Рішення № 85027237, 18.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 р. № 520/7534/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 33/1020-5823 від 16.07.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 462-Пр від 02.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо порушення п. 20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 462-А від 02.07.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 та припис № 462-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2019, та у наслідку постанову Постанову № 33/1020-5823 про притягнення ТОВ «Євробуд Плюс» до відповідальності, якою накладено штраф. Позивач вважає прийняті припис №462-Пр та постанову №33/1020-5823 від 16.09.2019 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.08.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, 25.09.2019 року надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, зазначив, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.07.2019 №33/1020-5823 є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає фактичним обставинам, а інспектор при притягненні до відповідальності у сфері містобудівної діяльності діяв в межах своєї компетенції, керувався Конституцією та Законами України, а тому для скасування припису та постанови підстави відсутні.

09.10.2019 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він уточнив суть порушень з боку відповідача з посиланням на відповідні норми права та просив позов задовольнити.

Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У період з 18 червня по 02 липня 2019 року посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державно архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМУ №553 було проведено позапланову перевірку на об`єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття з елементами благоустрою по вул. Гвардійська у м. Лозова Харківської області".

20 червня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд Плюс» було отримано повідомлення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 14.06.2019 року за вих. № 1020-4627 про проведення з 18 червня по 02 липня 2019 року позапланової перевірки об`єкта будівництва «Капітальний ремонт дорожнього покриття з елементами благоустрою по вул. Гвардійська у м. Лозова Харківської області» на предмет дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у зв`язку з чим викладено вимогу про необхідність надання допуску на об`єкт будівництва 20.06.2019 об 11:00 працівникам Департаменту для проведення перевірки.

Направлення про проведення планового (позапланового) заходу від 13.06.2019 року №462-н вручено позивачу 25.06.2019 року.

Перевірка об`єкту будівництва була проведена головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будяковим Андрієм Сергійовичем, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Холодним Михайлом Миколайовичем із залученням головного спеціаліста відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Кас`яненко Віталія Володимировича у присутності представника лабораторії Войтенко В.Л.. представника замовника, інженера технічного нагляду ОСОБА_5, представника підрядника, директора ТОВ «Євробуд Плюс» Антоняна Карена Завеновича , майстра дільниці Антоняна Араіка Оніковича .

На момент перевірки встановлено, що генеральний підрядник виконав будівельні роботи та замінив елементи дорожнього покриття на загальній площі 5805,45 m2.

Під час перевірки генеральним підрядником представлено:

- загальний журнал робіт;

- акти прихованих робіт;

- журнал авторського нагляду;

- документи, які підтверджують якість використаних матеріалів.

До перевірки було залучено ТОВ НВП «Дорожній випробувально-технічний центр».

Експертною організацією здійснено відбір зразків продукції для проведення досліджень. За результатом відбору зразків, складений відповідний акт від 25.06.2019. Також ТОВ НВП «Дорожній випробувально-технічний центр» за результатами відбору складено звіт про дослідження асфальтобетону, відібраного з покриття по вул. Гвардійська у м. Лозова Харківської області від 02.07.2019 № 101.

За результатами розгляду наданих документів, огляду об`єкта та звіту встановлено факт виконання будівельних робіт з порушенням будівельних норм стандартів і правил, а саме: коефіцієнт ущільнення асфальтобетону становить 0,97 замість необхідних 0,99.

Посадовими особами відповідача складений акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 462-А від 02.07.2019.

На виконання п. 17 Порядку № 553 посадовими особами Департаменту складені: протоколи про адміністративне правопорушення від 02.07.2019 та наданий відповідний припис-462-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У зв`язку із тим, що уповноважена особа ТОВ «Євробуд Плюс» відмовилась від отримання та підписання акту, протоколу та припису, Департаментом на виконання вимог п. 21 Порядку № 553 матеріали перевірки надіслані поштою, які позивачем отримані.

15 липня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Євробуд Плюс» було отримано цінним листом з описом: акт № 462-А складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019, припис № 462-Пр від 02.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019.

16 липня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будяковим Андрієм Сергійовичем на підставі зазначених акту перевірки, протоколу про правопорушення та припису винесено постанову №33/1020-5823 про притягнення ТОВ «Євробуд Плюс» до відповідальності та накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 90 315,00 грн.

Позивач вважає, що відповідачем допущено порушення процедури проведення перевірки та оформлення результатів перевірки передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 735). у зв`язку із цим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд приходить до наступних висновків.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Статтею 6 Закону № 3038-VI передбачено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок № 553 (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

На підставі системного аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб`єктів містобудування, якими, зокрема, є підрядник. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб`єкта містобудування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17.

Позивач вважає, що відповідачем було грубо порушено процедуру проведення перевірки та оформлення результатів перевірки у зв`язку з чим істотно порушені його права, а саме бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктами 16, 18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складено акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акту.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно- будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку).

З приводу цього суд зазначає, що при складанні протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 та припису № 462-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2019 представник позивача був присутнім, проте вказані документи відмовився підписувати. Перелічені документи та акт №462-А на виконання Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 направлені відповідачем 05.07.2019 року рекомендованим листом та отримані ТОВ "Євробуд Плюс" лише 15.07.2019 року, що підтверджується копією конверту, копією листа вкладення та роздруківки з офіційного веб-порталу "Укрпошта".

Акт відбору зразків продукції (керни асфальту) для проведення досліджень від 25.06.2019 року підписаний директором ТОВ "Євробуд Плюс", що свідчить про присутність уповноваженого представника під час перевірки.

Тому, суд приходить до висновку, що вказані посилання на порушення прав позивача в частині: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки є необґрунтованими.

Згідно розділу VIII. Опис виявлених порушень Акту № 462-А від 02.07.2019 року за результатами проведення державного нагляду (контролю), встановлено наявність порушення ТОВ «Євробуд Плюс» вимог законодавства, а саме п.20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги». Зазначені висновки складені відповідачем на підставі Звіту про дослідження асфальтобетону від 02.07.2019 № 101 складеного ТОВ НВП «Дорожній випробувально-технічний центр», яким встановлено факт виконання будівельних робіт з порушенням будівельних норм стандартів і правил, а саме: коефіцієнт ущільнення асфальтобетону становить 0.97 замість необхідних 0.99.

Ознайомившись з зазначеним звітом, позивач вважає що даний документ не може буди достовірним та достатнім підтвердженням наявності порушень вимог законодавства, а саме порушення п.20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги».

Позивач зазначає, що складений акт відбору зразків продукції для проведення досліджень від 25.05.2019 року не відповідає формі акту відбору проб, наведеній в додатку Б ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань» та не містить інформації про забезпечення зразків відповідними етикетками. Звіт про дослідження асфальтобетону від 02.07.2019 № 101 складений ТОВ НВП "Дорожній випробувально-технічний центр» не містить посилання на ідентифікацію відібраних зразків, що ставить під сумнів чи дійсно було проведено лабораторні дослідження.

Відповідач у відзиві вказує, що зазначене не відповідає дійсності, адже акт складений під час відбору кернів та акт який міститься у Додатку 2 ідентичні, що ставить під сумнів обґрунтованість доводів адміністративного позову. Разом з відзивом відповідач надав роздруківку зазначеного додатку Б ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань».

Відповідно до частин 2-5 статті 14 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" до початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов`язана пред`явити рішення про відбір зразків продукції та роз`яснити суб`єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб`єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

Пунктом 4.2. ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань», передбачено, що для контролю якості асфальтобетону з конструктивних шарів дорожнього одягу відбирають пробу у вигляді циліндричних кернів або вирубок прямокутної форми.

Пробу ідентифікують, оформлюючи акт відбору проб за формою, наведеною в додатку Б. В акті вказують дату та місце відбору проби, вид проби (керн або вирубку), розмірі і загальну товщину проби та визначають зчеплюваність між конструктивними шарами.

Пробу упаковують в тару, яка запобігає її деформуванню та руйнуванню під час транспортування.

Судом досліджено акт відбору зразків продукції для проведення досліджень від 25.06.2019 року та звіт про дослідження асфальтобетону, відібраного з покриття по вул. Гвардійська у м. Лозова, Харківської області №101 від 02.07.2019 року.

Суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що форма акту складеного інспекторами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області не відповідає формі наведеній в додатку Б ДСТУ Б В.2.7-319:2016 «Суміші асфальтобетонні асфальтобетон дорожній та аеродромний. Методи випробувань» та не містить інформації щодо: найменування організації, що виконувала відбір проб вирубок/кернів; ділянки, кілометру відбору проб, розмір проби вирубки/керни у сантиметрах з посиланням на вимоги ВБН, ДСТУ, СОУ, обладнання за допомогою якого здійснювався відбір зразків, забезпечення етикетками відібраних зразків, умов зберігання зразків.

Відповідачем суду не надано письмового вмотивованого рішення керівника або його заступника щодо відбору зразків асфальту, а також не надано доказів належного укомплектування, упакування та опломбування зразків відібраного асфальту.

Інформація щодо укомплектування, упакування та опломбування зразків відібраного асфальту, збереження цілісності пломб, дотримання умов зберігання зразків також відсутня у звіті №101 від 02.07.2019 року про дослідження асфальтобетону, відібраного з покриття по вул. Гвардійська у м. Лозова, Харківської області.

Висновки звіту покладені в основу акту перевірки № 462-А від 02.07.2019, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02.07.2019 та припису № 462-Пр про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.07.2019.

Враховуючи факт того, що представники відповідача порушили процедуру відбору проб кернів асфальтобетону та склали акт про це з порушенням вимог ДСТУ Б В.2.7-319:2016, позовна вимога про визнання протиправним та скасування припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 462-Пр від 02.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо порушення п. 20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги» підлягає задоволенню.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будяковим Андрієм Сергійовичем на підставі зазначених акту перевірки, протоколу про правопорушення та припису винесено постанову №33/1020-5823 про притягнення ТОВ «Євробуд Плюс» до відповідальності та накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 90 315,00 грн.

У п. 8 Постанови вказано, що на об`єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття з елементами благоустрою по вул. Гвардійська у м. Лозова Харківської області" встановлено факт виконання будівельних робіт з порушенням будівельних норм стандартів і правил, а саме: коефіцієнт ущільнення асфальтобетону становить 0,97 замість необхідних 0,99, чим порушив п. 20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги".

Окрім того, що в основу оскаржуваної постанови покладено висновки звіту про дослідження асфальтобетону, яким суд надав оцінку, відповідач посилається на порушення п. 20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 "Споруди транспорту. Автомобільні дороги".

У розділі 1 Сфера застосування ДБН 2.3-4:2015 визначено, що норми не поширюються на відомчі (технологічні) автомобільні дороги, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, автомобільні дороги на приватних територіях та тимчасові (об`їзні) дороги.

Предметом перевірки за матеріалами справи є: капітальний ремонт дорожнього покриття з елементами благоустрою по вул. Гвардійська у м. Лозова Харківської області, тобто автомобільна дорога міста. Оскільки дія вказано ДБН не поширюється на зазначену автомобільну дорогу, то у відповідача відсутні правові підстави застосовувати п. 20.8.10 ДБН 2.3-4:2015, яким визначено коефіцієнт ущільнення асфальтобетону для доріг загального значення.

З огляду на це, позовна вимога щодо визнання протиправною та скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області № 33/1020-5823 від 16.07.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, підлягає задоволенню.

Відповідач звертає увагу суду, що посадовими особами Департаменту була здійснена перевірки ведення технічного нагляду на об`єкті будівництва за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Гвардійська». Як наслідок встановлено факт ведення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства, а саме: особою, що здійснює технічний нагляд ОСОБА_5 прийняті будівельні роботи виконані з порушенням будівельних норм, стандартів і правил.

Постановою № 461-П по справі про адміністративне правопорушення визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною ч. 7 ст. 96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 вісім тисяч п`ятсот) гривень.

ОСОБА_5 сплатив штраф у повному обсязі, що на думку відповідача, підтверджує факт порушення будівельних норм на об`єкті. Про те суд не надає оцінку вказаним обставинам, оскільки сплата штрафу ОСОБА_5 не стосується предмету даного спору.

Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1, м. Харків, 61145) № 33/1020-5823 від 16.07.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1, м. Харків, 61145) №462-Пр від 02.07.2019 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил щодо порушення п. 20.8.10 ДБН В 2.3-4:2015 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробуд Плюс" (вул. Нова, буд. 3, с. Богуслав, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51486, код ЄДРПОУ 34898640) сплачений судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21-А, корп. 1, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 37471912).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов