Рішення № 85033841, 18.10.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3945/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Каліуш О. В., за участі секретаря судового засідання Франчук А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором б/н від 12.05.2011 року у загальному розмірі 126999,86 грн., з яких: 7952,43 грн. – заборгованість за кредитом; 119047,43 грн. – заборгованість за процентами за користуванням кредитом.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 12 травня 2011року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою».

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 27.05.2019 року має заборгованість – 412138,64 грн., яка складається з такого:

- 7952,43 грн. - заборгованість за кредитом;

- 400381,94 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 3804,27 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Діючим законодавством не передбачено обов`язку кредитора вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. Кредитор на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, а тому АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 126999,86 грн., яка складається з такого:

-7952,43 грн. – заборгованість за кредитом;

-119047,43 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом з 12.05.2011 по 31.12.2017 року.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».

Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що згідно із кредитним договором б/н від 12 травня 2011 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.59-84).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві.

При укладенні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із кредитним договором б/н від 12.05.2011 року ОСОБА_1 отримав картки: № НОМЕР_1 зі строк дії до останнього дня 05.2015 року; № НОМЕР_2 зі строк дії до останнього дня 07.2017 (а.с.56).

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється на рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , 04.02.4014 року встановлено кредитний ліміт 5000,00 грн., 11.02.2014 року кредитний ліміт збільшено до 8000,00 грн. (а.с.55).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за Договором б/н від 12.05.2011 року (а.с.5-6) вбачається, що станом на 27.05.2019 року заборгованість за тілом кредиту становить 7952,43 грн., заборгованість за процентами з 12.05.2011 року по 31.12.2017 року складає 119047,43 грн.

Аналізуючи зміст наданого позивачем розрахунку, а також виписки з карткового рахунку відповідача (а.с.51-54), суд погоджується з розміром вказаної у ньому заборгованості за тілом кредиту, що становить 7952,43 грн. та вважає необхідним стягнути зазначену суму з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитним коштами у розмірі 119047,43 грн. за період з 12.05.2011 року по 31.12.2017 року, суд прийшов до таких висновків.

З розрахунку заборгованості за Договором б/н від 12.05.2011 року (а.с.5-6) вбачається, що проценти за користування кредитними коштами почали нараховуватись з 26 травня 2014 року. До 26 травня 2014 року нарахування процентів не здійснювалось. Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами з 12.05.2011 року по 26.05.2014 року слід відмовити у зв`язку з безпідставністю.

Крім того, згідно із умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, кредит надавався відповідачу з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до Довідки позивача, строк дії картки НОМЕР_2 встановлено до останнього дня 07.2017 року (а.с.56).

Нарахування процентів після закінчення строк дії кредитного договору суд вважає неправомірним, оскільки після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція відповідає висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року в цивільній справі №444/9519/12, який згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» має враховуватися судами.

Отже, у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами за період з 01 серпня 2017 року по 31 грудня 2017 року слід також відмовити.

Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що процентна ставка за договором підвищувалася позивачем в односторонньому порядку з 01.09.2014 року до 32,40%, 01 квітня 2015 року до 42,00% річних.

Статтею 1056-1 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) встановлено, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.1). Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку (ч.2). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною (ч.3).

Отже, суд приходить до висновку, що позивач не мав права підвищувати в односторонньому порядку процентну ставку за кредитним договором, укладеним між ним та відповідачем, відповідно нарахування процентів за вказаним договором має здійснюватися виходячи з процентної ставки, яка була визначена на час укладення договору, тобто 27,60% річних.

Проценти за користування кредитом за період з 01 вересня 2014 року по 31 липня 2017 року виходячи з базової процентної ставки 2,3 % на місяць повинні дорівнювати:

-з 01.09.2014 року по 31.07.2017 року – 7952,43 грн. х 0,076% (27,60%/360 днів) х 1065 днів прострочки = 6432,60 грн.

До цієї суми слід додати проценти, нараховані позивачем до 01.09.2014 року у розмірі 1507,44 грн.

Загальний розмір процентів з 26.05.2014 року по 31.07.2017 року становить: 6432,60 грн. + 1507,44 грн. = 7940,04 грн.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача за договором б/н від 12.05.2011 року становить 15892,47 грн., та складається з такого: 7952,43 грн. – заборгованість за кредитом; 7940,04 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 26 травня 2014 року по 31 липня 2017 року.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12.05.2011 року у загальному розмірі 15892,47 грн.

Тож, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених вимог (позов задоволено на 12,51 %) присуджує стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 240,32 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 12 травня 2011 року у розмірі 15892 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн. 47 коп., з яких:

-7952 (сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) грн. 43 коп. – заборгованість за кредитом;

-7940 (сім тисяч дев`ятсот сорок) грн. 04 коп. – заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 26 травня 2014 року по 31 липня 2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЕДРПОУ 14360570 на розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , МФО 305299) судовий збір у розмірі 240 (двісті сорок) грн. 32 коп.

Повний текст рішення складено 18 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: О.В.Каліуш