Рішення № 85035075, 16.10.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/484/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗахідСервіс"

до відповідача 2: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 499 644,34 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від позивача Кузін Є.В.

від відповідача 1) не з`явився

від відповідача 2) Андрієвський А .О.

Судове засідання проводилося у режимі відеоконференції, забезпечив яку Луцький міськрайонний суд Волинської області.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗахідСервіс" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості 499644,34 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.07.2014 р. відповідачем-1 підписано заяву про відкриття поточного рахунку, та приєднано до "Умов та правил надання банківських послуг". Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт по рахунку у розмірі 500 000 грн. 00 коп. Також, 11.12.2017 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки № P1513004017303887143, предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідачем-1, які випливають з кредитного договору. Однак, всупереч взятих на себе зобов`язань, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗахідСервіс" порушило строк повернення кредитних коштів та допустило заборгованість в розмірі 499 644,34 грн.

Відповідачі не скористалися наданими їм законом правами подати відзиви на позов.

07 жовтня 2019 року представник відповідача-2 надав пояснення по суті спору, за якими вважає безпідставними вимоги про солідарне стягнення заборгованості із обох відповідачів. Вказує, що із системного аналізу всіх умов договору поруки неможливо встановити яке саме основне зобов`язання забезпечене порукою, так як із даного договору неможливо встановити реквізити правочину по основному зобов`язанню. Договором лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою. Також відсутні докази надання згоди ОСОБА_1 на забезпечення виконання саме зобов`язань за Договором банківського обслуговування від 04.07.2014 р. Представник відповідача-2 вважає, що борг за основним зобов`язанням слід стягувати із ТзОВ "ЗахідСервіс" (основного боржника), не застосовуючи у даному випадку солідарне стягнення заборгованості із обох відповідачів.

11.10.2019 р. позивач також надав письмові пояснення, у яких вказав, що у договорі поруки має місце вчинена описка щодо зазначення розміру кредиту 10 000,00 грн. Звертає увагу, що представником відповідача-2 не надано жодних доказів укладення будь-якого кредитного договору між Банком та ТзОВ "ЗахідСервіс", ніж той що є предметом розгляду у даній справі. Вважає доводи представника ОСОБА_1 , які викладені у поясненнях необгрунтованими та безпідставними.

В судових засіданнях під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість 499644,34 коп.

Натомість представник ОСОБА_1 наголосив про безпідставність, на його переконання, солідарного стягнення заборгованості з обох відповідачів, оскільки вважає, що борг повинен погасити відповідач-1 як основний боржник.

Представник ТзОВ "ЗахідСервіс" до суду не з`являвся. Ухвали, які відповідачу 1 відправлені на адресу: 33013 , м.Рівне , вул.Кавказька, 9а, офіс 101 , повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат вибув". Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗахідСервіс": 33013, м.Рівне, вул.Кавказька, 9а, офіс 101. Адреса засновника товариства ОСОБА_2: АДРЕСА_1 .

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача-1 про слухання даної справи у суді, ухвали відправлялися також на адресу засновника товариства ОСОБА_2

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України).

У справі наявні докази про те, що ухвали надсилалися на відому суду адресу відповідача-1.

За наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача-1 за наявними у справі матеріалами.

Заяви та клопотання у справі

08.08.2019 року на адресу суду від АТКБ "Приватбанк" надійшло клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції, та доручити проведення відеоконференції Луцькому міськрайонному суду Волинської області, що знаходиться за адресою: 43023, Волинська область, м.Луцьк, вул.Конякіна, 3.

Ухвалами суду клопотання задовольнялося. Судові засідання проводилися у режимі відеоконференції.

27.09.2019 р. через відділ канцелярії від представника відповідача ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення розгляду спору по суті на іншу дату для надання можливості ознайомитися із матеріалами справи, оскільки ОСОБА_1 не отримувала поштовим зв`язком позовну заяву з додатками, та нею отримано лише одну ухвалу про те, що дана справа перебуває на розгляді у суді.

