Рішення № 85025887, 24.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Справа № 160/4921/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Максименко Е.М.,

представника позивача Мерковича Б.В.,

представника відповідача Гармаш І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Дніпропетровський завод прокатних валків» (далі – АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якій, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 11.06.2019 року, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року № 0006801401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року № 0006811401;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року № 0016051401.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначаючи, що факт здійснення господарських операцій – поставки феросплавів у періоді, що перевірявся, підтверджується відповідними первинними документами, оприбуткуванням її у бухгалтерському та податковому обліку, фактичним отриманням та використанням продукції у господарській діяльності й оплатою отриманої продукції позивачем. Факт зберігання феросплавів на складі позивача підтверджується картками складського обліку матеріалів. Правовідносини між АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» та ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» не були безтоварними, а договори укладались з метою реального настання позитивних наслідків, за ними реально були отримані товари та сплачені грошові кошти. АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» та ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» на момент проведення господарських операцій, тобто протягом жовтня-грудня 2016 року були належним чином зареєстровані платниками податків та перебували на обліку у контролюючому органі, що не заперечується відповідачем, а викладена в акті перевірки інформація свідчить про можливі порушення податкового законодавства саме зі сторони контрагентів-постачальників позивача.

Представником відповідача надано суду 02.07.2019 року відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовної заяви, обґрунтовуючи тим, що контрагенти позивача ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» з 2017 року до контролюючого органу не звітують. По поставленому позивачу товару неможливо встановити ланцюг походження товару. Контрагенти позивача не здійснюють господарську діяльність та функціонують лише для формування необґрунтованої податкової вигоди у покупців, а оформлений правочин не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Враховуючи викладене, задекларовані господарські операції з придбання у ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» товару не відбулись у дійсності.

Представником позивача 03.07.2019 року надано суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач не надав позивачу заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, а саме не надано заперечень проти доказів, що підтверджують реальність господарських операцій, що відбулись між позивачем та ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» у жовтні-грудні 2016 року. Крім того, відповідач не надав жодного доказу, що підтверджує доводи відповідача, наприклад, щодо надання декларацій з податку на додану вартість ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд»; щодо наявності розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання послуг, та сумою податкових зобов`язань його контрагента за операціями з постачання таких послуг; щодо неможливості походження товару; підтвердження відсутності управлінського або технічного персоналу, робітників, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

В підготовчому засіданні 15.08.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 10.09.2019 року.

В судовому засіданні 10.09.2019 року оголошено перерву до 24.09.2019 року.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясував ши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.11.2018 року №13219, №13220, №13919, №13217, №13216, №13629, №13630, відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75,, п.77.1, п.77.4 ст.77, п.82.1 ст. 82 ПК України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 15.11.2018 року №6532-п проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.01.2019 року №2178/04-36-14-01/187975, висновком якого встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.44.1, п.44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1050491 грн., а саме 4 кв.2016 року у сумі 516043 грн., 2017 рік у сумі 176265 грн., 3 квартал 2018 року у сумі 358163 грн.;

- п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 496000 грн., у тому числі за жовтень 2016 року у сумі ПДВ 187010 грн., за січень 2018 року у сумі ПДВ 83717 грн., за березень 2017 року у сумі ПДВ 99941 грн. та за травень 2017 року у сумі ПДВ 125332 грн.

На підставі акту перевірки від 21.01.2019 року №2178/04-36-14-01/187975 відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 01.03.2019 року:

- №0006801401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем – податок на прибуток у загальному розмірі 1217472 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 811648 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 405824 грн.;

- №0006811401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем – податок на додану вартість у загальному розмірі 620000 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 496000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 124000 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0006801401 та №0006811401 були оскаржені до Державної фіскальної служби України в порядку адміністративного оскарження згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України.

15.05.2019 року ДФС України було прийнято рішення № 22213/6/99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0006801401 в частині збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток за рахунок зменшення перевіркою фінансових витрат на загальну суму 2029155 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення рішення від 01.03.2019 року №0006811401 залишено без змін, а скарга позивача задоволена частково.

З урахуванням рішення ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0016051401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 669600 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 446400 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціям в сумі 223200 грн.

Правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 01.03.2019 року №0006801401 та №0006811401, та від 27.05.2019 року №0016051401 є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних рішень, з огляду на помилковість висновків контролюючого органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд», суд виходить з наступного.

АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» зареєстровано 06.01.1995 року, основним видом діяльності за КВЕД визначено: 28.91 Виробництво машин і устаткування для металургії.

Між АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» (покупець) та ПП «Пенлайт» (постачальник) було укладено договір поставки №228 від 11.11.2016 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити феросплави, найменування, асортимент, кількість, якість, ціна продукції, що підлягає поставці узгоджуються сторонами шляхом виставлення рахунку на оплату продукції. Загальна ціна складається з кількості продукції, що поставляється за всіма видатковими накладними. Якість та комплектність, пакування та маркування продукції повинні відповідати ТУ, ГОСТ, іншої документації, яка встановлює вимоги до її якості, та засвідчується належними товаросупроводжуючими документами (сертифікатом якості виробника продукції). Ціна вказується в рахунках на оплату та видаткових накладних на продукцію. Строк дії договору до 31.12.2017 року.

На виконання умов договору контрагентами складені 16.11.2016 року прибутковий ордер №2355, видаткову накладну №16_11, податкову накладну №140 на поставку феронікелю у кількості 6,118 т на загальну суму 860226 грн., в тому числі ПДВ 143371 грн.

Перевезення товару відбулось згідно з товарно-транспортною накладною №750503 від 16.11.2016 року автомобілем Івеко ВО1596ВН, водієм ОСОБА_1 , перевізник ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник – ПП «Пенлайт», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – склад продавця, пункт розвантаження – м. Дніпро.

Між АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» (покупець) та ПП «Меверенд» (постачальник) було укладено договір поставки №01-12/2016 від 01.12.2016 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар. Номенклатура, кількість і вартість товару визначається у специфікаціях. Ціна на товар встановлюється у специфікаціях. Загальна сума договору складає суму всіх специфікацій.

На виконання умов договору контрагентами складені 06.12.2016 року прибутковий ордер №2542, видаткову накладну №06_12, податкову накладну №750504 на поставку феронікелю у кількості 4,985 т на загальну суму 750360 грн., в тому числі ПДВ 125060 грн.

Перевезення товару відбулось згідно з товарно-транспортною накладною №750504 від 06.12.2016 року автомобілем Івеко ВО1596ВН, водієм ОСОБА_1 , перевізник ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник – ПП «Меверенд», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – проммайданчик продавця, пункт розвантаження – м. Дніпро, вул. Комінтерна, 2.

Між АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» (покупець) та ТОВ «Гаяне Трейд» (постачальник) було укладено договір поставки №168 від 11.10.2016 року, згідно умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити товар. Номенклатура, кількість і вартість товару визначається у специфікаціях. Ціна на товар встановлюється у специфікаціях. Загальна сума договору складає суму всіх специфікацій.

На виконання умов договору контрагентами складені:

- 13.10.2016 року прибутковий ордер №2076, видаткову накладну №13_09, податкову накладну №750501 на поставку феронікелю у кількості 1,46 т на загальну суму 445306 грн., в тому числі ПДВ 74218 грн.;

- 26.10.2016 року прибутковий ордер №2178, видаткову накладну №26_10, податкову накладну №750534 на поставку феронікелю у кількості 1,24 т, 1,436 т, 3,145 т на загальну суму 676755 грн., в тому числі ПДВ 112793 грн.;

- 03.10.2016 року прибутковий ордер №2262, видаткову накладну №3_11, податкову накладну №750535 на поставку феронікелю у кількості 1,435 т, 0,68 т на загальну суму 243357 грн., в тому числі ПДВ 40559 грн.

