Рішення № 85027707, 18.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2019 року № 826/16446/15

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві, позивач) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 4 548 911, 68 грн. на бюджетних рахунок № 33119341700010 (одержувач: УДКСУ у Солом`янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу 11010500).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4 548 911, 68 грн. внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року провадження в адміністративній справі № 826/16446/15 за позовом ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зупинено до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 826/16062/15.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Гарника К.Ю. щодо здійснення правосуддя, в проваджені якого перебувала адміністративна справа № 826/16446/15 і не була ним розглянута, справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2016 року, справа № 826/16446/15 була передана для розгляду судді Вовку П.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2016 року вказану вище справу прийнято до провадження судді Вовка П.В.

Ухвалою суду від 02 вересня 2019 року поновлено провадження в адміністративній справі № 826/16446/15 та продовжено її розгляд одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20 вересня 2019 року замінено неналежного позивача у справі № 826/16446/15 ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві на належного Головне управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває за основним місцем обліку як платник податків та суб`єкт підприємницької діяльності в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року посадовими особами ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві було складно акт від 10 листопада 2014 року № 5575/26-58-17-01-17-2526504856.

На підставі висновків вказаної вище перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0002091701, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4 549 104, 93 грн., з яких 3 639 23, 94 грн. - за основним платежем та 909 820, 99 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Зазначене рішення контролюючого органу було оскаржено в судовому порядку.

Так, згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року у справі № 826/16062/15 за позовом ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0002091701 - позов задоволено.

Між тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 826/16062/15, зокрема, апеляційну скаргу представника ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві - задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року - скасовано та увалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивачем приймалась податкова вимога форми «Ф» від 09 лютого 2015 року № 617-23, якою сума заборгованості відповідача визначена на рівні 4 548 911, 68 грн.

Згідно даних податкового органу, за платником податків, на час звернення до суду із даним позовом, рахується податковий борг за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4 548 911, 68 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгодженої суми податкового зобов`язання обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Як було зазначено вище, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 826/16062/15, зокрема, апеляційну скаргу представника ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві - задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2016 року - скасовано та увалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

За правилами ч. 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), в редакції до 15 грудня 2017 року, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відтак, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, прийнята у відкритому судовому засіданні, набрала законної сили 23 червня 2016 року в розумінні положень ч. 5 статті 254 КАС України.

Таким чином, визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 24 грудня 2014 року № 0002091701 сума грошового зобов`язання є узгодженою та у платника податків виник обов`язок по її сплаті.

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов`язання відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним грошовим зобов`язанням у розмірі 4 548 911, 68 грн. суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгодженого та несплаченого податкового зобов`язання у розмірі 4 548 911, 68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковим повідомленням-рішенням, обліковою карткою такого платника податків, розрахунком податкового боргу, а також довідкою від 11 жовтеня 2019 року № 1951/9/26-15-1-03-16 про наявність податкового боргу.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

За правилами п. 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

При вирішенні даної справи, судом також враховано наступне.

Нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення податного боргу з платників податків.

У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи, що позивачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління ДФС у м. Києві податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 4 548 911, 68 грн. (чотири мільйона п`ятсот сорок вісім тисяч дев`ятсот одинадцять гривень шістдесят вісім копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк