Ухвала суду № 85039893, 15.10.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15913/18

н/п 1-кс/953/12213/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Божко В.В.,

за участю секретаря Андрющенко О.В.,

представника заявника адвоката Межирицького А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220000001031 від 16.08.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 3 ст.190 КК України, -

встановив:

04.10.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із клопотанням про скасування арешту на вилучене під час обшуку майно, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 року, а саме на: мобільний телефон із надписом на корпусі «Mi», в корпусі сірого кольору, із вставкою по краях білого кольору, імеі 1) НОМЕР_1 , імеі 2) НОМЕР_2 ; зошит із рукописними записами в обкладинці зеленого кольору, блокнот із рукописними записами в обкладинці рожевого кольору, зошит із надписом Лида на обкладинці, із зображенням дівчини, флеш-накопичувач San Disc 1Gb в корпусі синього кольору, флеш-накопичувач Good ram в корпусі чорного кольору, жорсткий диск Seagate s|n 9VYC2JCZ, 250 Gb, в корпусі металевого кольору, ноутбук Asus, в корпусі чорного кольору модель RT5390, із сумкою до нього та адаптером.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 20.12.2018 р. слідчим суддею винесену ухвалу, якою накладено арешт на вище вказане майно. Вважає в подальшому застосуванні арешту відпала по треба. Посилаючись на вимоги ст. 21, 28, 100, 132 КПК України, просить скасувати арешт.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав повністю, просив її задовольнити.

Слідчий СУ ГУ НП в Харківській області Дерев`яшкін В.В. до судового засідання не з`явився, до суду надав заяву, в якому просив вирішити клопотання про скасування арешту з майна на розсуд суду та розглянути клопотання без його участі.

Слідчий суддя, вислухавши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

З наданих суду документів вбачається, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12017220000001031 від 16.08.2017 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.4, 3 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 р., накладено арешт на майно, яке 13.12.2018 було вилучене під час обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , а саме на: мобільний телефон із надписом на корпусі «Mi», в корпусі сірого кольору, із вставкою по краях білого кольору, імеі 1) НОМЕР_1 , імеі 2) НОМЕР_2 ; зошит із рукописними записами в обкладинці зеленого кольору, блокнот із рукописними записами в обкладинці рожевого кольору, зошит із надписом Лида на обкладинці, із зображенням дівчини, флеш-накопичувач San Disc 1Gb в корпусі синього кольору, флеш-накопичувач Good ram в корпусі чорного кольору, жорсткий диск Seagate s|n 9VYC2JCZ, 250 Gb, в корпусі металевого кольору, ноутбук Asus, в корпусі чорного кольору модель RT5390, із сумкою до нього та адаптером.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Д ОСОБА_2 слідством на надано доказів, які б свідчили, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт тимчасово вилученого майна, існує подальша потреба.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приймаючи до уваги той факт, що вказане майно перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення майже 10 місяців, керуючись також загальними засадами кримінального провадження, визначеними у ст. 7 КПК України, положеннями ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 107, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на майно, яке 13.12.2018 було вилучене в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , а саме на: мобільний телефон із надписом на корпусі «Mi», в корпусі сірого кольору, із вставкою по краях білого кольору, імеі 1) НОМЕР_1 , імеі 2) НОМЕР_2 ; зошит із рукописними записами в обкладинці зеленого кольору, блокнот із рукописними записами в обкладинці рожевого кольору, зошит із надписом Лида на обкладинці, із зображенням дівчини, флеш-накопичувач San Disc 1Gb в корпусі синього кольору, флеш-накопичувач Good ram в корпусі чорного кольору, жорсткий диск Seagate s|n 9VYC2JCZ, 250 Gb, в корпусі металевого кольору, ноутбук Asus, в корпусі чорного кольору модель RT5390, із сумкою до нього та адаптером, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.12.2018 р. по справі № 640/15913/18, н/п 1-кс/640/14256/18.

Повернути вказане майно - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя - В.В. Божко