Рішення № 85025800, 02.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/8185/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Віхрової В.С.

при секретарі судового засідання Масенка Г.Є.

за участю:

представника позивача Войченка К.В.

представника відповідачів Єфіменка О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ” (надалі – позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі – відповідач), в якій позивач просив:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ “ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ” (код ЄДРПОУ 41298376) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ “ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ” (код ЄДРПОУ 41298376) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог покладені наступні обставини.

ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 41298376) є юридичною особою, яка зареєстрована 25.04.2017 року, про що внесено запис до єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи №1 224 102 0000 081004, а також ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» є платником податку на додану вартість з 01.06.2017 року відповідно до Витягу №1704634500271. Видами діяльності ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» є: Код КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; Код КВЕД 30.99 Виробництво інших транспортних засобів і обладнання, не віднесених до інших угруповань; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах основний). З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» орендує нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: 49049, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 10 Б, офіс 5 на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення від 25.04.2017 року № ЖШ65/17, укладеного з ТОВ «НСК-33». Вказане приміщення було передане ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» згідно Акту-передачі нежитлового приміщення, що є предметом договору суборенди нежитлового приміщення №ЖШ 65/17 від 25.04.2019 року. З 26 квітня 2017 року згідно зі Статутом ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» та Рішенням №1 Засновників (Учасників) ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» від 25.04.2017 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора товариства, відповідно до наказу №1 від 26.0.4.2017 року. Також, для ведення господарської діяльності ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» відкрито рахунок: № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805, про що свідчить довідка про відкриття рахунків №Д4-В3/12/З38 від 05.05.2017 року видана начальником базового відділенняАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Під час здійснення господарської діяльності у травні 2019 року між ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» (продавець) та приватним підприємством «Екотехсинтез» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 02/05-19, предметом якого є передача у власність покупця від продавця запасні частини до транспортних засобів (товар), згідно видатковим накладним на кожну партію товару. На виконання умов вказаного договору ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» було поставлено ПП «Екотехсинтез» зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною №17 від 22.05.2019 року. У зв`язку з поставкою товару покупцю та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» була виписана та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 109 від 22.05.2019 року.

Через систему електронного документообігу на електрону адресу позивача надійшла квитанція, якою було повідомлено, що на підставі п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної від 22.05.2019 №109 в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН».

Таким чином, позивач дійшов висновку, що ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» включено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.21 серпня 2019 року ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було направлено лист з проханням повідомити про причини та правові підстави внесення до реєстру ризикових платників податку та надати копію відповідного рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Проте, як вказує позивач, ГУ ДФС у Дніпропетровській області, станом на час подачі позову, не надало копію вищевказаного рішення. З огляду на що одночасно з позовною заявою, позивачем заявлено заяву про забезпечення доказів у відповідності до ст.80 КАС України. Позивач наголошує, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від21.02.2018 № 117, оскільки ним не зазначено в квитанції конкретного та чіткого переліку документів, які на його думку, необхідно надати платнику податків. Також, в квитанції не зазначено: порядковий номер, номенклатуру товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Такий висновок базується на тому, що контролюючим органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку без будь-якого обґрунтування такого рішення. Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків. Крім того, на день прийняття Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області Рішення, яким ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року № 26010-06-05/28170 та не затверджено нормативним актом Державної фіскальної служби України, який мас бути погоджений в Міністерстві фінансів України, та не зареєстровано в Міністерстві юстиції України. Таким чином, позивач вважає, що рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до переліку ризикових платників є протиправним та таким, що порушує Конституційне право позивача на вільне здійснення підприємницької діяльності, а отже підлягає скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/8185/19 передана судді Віхровій В.С.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом сторін у судове засідання на 11.09.2019 р. об 10:40 год.

09.09.2019 р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог та заяву про заміну відповідача по справі.

Ухвалою суду від 09.09.2019 р. у задоволенні заяви про заміну відповідача відмовлено.

У зв`язку із клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи, судове засідання 11.09.2019 р. перенесено на 02.10.2019 р. об 11:20 год.

19.09.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову та зазначає наступне. ТОВ «Дніпроресурспостач» включено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №199 від 22.05.2019 року (витяг додається), як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником). Підставою внесення в порядок денний роботи комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації розгляд питання щодо включення ТОВ «Дніпроресурспостач» до переліку ризикових є матеріали, що отримані в рамках Алгоритму затвердженого розпорядженням від 13.09.2018 №95-р.

Відповідно до інформаційних баз ДФС встановлено, що за даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва відсутні основні засоби та запаси складають - 17 831,5 тис.грн., за даними 1-ДФ за І півріччя 2019 року чисельність працюючих складала - 1 особа, за даними 20-ОПП наявний склад за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Кірова, буд. 154. При цьому, платником здійснювалась реалізація великої кількості товарів призначених для ремонту автомобільних транспортних засобів, а саме запасних частин до зовнішнього та внутрішнього обладнання автомобілів, за умови, що придбання складалось на 76,7% із автобусів, моторних транспортних засобів, напівпричепів, навантажувачів тощо, що були у користуванні та є імпортованим товаром по ланцюгу постачання. Тобто, інформації щодо реалізації транспортних засобів, що були у користування відсутня, а також обсяги реалізації придбаних запасних частин до автомобілів перевищує обсяги придбання такого товару.

З огляду на вищевикладене Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення щодо включення ТОВ «Дніпроресурспостач» до переліку ризикових платників податку відповідно до Протоколу від 22.05.2019 р. №199. Крім того відповідач звертає увагу, що висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, на думку відповідача, дії контролюючого органу щодо внесення підприємства до переліку ризикових є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

19.09.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якого позивач зауважує, що ані оскаржуване рішення, ані відзив на адміністративний позов не містять чіткої підстави для внесення товариства до переліку ризикових платників у відповідно до встановленого законодавством алгоритму дій. Підстави для прийняття оскаржуваного рішення позивач вважає формальними, оскільки контролюючим органом не зазначено в протоколі жодної підстави та обґрунтування внесення ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до переліку ризикових, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач наголошує, що рішення, що оскаржується порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

30.09.2019 р. позивачем було повторно подано заяву про уточнення позовних вимог, що прийнята судом.

У судове засідання 02.10.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник позивача вимоги позову (з урахуванням уточнень) підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог (з урахуванням уточнень) заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів «а», «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст. 188 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пп.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п.12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Судом встановлено, що ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 41298376) є юридичною особою приватного права з 25.04.2017 року, номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи 1 224 102 0000 081004, платником податку на додану вартість з 01.06.2017 року відповідно до Витягу №1704634500271.

Основними видами діяльності ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» є:

Код КВЕД 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу;

Код КВЕД 30.99 Виробництво інших транспортних засобів і обладнання, не віднесених до інших угруповань;

Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах;

Код КВЕД 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах основний).

Під час здійснення господарської діяльності у травні 2019 року, між ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» (продавець) та Приватним підприємством «Екотехсинтез» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 02/05-19, предметом якого є передача у власність покупця від продавця запасних частин до транспортних засобів (товар) згідно видаткових накладних на кожну партію товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» було поставлено ПП «Екотехсинтез» зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною №17 від 22.05.2019 року.

У зв`язку з поставкою товару покупцю та на виконання вимог статей 187, 201 ПК України ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» була виписана та направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 109 від 22.05.2019 року.

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 23.05.2019 р., за результатами обробки даних реєстрація ПН/РК від 22.05.2019 р. №109 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Не погоджуючись з висновками відповідача про віднесення підприємства до ризикових позивач звернувся до суду з даним позовом.

З метою забезпечення доказів за клопотанням позивача, судом було витребувано у відповідача спірне рішення. Згідно наданого на вимогу суду Витягу з Протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №199 від 22.05.2019 р., за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання та схеми роботи підприємства, Комісія врахувала інформацію відповідного структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 41298376) до відповідного переліку як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Після ознайомлення позивачем з означеним Витягом, ним було подано уточнені позовні вимоги в частині зазначення його дати та номеру. Фактично суть позовних вимог та їх обґрунтування не змінились, конкретизації підлягало лише рішення, яке становить предмет спору.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

За правилами п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

За наведеними визначеннями в п.2 Порядку зупинення реєстрації - критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 5, 6 цього Порядку зупинення реєстрації податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації встановно, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, зазначаються у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка (квитанція) надсилається платнику податку (п.п.13 ,14 Порядку зупинення реєстрації).

Також, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування міститься пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За правилами п.п.18, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації визначено вичерпний перелік підстав для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) п.21 Порядку роботи комісій.

За приписами п.18 Порядку роботи комісій Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС затверджується ДФС.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п.7 Порядку взаємодії засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Відповідно до п.п. 8, 9 Порядку взаємодії до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Як вказано в цьому ж листі Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі наявності хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі, якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

У п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.2 ст.62 ПК України).

Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п.74.1 ст.74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що враховуючи характер спірних відносин, зупинення реєстрації податкової накладної здійснюється з метою податкового контролю як превентивний захід для недопущення порушень у сфері оподаткування.

Крім того, в даному випадку, платник податків має право подати первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій, результат дослідження яких призведе до вірогідної реєстрації спірної ПН/РК.

Тобто, процес реєстрації податкової накладної наразі триває, підприємству не було відмовлено в її реєстрації, оскільки не настав строк прийняття відповідного рішення.

За таких обставин, позовні вимоги про необхідність скасування рішення та виключення позивача із переліку ризикових підприємств з підстав автоматичної відмови в реєстрації ПН/РК, є такими, що звернені на майбутнє. При цьому, згідно положень ст. 5 КАС України, захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси особи.

Підсумовуючи викладене, протокольне Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, яке наявне в матеріалах справи у вигляді Витягу з Протоколу №199 від 22.05.2019 р., не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч.1 ст. 4 КАС України, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру, є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

Доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Приписами ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За наведених обставин у сукупності, встановивши дійсні обставини справи у взаємозв`язку із системним аналізом положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Таке рішення, на переконання суду, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл витрат в порядку ст.139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРСПОСТАЧ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

У відповідності до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 15 жовтня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 15.10.19 Суддя Згідно з оригіналом Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун