Вирок № 85037354, 17.10.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 423/2025/19

провадження № 1-кп/415/863/19

ВИРОК

Іменем України

17 жовтня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 16.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130530000409,

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Попасна Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого слюсарем на ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод», не судимого, інвалідом не являється, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Сичова В.М.

захисника Григоренка Д.П.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому відкритому дистанційному судовому засіданні зазначене кримінальне провадження

У С Т А Н О В И В

На початку вересня 2018 року, в денний чад доби, більш точного часу встановити не виявилось можливим, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи біля ставку «Аннінський» у м. Попасна Луганської області, побачив дві дикоростучі рослини коноплі, внаслідок чого у обвинуваченого ОСОБА_1 , який достовірно знав, що конопля є наркотиковмісною рослиною, а канабіс наркотичним засобом, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення, придбання і зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Потім, обвинувачений ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до рослин коноплі, руками обірвав з них листя і верхівкові частини, поклав їх у рюкзак, який мав при собі та направився до місця свого мешкання. Далі, обвинувачений ОСОБА_1 зірване листя і верхівкові частини коноплі переніс за місцем свого мешкання розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та поклав сушитись природнім шляхом на даху господарчої споруди. Через декілька днів листя і верхівкові частини коноплі висохли, після чого обвинувачений ОСОБА_1 за допомогою рук їх перетер та подрібнив, внаслідок чого виготовив наркотичний засіб марихуану (канабіс), яку почав зберігати за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , без мети збуту, при цьому періодично вживаючи виготовлений ним наркотичний засіб шляхом куріння.

Продовжуючи свій злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 , 16.05.2019 взяв за місцем свого мешкання раніше виготовлену речовину рослинного походження - марихуану (канабіс), поклав у рюкзак та направився по особистим справам. У подальшому, приблизно о 17.30 годині, обвинувачений ОСОБА_1 , проходячи неподалік від залізничної станції «Попасна-2» Донецької залізниці, був зупинений співробітниками поліції РПС ПОП «Святослав» для перевірки документів, відповідно до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», після чого, обвинувачений ОСОБА_1 , під час бесіди з співробітниками поліції РПС ПОП «Святослав», на питання чи має при собі заборонені предмети, добровільно відкрив свій рюкзак, який знаходився при ньому та дістав поліетиленовий пакунок з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка в подальшому була оглянута та вилучена. Згідно висновку експерта №19/113/8- 2/448е від 28.05.2019 надана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою у перерахунку на суху речовину 21,49 г.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

31.05.2019 під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019130530000409 від 16.05.2019, між прокурором Пономарь Н.С., якій на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника Григоренка Д.П., на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та зобов`язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні; сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, і наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

Заслухавши доводи обвинуваченого, думку прокурора і захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинуваченого про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки ухвалення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Вищевказане кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 31 травня 2019 року між прокурором Пономарь Н.С. та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 Д ОСОБА_4 , за участю захисника Григоренка Д.П., відповідає вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України. Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним, за участю захисника і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В

Угоду від 31 травня 2019 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Пономарь Н.С. та підозрюваним, у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 Д ОСОБА_4 , за участю захисника Григоренка Д.П. – затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8-2/448е від 28.05.2019, у розмірі 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 06 копійок (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речовий доказ, відповідно до постанови старшого слідчого СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 30.05.2019, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою 21,49 г, який знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області – знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко