Рішення № 85027466, 18.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2814/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним рішення № 222550001671 від 14.02.2019 про призначення пенсії в частині розміру призначеної пенсії та неврахування для призначення пенсії стажу роботи згідно:

1.1 з архівними довідками муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району", республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, а саме:

- з 28 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року - довідка №к-196/1 від 08.02.2019 року;

- з 7 травня 1986 по 30 січня 1992 року - довідка №к-196/2 від 08.02.2018 року;

- з 15 червня 1992 року по 22 березня 1994 року - довідка №к-196/3 від 08.02.2018.

1.2. з довідкою АТ ХК "Якутвугілля", виконаної на бланку з застосуванням символіки " ОСОБА_2 " за період з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стаж роботи за період:

- з 28 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року;

- з 7 травня 1986 року по 30 січня 1992 року;

- з 15.06.1992 року по 22 березня 1994 року;

- з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

3. Перерахувати призначену пенсію з дати виникнення права на пенсію - 24.09.2018 в зв`язку з встановленням 2 групи інвалідності загального захворювання, взявши до обчислення заробітну плату за 60 місяців згідно з довідками за період з 01.01.1987 року по 01.01.1992 в районах Крайньої Півночі з врахуванням районного коефіцієнту 70% до заробітної плати та надбавки за роботу в важких кліматичних умовах (північної надбавки) в розмірі 80% до заробітної плати.

4. Стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2600 грн., згідно з договором про надання правової допомоги №1/19 від 20 червня 2019 року та калькуляцією вартості правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач необґрунтовано не врахував трудову книжку з огляду на помилкову дату його народження, оскільки в подальшому в трудовій книжці зроблено виправлення щодо такої дати. Оскільки виправлення зроблені після 01.07.2010, довідки архівних установ за період роботи з 1985 по 1997 рік ґрунтувались на трудовій книжці, в якій на той час була помилка, тобто містили помилкову дату народження позивача - 28.01.1964 замість 29.01.1964.

Також, заробітна плата до 01.01.1992 при обчисленні пенсії повинна враховувати районний коефіцієнт та північну надбавку.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

04.10.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховуються в стаж роботи в півторакратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювались пільги, передбачені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року. Періоди роботи після 1 січня 1991 року зараховуються лише в одинарному розмірі. Однак трудових договорів та інших документів, які б підтверджували факт їх укладання, за періоди роботи в районах Крайньої Півночі позивачем не надавались.

Також надані позивачем довідки видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як згідно паспортних даних заявник - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно трудової книжки з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання "Якутвугілля", а довідку про заробітну плату від 29.02.2018 № 1-23-34-05К101з/405 видано ВАТ "Мечел". Однак в історичній довідці від 21.02.2018 року № 1-23.34-05к101з/384 не зазначені правові підстави, згідно яких ВАТ ХК "Якутвугілля" увійшла до складу групи "Мечел". Крім того, починаючи з 01.01.1992 заробітна плата за періоди роботи в районах Крайньої Півночі для обчислення розміру пенсії враховується без північної надбавки та районного коефіцієнта. В довідках про заробітну плату від 08.02.2018 року № К-196/2 і від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою “Муніципальний архів Нерюнгринського району” з 01.01.1992 відсутня інформація про розмір північної надбавки та районного коефіцієнта.

Також звертає увагу суду, що позивачем не надано належних доказів щодо понесених ним судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін.

Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 24.09.2018 згідно рішення №222550001671 від 14.02.2019 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003.

Трудова книжка позивача містить виправлення дати народження з 28 на 29 січня 1964 року, та запис - виправленому на 29.01.1961 згідно паспорта НОМЕР_1 , виданого 21.01.2019, вірити. Запис підписаний директором ТОB "Поділляпромгаз ЛХЗ" та скріплений печаткою.

Листом від 19.07.2019 за №К-20-АД-02.26-06 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянуло запит з питань пенсійного забезпечення позивача, та зазначило, зокрема, що в матеріалах пенсійної справи заявника наявні довідки про заробітну плату, видані муніципальною бюджетною установою “Муніципальний архів Нерюнгринського району” за періоди роботи:

- з вересня 1985 року по лютий 1986 року - від 08.02.2018 року № К-196/1;

- з травня 1986 року по травень 1992 року - від 08.02.2018 року №К-196/2;

- з червня 1992 року по березень 1994 року - від 08.02.2018 року №К-196/3.

Всі вищезазначені довідки видані на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як згідно паспорта заявник - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно трудової книжки з 13.04.1994 року по 20.10.1997 року заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання “Якутвугілля”, а довідку про заробітну плату від 29.02.2018 року №1-23-34-05К 101з/405 видає ВАТ “Мечел”. В історичній довідці від 21.02.2018 року №1-23.34-05к101з/384 не вказані правові підстави, згідно яких ВАТ ХК “Якутвугілля” увійшла до складу групи “Мечел”.

Крім того, починаючи з 01.01.1992 заробітна плата за періоди роботи в районах Крайньої Півночі для обчислення розміру пенсії враховується без північної надбавки та районного коефіцієнта. В довідках про заробітну плату від 08.02.2018 року №К-196/2. і від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою “Муніципальний архів Нерюнгринського району”, з 01.01.1992 відсутня інформація про розмір північної надбавки та районного коефіцієнта.

Враховуючи вищевикладене, підстави для обчислення пенсії ОСОБА_3 СІ згідно довідок про заробітну плату від 08.02.2018 року № К-196/1, від 08.02.2018 року №К- 196/2, від 08.02.2018 року №К-196/3, виданих муніципальною бюджетною установою “Муніципальний архів Нерюнгринського району”, та довідки про заробітну плату від 29.02.2018 року №1-23-34-05К101з/405, виданої ВАТ “Мечел”, відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідачем не було враховано при обчисленні пенсії надані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату, в зв`язку з зазначенням у таких дати народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, враховуючи, що вказані у таких довідках періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка містила помилкове зазначення такої дати та була виправлена лише у 2019 році (та уже з виправленням дати народження була подана відповідачу), такі доводи відповідача є безпідставними.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно трудової книжки з 13.04.1994 по 20.10.1997 заявник працював на автобазі технологічного автотранспорту виробничого об`єднання “Якутвугілля”, а довідку про заробітну плату видає ВАТ “Мечел”, суд зазначає наступне.

Так, довідка від 26.02.2018 року №1-23-34-05К 101з/405 видана на бланку " ОСОБА_2 ", містить підпис керуючого директора АТ ХК "Якутвугілля", який скріплений печаткою " ОСОБА_2 ". При цьому, у архівній довідці від 26.02.2018 №1-23-34-05К 101з/384, котра оформлена аналогічно, зазначено, що у зв`язку зі зміною найменування товариства на акціонерне товариство холдингова компанія "Якутвугілля", затверджені форми бланків і відтиск печатки з використанням символіки "Мечел". Зазначене спростовує доводи відповідача щодо питання достовірності такої довідки.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Щодо обчислення трудового стажу за роботу у районах Крайньої Півночі у пільговому обчисленні (один рік за півтора), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) період роботи до 01.01.1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991 року.

Згідно абз. 2 п. 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Відповідно до п.п. "д" п. 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 р. зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року передбачено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п`яти до трьох років.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 року зараховується до стажу роботи в полуторному розмірі при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року “Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі”, визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Спору, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає, тому це не потребує доказування.

Суд звертає увагу на те, що згідно записів в трудовій книжці позивач у період з 28 серпня 1985 року по 01 лютого 1986 року, з 07 травня 1986 року по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22 березня 1994 року, з 13.04.1994 року по 20.10.1997 працював в районах Крайньої Півночі.

Верховним Судом в постановах, зокрема, від 17 травня 2019 року по справі №644/2182/17, від 31 липня 2019 року по справі №287/15/17-а, викладено правову позицію про те, що з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Таким чином, стаж роботи позивача в районі Крайньої Півночі за трудовим договором підтверджується записами в трудовій книжці, а також відповідними довідками, тому відмова відповідача в зарахуванні періодів роботи позивача до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі до пільгового стажу з врахуванням кратності з підстав відсутності письмових трудових договорів є протиправною.

Щодо періоду стажу після 01.01.1991, суд враховує, що Угода про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначає, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди (стаття 6).

В період 1991-1997 років і по 31.12.2001 року в РФ діяв Закон РРСФР “Про державні пенсії в РРСФР” від 20.11.1990 року №340-І, абзацом 7 частини 1 статті 94 якого було передбачено наступне: При підрахунку трудового стажу, вказаного в статтях 10, 11, 12, 29 Закону, наступні періоди роботи (служби) обчислюються в пільговому порядку: у районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, - в полуторному розмірі.

Таким чином, стаж роботи позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), тому період роботи в районах Крайньої Півночі після 01.01.1991 також має бути зарахований у пільговому обчисленні.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи за період з 28.08.1995 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, підлягають задоволенню.

Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення № 222550001671 від 14.02.2019 про призначення пенсії в частині розміру призначеної пенсії та неврахування для призначення пенсії стажу роботи згідно наведених довідок, оскільки: 1) позивач не вказує про те, що розмір призначеної пенсії суперечить законодавству згідно обчислених відповідачем даних; 2) зазначеним рішенням не вказано про відмову у врахуванні стажу згідно таких довідок. Фактично має місце бездіяльність відповідача щодо неврахування відомостей трудової книжки та довідок про заробітну плату, тому суд, керуючись ч.2 ст.9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність щодо необчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Також суд звертає увагу на те, що позивач просить перерахувати призначену пенсію з 24.09.2018, взявши до обчислення заробітну плату за 60 місяців згідно з довідками за період з 01.01.1987 року по 01.01.1992 в районах Крайньої Півночі, однак під такий період підпадає лише одна довідка - №к-196/2 від 08.02.2018 (інші довідки не охоплюються вказаним періодом). Отже, слід зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 (60 місяців) згідно з архівною довідкою муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району", республіки Саха (Якутія) Російської Федерації №к НОМЕР_2 /2 від 08.02.2018.

Також позивач в позовних вимогах просить врахувати заробітну плату згідно з довідками за період з 01.01.1987 по 01.01.1992 в районах Крайньої півночі з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, і в позовній заяві сам зазначає, що заробітна плата до 01.01.1992 при обчисленні пенсії повинна враховувати районний коефіцієнт та північну надбавку, а після вказаної дати - без таких.

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 (далі - Угода від 13 березня 1992 року) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Відповідно до ст.96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I “Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР” (далі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

При вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону (ч.3 ст.96 Закону СРСР №1480-I).

Вказана стаття 96 Закону СРСР від 15 травня 1990 року №1480-I застосовується з 01.01.1992.

Отже, районний коефіцієнт, який пов`язаний з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами, не підлягає врахуванню до заробітку з 01.01.1992 при обчислені пенсії позивача, який проживає та якому призначено пенсію на території України.

Водночас, відповідач також зазначає, що починаючи з 01.01.1992 заробітна плата за періоди роботи в районах Крайньої Півночі для обчислення розміру пенсії враховується без північної надбавки та районного коефіцієнта. При цьому відповідачем не вказується про відсутність підстав для врахування ОСОБА_1 спірних складових заробітної плати до 01.01.1992.

Суд зазначає, що законодавством не передбачено оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які фактично не відбулись або можливо відбудуться у майбутньому. Захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових правовідносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним чітко визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Вимоги про зобов`язання Пенсійного органу щодо перерахунку пенсії з врахуванням певних складових (в даному випадку - районного коефіцієнту та північної надбавки) є передчасними, з огляду на відсутність порушення прав, свобод та інтересів особи, яка звертається до суду, що має наслідком відсутність правових підстав для задоволення такої вимоги. Аналогічна правова позиція зазначена в п.37 постанови Верховного Суду від 12 вересня 2018 року по справі № 726/2225/16-а

Отже, позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки є передчасними та не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач був звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи, тому такі судові витрати відсутні і розподілу не підлягають.

Позивач просить стягнути вартість правової допомоги у розмірі 2600 грн., про що суд зазначає наступне. На підтвердження таких витрат позивачем надано лише договір №1/19 від 20.06.2019 про надання правової допомоги (без калькуляції), згідно п. 1.1 якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу із представлення інтересів клієнта шляхом особистої участі та представництва інтересів клієнта в Кам`янець-Подільському міськрайонному суді, Хмельницькому окружному адміністративному суді, Хмельницькому апеляційному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді та в органах державної влади на стороні позивача по цивільній, адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУПФУ в Хмельницькій області та заявою у спра ві окремого провадження про встановлення юридичного факту, належності правовстановлюючого документа особі та про перерахунок розміру пенсії. Згідно п. 2.1 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, який становить 2600 грн. При підписанні даного договору клієнт сплачує адвокату весь розмір гонорару.

Отже, вказаним договором передбачено правову допомогу із представлення інтересів клієнта шляхом особистої участі та представництва інтересів в органах державної влади. Однак представництво адвокатом інтересів позивача у суді у даній справі не відбувалось, оскільки розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також суд враховує наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, учасник справи має подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, чого позивачем не здійснено.

У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи предмет укладеного позивачем договору про правову допомогу, а також у зв`язку з ненаданням передбачених ст. 134 КАС України детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат з наданням відповідних доказів, такі є недоведеними, тому заявлені позивачем до стягнення 2600 грн. витрат на правову допомогу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо необчислення стажу роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі за період з 28.08.1995 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 за період з 28.08.1995 по 01.02.1986, з 07.05.1986 по 30.01.1992, з 15.06.1992 по 22.03.1994, з 13.04.1994 по 20.10.1997 в районах Крайньої Півночі на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців.

Зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 24.09.2018 з урахуванням заробітної плати за період з 01.01.1987 року по 31.12.1991 згідно з архівною довідкою муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринського району", республіки Саха (Якутія) Російської Федерації, №к НОМЕР_2 /2 від 08.02.2018.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.О. Михайлов