Ухвала суду № 85027559, 18.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

18 жовтня 2019 року Справа № 580/2875/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельникової А.М.,

позивача: ОСОБА_1 – особисто,

представника позивача: ОСОБА_2 Д.В.- за ордером,

представника відповідача: Нечистенка Є.М. - за довіреністю,

представника третьої особи: Бабіч Т.Г. – за ордером,

розглянувши у підготовчому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – відповідач), в якій з урахуванням заяви про уточнення позову від 17.10.2019 просить визнати незаконною та скасувати постанову Чигиринського районного відділу державного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про накладення штрафу у сумі 77538 грн. 57 коп. від 27.09.2018.

До початку підготовчого засідання від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в адміністративній справі.

В підготовчому засіданні на обговорення учасників справи судом постановлено заявлене представником відповідача клопотання про закриття провадження у адміністративній справі.

Позивач та його представник проти закриття провадження у підготовчому засідання заперечували.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав заявлене клопотання.

Представник третьої особи у підготовчому засіданні щодо вирішення питання про закриття провадження поклалась на розсуд суду.

Вирішуючи заявлене представником відповідача клопотання, суд зазначає про таке.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, у т.ч. органу виконавчої служби, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби врегульований ст. 74 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон №1404-VIII). Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Аналіз наведених положень Закону 1404-VIII свідчить, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення виключно до суду, який видав виконавчий документ.

Тобто критеріями розмежування юрисдикції згідно з цим законом є суд, що видав виконавчий документ.

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №346/79/17.

Приписами ч. 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом із матеріалів справи встановлено, що спірна постанова про накладення штрафу прийнята у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати аліментів понад 3 роки в межах виконавчого провадження №4099756, відкритого на підставі виконавчого листа Чигиринського районного суду Черкаської області від 19.06.2007 № 2-259, щодо стягнення із позивача на користь третьої особи аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Згідно із ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, спірне рішення прийняте з підстав невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань із добровільного виконання рішення місцевого загального суду, а тому для оцінки його правомірності суд має з`ясувати обставини і факти сплати боржником аліментів у добровільному порядку.

Зважаючи, що штраф у спірному рішенні розрахований у розмірі 50% від суми заборгованості позивача, як боржника, станом на 27.09.2018 – 155077 грн. 14 коп., для вирішення спору адміністративний суд, дотримуючись принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, мав би оцінювати правомірність здійсненого розрахунку, встановлювати факти сплати (несплати) аліментів у відповідному розмірі на відповідну дату, з`ясовувати вину боржника, оцінювати стан виконання рішення місцевого загального суду.

У постанові від 29.08.2019 у справі №201/10328/16-ц Велика Палата Верховного Суду вирішила, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів підвідомчий місцевому загальному суду, що видав виконавчий документ.

Відтак, обсяг досліджуваних обставин і фактів свідчить, що вони входять у поняття здійснення судового контролю. З огляду на це заявлені спірні відносини стосуються сфери контролю за виконанням рішення місцевого загального суду.

За правилами ст. 447 Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що оскільки позивач у цій справі є боржником у виконавчому провадженні з приводу виконання вищевказаного судового рішення, а спірна постанова про накладення на нього штрафу прийнята у зв`язку з наявністю у нього станом на 27.09.2018 заборгованості зі сплати аліментів за 3 роки, заявлений у цій справі спір не підвідомчий адміністративному суду.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 183 КАС України визначено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі слід задовольнити.

Частиною 2 ст. 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно квитанції №0.0.1478216601.1 від 27.09.2019 позивач сплатив судовий збір у розмірі 775 грн. 39 коп., а тому такий судовий збір підлягає поверненню.

На виконання приписів ч. 1 ст. 239 КАС України суд зазначає, що даний спір відноситься до юрисдикції Чигиринського районного суду Черкаської області за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст. 183, 238, 239, 241, 256, 271, 289, 295 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання представника відповідача про закриття провадження у адміністративній справі – задовольнити.

2.Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_3 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.09.2019 у виконавчому провадженні №4099756 – закрити.

3.Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений відповідно до квитанції №0.0.1478216601.1 від 27.09.2019 судовий збір в розмірі 775 (сімсот сімдесят п`ять) грн. 39 коп.

4.Роз`яснити позивачу, що спір відноситься до юрисдикції Чигиринського районного суду Черкаської області за правилами цивільного судочинства.

5. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А. Рідзель