Ухвала суду № 85038383, 09.10.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.10.2019 Справа № 554/7825/18

Провадження №1-кс/554/14822/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В.,

при секретарі Бакулей А.С.,

за участю прокурора Гладченко О.М.,

слідчого Рябухи О.О.,

захисників Фабро Є.А., Адамець А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВР ОТЗ СУ Головного управління Національної поліції в Полтавській області Рябухи О.О., погоджене прокурором відділу прокуратури Полтавської області Гладченком О.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018170300001171 від 26 вересня 2018 рокуза ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 289, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 289 КК України відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кобеляки, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого водієм підприємства «ONUR», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 . У клопотанні посилається на те, що СУ ГУНП України в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018170300001171 від 26.09.2018 року за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України. ОСОБА_1 підозрюється за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України у пособництві зловживання службовим становищем та у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної та великої матеріальної шкоди.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та прохав застосувати запобіжний захід строком на 60 діб з визначенням розміру застави 787 892 грн., яка буде дорівнювати сумі завданих матеріальних збитків. Вказував на таки ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, зазначив, що обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Захисник та підозрюваний заперечували проти обрання запобіжного заходу, просили не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він працював диспетчером майданчику тимчасового затримання і зберігання транспортних засобів Полтавської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси» у м. Кобеляки. Пропрацював лише 2 місяці з 30 січня 2018 року по 06 березня 2018 року. За цей час він не допустив випуску автомобілів без законних для того підстав. Обшук у нього вдома був проведений у січні 2019 року. Зазначав, що якби він мав бажання ухилитися від слідства чи суду, він мав для цього можливість. Він, навпаки, дає показання, видав той автомобіль, який на прохання ОСОБА_2 , зберігав на своєму подвір`ї та показав, де знаходиться інший автомобіль, який був вилучений правоохоронними органами. Ці автомобілі попросив зберігати ОСОБА_2

Захисники вказували на необґрунтованість та неконкретність підозри ОСОБА_1 , яка ґрунтується в цілому на підозрі ОСОБА_2 як службовій особі, а також на додатково висунутій підозрі у незаконному заволодінні автомобілями, які фактично підозрюваний сам і видав слідству. Крім того, сторона обвинувачення не довела ризики, на які посилається у клопотанні. Вказували, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, раніше не судимий, позитивно характеризується. Просили, якщо суд прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, то обрати менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисників, підозрюваного, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП України в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12018170300001171 від 26.09.2018 року за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що в період часу з січня 2018 року по січень 2019 року ОСОБА_2 , будучи заступником начальника відділу з надання послуг по зберіганню тимчасового затриманих транспортних засобів Східної міжрегіональної філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» вступив у попередню змову з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами незаконно заволоділи транспортними засобами, які перебували на спеціальних майданчиках тимчасового затримання і зберігання транспортних засобів Полтавської філії ДП МВС України «Інформ-Ресурси», шляхом зловживання ОСОБА_2 службовим становищем.

ОСОБА_2 , діючи в інтересах третіх осіб, за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленими слідством особами, надаючи вказівку останньому на випуск з території майданчику, що за адресою: Полтавська область, м. Кобеляки, вул. Дружби, 1, автомобілів, які завантажуючи на евакуатор, вивозили та реалізовували третім особам, а саме автомобіль марки ALFA ROMEO, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , 2011 року випуску, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 369 330 грн., що становить великий розмір; автомобіль марки TOYOTA COROLLA, д.н.з НОМЕР_3 , 2012 року випуску, спричинивши підприємству об`єднання громадян «Союз Чорнобиль Дніпро» матеріальну шкоду на суму 287 630 грн., що становить великий розмір.

07.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 289 КК України за фактами заволодіння двома транспортними засобами – автомобілями TOYOTA COROLLA, д.н.з НОМЕР_4 , 2012 року випуску, та ALFA ROMEO, АА1444ОА, 2011 року випуску, а також пособництва у зловживанні службовим становищем службовою особою.

09.10.2019 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України, якою крім вказаних епізодів інкриміновано додатково епізоди за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме за фактами заволодіння ще двома транспортними засобами – автомобілем марки «Nissan Allmera», д.н.з. НОМЕР_5 , 2001 року випуску, номер кузова № НОМЕР_6 , зеленого кольору, що завдало потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 113 732 грн.; автомобілем марки «Mitsubishi Colt», д.н.з НОМЕР_7 , білого кольору, 1986 року випуску, що завдало потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 17 200 грн., що становить значну матеріальну шкоду потерпілим.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, підтверджуючі, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

В ході судового розгляду встановлено, що вручена органами досудового розслідування ОСОБА_1 підозра за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 289, ч. 3 ст. 289 КК України відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема: актом прийому-передачі авто по стоянці в м. Кобеляки; допитом свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , протоколом огляду та вилучення автомобіля марки «Mitsubishi Colt», д.н.з НОМЕР_7 , протокол обшуку 29.01.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , поясненням Гнітія ОСОБА_10 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Разом з тим, проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п. п. 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02), якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а саме недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що слідчий у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Тому, суд дійшов до висновку, про часткове задоволення клопотання.

Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, на утриманні двох малолітніх дітей, те, що підозрюваний працює, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними слідчим, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а саме до 06.12.2019 року в межах строку досудового розслідування, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.

Крім того, під час виготовлення повного тексту ухвали слідчим суддею було виявлено допущену описку у короткому тексті ухвали, а саме у резолютивній частині ухвали помилково зазначено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці «з 09 жовтня 2019 року по 08 грудня 2019 року» замість правильного «з 09 жовтня 2019 року по 06 грудня 2019 року». У зв`язку з цим, вказана описка підлягає виправленню шляхом правильного зазначення у повному тексті ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 176, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369-372, 379, 395 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 по 06:00 год. за місцем проживання: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці з 09 жовтня 2019 року по 06 грудня 2019 року.

Домашній арешт застосувати без використання засобів електронного контролю.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 виконання наступних обов`язків:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за викликом;

-не відлучатися з Кобеляцького району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора в їх присутності.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов`язавши передати копію ухвали для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Роз`яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 18.10.2019 року.

Слідчий суддя Л.В.Гольник