Рішення № 85026732, 17.10.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 р. справа № 400/2878/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2 (3-й поверх),Миколаїв,54001

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до суду до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо закінчення виконавчого провадження; зобов`язати відповідача скасувати постанову про закінчення виконавчого поводження, винести постанову про відновлення виконавчого провадження та негайно здійснити виконавчі дії примусового характеру, передбачені ч. 2, 3 ст. ст. 63 та ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки боржник - Миколаївський обласний військовий комісаріат не в повному обсязі виконав рішення суду, а саме боржником було нараховано та виплачено позивачу (стягувачу) 4503,23 грн., замість 53947 грн. Така, різниця в нарахованій та виплаченій сумі виникла у зв`язку з тим, що боржник при розрахунку взяв базовий місяць січень 2016 р., замість січень 2014 року.

Ухвалою від 17.09.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем було винесено спірну постанову, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі, що узгоджується з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон 1404).

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.02.2019 р. у справі 400/88/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату, яке постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 р. залишено без змін, тобто рішення набрало законної сили 02.07.2019 р.

Пунктом 9 резолютивної частини рішення суду зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат провести ОСОБА_1 перерахунок та виплатити індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року.

17.07.2019 р. Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №400/88/19.

На підставі заяви позивача, посадовою особою відповідача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№.59769761. Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження, Миколаївський обласний військовий комісаріат було зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, про що надати документальні підтвердження.

23.08.2019 р. до відповідача надійшов лист від 21.08.2019 р. №10/5228, в якому позивач зазначив, що ним було нараховано та виплачено індексацію позивачу за період з 01.01.2016 р. по 19.07.2019 р., на підтвердження зазначеного надано копію повідомлення позивача про виконання рішення суду та довідку-розрахунок. У листі до відповідача Миколаївський обласний комісаріат зазначив про повне фактичне виконання рішення суду, тому просило закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404.

28.08.2019 р. відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП59769761, зі змісту якої вбачається, що згідно заяви Миколаївського обласного військового комісаріату виконавчий документ фактично виконано в повному обсязі, а тому виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону 1404 постановлено закінчити.

Позивач не погоджуючись із вищеозначеною постановою звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч. 1 ст.18 Закону)

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України "Про виконавче провадження"; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 63 Закону №1404), за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для закінчення виконавчого провадження, оскільки, рішення суду не було виконане у повному обсязі. Так, на думку позивача, боржник виконуючи рішення суду в частині зобов`язання Миколаївського обласного військового комісаріату здійснити перерахунок та виплату йому індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області оперативного командування "Південь" Сухопутних військ Збройних Сил України за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року, мав врахувати базовий місяць січень 2014 року і сума до виплати мала складати 53947 грн., однак боржник врахував базовий місяць січень 2016 р. і виплатив позивачу 4503,23 грн.

Суд не може погодитись з обґрунтуваннями позивача, з огляду на наступне.

Так, зі змісту рішення суду та виконавчого листа вбачається, що суд зобов`язав Миколаївській обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити індексацію за період з 01.01.2016 року по 31.08.2018 року. Тобто, ні в рішенні, ні у виконавчому листі не було зобов`язано боржника при нарахуванні індексації враховувати базовий місяць 2014 р. Фактично позивач при розгляді даного позову просить суд доповнити резолютивну частину рішення у справі 400/88/19, що є неприпустимим, оскільки не відповідає нормам КАС України.

Відтак, з огляду на вищезазначене, та з урахуванням доказів виконання рішення суду, наданих Миколаївським обласним військовим комісаріатом разом із заявою про повне фактичне виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач повністю довів правомірність спірного розпорядження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2 (3-й поверх), Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич