Рішення № 85037083, 03.07.2019, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 320/1357/19

2/405/293/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року м. Кропивницький

Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого-судді: Драного В.В.

при секретарі: Дерев`янко А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «Техніка і технології» про стягнення коштів в сумі 81422 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.09.2018 року у філії ТОВ «Техніка і технології» він уклав договір купівлі-продажу № ТТ – 07000219, за умовами якого продавець ТОВ «Техніка і технології» зобов`язується поставити на адресу покупця товар, а саме: оприскувач шланговий 8000/14 м. вартістю 23500 грн.; борона БДФ-2,1 вартістю 52500 грн. в строк 14 робочих днів з моменту оплати. 13.09.2018 року він (позивач) сплатив вартість товару на суму 76000,00 грн. Проте, у встановлений строк і до теперішнього часу товар йому не поставлений. За таких обставин, просить стягнути з відповідача суму вартості товару сплачену ним за непоставлений товар, також враховуючи користування відповідачем коштами позивача в сумі 76000, 00 грн., вважає, що має право на стягнення індексу інфляції, сума якої складає 3800,00 грн. та 3% річних в сумі – 862,00 грн., а також просить стягнути з відповідача суму комісії при оплаті товару – 760,00 грн., судовий збір та витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.04.2019 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленям) сторін.

У судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, виходячи з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

Станом на 03.07.2019 року відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надійшло.

Згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12.09.2018 року між ТОВ «Техніка і технології» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № ТТ – 07000219, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець у порядку й на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар. Кількість та комплектність товару визначаються сторонами у специфікаціях, що є невід`ємними частинами даного договору (додаток № 1 (а.с. 7-11).

Відповідно до специфікації до договору купівлі-продажу № ТТ – 07000219 продавець зобов`язується поставити на адресу покупця товар в строк 14 робочих днів з моменту оплати відповідно до переліку: обприскувач шланговий 800/14 м, борона БДФ-2,1 на загальну суму 76 000, 00 грн. (а.с. 13).

Згідно квитанції № 0.0.1131551887.1 від 13.09.2018 року покупець ОСОБА_1 оплатив товар на суму 76 000,00 грн., сума комісії – 760,00 грн. (а.с. 12).

Враховуючи умови визначені договором купівлі-продажу та додатком № 1 до нього, товар мав був поставлений покупцю строком до 04.10.2018 року, тобто 14 робочих днів з моменту оплати товару.

08.01.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення суми попередньої оплати, у зв`язку з не поставкою товару, в якій зобов`язав відповідача повернути йому суму товару, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, на загальну суму 82 082, 00 грн.

Як стверджує позивач товар станом на день подання позову йому не поставлений, кошти не сплачені.

Спростувань щодо цього матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 662, 665 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, з одночасним переданням покупцеві всіх приналежності товару та документів, що стосуються товару на нього (технічний паспорт, сертифікат якості тощо); у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд погоджується із твердженнями позивача щодо стягнення з відповідача коштів за оплачений ним товар.

Згідно частини 3 статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України на дату подання позову 19.02.2019 року сума основного боргу складає 76 000,00 грн. у зв`язку з чим розмір інфляційних втрат при індексах інфляції, що є загальновідомими і розміщені в мережі Інтернет на сайті Міністерства фінансів України (за жовтень 2018 - 101,7, за листопад 2018 - 101,4, за грудень 2018 року – 100,8, за січень 2019 року – 101,0), складає 3800 грн.

Розмір 3% річних за 138 днів, який підлягає стягненню з відповідача (з 04.10.2018 по 18.02.2019), складає 862 грн. (76000 х 3/100/365 х 138).

Позивачем наведений розрахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних відповідно до чинного законодавства, перевіривши який, суд погоджується із вказаними розрахунками.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази та враховуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, адже встановлено, що у визначений сторонами строк товар покупцеві не передано та кошти продавцем не повернуті, тому у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, а тому позивач, як кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в сумі 81422,00 грн., яка складається з: 76 000, 00 грн. основного боргу; 3800,00 грн. індекс інфляції; 862,00 грн. 3% річних, 760,00 грн. сума комісії при оплаті товару.

Згідно ч. 1, п. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу судом відзначається, що згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, компенсація витрат на правову допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Згідно ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 116275 від 20.05.2019 року адвокат Сєров М.І. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Ленінському районному суді м. Кіровограда (а.с. 39).

Відповідно квитанцій від 20.05.2019 року та 05.06.2019 року позивачем ОСОБА_1 сплачено адвокату Сєрову М.І. по цивільній справі 320/1257/19 гонорар в сумі 12000,00 грн. та кошти на відрядження в сумі 3000,00 грн., а всього 15 000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 59,60).

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги складність справи та виконані адвокатом роботи по даній справі, витрачений ним час, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд приходить до висновку, що розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сумі 15000,00 грн. не є співмірним, у зв`язку з чим вимоги представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених ним на оплату юридичних послуг підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 9000,00 грн., з яких: надання правової допомоги адвоката – 6000,00 грн.; кошти на відрядження – 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню на користь позивача з відповідача підлягає судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення коштів – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, ЄДРПОУ 36584896) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 81 422 (вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 22, кв. 103, ЄДРПОУ 36584896) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати: на професійну правничу допомогу в сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.; судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда В.В. Драний