Ухвала суду № 85034108, 18.10.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8004/18

Провадження № 2/520/12/19

УХВАЛА

18.10.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

при секретарі Дідур В.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про відвід експерта у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2018 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про: визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 жовтня 1999 року, виданого на ім`я ОСОБА_6 в частині отримання ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 грудня 2017 року, виданого на ім`я ОСОБА_1 , виключивши із тексту свідоцтва: спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з: житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та вказати у тексті свідоцтва: спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з 13/18 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_9 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що померлий ОСОБА_9 є чоловіком ОСОБА_2 ; встановлення факту родинних відносин та визнання, що померлий ОСОБА_9 є батьком ОСОБА_5 ; встановлення факту того, що ОСОБА_9 постійно проживав на час відкриття спадщини та фактично прийняв спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 у вигляді 1/6 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , право на спадщину у вигляді 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_10 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 право на спадщину у вигляді 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; встановлення факту того, що ОСОБА_11 постійно проживала на час відкриття спадщини та фактично прийняла спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_7 у вигляді 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 право на спадщину у вигляді 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ; визнання за ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11 право на спадщину у вигляді 1/12 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2018 року у цивільній справі на час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

Представник ОСОБА_1 надав до суду заяву про відвід експерту ОНДІСЕ Томішинець Л.В., посилаючись на те, що на його думку експерт вступила у непередбачені порядком проведення експертизи контакти з зацікавленими особами, експерт не повідомила про свій вихід до об`єкту дослідження.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав зазначену заяву.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили проти задоволення зазначеної заяви, посилаючись на її безпідставність.

Представник позивачів - ОСОБА_12 надала до суду заяву про перенесення розгляд справу, оскільки перебуває у відпусці.

Інші сторони у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно до ч. 10 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Вимогами ст.ст. 36, 38, 39 ЦПК України передбачені підстави для відводу експерта у справі.

Так у відповідності до ст.. 38 ЦПК України секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу. Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо: він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи; з`ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань. Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

Статтею 36 цього Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17 липня 1997року, встановлено право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви у її упередженості, проте будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у заяві не надано, як і доказів упередженості судді у розгляді даної справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та подану заяву, з метою запобігання вподальшому сумнівіву необ`єктивності та упередженості у проведенні експертизи, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, суддя вважає за необхідне заявити відвід експерту.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Оскільки для проведення судової експертизи потрібен значний проміжок часу, тому провадження у справі на час проведення експертизи необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.38-40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 про відвід експерта ОНДІСЕ Томішинець Л.В. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Проведення експертизи, призначеної ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2018 року, доручити іншому експерту (-ам) Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Попередити експерта (-ів) про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Роз`яснити сторонам наслідки ухилення від участі в проведенні експертизи, що передбачено ст. 109 ЦПК України, відповідно до якої, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у цивільній справі за № 520/8004/18 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , треті особи: Третя одеська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сегеченко Ірина Миколаївна, про визнання частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, встановлення факту родинних відносин, встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом - зупинити на час проведення експертизи.

Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Салтан Л. В.