Перевезення товару відбулось згідно з товарно-транспортними накладними:

- №750501 від 13.10.2016 року автомобілем FAW FH1089FX, водієм ОСОБА_3 , перевізник ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник – ТОВ «Гаяне Трейд», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – склад постачальника, пункт розвантаження – м. Дніпро;

- № 750533 від 13.10.2016 року автомобілем FAW FH1089FX, водієм ОСОБА_3 , перевізник ФОП ОСОБА_4 , вантажовідправник – ТОВ «Гаяне Трейд», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – відсутня інформація, пункт розвантаження – м. Дніпро;

- №750534 від 26.10.2016 року автомобілем Івеко НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_1 , перевізник ТОВ «Лаане Трейд», вантажовідправник – ТОВ «Гаяне Трейд», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – склад постачальника, пункт розвантаження – м. Дніпро;

- №750535 від 03.10.2016 року автомобілем Івеко НОМЕР_1 , водієм ОСОБА_1 , перевізник ФОП ОСОБА_2 , вантажовідправник – ТОВ «Гаяне Трейд», вантажоодержувач – ПАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», пункт навантаження – склад постачальника, пункт розвантаження – м. Дніпро.

Суду надані платіжні доручення на підтвердження здійснення оплати за поставлений товар.

На підтвердження обліку отриманого феронікелю, суду надані копії карток складського обліку матеріалів.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За приписами п.198.2 ст.198 вказаного вище Кодексу, встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

За приписами п.201.10 ст.201 наведеного вище Кодексу, встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, з аналізу наведених вище норм видно, що підставами для формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, витрат і доходів є наявність у платника податків належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення господарський операцій, зокрема і реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів та послуг, що дає право покупцю на віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити доводи про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

В розглянутій справі спір точиться щодо реальності відображених у податковому обліку платника податків - позивача операцій з контрагентами - та ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» у жовтні-грудні 2016 року, та достатності наявних первинних документів та їх відповідності вимогам законодавства для підтвердження таких операцій та використання платником податку такого податкового елементу як податковий кредит.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб`єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов`язано із діями таких суб`єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень.

Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи з практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» №742/11/13-11 від 2 червня 2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Позивач підтвердив, що надав суду всі наявні документи, що складались при виконанні спірних операцій.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо реальності та правомірності відображення у податковому обліку операцій придбання товару у ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» у жовтні-грудні 2016 року, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для беззаперечного висновку на користь позивача, з огляду на наступне.

Надані позивачем видаткові накладні, рахунки на оплату та приходний ордер №2076 від 13.10.2016 року не містять обов`язкових реквізитів первинних документів як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, в тому числі ПІБ відповідальної особи.

Всі видаткові накладні отримані невстановленою особою, оскільки на документі міститься тільки підпис особи, з поміткою «за довіреністю», проте, довіреностей на отримання товару суду не надано.

Також, на видаткових накладних не вказано номер та дату довіреності, яка дає право на отримання товару невстановленій особі.

Надані суду фотокопії з номерами машин-перевізників товарів та мішків з товаром, не є належним доказом отримання товару, оскільки з вказаних фотокопій неможливо дослідити що саме було перевезено вказаними машинами, місцеперебування вказаних машин у момент здійснення фотографій, та належність вмісту багажу саме контрагентам-постачальникам ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд».

Суд звертає увагу на однотипність підписів посадових осіб, відповідальних за відвантаження товару та працівників відділу технічного контролю, якими підписані сертифікати якості товару.

Фактично вся господарська операція проводилась однією особою з боку підприємств-постачальників.

Вказане свідчить про формальність складених сертифікатів якості.

Договори поставки товарів містять посилання, що номенклатура, кількість і вартість товару визначається у специфікаціях; ціна на товар встановлюється у специфікаціях; загальна сума договору складає суму всіх специфікацій.

Суду не надано жодної специфікації на підтвердження виконання умов договорів.

Предметом поставки платниками податків визначений товар, щодо якого судом не встановлено наявність відомостей про його виробника або первісного постачальника (власника).

Надані позивачем первинні документи не надають можливість виокремити спірний товар, який визначений лише родовими ознаками, а також визначити його наявність у межах цивільного обороту, визначити його індивідуальні ознаки (виробник, дата виготовлення, номер партії, фактичні якісні та технічні характеристики), що підтверджує сумнівність проведених операцій.

Відповідно до архіву електронної звітності (ЄРПН), по даним товарам які були поставлені позивачу не можна встановити ланцюг походження. Так, придбані товари ПП "Меверенд" мають зовсім різний характер - масло, вкладиши, освіжував повітря, лом, інше, а реалізовані - мікросхеми, транзистори, надання інформаційно-консультативних послуг. Придбаний товар ПП «Пенлайт» - м`ясні вироби, а реалізований - транзистори, лампи, маркетингові послуги, блоки живлення, інше. Придбаний товар ТОВ «Гаяне Трейд» - кава, вікна, мобільні телефони, гойдалки, інше, а реалізований - мікросхеми, підшипники, кільце опорне, рибу, овочі та фрукти.

Досліджуючи фактичність поставки товару, суду неможливо встановити пункт навантаження та розваження товару, оскільки в товарно-транспортних накладних відсутня адреса складу продавця або проммайданчика продавця, звідки було відвантажено товар, не зазначено адреси пункту розвантаження, не вказано які навантажувально-розвантажувальні роботи було проведено.

Картки складських обліків матеріалів не є належним доказом підтвердження отриманого товару, оскільки підписані невстановленою особою без ПІБ особи, інформації щодо посади на підприємстві позивача та наявності компетенції на підписання документів складського обліку матеріалів.

З наданої суду податкової звітності ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд», судом встановлено, що ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» у період, що перевірявся, надавали до податкових органів декларації з нульовими показниками, а з 2017 року взагалі не звітують.

Також існують розбіжності між сумою податкового кредиту, сформованого ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» за операціями з придбання послуг, та сумою податкових зобов`язань їх контрагентів за операціями з постачання таких послуг, на загальні суми ПДВ 125 060грн. (ПП «Меверенд»), 1473 371,00 грн. (ПП «Пенлайт»), 45559,00 грн. (ТОВ «Гаяне Трейд»). Тобто, відповідно до архіву електронної звітності були виписані податкові накладні, але ПП «Меверенд», ПП «Пенлайт», ТОВ «Гаяне Трейд» не декларували зобов`язань у деклараціях з податку на додану вартість та відповідно не враховували у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» з деклараціях податку на прибуток приватних підприємств.

Таким чином, з боку ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» у перевіряємий період господарська діяльність не здійснювалась, що унеможливлює здійснення поставок феросплавів на адресу позивача.

З аналізу досліджених первинних документів, суд приходить до висновку, що ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» є фіктивними підприємствами, та формують податкову вигоду у вигляді мінімізації податкових зобов`язань шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачами).

Зазначене свідчить про відсутність наміру отримання доходу та здійснення контрагентами позивача лише документального оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались, в тому числі і на адресу АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків».

Таким чином, досліджені судом первинні документи, які складені ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» при укладанні з АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» договорів на постачання товару не мали підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов`язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» саме цих контрагентів, що свідчить про штучність характеру оформлених договорів, мета укладання яких – формування документообігу по нереальним господарським операціям.

Зважаючи на те, що АТ «Дніпропетровський завод прокатних валків» подано звітність з податку на прибуток, в якій враховано витрати, понесені від операцій з постачання товарів від ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд», суд приходить до висновку, що в порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на прибуток, а тому податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року №0016051401 та від 01.03.2019 року №0006801401 є такими, що прийняті правомірно та не підлягають скасуванню.

Відображення позивачем сум податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Пенлайт», ПП «Меверенд», ТОВ «Гаяне Трейд» призвело до заниження податку на додану вартість, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року № 0006811401 не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Представником відповідача в судовому засіданні доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову акціонерного товариства «Дніпропетровський завод прокатних валків» (49023, м. Дніпро, вул. Яхненківська, буд.2, код ЄДРПОУ 187375) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 04 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Врона