Ухвала суду № 85029987, 18.10.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6737/19

Провадження № 1-кс/202/11147/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

18 жовтня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Ісаєва Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Гемай В.В.,

розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гаподченка Є.Ю., про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 30.08.2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040660001377 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

17 жовтня 2019 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гаподченка Є.Ю., про арешт майна.

Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 17 жовтня 2019 року.

Згідно з матеріалами клопотання, у провадженні судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мороза В.П. перебувала цивільна справа № 202/2234/16-ц про стягнення боргу за договором позики за позовом ОСОБА_1 від 06.04.2016 року до ОСОБА_2 . Зокрема, відповідно до тексту позовної заяви, мешканець АДРЕСА_1 . Донецька гр. ОСОБА_1 , 1991 року народження, 05.01.2016 передав у позику ОСОБА_2 30 000 доларів США у строк до 01.03.2016 року. ОСОБА_2 , нібито, своєчасно борг не повернув, у зв`язку з чим ОСОБА_1 бажає звернути стягнення на квартиру ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочним рішенням Індустріального районного суду від 12.04.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, в рахунок погашення заборгованості за договором позики звернено стягнення на предмет застави – квартиру. Зазначене рішення 04.05.2016 року розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Рішенням Вищої Ради правосуддя № 1253/0/15-18 від 24.04.2018 року суддю Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_3 звільнено з посади судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

В подальшому невстановленими особами неправомірно долучено до матеріалів вже завершеної цивільної справи № 202/2234/16-ц ряд підроблених документів, в тому числі Додаткове рішення від 12.04.2016 за підписом нібито ОСОБА_3 .

Після чого, невстановлена наразі особа, грубо порушуючи вимоги закону, 17.07.2018 року розмістила ймовірно підроблене додаткове судове рішення, нібито за підписом судді Мороза В.П. у єдиному державному реєстрі судових рішень.

На підставі зазначеного додаткового рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.04.2016 законні власники земельних ділянок на загальну суму 37 862 335 грн. позбавлені права власності на них.

Таким чином, у діях невстановлених наразі осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Постановою слідчого СВ Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.10.2019 земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, а саме: ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0123, площею 2,4045 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0124, площею 4,6549 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0125, площею 3,6307 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0126, площею 2,4080 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0127, площею 5,7720 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0131, площею 4,9367 га., визнано речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки вказані земельні ділянки набуто протиправним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що є достатні підстави вважати, якщо до зазначеного майна не буде застосовано арешт, то є ризики втрати цього майна – переходу права власності земельних ділянок, які безпосередньо одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено,що перелічено у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Прокурор в судове засідання не з`явився, натомість надав заяву, відповідно до якої просив здійснити розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається без виклику власника майна, оскільки це необхідне з метою забезпечення арешту майна.

В силу вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність учасників провадження, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 07.10.2019 земельні ділянки, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, а саме: ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0123, площею 2,4045 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0124, площею 4,6549 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0125, площею 3,6307 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0126, площею 2,4080 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0127, площею 5,7720 га; ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0131, площею 4,9367 га визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019040660001377 від 30.08.2019 року.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів та проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, а також те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту на майно слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Гаподченка Є.Ю., про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки шляхом заборони їх відчуження, що розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Білогородка, а саме:

1) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0123, площею 2,4045 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 349836732224), що належить на праві власності ОСОБА_4 ;

2) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0124, площею 4,6549 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 349864332224), що належить на праві власності ОСОБА_4 ;

3) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0125, площею 3,6307 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 349886232224), що належить на праві власності ОСОБА_5 ;

4) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0126, площею 2,4080 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна –349906832224), що належить на праві власності ОСОБА_5 ;

5) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0127, площею 5,7720 га (349927132224), що належить на праві власності ОСОБА_4 ;

6) земельна ділянка за кадастровим номером: 3222480400:05:004:0131, площею 4,9367 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 350115732224), що належить на праві власності ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя Д.А. Ісаєва