОБА_1 працював у КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» на посаді головного інженера з 03.12.2012 року по 02.04.2018 року, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.8-11), наказом № 5-к від 02 квітня 2018 року (а.с.8-11,17).

Відповідно до довідки вих. № 68 від 17.07.2018 року, виданої ОСОБА_1 керівництвом КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» заборгованість по заробітній платі станом на 02.04.2018 року складає – 14583,00 грн., заборгованість з компенсації за невикористану відпустку складає – 12300.00 грн., заборгованість по виплаті вихідної допомоги (три середньомісячні зарплати) – 21807,00 грн. (а.с. 20).

Департаментом агропромислового розвитку було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо невиплати заборгованості по заробітній платі, за результатами чого останньому направлено лист-відповідь за № Кол-253/07-37 від 03 серпня 2018 року, з якого вбачається, що Обласною державною адміністрацією підготовлені пропозиції про виділення коштів КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» з обласного бюджету на черговій сесії у сумі 163 000,00 грн. на витрати пов`язані з наданням та обслуговуванням пільгового кредиту індивідуальним сільським забудовникам та виплату заробітної плати. Крім того, Департаментом агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації направлено лист на ім`я директора Фонду з проханням першочергового погашення заборгованості по заробітній платі звільненим працівникам після надходження коштів на рахунок Фонду (а.с.28).

Окрім того факт наявності заборгованості по виплаті заробітної плати також підтверджується листами попереднього директора КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ОСОБА_6 . № 43 від 19.03.2018 року та № 46 від 24.04.2018 року, - директору департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації Нездюру О.В. Листами № 117 від 14.09.2018 року директора КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» Бакшеєва О.В. - першому заступнику голови Харківської обласної державної адміністрації Беккеру М.Л., та листами №62 від 10.07.2018 року, №160 від 05.11.2018 року - директору департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації Нездюру О.В. Листом №118 від 14.09.2018 року на ім`я голови Харківської обласної ради Чернова С.І. У вказаних листах керівники Фонду просили виділити кошти на погашення заборгованості по заробітній платі звільненим працівникам.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обов`язків.

Згідно із ст.ст. 21, 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці» кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту щодо даного спору визначені КЗпП України.

Відповідно до статей 94, 95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Положеннями статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1ст. 83 КЗпП України уразі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» передбачені види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до п.7 Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р.№ 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях, провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки12місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За клопотанням представника відповідача судом було витребувано у Головного управління ДФС уХарківській області інформацію щодо сум нарахованої заробітної плати та утримань з неї ОСОБА_1 Комунальним підприємством «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» за період часу з січня по квітень 2018 року включно.

Згідно отриманих судом відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів, відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 року по 30.08.2018 року (а.с. 127).

Відповідач вважає, що вказана інформація підтверджує той факт, що нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за січень-квітень 2018 року не здійснювалося, в зв`язку із чим заборгованість по заробітній платі позивачу нічим не підтверджена.

У відзиві та додаткових поясненнях від 18.10.2019 року відповідач наголошує на тому, що нинішньому директору фонду ОСОБА_2 не було передано попереднім керівництвом жодних фінансово-господарських документів та первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, табелів обліку робочого часу та розрахунково-платіжних відомостей, а довідка № 68 від 17.07.2018 року була помилково видана ОСОБА_2 ОСОБА_1 .

Суд вважає, що довідка за вих. № 68 від 17.07.2018 року щодо заборгованості, видана ОСОБА_1 відповідачем, фактично підтверджує те, що КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» визнало наявність заборгованості по заробітній платі перед позивачем в розмірі 14583,00 грн., компенсації за невикористану відпустку (39 днів) в розмірі 12300.00 грн., по виплаті вихідної допомоги (три середньомісячні зарплати) – 21807,00 грн.

Заперечення відповідача щодо помилковості довідки № 68 від 17.07.2018 року судом не приймаються з огляду на те, що вони не підтверджені жодним доказом.

Відповідач не надав суду доказів того, що позивач не виконував фактично свої посадові обов`язки або того, що з ним був проведений повний розрахунок при звільненні, а доказування по справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з посади за власним бажанням, а не за порушення трудового розпорядку або прогулу тощо, в зв`язку із чим у суду відсутні підстави вважати, що протягом січня – квітня 2018 року (час відсутності табелів обліку робочого часу, на що посилається відповідач) ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх трудових обов`язків, проте відповідачем виплат позивачу при звільненні проведено не було, внаслідок чого утворилась заборгованість по заробітній платі.

Окрім того, у листі на ім`я Директора Департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації № 62 від 10.07.2019 року директор КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ОСОБА_2 констатував, що відповідно до наявної у Фонді документації (табелів обліку робочого часу за січень-лютий 2018 року, штатного розпису Фонду на 2018 рік, Регламент Фонду) заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам за січень-лютий 2018 року, зокрема, ОСОБА_1 становить 13590, 15 грн., компенсація за невикористану відпустку – 12300,00 грн., вихідна допомога при звільненні - 21807,30 грн. (а.с.23).

У цьому ж листі пан ОСОБА_2 зазначає, що в зв`язку з відсутністю табелів обліку робочого часу за березень, квітень 2018 року заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам за цей період приблизно становить, зокрема щодо ОСОБА_1 , - 7617,30 грн.

Враховуючи приписи ст.ст. 76-80 ЦПК України суд вважає, що у сукупності з іншими дослідженими судом належними та допустимим доказами, відомості, які містяться у вказаному документі підтверджують ту обставину, що відповідачем в особі його директора ОСОБА_2 визнавався факт наявності заборгованості по заробітній платі та іншим обов`язковим виплатам КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» перед позивачем ОСОБА_1 .

У судовому засіданні за клопотанням позивача в якості свідка був допитаний ОСОБА_7 , який з 2012 року по 03 січня 2018 року обіймав посаду директора КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (а.с. 88).

Свідок пояснив суду, що перед звільненням з вказаної посади він та головний інженер ОСОБА_1 провели інвентаризацію справ та документів КП за 2017 рік. Пізніше директором був призначений ОСОБА_6 , від якого ОСОБА_7 не отримував претензій щодо нестачі документів та матеріальних цінностей підприємства. У КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» завжди велася книга обліку робочого часу, в якій провідний спеціаліст підприємства ОСОБА_8 Марина кожного дня вносила відомості щодо працівників, які присутні на робочих місяцях, знаходяться у відпустці, командировці чи на лікарняному. Також, свідок підтвердив, що ним, як директором КП 04.12.2017 року за № 24-к був складений та підписаний наказ про встановлення надбавки ОСОБА_1 у розмірі 15% від посадового окладу (позивачем суду надано незавірену копію наказу (а.с.14). Також свідок пояснив, що документи, про відсутність яких стверджує відповідач, не можуть бути відсутні, оскільки чисельними перевірками їх відсутності не було виявлено.

Таким чином, враховуючи покази свідка, суд вважає, що наказ КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» № 24-к від 04.12.2017 року «Про встановлення надбавки за стаж роботи в Фонді», яким встановлено головному інженеру ОСОБА_1 надбавку у розмірі 15% від посадового окладу з 04.12.2017 року, як такому, стаж роботи в Фонді якого становить понад 5 років, виданий директором Фонду ОСОБА_7 , може мати доказове значення у вказаній справі.

Верховний Суд у поставні від 28 березня 2018 року по справі № 243/5469/17, провадження № 61-94св17, зазначив, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення, зокрема вихідної допомоги, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування такої виплати. Відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.

Крім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_9 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці") зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

У зв`язку із викладеним, суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на відсутність первинної документації, як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.

Намагання відповідача перекласти відповідальність за відсутність фінансової та бухгалтерської звітності на підприємстві за відсутності директора в період часу з 03.01.2018 року по 02.04.2018 року на ОСОБА_1 , як головного інженера КП «Харківського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», суд вважає голослівним та таким, що не підтверджується належними та допустимими доказами у справі.

Довіреність від 10.10.2016 року, на яку посилається відповідач на підтвердження своїх доводів, видана позивачу директором КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» ОСОБА_7 , який 03.01.2018 року з вказаної посади був звільнений (а.с. 93). Посадова інструкція головного інженера КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» затверджена директором Фонду Бакшеєвим О.В. після звільнення ОСОБА_1 з посади, а доказів того, що така ж інструкція існувала на час роботи позивача у Фонді, суду не надано (а.с.92).

Таким чином, суд вважає встановленим, що у порушення положень ст. 116 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1 з посади головного інженера КП «Харківського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» відповідачем у день звільнення останнього та по сьогоднішній день не була здійснена виплата всіх сум, що належать позивачу від підприємства при звільненні.

З аналізу положень ст. 116 КЗпП України вбачається, що в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Суд погоджується із розрахунком заборгованості по заробітній плати, зазначеним позивачем у позові, оскільки від складений з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, на підставі даних штатного розпису на 2018 рік КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (а.с. 13, 16), з урахуванням наказу № 24-к від 04.12.2017 року Про встановлення надбавки за стаж роботи ( а.с. 14), частково даних довідки № 68 від 17.07.2018 року (а.с. 20).

У відповідності до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно довідки №68 від 17 липня 2018 року, виданої КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 складає 354,59 грн., а компенсація за не використану відпустку у сумі 12300,00 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем законодавства про працю, а саме наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по виплаті заробітної плати, тому позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги при звільненні у розмірі 21807,30 грн. (три середньомісячні заробітні плати) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст.44 КЗпП України.

При розгляді справи судом не встановлено вини ОСОБА_1 , як працівника підприємства, у виникненні становища, яке призвело до затримки розрахунку з ним по заробітній платі.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (зокрема, наприклад, справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/ «правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

Європейський Суд неодноразово вказував, що володінням, на яке поширюються гарантії ст. 1 Протоколу №1 є також майнові інтереси, вимоги майнового характеру, соціальні виплати, щодо яких особа має правомірне очікування, що такі вимоги будуть задоволені.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП, Законам України «Про оплату праці», а позивач знаходився з відповідачем в трудових відносинах, при звільненні не отримав всі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду, суд приходить до висновку, що з КП «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість при виплаті належних при звільненні сум станом на 02.04.2018 року в розмірі: 56 297, 34 грн., що складається з: заборгованості по заробітній платі станом на 02.04.2018 року – 14583,00 грн., заборгованості з компенсації за невикористану відпустку – 12300.00 грн., заборгованості по виплаті вихідної допомоги (три середньомісячні зарплати) – 21807,00 грн.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню судовий збір за позов майнового характеру у розмірі 768 грн.40 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць необхідно допустити до негайного виконання.

На підставі ст.ст. 44, 47, 83, 94, 95, 116 КЗпП України, ст.ст. 21, 24, 27 Закону України «Про оплату праці», ст. 4, 6, 24 Закону України «Про відпустки», керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263-265, 279, 268, 354, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (ЄДРПОУ 30234289, АДРЕСА_3 Держпром, буд. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 -д 1, АДРЕСА_5 , кімн. 164-168) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 56 297 (п`ятдесят шість тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 34 коп., яка складається із: заборгованість по заробітній платі станом на 02 квітня 2018 року - 22190,04 грн.; компенсація за невикористану відпустку - 12 300,00 грн.; вихідна допомога - 21807,30 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (ЄДРПОУ 30234289, юридична адреса : м. АДРЕСА_3 , АДРЕСА_6 -н АДРЕСА_3 , Держпром, буд.5, під-д 1, пов.7, кімн. 164-168) на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області або через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: