Рішення № 85039584, 23.09.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17629/17

Провадження № 2-а/638/122/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Грищенко І.О.

за участю секретарів судового засідання Самогньозд О.І. , Мунтяну І.І., Назаренко А.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ехвайя Даніеля Муртазовича, головного управління Держгеокадастру у Харківській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , ОСОБА_2 , про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень,

УСТАНОВИВ:

20.11.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення відповідача- суб"єкта владних повноважень – постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.11.2017 року та протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 16.11.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ехваем Д.М. винесено акт обстеження земельної ділянки, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства , постанову про накладення адміністративного стягнення та встановлено, що земельна ділянка використовується в якості майданчика для паркування , тобто в порушення вимог ст.. ст.. 20, 22 , 35 Земельного кодексу України, що стало підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 53 КУпАП. Постанова прийнята на підставі акту огляду земельної ділянки від 16.11.2017 року , даних договору оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року, даних оскаржуваного протоколу. Враховуючи те, що в акті обстеження земельної ділянки вказаний неіснуючий договір оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року , тому що вказаний договір не був зареєстрований в установленому порядку, а відповідно не має юридичної сили , вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 23.11.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року за клопотанням представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області .

Ухвалою суду від 24.06.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , власника земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:08:003:0577 ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 ., якого зобов"язано надати до суду договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:08:003: НОМЕР_1 , укладений між ним та ОСОБА_1 .

В судовому засіданні уповноважені представники позивача підтримали вимоги свого довірителя та просили задовольнити адміністративний позов з підстав, наведених в його обгрунтування.

Відповідач – державний інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ехвай Д.М. в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, заперечував проти їх задоволення, вказавши на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та тільки після ретельної перевірки наданих позивачем документів прийняв рішення, яке є предметом оскарження.

Уповноважений представник другого відповідача- Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та заперечував проти їх задоволення з підстав їх необґрунтованості.

Третя особа в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать дані, які містяться в матеріалах справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами по справі, вивчивши доводи позивача, заперечення відповідача та представника другого співвідповідача , дійшов наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Україна є соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1 та частина перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно зі ст.. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом справи встановлено, що 16 листопада 2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Ехвая. ОСОБА_3 . , державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Шаповаловим О.В. в присутності ФОП ОСОБА_1 обстежено на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 568-ДК, категорія земель- зімлі сільськогосподарського призначення, цільове призначення- для колективного садівництва.

Державному інспектору було надано документи такі документи- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.10.2014 року видане на ім."я ОСОБА_2 , договір оренди земельної ділянки від 91.06.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 про надання в оренду земельної ділянки загальною площею 0,1912 га за визначеною адресою, сільськогосподарського призначення , для ведення садівництва.

За результатами обстеження земельної ділянки було встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується в якості майданчика для паркування автомобілі, має бетонну огорожу, ворота для в"їзду автотранспорту, об лаштована приміщенням для охорони Поверхня грунту вкрита шаром щебеню. З даних акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об"єктом- земельної ділянки від 16.11.2017 року , проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства України при використанні земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 , на якій знаходиться автостоянка. Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не виконано вимоги щодо використання земель за цільовим призначенням. Саме це стало підставою складання протоколу про адміністративне правопорушення , за яке передбачена відповідальність згідно зі ст.. 53 КУпАП та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ст.. ст.. 20, 22, 35, 211 Земельного Кодексу України , здійснено використання земельної ділянки не у відповідності до її цільового призначення. Порушенням заподіяно матеріальну шкоду у визначеному розмірі.

В обгрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що договір оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року не має юридичної сили, а відповідно посилання на нього є протизаконним.

Суд не може погодитися з таким твердженням позивача, тому що він орендує вказану вище земельну ділянку саме на підстави цього договору , який є цивільно- правовим договором, на підставі цього договору у сторін виникли відповідні права та обов"язки.

З даних поземельної книги, копія якої надана до матеріалів справи уповноваженим представником другого співвідповідача, вбачається, що в розділі 1 запис від 21.08.2014 року № 001 в даних про відомості щодо земельної ділянки вказано в графі "ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ" ведення садівництва , право власності на неї 15.09.2014 року зареєстровано за ОСОБА_2 В розділі 4 Оренда вказано, що орендар ОСОБА_1 та державна реєстрації речового права на нерухоме майно відбулась 03.10.2017 року, договір укладено на 5 років.

В судовому засіданні уповноваженим представником позивача 17.07.23019 року до матеріалів справи було надано договір оренди земельної ділянки від 01.06.2017 року, тобто той самий, який було надано самим позивачем державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_4 .

Іншого договору , про який судом вказано вище, на вимогу суду надано не було.

За вказаних обставин даних про зміну цільового призначення та виду використання земельної ділянки суду за час вирішення справи по суті надано не було.

Вказане свідчить про те, що ФОП ОСОБА_1 сам надав вказаний вище договір при проведення перевірки уповноваженою особою, хоча має договір оренди земельної ділянки від 03.10.2017 року, строк дія якого 5 років, який не розірвано та його дія не припинена, з метою подальшого твердження про те, що цей договір не пройшов державну реєстрацію , відповідно не є дійсним. Такі дії вчинено останнім з метою уникнення притягнення до відповідальності за вчинене правопорушення. Зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що не знайшов своє підтвердження факт того, що оскаржувана постанова є незаконною, відповідно не мало місце порушення прав позивача .

Відповідач та представник другого співвідповідача, не визнавши позовні вимоги позивача, надали до суду беззаперечні докази щодо правомірності дій відповідача .

Таким чином, вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст..2, 5, 72, 73, 74,75,76,77, 241, 243 КАС України, ст.. ст.. 20, 22, 35, 211 Земельного Кодексу України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Ехвайя Даніеля Муртазовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 16листолпада 2017 року , та протоколу про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2017 року – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня отримання його повного тексту.

Головуючий суддя Грищенко І.О.