Рішення № 85026099, 03.10.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Житомир справа №240/8275/19

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Майстренко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Миськової О.В.

та за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Зотова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 06.11.2017 №1405 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначає, що підставою для видачі зазначеного наказу стали висновки службових розслідувань від 29.10.2017 та від 15.01.2018, проведених згідно із наказом начальника ГУНП в Житомирській області "Про порушення Присяги працівників органів внутрішніх справ України та покарання винних", відповідно до яких прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді суворої догани за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, особисту недисциплінованість, що виразилось у невиконанні вимог наказів МВС. Позивач також зазначив, що при вирішенні питання про накладення такого суворого дисциплінарного стягнення як сувора догана, відповідач не врахував, що протягом усього часу проходження служби в органах внутрішніх справ України позивач не вчиняв проступків, які підпадають під ознаки кримінально-караного діяння, суворо дотримувався Закону та наказів, інструкцій МВС, Дисциплінарного статуту, службові обов`язки виконував добросовісно, сумлінно та у повній відповідності з вимогами усіх нормативно-правових актів, про що також свідчить відсутність будь-яких дисциплінарних стягнень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Відповідач окремо звертався з заявою про залишення позовної заяви без розгляду, зважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду, мотивувавши її тим, що ОСОБА_1 про існування оскаржуваного наказу особисто дізнався 31.01.2018.

Судом було відмовлено у задоволенні даної заяви без піддавання сумніву того факту, що позивач дійсно був обізнаний ще у 2018 році з оскаржуваним наказом. У той же час, обставини даної справи і фактичні причини пропуску строку звернення до суду не є тривіальними і не охоплюються певним загальним захворюванням, яке ускладнило можливість для позивача дотриматись відповідних процесуальних строків. Оскільки характер пошкодження здоров`я позивача та обставини такого пошкодження є взаємопов`язаними із обставинами застосування відповідачем до нього дисциплінарних наслідків, суд не може з огляду на конституційно закріплене право на звернення з позовом до суду не забезпечити позивачу у цій справі таке право задля надання правової оцінки оскаржуваному рішенню Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

У відзиві на позов Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що аналізуючи зібрані в ході службового розслідування матеріали, можна дійти до висновку, що позивач звернувся з заявою про отримання ним тілесних ушкоджень через тривалий проміжок часу, чим порушив п. п. 4, 5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за №1498/27943.

Ухвалою суду від 12.09.2019 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 06.11.2017 №1014 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, невиконання вимог ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, неухильного виконання Присяги працівника поліції, статутів, наказів начальників, вимог п.п. 4, 5 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1377, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1498/27943, п. 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 №83/7404, що виразилось у несвоєчасному повідомлені чергової частини органу поліції про інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення відносно поліцейського, проявлену нещирість під час проведення службового розслідування, накладено на командира відділення №1 взводу №2 роти конвойної служби ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Підставою для видачі зазначеного наказу став висновок службового розслідування від 29.10.2017, проведеного згідно із наказом начальника ГУНП в Житомирській області "Про порушення Присяги працівників органів внутрішніх справ України та покарання винних", відповідно до якого прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача у вигляді суворої догани за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382 (далі - Присяга), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, особисту недисциплінованість.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон 580-VIII ) регламентовано, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

За приписами частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Відповідно до положень пункту 9 Закону України від 23.12.2015 №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Приписами статті 1 Дисциплінарного статуту зазначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, відповідачем було визнано за ОСОБА_1 провину у вигляді несвоєчасного повідомлення чергової частини органу поліції про інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення відносно поліцейського та проявлену нещирість під час службового розслідування.

Це було розцінено як порушення вимог п. 4, п. 5 зазначеної Інструкції та п. 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України/

Так, відповідно до зазначених пунктів Інструкції посадова особа органу поліції в разі перебування поза межами органу, в якому вона призначена, на території України в разі звернення до неї громадян або службових осіб із заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких зобов`язана вжити заходів щодо запобігання правопорушенням і їх припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події і повідомити про це найближчий орган поліції.

Посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

Визначаючись з тим, чи мало місце інкриміноване позивачу порушення, та чи є його дії такими, що охоплюються приписами застосованих до нього нормативно-правових положень, суд не може не вказати на очевидну несправедливість накладеного на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, застосування якого відповідач пов`язав лише з буквальним тлумаченням застосованого у конструкції нормативно-правового акту слова "негайно". Таке буквальне тлумачення нівелює зміст дійсних приписів Інструкції, покликаної забезпечити облік у органах Національної поліції України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, а не встановити певні часові межі для повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у відриві від конкретних обставин його вчинення та визначити додаткові обов`язки поліцейського.

Відтак, досліджуючи питання того, чи поведінка позивача 28.09.2017 забезпечила мету Інструкції та призвела до факту належної фіксації вчиненого кримінального правопорушення шляхом реєстрації відповідної заяви, судом враховується таке.

Судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі 806/3195/17, яке набрало законної сили, встановлено, що 28.09.2017 під час припинення протиправних дій ОСОБА_3 в приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відносно судді ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, тощо, та був госпіталізований до медичної установи. Протягом 2017-2018 років позивач неодноразово перебував на лікуванні у різних медичних установах внаслідок отриманої травми. По причині погіршення стану здоров`я позивач був звільнений з органів національної поліції, а з 06.03.2018 йому була встановлена третя група інвалідності у результаті захворювання, пов`язаного з проходженням служби.

Зазначеним судовим рішенням визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Національної поліції в Житомирській області, оформлені висновками службового розслідування від 29.10.2017 та від 15.01.2018, в частині визнання тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_1 28.09.2017, такими, що не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Крім того, відповідно до вироку Лугинського районного суду Житомирської області, що набрав законної сили згідно ухвали Житомирського апеляційного суду від 03.12.2018, ОСОБА_3 , окрім іншого, визнаний винним у заподіянні тілесних пошкоджень ОСОБА_1 , як працівнику правоохоронного органу, у зв`язку із виконанням службових обов`язків, тобто визнано, що отримані позивачем 28.09.2017 тілесні ушкодження в приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області є такими, що пов`язані із виконанням позивачем службових обов`язків.

Приписами частини четвертої статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, зважаючи на викладену норму процесуального права, суд констатує, що отримані позивачем 28.09.2017 року тілесні ушкодження пов`язані із виконанням ним службових обов`язків. Цей факт робить нікчемними доводи відповідача стосовно того, що при кваліфікації дій ОСОБА_1 під час службового розслідування обов`язково підлягав врахуванню такий фактор як "негайне" повідомлення позивачем про вчинене відносно поліцейського кримінальне правопорушення, оскільки без його врахування існувала ймовірність отримання таких ушкоджень поза межами служби. Обставини отримання позивачем тілесних ушкоджень не можуть бути пов`язані з часовими межами повідомлення ним про вчинене кримінальне правопорушення у даній справі, оскільки не існує навіть жодних припущень стосовно того, що існували будь-які інші обставини отримання ушкоджень не в приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області. У зв`язку з цим зв`язок зі словом "негайно" взагалі не є визначальним при доведенні підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Що ж стосується самого факту повідомлення позивачем про вчинення кримінального правопорушення відносно поліцейського як такого, що дозволяє стверджувати про досягнення мети, на яку спрямовані приписи згаданої раніше Інструкції, то цей факт беззаперечно мав місце і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Так, відповідно до талону-повідомлення №37 від 28.09.2017 слідчим Коростенського ОСОБА_4 . ОСОБА_5 . Ступницьким ОСОБА_6 до Єдиного реєстру досудових розслідувань у той же день було внесено відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за №12017060060001731 (а.с. 195, т. 1). Отже, факт вчинення кримінального правопорушення у день його вчинення був зареєстрований за заявою позивача у встановленому порядку, став частиною обліку органом Національної поліції України з можливістю контролю цього факту, що свідчить про чітке виконання вимог Інструкції.

Крім того, на виконання вимог ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 Коростенський відділ поліції ГУНП в Житомирській області повідомив листом від 30.09.2019№19186/108/01-209, що 28.09.2017 о 13.40 по спеціальній лінії "102" до Коростенського ВП надійшло повідомлення від командира відділення конвойної служби ОСОБА_1 (ЄО № 8465 від 28.09.2017) про те, що громадянин ОСОБА_3 , намагаючись зірвати судове засідання, наніс тілесні ушкодження поліцейському ОСОБА_1 Цього ж дня о 22.11 годині по спеціальній лінії "102" до Коростенського ВП надійшло повідомлення від лікаря Коростенської ЦМЛ ОСОБА_7 (ЄО № 8475 від 28.09.2017) про те, що до приймального відділення звернувся громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з тілесними ушкодженнями, отриманими в залі судового засідання 28.09.2017.

Листом від 02.10.2019 №19432/208/01-2019 Коростенський відділ поліції ГУНП в Житомирській області додатково надав уточнюючу інформацію щодо повідомлень, які надійшли від поліцейського Таргонського М.В. та від чергового лікаря травмпункту Коростенської ЦМЛ по спеціальній лінії "102" 28.09.2017 до Коростенського ВП: ЄО №8465 від 28.09.2017 (повідомлення від командира відділення конвойної служби ОСОБА_1 про те, що громадянин ОСОБА_3 намагався зірвати судове засідання); ЄО №8475 від 28.09.2017 (повідомлення від лікаря Коростенської ЦМЛ ОСОБА_7 про те, що до приймального відділення звернувся громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з тілесними ушкодженнями отриманими в залі судового засідання 28.09.2017).

Слід вказати, що суд критично ставиться до того, що Коростенський ВП з приводу запитуваної судом інформації повторно надав уточнення щодо змісту повідомлень ОСОБА_1 , акцентуючи увагу на тому, що ОСОБА_1 фактично не повідомляв про факт нанесення йому тілесних ушкоджень. Проте, зважаючи на встановлені у судовому процесі обставини щодо реєстрації саме такого правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань, це уточнення не має юридичного впливу на вирішення спору по суті.

Втім, під час судового розгляду справи, ретельно дослідивши матеріали службового розслідування з наданими під час його проведення поясненнями учасників події, суд додатково не може не відмітити певну штучність таких показів і відсутність об`єктивності та логічності висвітлення подій, які мали місце 28.09.2017.

Такий висновок зроблений, принаймні, з огляду на той факт, що спроба зриву судового засідання, до якої вдався ОСОБА_3 , очевидно не є виключною подією і може мати місце під час багатьох судових засідань в межах розгляду кримінальних справ. У той же час, не є звичайною подією реальна спроба завдання тілесних ушкоджень судді, що розглядає справу, та працівнику поліції. І суд ставить під сумнів той факт, що оперативна група Коростенського ВП у складі його начальника, двох заступників начальника та відповідальних осіб здійснює виїзд лише у зв`язку із обставиною порушення порядку при проведенні судового засідання. Відтак, сам факт виїзду 28.09.2017 на місце події групи у зазначеному складі свідчить про особливий характер обставин, що мали місце у цей день, а відтак викликає обґрунтований сумнів і те, що для представників поліції невідомими залишилися обставини нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Крім того, встановлення статтею 18 Закону №580-VIII підвищених вимог до обов`язків поліцейських не можна кваліфікувати як обставину, за якої можна вимагати від таких осіб дій за межею розумного. Суд акцентував увагу представника відповідача на тому, що отримання позивачем 28.09.2017 травми голови вочевидь могло змінити пріоритети у поведінці травмованої особи. І навіть незважаючи на це та на факт госпіталізації, позивач забезпечив реєстрацію заяви про вчинення кримінального правопорушення відносно нього у цей же самий день. Додатково позивач вказав і на супротив зі сторони працівників поліції для вчинення цих дій, що стало предметом подачі ним окремих скарг.

Повертаючись до підстав прийняття оскаржуваного наказу, суд зазначає, що підставою притягнення позивача до відповідальності вказано також п. 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України. Ця правова підстава взагалі є недоречною та такою, що не може вказувати на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки зазначений Порядок має інший предмет правового регулювання, який відмінний від встановлення правових підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Таку підставу, як проявлена нещирість під час проведення службового розслідування, суд взагалі залишає поза увагою, оскільки вона знаходиться поза межами правового поля, відноситься до категорії почуттів і не може бути предметом судової оцінки.

За нормами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про очевидну надуманість підстав для визнання провини ОСОБА_1 у інкримінованих йому порушеннях, а відтак і про протиправність оскаржуваного наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 06.11.2017 №1405 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 255 КАС України

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Житомирській області від 06 листопада 2017 року № 1405 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Майстренко

Повне судове рішення складене 15 жовтня 2019 року