Клопотання було задоволено, про що винесена відповідна ухвала від 24.09.2019 р.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 15 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/484/19, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду від 12.08.2019 року клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про участь представника позивача в судовому засіданні 13 серпня 2019 року в режимі відеоконференції - задоволено.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2019 року вирішено відкласти підготовче засідання на 04.09.2019 р. та клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк " про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою від 04 вересня 2019 року вирішено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24 вересня 2019 року та клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк " про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою господарського суду Рівненської області 24 вересня 2019 року відкладено розгляд справи на 08 жовтня 2019 року та клопотання Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк " про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

08 жовтня 2019 року у судовому засідання оголошувалася перерва до 16.10.2019 р. на 15:30 год.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

04 липня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСЕРВІС" підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - заява). Згідно цієї заяви відповідач - 1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі -Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://ргіvatbank.ua. які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 04 липня 2014 року (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Так, у справі наявна заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, підписана та скріплена печетками позивача та відповідача-1. Із заяви вбачається, що відкрито рахунок номер 26009054717000.

Відповідно до Довідки про відкриття рахунку, датованої 30.11.2017 р., виданої клієнту ТзОВ "ЗахідСервіс", підтвержується відкриття рахунку за номером НОМЕР_1 .

Відповідно до договору відповідачу - 1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно Довідки від 13.06.2019 р. про розміри встановлених клієнту ТзОВ "ЗахідСервіс" кредитних лімітів: 04.04.2018 р. було встановлено 200 000,00 грн. розмір ліміту; 11.04.2018 р. - 500000,00 грн. розмір ліміту.

У матеріалах справи наявна банківська виписка про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 клієнта ТзОВ "ЗахідСервіс", із якої вбачається, що останній за період з 04.04.2018 р. по 07.05.2018 р. активно користувався кредитними коштами. Та наявний залишок заборгованості по цьому кредитному рахунку за клієнтом складає у розмірі 499 644,34 грн.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Як зазначено в п. 3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms- повідомлення або інших).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав своєчасно та у повному обсязі, надавши відповідачу - 1 кредитний ліміт в розмірі 500 000,00 грн. Користування кредитними коштами підтверджено банківською випискою по відповідному рахунку.

Станом на час розгляду справи у суді зі сторони ТзОВ "ЗахідСервіс" не надано жодних доказів про повернення Банку кредитних коштів.

11 грудня 2017 року між ОСОБА_1 , як поручителем, та АТ КБ "Приватбанк", як кредитором, укладено Договір поруки № P1513004017303887143 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 за виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСЕРВІС", які випливають з Кредитного договору.

Відповідно до п.1.1. договору поруки предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТзОВ "ЗахідСервіс" (Боржник) зобов`язань за угодами -приєднання до:

розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимал ьного сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч).

Згідно з п. 1.2. договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п. 1.5. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1/або Угодою 2", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

Зважаючи на наявність згаданого договору поруки, що укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", позивач з огляду на непогашення боргу за користування кредитними коштами зі сторони ТзОВ "ЗахідСервіс" по рахунку за номером № НОМЕР_1 , просить солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДСЕРВІС" та ОСОБА_1 заборгованість по договору про надання банківського обслуговування № б/н від 04.07.2014 року в розмірі 499 644 грн. 34 коп.

З огляду на вищевикладені фактичні обставини, суд встановив, що між сторонами спору склалися господарські правовідносини по договору кредиту та наслідків порушення договірних зобов`язань.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В обґрунтування підсудності звернення позивача з даним позовом до господарського суду про стягнення солідарно з юридичної особи та фізичної особи позивач посилається на те, що п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначене, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого с юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Таким чином, вищевикладена правова норма відносить до компетенції господарських судів дві категорії справ: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого (тобто зобов`язання) є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. При цьому, друга складова п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України не містить обмежень щодо суб`єктного складу самого правочину, визначальним в даному випадку є суб`єктний склад зобов`язання, в забезпечення виконання якого було укладено правочин. У свою чергу, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу (ч. 1 ст. 45 ГПК України). За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів.

Положення пункту 1 частини першої статі 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-III (з наступними змінами і доповненнями) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами кредитний договір № б/н від 04 липня 2014 року, як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Судом встановлено, що укладення кредитного договору підтверджується копією анкети-заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил банківських послуг, а також копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг.

Факт належного виконання позивачем зобов`язання по наданню кредиту підтверджується копією довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, а також копією виписки по рахунку НОМЕР_1 , з якої вбачається наявність дебетованого сальдо на поточний рахунок боржника. Сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта фактично є сумою кредитних коштів, які надані боржнику (відповідачу - 1).

Порушення відповідачем - 1 своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується виписками по рахунках, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом, та з яких вбачається відсутність погашень на теперішній час ( розгляду справи).

Суд приймає в якості доказів належного виконання позивачем умов договору вищевказані документи, та на їх підставі суд встановлює виникнення заборгованості відповідача ТзОВ "ЗахідСервіс" перед позивачем в сумі 499 644 грн. 34 коп.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази часткової або повної сплати заборгованості відповідачем-1.

Аргументуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач - 1 неналежним чином виконав умови договору банківського обслуговування № б/н від 04.07.2014 року чим порушив умови вказаного договору та вказані обставини позбавили позивача права на вчасне повернення наданих останнім кредитних коштів, що у свою чергу призвело до виникнення основної заборгованості по сплаті кредиту. Окрім того, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем - 2 своїх договірних зобов`язань відповідно до договору поруки № P1513004017303887143 від 11 грудня 2017 року, порушивши п. 1.2. договору поруки, оскільки відповідно до останнього у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1/або Угодою 2", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

Однак, відносно солідарного стягнення заборгованості із обох відповідачів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Наявність укладеного Договору поруки підтверджується власне договором поруки від 11.12.2017 р.

До істотних умов договору поруки відносяться визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Суд проаналізував зміст договору поруки від 11.12.2017 р., який міститься у справі, та встановив, що предметом цього договору є надання поруки Поручителем ОСОБА_1 перед Кредитором ПАТ КБ "ПриватБанк" за виконання ТзОВ "ЗахідСервіс" (Боржник) зобов`язань за угодами -приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимал ьного сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч).

1.1.2. до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом; б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки у відповідності, порядку та строки, зазначені в Угоді 2; в) кредиту в розмірі 1 000,00 грн.

Із аналізу у цілому умов Договору поруки суд не вбачає можливим встановити у даному випадку яке ж конкретно основне зобов`язання забезпечене цією порукою. У договорі поруки відсутня вказівка на дату, номер та предмет основного договору, якого стосується порука, зміст та розмір основного зобов`язання, строк його виконання, підстава виникнення.

Має місце лише вказівка на найменування Боржника. Проте відсутнє посилання на те, що ця порука стосується зобов`язань ТзОВ "ЗахідСервіс" з приводу використання коштів по рахунку за номером № НОМЕР_1 .

У даній справі Банк не надав суду доказів, що ОСОБА_1 , укладаючи Договір поруки від 11.12.2017 р., погодила у письмовому вигляді та взяла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язанням ТзОВ "ЗахідСервіс", які стосуються саме користування коштами по рахунку № НОМЕР_1 із лімітом 500 000,00 грн.

За наведеного відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 є поручителем перед ПриватБанком за виконанням зі сторони ТзОВ "ЗахідСервіс" зобов`язань, що виникли саме з приводу користування останнім кредитними коштами по рахунку № НОМЕР_1 із кредитним лімітом 500 000,00 грн.

Не заслуговують на увагу також доводи Банку про те, що у договорі поруки має місце вчинена описка щодо зазначення розміру кредиту 10 000,00 грн., оскільки у матеріалах справи відсутні документальні підтвердження щодо намагання позивача виправити таку помилку та належним чином оформити виправлення шляхом укладення з іншим учасником договору відповідних додаткових угод тощо.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Разом із тим, відсутні підстави для солідарного стягнення із ТзОВ "ЗахідСервіс" та ОСОБА_1 заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 04 липня 2014 року в сумі 499 644 грн. 34 коп., оскільки не доведено факту, що ОСОБА_1 є поручителем перед ПриватБанком за виконанням відповідачем-1 зобов`язань, що виникли з приводу користування кредитними коштами по рахунку № НОМЕР_1 із лімітом 500 000,00 грн.

Тому відповідальність за неповернення кредитних коштів у зазначеному розмірі у даному випадку повинен нести відповідач-1 ТзОВ "ЗахідСервіс" одноособово як основний боржник.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" належить задоволити частково, та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід Сервіс" заборгованість за договором банківського обслуговування № б/н від 04 липня 2014 року в сумі 499 644 грн. 34 коп. В частині вимог до відповідача-2 ОСОБА_1 у позові слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі сплачено судовий збір в розмірі 7 494 грн. 67 коп. Інших судових витрат не заявлялося.

Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову у частині стягнення усієї заборгованості із ТзОВ "ЗахідСервіс", сплачений позивачем судовий збір в сумі 7 494 грн. 67 коп. повністю покладається на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗахідСервіс" (33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 9а, офіс 101, код. 35749943) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором № б/н від 04.07.2014 р., в розмірі 499 644 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч шістсот сорок чотири) грн. 34 коп., та 7 494 (сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_1 .

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18 жовтня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.