Рішення № 85027614, 02.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2019 року № 826/13268/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі позивача (в режимі відеоконференції), представників відповідача, третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до третя особа:Кабінету Міністрів України Міністерство соціальної політики України Пенсійний фонд Українипровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач/ КМУ), в якому просить суд:

«Визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України, що вводять відносно мене пряму дискримінацію та порушують мої законні права:

на перерахунок пенсії з підстав, в обсягах (із застосуванням всіх видів грошового забезпечення) та строки встановлені Законом №2262-ХІІ,

на виплату пенсії у розмірі 100% її обчисленої суми після перерахунку з 01.01.2018 року.

Скасувати в наступних частинах постанову Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року (далі також - Постанова_№103), а саме:

пункт 1 Постанови №103 - виключити частину змісту, а саме: "(крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років" та залишити в наступній редакції: Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 p., №77, ст. 2374)";

пункт 2 Постанови №103 - повністю;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 1 Змін щодо внесення змін до пункту 7 Постанови №393;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 1 пункту 2 Змін щодо внесення змін до вступної частини Порядку затвердженого Постановою №45;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до пунктів 1 і 2 Порядку затвердженого Постановою №45;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до абзацу першого пункту 3 Порядку затвердженого Постановою №45;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до пункту 5 Порядку затвердженого Постановою №45;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до Додатку 2 до Порядку затвердженого Постановою №45".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Міністерство соціальної політики України та Пенсійний фонд України, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2019 зупинено провадження у справі № 826/13268/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 поновлено провадження у справі №826/13268/18, призначено справу до колегіального розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2019 закрито провадження в адміністративній справі №826/13268/18 в частині позовних вимог:

- про скасування (визнання протиправними та нечинними) пунктів 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21 лютого 2018 року (далі також - Постанова №103);

- про скасування (визнання протиправними та нечинними) пункту 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до пункту 5 Порядку затвердженого Постановою №45;

- про скасування (визнання протиправними та нечинними) пункту 6 Постанови № 103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до Додатку 2 до Порядку затвердженого Постановою №45.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що окремі положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, якими внесено зміни до інших акті Кабінету Міністрів України, не відповідають нормам Конституції України та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: звужують обсяг прав позивача на застосування належної бази обрахунку пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення без виключення, які враховувались під час призначення пенсії; значно зменшують розмір пенсії; вводять пряму дискримінацію по відношенню до позивача за професійною ознакою, як до пенсіонера податкової міліції, у порівнянні з пенсіонерами органів внутрішніх справ.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав того, що оскаржувана постанова прийнята Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог чинного законодавства, в межах компетенції Кабінету Міністрів України. Зазначає, що оскаржувана постанова не спрямована на дискримінацію окремих категорій громадян, а лише встановлює державні соціальні гарантії з боку держави для окремих категорій осіб, визначених чинним законодавством. Водночас, зауважує, що позивач не зазначив яким чином оскаржувана частина постанови порушує чи обмежує в реалізації законні права та охоронювані законом інтереси позивача.

Третя особа (Пенсійний фонд України) проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказавши, що оспорювана постанова Кабінету Міністрів України спрямована на реалізацію права на перерахунок пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийнята з врахуванням балансу між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини, враховуючи фінансові можливості держави.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є підполковником податкової міліції у відставці та з серпня 2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01 січня 2018 року управлінням Пенсійного фонду здійснено перерахунок та виплату перерахованої пенсії позивача згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до розміру грошового забезпечення за відповідною посадою згідно з довідкою від 30.03.2018 №2305005007, виданою Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області.

Вважаючи, що прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» порушує права позивача на перерахунок пенсії із застосуванням всіх видів грошового забезпечення та на виплату пенсії у розмірі 100%, а окремі положення вказаної Постанови №103 (пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 1 Змін щодо внесення змін до пункту 7 Постанови №393; пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 1 пункту 25 Змін щодо внесення змін до вступної частини Порядку, затвердженого постановою №45; пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до пунктів 1 і 2 Порядку, затвердженого Постановою №45; пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до абзацу першого пункту 3 Порядку, затвердженого Постановою №45) такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи предмет спору, суд повинен перевірити, чи прийнято спірну постанову Кабінету Міністрів України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, пропорційно.

Право на перерахунок призначеної пенсії передбачено статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У відповідності до вимог частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 року прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі Постанова № 704), відповідно до якої затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.

З метою виконання Постанови № 704 та положень частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнято Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб "(далі - Постанова № 103), якою установлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, пенсію позивача перераховано відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХП та Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 № 103.

При цьому, позивач в межах даної справи оскаржує положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393":

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 1 Змін щодо внесення змін до пункту 7 Постанови №393, відповідно до якого «доповнити пункт абзацом такого змісту: "Перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України."

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 1 пункту 25 Змін щодо внесення змін до вступної частини Порядку, затвердженого постановою №45, відповідно до якого «у вступній частині постанови слова і цифри "частини третьої статей 43 і 63" замінити словами і цифрами "частини четвертої статті 63"»;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до пунктів 1 і 2 Порядку, затвердженого Постановою №45, відповідно до якого « пункти 1 і 2 викласти в такій редакції: "1. Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. 2. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи)»;

пункт 6 Постанови №103 в частині підпункту 2 пункту 2 Змін щодо внесення змін до абзацу першого пункту 3 Порядку, затвердженого Постановою №45, відповідно до якого «у пункті 3: абзац перший викласти в такій редакції: "3. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.".

Суд зауважує, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно вказаного рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 суд дійшов висновків, що пункти 1, 2 спірної Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ. Відтак, оскаржувані під час розгляду справи №826/3858/18 пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача. При цьому суд послався на те, що слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З огляду на наведене, суд визнав пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Відтак, вбачається, порушення прав, на яке посилається позивач, щодо врахування всіх видів грошового забезпечення та відсоткового зменшення виплати пенсії, відновлено.

Натомість, в даній справі позивач оскаржує пункти Постанови №103 які не передбачають зменшення розміру пенсії позивачу, не змінюють регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії.

Щодо посилань позивача на ознаки дискримінації у спірній Постанові №103, суд зазначає наступне.

Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначені організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і д людини та громадянина.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено що не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні, саме, зокрема, встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» внесено доповнення до статті 63 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб», зокрема, доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на їх цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством поліцейських».

У рішенні Конституційного Суду України від .1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в охоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Отже, Конституційний суд звернув увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

До основних завдань Кабінету Міністрів України належать вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку, охорони довкілля, а також розроблення, затвердження і виконання інших державних цільових програм; спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю.

Статтями 3 та 6 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" встановлено, що Кабінет Міністрів України є колегіальним органом, до складу якого входять Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри та міністри України. При цьому, Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Кабінет Міністрів України здійснює постійний контроль за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України, вживає заходів щодо усунення недоліків у роботі зазначених органів (ст.19 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Разом з тим, згідно із статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

У рішенні від 02.03.1991 №2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, проаналізувавши вказані норми в сукупності, суд дійшов висновку про те, що за своєю правовою природою, повноваження відповідача щодо винесення постанов та розпоряджень є його виключною компетенцією (дискреційними повноваженнями), з огляду на те, що право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають виключно члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

В той же час, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке суб`єкт владних повноважень чи інший суб`єкт при здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли він може обирати з кількох допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто здійснення дискреційних повноважень може, в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

Акт, прийнятий в ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний же суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (іншого суб`єкта при здійсненні владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень) на відповідність критеріям, закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, в іншому ж разі це призведе до порушення принципу розподілу влади.

Відповідно до процесуального закону суд уповноважений давати правову оцінку обставинам під час розгляду та вирішення конкретної справи. Тому, у випадку неприйняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення по суті поставленого питання, суд має надати рішенню правову оцінку та зобов`язати такого суб`єкта прийняти необхідне рішення.

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а (провадження № К/9901/4582/18), від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а (провадження № К/9901/1323/17).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що спірні положення, якими внесено зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" прийняті Кабінетом Міністрів України в межах наданих повноважень.

При цьому, Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Зазначена позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 02.05.2018 по справі №818/1076/18.

Більш того, суд вважає за необхідне наголосити, що як зазначено у пункті 4.5 мотивувальної частини Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року №6-рп/2005 розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України "ніхто не може узурпувати державну владу" у системному зв`язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо.

Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6 Конституції України) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга 2 статті 19 Конституції України). Про це йдеться і в Рішенні Конституційного Суду України у справі про фінансування судів від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини).

Зміст наведених правових норм і Рішення Конституційного Суду України у їх системному зв`язку дає підстави суду дійти висновку, що виключно Кабінетом Міністрів України і ніяким іншим органом або посадовою, службовою особою не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вищого органу у системі органів виконавчої влади, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади.

Також суд звертає увагу на висновок Міністерства юстиції України від 22.02.2018 року за результатами правової експертизи проекту оскаржуваної постанови, згідно якого проект даного акту відповідає Конституції України та актам законодавства, що мають вищу юридичну силу.

Відповідач є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до частини другої статті 19 Конституції України має право діяти лише у межах, передбачених діючим законодавством України. Кабінет Міністрів України при прийнятті спірних положень постанови керувався виключно чинним законодавством України.

Разом з тим, під час розгляду даної справи судом не встановлено, що внаслідок внесених змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порушено право позивача на перерахунок належної йому пенсії.

Таким чином, підстави для визнання протиправними та нечинними спірних положень Постанови Кабінету Міністрів України відсутні.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 11.10.2019.

Головуючий суддя С.К. Каракашьян

Судді П.О. Григорович

І.В. Смолій