Рішення № 85026537, 17.10.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3399/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Косогової Людмили Олексіївни (представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 з 27.10.2018 щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 27.10.2018, протиправними;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради призначити ОСОБА_2 з 27.10.2018 виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг, на підставі заяви від 27.10.2018, а також виплатити заборгованість із цієї допомоги, що виникла за період її несплати.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово окупованої території України міста Первомайськ. На даний час мешкає у АДРЕСА_1 . Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради № 1977 від 25.05.2017 позивач з 25 травня 2017 року знаходиться на обліку як внутрішньо переміщена особа. Вперше позивачу за її заявою призначена щомісячна адресна допомога для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) як внутрішньо переміщеній особі з 05.11.2014. Допомога виплачена за період з 05.11.2014 по 26.10.2018.

29.05.2017 після народження другого сина ОСОБА_3 та взяття сина на облік, звернулась до відповідача із заявою про перерахунок грошової допомоги, у зв`язку зі зміною складу сім`ї. Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради заява розглянута та проведений перерахунок адресної допомоги в межах терміну дії, Допомогу нараховано наступним чином: позивачу - як особі, що доглядає за дитиною до 3-х років, та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - як дітям до 18-років.

Таким чином перераховану грошову допомогу позивачу виплачено за період з 01.06.2017 до 26.10.2018. Проте, з 27.10.2018 щомісячна адресна допомога подовжена лише синам позивачки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а позивачу у виплаті грошової допомоги відмовлено з огляду на набрання чинності з 18.07.2018 постанови КМУ від 11.07.2018 № 548 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», згідно якої особам працездатного віку, яким грошова допомога припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».

З посиланням на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, якою затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо - переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач вважає дії відповідача такими, що не відповідають діючому законодавству.

20 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через канцелярію надійшов відзив на позов заяву (арк. спр.35-37).

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що постановою КМУ від 11.07.2018 №548 внесено зміни до пункту 3 Порядку, а саме: особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

27.10.2018 позивач звернулася із заявою щодо подовження допомоги на наступний шестимісячний термін. З огляду на зміни, внесені до Порядку, допомогу подовжено лише дітям позивачки, а позивача не включено до розрахунку, а саме: з 27.10.2018 по 26.04.2019 у розмірі 2000 грн. в місяць.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради штраф в сумі 1921,00 гривень (арк. спр. 28).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2019 року вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін (арк. спр. 30-31).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року ухвалу суду від 20 вересня 2019 року про стягнення штрафу скасовано.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (арк. спр. 87).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. спр. 85).

Згідно з частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , внутрішньо переміщена особа, що підтверджено даними паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Первомайським МВ УМВС України в Луганській області 27 липня 2013 року (арк.спр. 6), карткою платника податків (арк. спр. 7), довідкою від 25 травня 2017 року № 1977 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 8).

Згідно довідки від 25 травня 2017 року № 1977 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 ( арк.спр. 8, 81 ).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно свідоцтва про народження від 23.05.2017 серії НОМЕР_3 (арк. спр. 12, 83).

Згідно довідки від 25 травня 2017 року № 0000218969 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є АДРЕСА_1 ( арк. спр. 10).

26 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про продовження щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (арк. спр. 80).

Розпорядженням від 13 листопада 2018 року заяву ОСОБА_2 , о/р НОМЕР_4 , розглянуто та відмовлено у призначені допомоги згідно пункту 3 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 (арк.спр. 84).

Листом від 31 січня 2019 № 805/04 відповідач у призначені допомоги згідно пункту 7 Порядку призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 № 505 (арк.спр. 13 зв. бік).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

02.09.2014 прийнятий Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", що набрав чинності 15.10.2014, яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706).

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) врегульовано Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 (далі - Порядок № 505).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частиною першою статті 4 Закону № 1706 передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1706 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Довідкою від 25 травня 2017 року № 1977 підтверджено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою.

Довідкою від 25 травня 2017 року № 0000218969 підтверджено, що малолітній син позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є внутрішньо переміщеною особою.

Пунктом першим Порядку № 505 встановлено, що цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах: для осіб, які отримують пенсію, та дітей - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї); для осіб з інвалідністю I групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Загальний розмір допомоги на сім`ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім`ї та не може перевищувати 3000 гривень, для сім`ї, до складу якої входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, - 3400 гривень, для багатодітної сім`ї - 5000 гривень.

Якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім`ї або інформацією, поданою компетентним органом.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім`ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім`ї.

Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається.

Відповідно до п. 5 Порядку для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім`ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою.

Згідно з абзацами першим, четвертим пункту 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях. Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім`ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 7 Порядку якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або та дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

З аналізу вищезазначених норм Порядку № 505, суд дійшов висновку, що Порядком № 505 визначено вичерпний перелік підстав, яких щомісяця адресна допомога не призначається або її виплата припиняється. Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено виключення з переліку працездатних осіб, які не працевлаштувалися та яким припиняється виплата допомоги у разі не працевлаштування - працездатні особи, які не працевлаштувались, але здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до відповідача надала документи, зазначені в п. 3 Порядку № 505, а також має на вихованні дитину до трьох років, тобто підпадає від виключення пункту 7 Порядку № 505.

При наданні оцінки доводам та запереченням відповідача суд також враховує, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави. Зазначені вимоги до держави викладені і у статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої), вчиненої 3 травня 1996 року у м. Страсбурзі, яка підписана від імені України 7 травня 1999 року у м. Страсбурзі, ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 року, відповідно до якої держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

Таким чином, право позивача на отримання допомоги є доведеним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст.6 КАС України).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням того, що в ході розгляду справи встановлено відповідність позивача критеріям до осіб, які мають право на отримання вказаної допомоги відповідно до Порядку № 505, позивачем подано необхідні та належні документи для призначення допомоги, позовні вимоги про визнання протиправними дії та зобов`язання відповідача здійснити призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та виплатити заборгованість за період не сплати на підставі заяви від 27.10.2018 у розмірі, передбаченому для працездатних осіб, підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа мала сплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40грн за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджено квитанцією від 11 травня 2019 року № 14 (арк. спр. 3)

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) призначити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) за заявою від 26 жовтня 2018 року щомісячну адресну допомогу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", а також виплатити ОСОБА_2 , заборгованість щомісячної адресної допомоги, що виникла за період її несплати з 28 жовтня 2018 року по 27 квітня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради (ЄДРПОУ 24179564, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15 Б) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива