Рішення № 85034324, 18.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року Справа № 160/9027/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду Українки в Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», правонаступником якого внаслідок перейменування є Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як працівнику зайнятого повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими умовами праці, період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року - оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 16.05.2001 року по 19.10.2001 року (включно) – підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсію на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 09.02.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2019 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 16.10.2019 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2).

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.02.2019р. вона звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, враховуючи, що позивачем набуто право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із досягненням нею 47 років та за наявності достатнього загального та пільгового стажу роботи, однак відповідач відмовив у призначенні їй пенсії згідно рішення №258/03-08/19 від 06.09.2019 року, мотивуючи свою позицію відсутністю у позивача пільгового стажу роботи за Списком №1. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував до її пільгового стажу періоди роботи з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, з 16.05.2001 року по 19.10.2002 року з огляду на не проведення підприємством атестації робочих місць за ці періоди. Таким чином, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними, та такими, що порушують її право на соціальний захист, а саме: право на пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

15.10.2019 року представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому остання просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що 12.02.2019р. ОСОБА_1 звернулась із заявою за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, позивач працювала «оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 та 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» у спірні періоди роботи з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року та з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, та «підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» у спірний період роботи з 16.05.2001 року по 19.10.2001 року у Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Однак, у зв`язку з тим, що у вказані періоди на підприємстві не проводилась атестація робочих місць, рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.09.2019 року №258/03-08/19 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №1. На підставі викладеного у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 12.02.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.09.2019 року №258/03-08/19 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність пільгового стажу роботи за Списком №1.

У вказаному рішенні пенсійним органом повідомлено, що періоди роботи на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, з 16.05.2001 року по 19.10.2002 року неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача, оскільки у вказані періоди на підприємстві не проводилась атестація робочих місць. За документами, наданими для призначення пенсії, загальний страховий стаж складає 29 років 5 місяців 8 днів, в тому числі на пільгових умовах за Списком №1 – 7 років 1 місяць 1 день.

Отже, спір між сторонами виник стосовно не зарахування відповідачем до пільгового стажу періоду роботи позивача з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, з 16.05.2001 року по 19.10.2002 року на посадах «оператора поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 та 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» та «підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

У відповідності до п. «а» ст.13 Закону №1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005р. (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.07.2014р. за №785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно до ст. 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі – Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 24.11.2006р. за № 1231/13105 (далі - Порядок №18-1).

Згідно із п. 3 Порядку №18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно записів в трудовій книжці та уточнюючих довідок ПАТ «Дніпровський меткомбінат», позивач у спірні періоди працювала повний робочий день, виконуючи роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Так, у період з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року позивач працювала оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року - оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 16.05.2001 року по 19.10.2001 року - підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху

Отже, у спірні періоди ОСОБА_1 працювала на посадах, які передбачені Списком №1, що підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Водночас, пенсійний орган вважає, що вказані періоди роботи позивача не підлягають зарахуванню до її пільгового стажу роботи, оскільки підприємством не проводилась атестація робочих місць.

Суд не погоджується з такими висновками пенсійного органу виходячи з наступного.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992р. (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною 2 пункту 4 Порядку №442 встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці №41 від 01.09.1992р., періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою дирекції та профспілкового комітету Відкритого акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» «Про атестацію робочих місць за умовами праці» за №813 від 20.10.1994р. - за результатами первісно проведеної атестації робочих місць на комбінаті було затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, які надають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 (додаток № 1) та по Списку №2 (додаток № 2).

Згідно Додатку №1 до постанови №813 від 20.10.1994 року робочі місця на посадах «оператор поста управління гарячої прокатки» та «посадчик металу» були атестовані та включені до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 (додаток №1 до постанови).

Тобто, первісно проведеною атестацією було підтверджено наявність особливо шкідливих та особливо важких умов праці робоче місце за посадами «оператор поста управління гарячої прокатки» та «посадчик металу», на яких в спірні періоди працювала позивач.

На підставі наказу по комбінату №331 від 26.05.1999р. «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» (АРМ) з травня 1999 року на комбінаті було розпочато проведення чергової атестації робочих місць, яка не була завершена у строк до 20.10.1999 року, у зв`язку із скрутним фінансовим станом комбінату на той час.

Відповідно до листа головного державного експерта області з умов праці управління праці та соціального захисту населення від 26.10.1999р. за вих. №14/1-121 було продовжено термін дії постанови адміністрації та профкому комбінату «Про атестацію робочих міст за умовами праці до 01.01.2001 року» №813 від 20.10.1994 року.

Листом за вих. №14/1-261 від 27.12.2000 року головний державний експерт області з умов праці надав згоду на використання результатів санітарно-гігієнічних факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації (наказ №813 від 20.10.1994р.) терміном до 31.12.2001 року.

При цьому, в даному листі головний державний експерт області з умов праці підтвердив, що умови, характер праці, технологія виробництва з 1994 року по теперішній час (на дату цього листа) не змінилась.

Постановою адміністрації і профкому комбінату №1269 від 25.12.2001 року затверджено результати чергової атестації робочих місць, проведення якої було розпочато 26.05.1999 р., згідно якої посади «оператор поста управління гарячої прокатки» та «посадчик металу» також були включені до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку № 1 (додаток №1 до постанови).

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова адміністрації і профкому комбінату №992 від 29.12.2006 року, якою затверджено результати чергової атестації робочих місць та згідно якої професії позивача також була включена до переліку робочих місць, виробництв, професій і посад, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1 (додаток №1 до постанови).

Відповідно до листа головного державного експерта області з умов праці управління праці та соціального захисту населення від 29.11.2011 р. №093/07-1-406 про проведення атестації робочих місць за умовами праці у створених нових структурних підрозділах, у відповідності до якого на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України №205 від 21.08.2000 року та з метою соціального захисту працівників підприємства, які працюють в шкідливих і важких умовах праці Головний державний експерт з умов праці дає згоду на поширення терміну дії наказу комбінату №992 від 29.12.2006 року про атестацію місць за умовами праці до 29.12.2012 року.

Отже, твердження відповідача про те, що в спірний період в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» не проводилась атестація робочих місць не відповідають дійсності.

З огляду на викладене вбачається, що результати атестації, оформлені постановою №813 від 20.10.1994 року були продовжені головним державним експертом області з умов праці та в подальшому підтверджені результатами наступної атестації робочих місць, затвердженої, що в свою чергу має наслідком атестованість робочих місць позивача у спірні періоди та, як наслідок, можливість віднесення вказаного періоду роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1.

Отже, особливо шкідливі та особливо важкі умови праці позивача на комбінаті за професіями згідно Списку №1 у періоди з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, 16.05.2001 року по 19.10.2002 року залишались незмінними.

Суд звертає увагу, що наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» за №205 від 21.08.2000 року визначено, що з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на робочих випадках за скрутне фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог вищезазначеного Порядку.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач, не зарахувавши до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоди роботи з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, 16.05.2001 року по 19.10.2002 року в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», допустив протиправні дії шляхом винесення відповідного рішення, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до стажу роботи спірний період роботи ОСОБА_1 в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського».

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку, що в рамках даного адміністративного спору належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах від 06.09.2019 року №258/03-08/19, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та скасувати вказане рішення, зарахувавши при цьому періоди роботи позивача з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, 16.05.2001 року по 19.10.2002 року на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію на пільгових умовах за Списком №1 починаючи з 09.02.2019 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку, зокрема, пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку.

З огляду на те, що ОСОБА_1 звернулась із заявою про призначення їй пенсії 12.02.2019 року, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах саме з 12.02.2019 року.

У зв`язку з чим позовні вимоги в цій частин не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Так, позивачем були надані суду достатні докази, на підтвердження безпідставного, всупереч чинному законодавству відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи періоди роботи з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року, з 16.05.2001 року по 19.10.2002 року на посадах «оператора поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 та 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» та «підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху» на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 768,40 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.1459934373.1 від 10.09.2019 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.09.2019 року №258/03-08/19 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно заяви від 12.02.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , як працівнику, зайнятого повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими умовами праці, період роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського»: з 20.10.1999 року по 30.11.2000 року - оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 3 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 01.12.2000 року по 15.05.2001 року оператором поста управління №1, 36 гарячої дільниці 4 розряду рейкобалкового (рельсобалочного) цеху, з 16.05.2001 року по 19.10.2001 року (включно) – підмінним посадчиком гарячого металу 4 розряду гарячої ділянки рейкобалкового (рельсобалочного) цеху до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 09.02.2019 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець