Рішення № 85025813, 10.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року Справа № 160/8124/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участі: представника позивача: представника відповідача: Івасик Т.Р., Баранник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 травня 2019 року №0043665741 (форми "Н") в частині застосування суми штрафу у розмірі 425708 грн. 51 коп.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за травень 2018 року, червень 2018 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2019 року №0043665741 (форми "Н"), за яким на позивача накладено штраф у сумі 425732 грн., 23 коп., за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Із винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач не погоджується в частині суми штрафу у розмірі 425708 грн. 51 коп., вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом, оскільки зазначеним рішенням до підприємства застосовано штраф за порушення строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю).

Всі податкові накладні охоплюються виключенням, вказаним безпосередньо в п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а тому штрафна санкція у відношенні ТОВ “Житлосервіс-КР” застосовуватися не може.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8124/19 та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Останнє судове засідання призначено на 10.10.2019.

19 вересня 2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позовних вимог заперечив та вказав, що за результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області встановлено несвоєчасну реєстрацію ТОВ “Житлосервіс-КР” податкових накладних у травні 2018 року, червні 2018 року, за що на підприємство оскарженим податковим повідомленням - рішенням накладений штраф за порушення, передбачене статтею 120-1 ПК України.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов вказав, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). Проте, спірні податкові накладні, зазначені в акті перевірки, не звільнені від оподаткування та не оподатковуються за нульовою ставкою, а навпаки, всі накладні мають двадцяти відсоткову ставку ПДВ, а тому у суду відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №0043665741 (форми "Н").

03 жовтня 2019 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що податковим органом допущено тлумачення статті 120-1 ПК України в сторону, менш сприятливу для платника податків, не враховано також і практику Європейського суду з прав людини, в контексті якої, накладення на підприємство штрафу є втручанням у мирне володіння майном та покладенням додаткового тягаря на платника податків.

У судовому засіданні 10 жовтня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову, просила відмовити в його задоволенні повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за травень 2018 року, червень 2018 року, результати якої оформлені актом від 10.04.2019 №20624/04-36-57-41/38334911.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації по 41 податковій накладній у період: з 23 травня 2018 року по 30 червня 2018 року, на загальну суму податку на додану вартість 425732,23 грн., у числі порушення строку реєстрації: до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 55814,69 грн., від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 863113,62 грн., від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 825014,39 грн., від 61 до 365 календарних днів - на загальну суму ПДВ 59,30 грн., детальний перелік яких наведений в акті камеральної перевірки.

У зв`язку з зазначеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року №0043665741 (форми "Н"), за яким на позивача накладено штраф у сумі 425732 грн. 23 коп., за порушення п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України - за порушення термінів реєстрації податкових накладних.

Із винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач не погоджується в частині суми штрафу у розмірі 425708 грн. 51 коп..

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17 та в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №808/3250/17 (адміністративне провадження №К/9901/60461/18).

Отже, конструкція зазначеної норми не передбачає можливості іншого її тлумачення, як про це помилково зазначив представник позивача.

Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зокрема пунктом 8 якого визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Відповідно до пункту 16 Порядку до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як в позовній заяві, так і під час судового розгляду справи представником позивача здійснювався аналіз положень Податкового кодексу України, які регламентують обов`язок платника податків реєструвати податкові накладні на постачання товару, в той же час ним не було надано до суду документів, які стали підставою для складання спірних податкових накладних.

Судом встановлено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, містять тип причини складання “02”, “13”, “14”, “15”, код ставки податку на додану вартість “20 %”, що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за звичайною ставкою.

Щодо доводів представника позивача про те, що фактично порушення термінів реєстрації податкових накладних не спричинило втрат бюджету, то суд зазначає, що цю обставину позивачем перед судом не доведено, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які були підставою для складання спірних податкових накладних.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Доводи представника позивача про наявність втручання у право особи мирно володіти своїм майном судом відхиляються, оскільки в даному випадку має місце накладення на позивача штрафу за порушення вимог податкового законодавства, а не протиправне позбавлення підприємства майнових прав.

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, перевіривши податкове повідомлення - рішення від 28 травня 2019 року №0043665741 (форми "Н") Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на відповідність положенням ч. 2 ст. 2 КАС України дійшов висновку, що відповідачем надані достатні докази, які свідчать про те, що оскаржене податкове повідомлення-рішення в частині суми штрафу у розмірі 425708 грн. 51 коп. прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно, а отже позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 194, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлосервіс-КР” (вул. Спаська, буд. 17а, м. Кривий Ріг, 50049, і.к.38334911) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49000, і.к. 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 травня 2019 року № 0043665741 (форми "Н") в частині суми штрафу у сумі 425708 грн. 51 коп. відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Царікова