Рішення № 85026747, 17.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 р. № 400/1287/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙКОС ЛЮКС ", вул. Велика Морська, 143, м. Миколаїв, 54003 про:стягнення податкового боргу в сумі 520933,80 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ойкос Люкс" про стягнення податкового боргу в сумі 520933,80 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в сумі 520933,80 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 10703,66 грн, визначений у поданих ним податкових деклараціях.

За клопотанням представників сторін справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

24.02.2016 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 р., в якій визначено грошове зобов`язання за рік у сумі 3047,45 грн (а. с. 16).

22.02.2017 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 р., в якій визначено грошове зобов`язання за рік у сумі 3538,40 грн (а. с. 17).

13.02.2018 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 р., в якій визначено грошове зобов`язання за рік у сумі 4117,81 грн (а. с. 18).

Таким чином, матеріалами справи та розрахунком позивача підтверджено, що заборгованість відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, становить 10703,66 грн.

10.01.2019 р. відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2018 р., в якій визначено грошове зобов`язання за рік у сумі 478611,32 грн (а. с. 19-20).

Крім того, 10.01.2019 р. відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2019 р., в якій визначено грошове зобов`язання за січень у розмірі 15028,15 грн (а. с. 21-22).

Відповідач повідомив суд про те, що директор товариства ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 45), не міг підписати та подати податкову декларацію з орендної плати за землю за 2019 р.

Суд враховує, що податкову декларацію з орендної плати за землю за 2019 р. подано в електронному (з використанням електронного цифрового підпису ОСОБА_1 ) та в паперовому вигляді (за підписом уповноваженої особи ОСОБА_2 ).

З викладеного вбачається, що після смерті ОСОБА_1 товариство не припиняло свою роботу, а обов`язки керівника виконував ОСОБА_2 Будь-яких уточнюючих декларацій ОСОБА_2 не подавав, а відтак, згоден із сумою задекларованого зобов`язання. Смерть керівника підприємства не припиняє діяльності останнього та не може бути підставою для звільнення від сплати податків. Використання землі в Україні є платним і відповідач самостійно задекларував суму зобов`язання.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача та враховує суму боргу з орендної плати за землю в задекларованому товариством розмірі.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 493639,47 грн. Дана сума підтверджується і витягом з інтегрованої картки платника (а. с. 10).

Натомість, у розрахунку позивача податковий борг відповідача з орендної плати за землю вказано 510230,14 грн (а. с. 8).

Враховуючи, що позивачем не доведено наявність у відповідача боргу з орендної плати за землю в сумі 510230,14 грн, позов підлягає частковому задоволенню в сумі, яка доведена матеріалами справи.

У відповідності до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, є податковим боргом.

Пунктами 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога була направлена відповідачу 23.12.2016 р. за № 1770-17 на суму 4979,20 грн (а. с. 9).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, відповідач не сплатив самостійно визначене грошове зобов`язання в строк, передбачений ПК України, що свідчить про виникнення податкового боргу в сумі 504343,13 грн.

На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині податкового боргу в сумі 504343,13 грн та підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати суб`єкту владних повноважень не відшкодовуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до товариства з обмеженою відповідальністю "Ойкос Люкс" (вул. Велика Морська, 143, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38622571) про стягнення податкового боргу в сумі 520933,80 грн - задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Ойкос Люкс" (вул. Велика Морська, 143, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 38622571) податковий борг у сумі 504343,13 грн (п`ятсот чотири тисячі триста сорок три грн 13 коп.) у дохід держави.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 17.10.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська