Рішення № 85026114, 16.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м.Житомир справа № 240/6786/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренка Д.А.,

за участю: представника позивача - Іванчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 12 квітня 2019 року № 542 "Про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою".

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 542 від 12.04.2019 скасовано п.2 рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ПП "ВЖРЕП №4" в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди без права капітального будівництва та скасовано п.1 рішення восьмої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 05.10.2018 "Про розгляд заяв щодо продовження терміну дії рішень" в частині продовження терміну дії рішень, згідно додатку п.п.10. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки перешкоджає підприємству у реалізації законодавчо закріпленого права на отримання земельної ділянки на умовах оренди, а тому просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 25.07.2019 (а.с.66-68).

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 17.07.2019 (а.с.52-56).

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ПП "ВЖРЕП №4" вирішено:

- надати згоду на розробку детального плану території згідно чинного законодавства щодо доцільності (можливості) розташування сміттєпереробної лінії по сортуванню сміття на земельній ділянці, згідно додатку №1 даного рішення;

- надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди без права капітального будівництва, згідно додатку №2 даного рішення;

- рекомендувати ПП "ВЖРЕП №4", зазначеному у додатку №1, №2 цього рішення, замовити вище зазначену документацію у суб`єктів господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін;

- розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погодити в порядку встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- встановити термін дії даного дозволу на розроблення проекту землеустрою на період 1 (одного) року з дати прийняття цього рішення;

- у випадку, коли ПП "ВЖРЕП №4", якому надано дозвіл на розроблення містобудівної документації згідно чинного законодавства щодо доцільності (можливості) розташування сміттєпереробної лінії по сортуванню сміття, згідно додатку №1, а також проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у відповідності до додатку №2 даного рішення не подасть у вказаний термін розроблені документації на затвердження Оліївської сільської ради, дозволи вважатимуться анульованими (а.с.11).

Рішення першої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.12.2017 затверджено детальні плани територій земельних ділянок у відповідності до додатку №1 (а.с.13).

Пунктом 4 додатку №1 до рішення затверджено детальний план території земельної ділянки під розміщення ПП "ВЖРЕП №4" сміттєпереробної лінії (а.с.13 зворот).

Рішенням п`ятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 24 травня 2018 року внесено зміни в рішення Оліївської сільської ради 15-ї сесії 7-го скликання від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ПП "ВЖРЕП №4" в додаток №2, п.2 виклавши його в новій редакції згідно додатку 2 даного рішення (а.с.14).

Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05 жовтня 2018 року продовжено термін дії рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.08.2017 терміном на один рік з дати прийняття такого рішення (а.с.15).

Рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 12 квітня 2019 року № 542 "Про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою" скасовано п.2 рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 15 сесії 7 скликання від 18.08.2017 та скасовано п.1 рішення 8 сесії 7 скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 05 жовтня 2018 року про продовження терміну дії попереднього рішення (а.с. 16).

Вважаючи таке рішення сільської ради протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Приписами статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №280/97-ВР), передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 23 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч.1 ст.122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Абз.1 ч.72 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як встановлено судом, позивач попередньо звертався до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою отримання у користування земельної ділянки.

Рішенням п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.08.2017 за результатами розгляду такого клопотання ПП "ВЖРЕП №4" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Більш того, в подальшому рішенням сільської ради було затверджено детальний план територій, зокрема згідно додатку ПП "ВЖРЕП №4" затверджено детальний план території земельної ділянки загальною площею 0,4300 га у с.Оліївка Житомирського району Житомирської області під розташування сміттєпереробної лінії по сортуванню сміття.

З метою розроблення проекту землеустрою 31.08.2017 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 175 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у с.Оліївка Житомирського району Житомирської області та оплачено вказані послуги (а.с.17, 21).

20.03.2018 розробник проекту землеустрою - ФОП Ткач ОСОБА_2 подала на погодження до міськрайонного управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі матеріали із землеустрою щодо отримання земельної ділянки в оренду площею 0,4300 га згідно рішення Оліївської сільської ради, що підтверджується актом приймання-передачі документації із землеустрою (а.с.18).

26.04.2018 міськрайонне управління Держгеокадастру у Житомирському районі та м.Житомирі прийняло рішення № РВ-1800489352018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства (а.с.19).

У зв`язку з наявністю такої відмови позивач звернувся до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області з клопотанням щодо внесення змін до рішення ради від 18.08.2017.

Так, рішенням п`ятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 68 від 24 травня 2018 року "Про розгляд звернень щодо припинення права користування земельними ділянками, втрати чинності рішень та внесення змін(уточнень) в рішення сільської ради" на підставі клопотання ПП "ВЖРЕП №4" внесено зміни в рішення Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області 15 сесії 7 скликання від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ПП "ВЖРЕП № 4" в додаток №2, п.2, виклавши його в новій редакції. Додатком 2 даного рішення зобов`язано відділ земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища сільської ради внести відповідні зміни в земельно-облікові та планово-картографічні матеріали Оліївської сільської ради. У додатку №2 до цього рішення орієнтовну площу земельної ділянки, наміченої для відведення ПП "ВЖРЕП №4" визначено - 0,5000 га, вказано цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до детального плану території (без права капітального будівництва).

30.07.2018 за результатами розгляду повторно поданих документів міськрайоние управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийняло рішення № РВ-1800524972018 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства (а.с.20).

У зв`язку з наявністю відмов державного кадастрового реєстратора, позивач звернувся до відповідача з клопотанням про продовження строку дії рішення від 18 серпня 2017 року.

Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 256 від 05.10.2018 "Про розгляд заяв щодо продовження терміну дії рішень", за наслідками розгляду та обговорення заяв громадян, з проханням продовжити терміни дії рішень враховуючи пропозиції комісії з питань земельних відносин, будівництва та екології, продовжено термін дії рішень.

В подальшому, рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 12 квітня 2019 року № 542 "Про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою" скасовано п.2 рішення Оліївської сільської ради 15 сесії 7 скликання від 18.08.2017 та скасовано п.1 рішення восьмої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 05 жовтня 2018 року про продовження терміну дії попереднього рішення (а.с. 16).

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Суд зауважує, що принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд звертає увагу, що відповідачем не наведено жодної об`єктивної підстави для скасування п.2 рішення п`ятнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 18.08.2017 "Про розгляд клопотання ПП "ВЖРЕП №4" в частині надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди без права капітального будівництва та п.1 рішення восьмої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради від 05.10.2018 "Про розгляд заяв щодо продовження терміну дії рішень" в частині продовження терміну дії рішення про надання дозволу на розроблення такого проекту.

В процесі розгляду справи встановлено, що позивач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розпочав вчиняти дії спрямовані на розроблення такого проекту землеустрою, мав законне очікування у разі дотримання встановленої процедури на затвердження проекту землеустрою та отримання такої земельної ділянки у користування.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).

За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв`язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.

Так, Верховний Суд у своєму рішенні від 12.09.2019 у справі №320/5699/15-а вказав, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. При цьому колегія суддів у вказаному рішенні зазначила, що юридичне (правове) значення першої стадії земельно-правової процедури під час звернення особи за отриманням дозволу та безпосередньо його отримання, як і наступних етапів вказаної процедури, полягає в тому, що з отриманням такого дозволу у особи виникає обґрунтоване сподівання, що у разі проходження нею усіх визначених законом стадій цієї процедури (розробки, погодження і затвердження проекту землеустрою) бажана земельна ділянка, за умови дотримання цією особою усіх приписів закону, буде їй надана у власність або користування, а тому у особи після отримання дозволу щодо певної земельної ділянки виникає легітимний інтерес, який може бути захищений в судовому порядку.

Отже, визначені Конституцією та законами України вимоги до дій і рішень суб`єктів владних повноважень, які є важливими гарантіями дотримання прав особи, під час прийняття оскаржуваного рішення не були дотримані Оліївською сільською радою.

Прийняття юридично значущих рішень виключно на підставі закону, так само як і неухильне дотримання юридичної процедури їх прийняття є проявом принципу законності і має сутнісне значення для забезпечення прав особи, стосовно якої суб`єкт владних повноважень таке рішення приймає. Дотримання принципу законності є гарантією недопущення свавілля з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, що є однією з передумов дотримання принципу верховенства права, який відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє в Україні.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 12 квітня 2019 року № 542 "Про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою", як таке, що дискримінує реалізацію прав позивача.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання вимог ч.2 ст.77 КАС України відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження правомірності винесеного рішення.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене, аналіз норм чинного законодавства та долучених до матеріалів справи доказів дозволяє зробити висновок, що позов приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" підлягає до задоволення в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн про, що свідчить платіжне доручення № 5897 від 25.04.2019 № (а.с.4).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області сплаченого судового збору у сумі 1921,00 грн.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем було заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження таких витрат до матеріалів справи надано договір про надання правничої допомоги від 30.05.2019 (а.с.93-94), додаткову угоду до договору від 30.05.2019 (а.с.95), акт приймання-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 09.10.2019, де вартістю наданих послуг вказано 2000,00 грн (а.с.96), та платіжне доручення від 25.09.2019 №8012, яким підтверджується факт отримання адвокатом Малаховою ОСОБА_3 . 2000,00 грн за надані послуги (а.с.91).

Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг професійної допомоги від 09.10.2019 встановлено, що позивачем від адвоката отримано послуги, зокрема: представництво інтересів позивача у підготовчому засіданні; представництво інтересів позивача у підготовчому та відкритому судових засіданнях (1 засідання). Всього на надання послуг у сфері права витрачено 3,5 годин робочого часу.

Відтак, ч.1 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

При цьому, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (п.2 ст.16 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст.134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та адвокатом Малаховою ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги та додаткову угоду. Предметом договору вказано представлення інтересів ПП "ВЖРЕП № 4" у Житомирському окружному адміністративному суді при розгляді адміністративної справи №240/6786/19 за позовом ПП "ВЖРЕП № 4" до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення. Додатковою угодою визначено порядок отримання адвокатом винагороди.

Суд вважає вказані витрати позивача на правничу допомогу обґрунтованими, співмірними з обставинами справи та характером спору, а також підтвердженими належними доказами. У свою чергу відповідачем не доведено протилежного.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 2000,00 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення вісімнадцятої сесії сьомого скликання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 12 квітня 2019 року № 542 "Про скасування дозволу на розроблення проекту землеустрою".

Стягнути на користь приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" (вул.Северина Наливайко,7-А, м.Житомир, 10031, ЄДРПОУ 36549046) судові витрати в сумі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області (вул.Леоніда Ступницького,68, с.Оліївка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12402, ЄДРПОУ 04348409).

Стягнути на користь приватного підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №4" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 18 жовтня 2019 року