Рішення № 85026948, 15.10.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2763/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2763/19 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання неправомірними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (надалі - відповідач, Ліквідаційна комісія) , в якому просить:

- визнати неправомірними та скасувати акти:

1) про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* №10;

2) розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015, форми Н-5* від 02.07.2019;

- зобов`язати відповідача провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем 18.02.2015;

- зобов`язати відповідача скласти акти за формою Н-1 та Н-5, в яких зазначити про те, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків у зоні проведення АТО;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що не погоджується зі складеними відповідачем актами за наслідками службового розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем 18.02.2015, як він вважає, в період проходження ним військової служби при виконанні службових обов`язків в зоні проведення АТО. Зауважував, що відповідачем протиправно проігноровано показання свідків події ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наданими представникам Ліквідаційної комісії.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

20.08.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому висловив свої заперечення проти позову, вказуючи на правомірність актів, складених за наслідками службового розслідування з огляду на відсутність медичної документації, яка б підтверджувала факт втрати працездатності ОСОБА_1 у лютому 2015 року. Пояснював, що комісією з розслідування вчинялися усі можливі дії, спрямовані на з`ясування обставин нещасного випадку. Однак позивач не надав на вимогу відповідача копії картки амбулаторного хворого, яку той отримав 03.10.2016 на руки, у зв`язку з чим комісія визнала, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Щодо позовної вимоги скласти акти за формою Н-1 та Н-5 зазначав, що такі повноваження є дискреційними та виключною компетенцією відповідача (а.с. 80-88).

Позивач 23.08.2019 надав відповідь на відзив, в якій заперечив доводи відповідача, навівши обставини, аналогічні тим, що відображені у позовній заяві (а.с. 151-162).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Повний текст судового рішення складений у перший робочий день після виходу з відпустки судді головуючого у даній справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 під час проходження служби в УМВС України в Полтавській області згідно з посвідченням про відрядження №274 відряджався в Донецьку область на територію проведення АТО строком з 20.01.2015 до 21.02.2015 (а.с. 148).

Факт перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької області у період з 20.01.2015 по 22.02.2015 підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданою Краматорським міськвідділом ГУМВС України в Донецькій області №1/4437 від 20.02.2015 (а.с. 149).

Згідно з послужним списком наказом УМВС України в Полтавській області від 06.11.2015 №625 о/с "По особовому складу" відповідно до пункту 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, капітана міліції ОСОБА_1 , заступника начальника Кобеляцького районного відділу - начальника кримінальної міліції звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "з" (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) (а.с. 90-95).

02.02.2018 ОСОБА_1 звернувся через урядову гарячу лінію до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 . із зверненням, у якому, серед іншого, повідомив, що з 20.01.2015 по 21.02.2015 він перебував у службовому відрядженні у складі сил та засобів, які залучалися та брали участь у антитерористичній операції на території Донецької області згідно наказу УМВС України в Полтавській області № 17 о/с від 16.02.2015. 18.02.2015 під час виведення сил з м. Дебальцеве Донецької області в с. Логвіново Донецької області виник обстріл колони, яка рухалась до м. Артемівськ Донецької області, під час якого позивач отримав поранення у вигляді ЗЧМТ (контузії головного мозку), залишився металевий об`єкт (осколок) в підшкірних відділах лівої лобної області. Зазначив, що разом з ним з Полтавщини також отримав травми та поранення колега по службі ОСОБА_2 та обставини справи можуть підтвердити й інші колеги, які були разом з позивачем у відрядженні (а.с. 96).

До свого звернення заявник додав копію посвідчення учасника бойових дій, копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №1/4437 від 20.02.2015, копію посвідчення про відрядження № 274, копію відмітки у відрядженні, копію виписного епікризу №1009, копію виписного епікризу №1798, копію магнітно-резонансної томографії.

Листом УМВС України в Полтавській області №6416/3х від 30.03.2018 ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до листа ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" відомості про його поранення у вигляді ЗЧМТ відсутні та відсутня будь-яка інформація щодо проходження лікування з приводу отримання поранення під час виконання службових обов`язків з зоні АТО в період з 21.01.2015 по теперішній час. З огляду на це позивача поінформовано про відсутність підстав щодо проведення службового розслідування у відповідності до вимог наказу МВС №1346 від 07.12.2002. Одночасно проінформовано, що відносно осіб, які отримали травми різного ступеня тяжкості під час обстрілу м. Дебальцеве Донецької області та перебувають на обліку в УКЗ ГУНП було проведено службові розслідування, в тому числі і відносно колишнього працівника поліції ОСОБА_2 у 2015 році (а.с. 97).

Позивач не погодився з такою відповіддю відповідача, у зв`язку з чим оскаржив її до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 у справі №816/1543/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 до УМВС України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УМВС України в Полтавській області, що полягає у не проведенні розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018. Зобов`язано УМВС України в Полтавській області провести розслідування нещасного випадку, про який ОСОБА_1 повідомив зверненням від 02.02.2018. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 39-51).

На виконання рішення суду наказом ліквідаційної комісії Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області від 05.04.2019 № 1 призначено розслідування нещасного випадку із колишнім дільничним офіцером поліції сектору превенції Великобагачанського БП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Книшем О.А. (а.с. 107).

15.05.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення діяльності Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області як юридичної особи публічного права.

З метою завершення розслідування Великобагачанський РВ надіслав усі зібрані матеріали розслідування до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області.

Наказом УМВС України в Полтавській області від 01.07.2019 №1169 створено комісію з розслідування вказаного нещасного випадку (а.с. 98).

За результатами розслідування 02.07.2019 було складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 18.02.2015 близько 07 год. 00 хв УМВС України в Полтавській області форми Н-5* (а.с. 99-102) та акт №10 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* (а.с. 103-105).

Вважаючи вищезазначені акти неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про їх скасування та зобов`язання УМВС України в Полтавській області провести повторне розслідування зі складанням актів за формою Н-5* та Н-1*.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України був розроблений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за №83/7404 (надалі - Порядок №1346).

За приписами пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2 Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Пунктом 3.9 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з пунктом 3.10 Порядку №1346, комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків;

- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);

- раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За приписами пункту 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;

- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

В ході аналізу матеріалів даної адміністративної справи суд встановив, що з приводу події, яка трапилася 18.02.2015 у зоні АТО, проведено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком та складено акт форми Н-5* від 11.06.2015 (а.с. 121-126), яким встановлено, що 18.02.2015 до чергової частини УМВС України в Полтавській області з ГУМВС України в Донецькій області надійшла інформація про звернення за медичною допомогою до Артемівської ЦМРЛ працівників УМВС, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які отримали різні тілесні ушкодження під час обстрілу м. Дебальцеве.

Також встановлено, що на лікування до м. Харків був направлений ОСОБА_2 , який отримав кульове поранення лівої ноги, до м. Артемівськ - ОСОБА_9 , який отримав кульове поранення правої ноги та ОСОБА_10 , який отримав касательне поранення голови.

Після вивчення обставин події розслідуванням встановлено, що дійсно 17.02.2015 зведений загін УМВС, до складу якого входив ОСОБА_1 , з місця дислокації разом з військовослужбовцями 13-го батальйону ЗСУ на вантажних автомобілях виїхав в напрямку м. Дебальцеве. Близько 15:30 - 16:00 год. при під`їзді до перехрестя доріг Харків-Ростов та Луганськ-Донецьк загін потрапив під обстріл. Близько 01:00 год. 18.02.2015 надійшла команда завантажитись на автомобілі і в складі колони почати вихід з м. Дебальцеве до м. Артемівськ. Приблизно о 07:09 год. частина колони потрапила в засідку та прийняла бій, під час якого ОСОБА_2 отримав вогнепальне поранення колінного суглобу лівої ноги. Надавши собі першу медичну допомогу ОСОБА_2 з іншими працівниками міліції та військовослужбовцями сіли в автомобіль та під обстрілом продовжили рух до м. Артемівськ.

Проте, в ході розслідування, що проводилося у 2015 році не було встановлено жодного факту травмування ОСОБА_1 у зазначеній події не зважаючи на те, що останній у своєму поясненні зазначає, що також звертався за медичною допомогою.

Так, 16.04.2019 комісією з розслідування отримано пояснення від ОСОБА_1 (а.с. 127-128), в яких він повідомляє, що медичну допомогу йому надавали працівники швидкої медичної допомоги, що приїхали після обстрілу в м. Артемівськ, проте докази на підтвердження вказаної обставини відсутні.

На питання комісії яким чином позивач отримав поранення, останній зазначив, що поряд з ним на відстані кількох метрів щось (чи граната чи бойовий снаряд) зірвалось та оглушило його, а також з голови потекла кров. Після цього всі сіли до бойових автомобілів разом з пораненими і направилися до м. Артемівськ, де вже надали медичну допомогу.

На запитання чи звертався позивач за медичною допомогою одразу ж після повернення з АТО, він повідомив, що звертався в березні 2015 року до лікарні МВС м. Полтави одразу ж після повернення з АТО. Там знаходився на лікуванні на денному стаціонарі близько 2-х тижнів, про що є відповідний запис у медичній картці амбулаторного хворого. Чому немає відомостей про те, що він звертався за медичною допомогою йому невідомо. Одночасно ОСОБА_1 зазначив, що у вказаному медичному закладі йому було поставлено діагноз: Двохстороння нейросенсорна приглухуватість ІІ ступеню (отримана в результаті вибухів в АТО). Більше до лікарні МВС м. Полтава позивач не звертався та додав, що проходив та продовжує проходити лікування в Полтавському обласному клінічному госпіталі для ветеранів війни Полтавської обласної ради.

З метою отримання документального підтвердження наданої ОСОБА_1 інформації про його перебування на стаціонарному лікуванні в лікарні МВС м. Полтави у березні 2015 року комісією з розслідування було направлено запит до ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" від 19.04.2019 №10 (а.с. 135) з проханням надати інформацію: чи звертався ОСОБА_1 за медичною допомогою в лютому-березні 2015 року по теперішній час з приводу будь-яких травм або захворювань, що призвели до втрати працездатності? Якщо так, то який діагноз йому було встановлено? Яка була причина отримання травми або настання захворювання?

Листом від 26.04.2019 №33/37-582 ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" повідомило, що первинна медична документація (карта амбулаторного хворого) у медичному закладі відсутня, видана на руки 03.10.2016 (а.с. 136).

15.05.2019 за вих №13 на адресу ОСОБА_1 було направлено лист, в якому повідомлялося, що за інформацією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" картка амбулаторного хворого була видана на руки 03.10.2016 у зв`язку з чим не вбачається можливим отримати інформацію про те, чи звертався він до вказаного закладу за медичною допомогою. З метою встановлення обставин події, позивачу повідомлено про необхідність надання копії картки амбулаторного хворого для використання в роботі (а.с. 137).

30.05.2019 за вих №14 ОСОБА_1 повторно направлено лист з проханням з`явитися до відділення поліції для проведення опитування та надати копії картки амбулаторного хворого, що охоплюють період часу з лютого 2015 року по теперішній час (а.с. 138).

Як зазначено у відзиві та актах розслідування нещасного випадку форми Н-5* та НТ*, позивачем не було надано комісії з розслідування копії медичної картки амбулаторного хворого та до відділення поліції, для надання додаткових пояснень останній не прибув.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 про його перебування на стаціонарному лікуванні в ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" у березні 2015 року з діагнозом двохстороння нейросенсорна приглухуватість II ступеню не знайшли підтвердження у зв`язку з відсутністю будь-якої медичної документації.

Як зазначає у відзиві відповідач, вказана інформація могла бути зафіксована в медичній картці позивача, однак останній, незважаючи на неодноразові прохання, не надав її копії.

Водночас комісієюз розслідування направлявся запит до КЗ "Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" за вих №9 від 15.04.2019 про надання інформації про звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою в лютому-березні 2015 року та інших періодах з 2017 по 2019 рік, про причини таких звернень, поставлені діагнози та про те чи були встановлені причини отримання травми чи настання захворювання (а.с. 132).

Листом від 24.04.2019 №322 КЗ "Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" надав відповідь на поставлене запитання, вказавши шість періодів, протягом яких позивач перебував на стаціонарному лікуванні та повідомив, що інформація щодо фактичних обставин, причин отримання травми у госпіталі відсутня. До вказаної відповіді додавалися два виписних епікризи та чотири виписки із медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 133-134, 142-147).

Після вивчення отриманої з госпіталю медичної документації, комісією було встановлено, що в кожному діагнозі, що стосується наслідків перенесеної ЧМТ в тій чи іншій мірі міститься посилання на 2015 рік. Проте зазначені посилання є непослідовними, оскільки в двох діагнозах зазначається лише 2015 рік і "контузія головного мозку", в трьох вказано "лютий 2015" без зазначення первинного діагнозу і в одному взагалі відсутнє посилання на 2015 рік, а лише зазначено "стан після перенесеної ЧМТ".

З метою встановлення первинного діагнозу ОСОБА_1 та його зв`язку з подією, яка трапилася 18.02.2015, комісією було вивчено результати МРТ від 25.04.2017 та 02.11.2017 (а.с. 140-141), на які містяться посилання у трьох з шести діагнозів, вказаних у листі КЗ "Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" від 24.04.2019 №322.

Як зазначено в актах службового розслідування, в обох результатах МРТ відсутнє будь-яке посилання на 2015 рік взагалі і те, що діагноз хворого є наслідком контузії головного мозку. Більш того, зазначення року та причин наслідків черепно-мозкової травми відмічалося у діагнозах лікарняного закладу ще до проходження МРТ.

З метою уточнення отриманої інформації та на підставі п.п. 3.8, 3.12, 4.9 Порядку №1346 комісією з розслідування нещасного випадку був підготовлений запит про надання інформації від 07.05.2019 №11 до головного лікаря КЗ "Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" (а.с. 139).

У даному запиті комісія просила повідомити на підставі чого (документів чи іншого джерела) у наданих епікризах мається посилання, що травма отримана саме в лютому 2015 року з наданням копій медичних документів, що підтверджують надану інформацію.

Відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 відмовився підписати вказаний запит, не надавши згоди на обробку та використання в службових документах своїх персональних даних.

Вказане унеможливило отримання від КЗ "Полтавський обласний клінічний госпіталь для ветеранів війни Полтавської обласної ради" додаткової інформації, що підтверджувала б первинний діагноз позивача та факт отримання ним травми саме в лютому 2015 року.

За висновком відповідача, позивач відмовився в подальшому надавати згоду на обробку персональних даних, надавати документацію з його амбулаторної картки, з`являтися особисто для надання уточнюючих пояснень, не надав підтверджуючої документації щодо діагнозу, зазначеного ним у поясненнях.

Таким чином, в ході розслідування не було виявлено медичної документації, яка б підтверджувала втрату працездатності у лютому 2015 року ОСОБА_1 .

Як наслідок, комісія з розслідування визнала, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 сталося за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 Порядку №1346 і не мають підтвердження того, що пов`язані з виконанням службових обов`язків.

За результатами розслідування нещасного випадку 02.07.2019 оформлено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5*, а також акт №10 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, в яких комісія сформулювала висновок, що нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

ОСОБА_1 в позовній заяві звертає увагу на отриману ним виписку із медичної карти стаціонарного хворого №2518 від 07.11.2017 (форма первинної облікової документації №027/о) як на первинну облікову документацію, яка підтверджує факт втрати працездатності від нещасного випадку, яка настала не одразу.

Проте, вказаний доказ суд не приймає до уваги, оскільки він має значення в світлі призначення та термінів проведення службового розслідування у випадку втрати працездатності від нещасного випадку, що настала не одразу. Первинної медичної документації на підтвердження обставин звернення позивача за медичною допомогою у лютому-березні 2015 році позивачем не надано.

Суд, дослідивши медичну документацію, наявну в матеріалах справи, надану позивачем в ході службового розслідування, не встановив зв`язку між втратами працездатності в період з 2017-2019 роки та подією, яка трапилася 18.02.2015, оскільки зазначені діагнози (наслідки ЧМТ) не підтвердилися жодною медичною документацією з первинним діагнозом (ЧМТ). При цьому, інформація про те, що ОСОБА_1 отримав травму головного мозку в лютому 2015 році зазначена в медичній документації лише зі слів хворого, а тому не може вважатися об`єктивно встановленою.

Посилання позивача на те, що комісією не взято показання свідків, наданих в ході службового розслідування у 2015 році, суд відкидає, як безпідставні, оскільки під час проведення розслідування були досліджені усі обставини, факти та документи, отримані під час розслідування, в тому числі пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які повідомили події, що трапилися 18.02.2015, однак не змогли надати конкретних пояснень щодо характеру травми позивача та його подальшого лікування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд, не втручаючись у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, визнає обґрунтованими спірні акти з огляду на дотримання процедури їх складення за наслідками компетентного службового розслідування та підтвердження відповідачем встановлених розслідуванням обставин.

За викладених обставин суд визнає заявлений позов необґрунтованим, у зв`язку з чим відмовляє у його задоволенні в повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 08592276) про визнання неправомірними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун