
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/2230/19
19 жовтня 2019 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської обласної державної адміністрації до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Тернопільська обласна державна адміністрація (далі, також, позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі, також, відповідач) із вимогами
- визнати незаконними та протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні постанови від 13.09.2019 ВП №55834146 щодо накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн на Тернопільську обласну державну адміністрацію за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 по справі №819/1827/19;
- скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 13.09.2019 ВП №55834146;
- стягнути з відповідача понесені витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за звернення з даною заявою до суду на користь Тернопільської обласної державної адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем вчинено протиправні дії при винесенні постанови про накладення на Тернопільську обласну державну адміністрацію штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду в строк, встановлений державним виконавцем. Відповідачем не враховано обставин справи та порушено вимоги статей 63, 65, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 відкрито провадження у адміністративній справі №500/2230/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання.
Від представника позивача 17.10.2019 на адресу суду надійшла заява, в якій він просить проводити розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою із офіційного веб-сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень (аркуш справи 24), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи те, що у відповідності до статей 268, 269, 287 зазначена справа належить до категорії термінових адміністративних справ, для яких встановлено десятиденний строк розгляду судом, а також, відсутність потреби щодо заслуховування свідка чи експерта, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представника відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі 819/1827/17 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме:
визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 22 вересня 2017 року № 296-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації;
поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації з 23 вересня 2017 року;
стягнуто з Тернопільської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2017 по 11.01.2018 в розмірі 47917,50 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 819/1827/17 залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення Тернопільським окружним адміністративним судом 12.01.2018 видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ВП №55834146).
Також, 21.06.2019 головою Тернопільської обласної державної адміністрації на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі 819/1827/17 винесено розпорядження №145-к, яким поновлено 23.09.2017 ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації (аркуш справи 13).
Позивач 10.07.2019 на адресу відповідача надіслав лист, яким повідомив про те, що рішення суду від 11.01.2018 у справі 819/1827/17 ним виконано (аркуш справи 14).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною від 13.09.2019 ВП №55834146 накладено штраф на Тернопільську обласну державну адміністрацію за повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду в розмірі 10200,00 грн (аркуш справи 12).
Надалі, позивач повторно 24.09.2019 та 01.10.2019 на адресу відповідача надіслав листи, якими повідомляв про те, що рішення суду від 11.01.2018 у справі 819/1827/17 виконано (аркуші справи 15-17).
Зокрема, зі змісту листа Тернопільської обласної державної адміністрації №06-5896/16 від 01.10.2019 випливає те, що позивач звернувся до відповідача із проханням закінчити виконавче провадження №55834146 та скасувати постанову про накладення штрафу у зв`язку із виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 819/1827/17, долучивши копію розпорядження №145-к від 21.06.2019.
Вважаючи протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при винесенні зазначеної постанови та вважаючи її незаконною, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Суд, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступних мотивів.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює порядок примусового виконання судових рішень є Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В силу частин п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Згідно з положеннями частин першої, другої, третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 65 Закону №1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з положеннями статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, можна зробити висновок, що виконавець вправі у разі невиконання без поважних причин боржником у встановлений строк рішення, винести постанову про накладення штрафу на боржника, проте при цьому виконавець зобов`язаний перевірити перевіряє виконання рішення боржником.
Матеріали справи підтверджують, що 21.06.2019 позивачем на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі № 819/1827/17 винесено розпорядження №145-к від 21.06.2019 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління розвитку інфраструктури, транспорту та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації.
Зазначене розпорядження разом із повідомленням про те, що рішення суду виконано позивачем неодноразово направлялось на адресу відповідача.
Проте, відповідач, всупереч вимогам статті 63 Закону №1404-VIII, не пересвідчившись у тому, що рішення позивачем не виконано, та не взявши до уваги повідомлення позивача про виконання рішення, виніс оскаржувану постанову про накладення штрафу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує.
Враховуючи викладене, Тернопільська обласна державна адміністрація виконала рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.01.2018 у справі №819/1827/17, згідно з виконавчим листом від 12.01.2018.
Відповідно до частини 1 статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Враховуючи те, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу не вжив усіх необхідних заходів для перевірки виконання позивачем рішення суду, а також те, що рішення суду є фактично виконаним, суд вважає, що такі дії державного виконавця є незаконними, а підстави для винесення оскаржуваної постанови від 13.09.2017 року у ВП №55834146 про накладення штрафу за невиконання судового рішення, у державного виконавця відсутні, а тому оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Таким чином, позовна заява Тернопільської обласної державної адміністрації підлягає задоволенню.
Разом з тим, дії виконавця щодо накладення штрафу є фактично винесенням оскарженої постанови та її підписанням, що відповідно до вимог закону входить до повноважень останнього, у зв`язку з чим, ці дії не є очевидно протиправними. Крім цього, для повного захисту порушених прав позивача достатньо визнання протиправним і скасування рішення державного виконавця щодо накладення штрафу.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, в частині визнання протиправним та скасування оскарженого рішення.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1921,00 грн, що документально підтверджується платіжними дорученням №445 від 12.11.2018 та №398 від 01.10.2019.
Враховуючи викладене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, документально підтверджені позивачем судові витрати підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.09.2019 ВП №55834146 про накладення на Тернопільську обласну державну адміністрацію штрафу.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій держаного виконавця - відмовити.
Стягнути на користь Тернопільської обласної державної адміністрації сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у розмірі 1921,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Тернопільська обласна державна адміністрація, вул. М. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 00022622.
Відповідач: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ00015622.
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 85034387, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 19.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/2230/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: