Рішення № 85025767, 16.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року Справа № 804/16273/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі – відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року №005-03665-260215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16.09.2013 року №813;

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича по не включенню інформації про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6 000,00 доларів США, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» та зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміни до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення виплати ОСОБА_1 коштів за договором від 26 лютого 2015 року №005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6 000,00 доларів США.;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору від 26 лютого 2015 року №005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6 000,00 доларів США, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у справі № 804/16273/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 р. по справі № 804/16273/15 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 21.03.2019 року в адміністративному провадженні №К/9901/14863/18 у справі №804/16273/15 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

- постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року скасовано;

- справу № 804/16273/15 направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

В постанові від 21.03.2019 року Верховним судом зазначено, зокрема, наступне:

- у вимірі конкретних обставин цієї справи суди попередніх інстанцій, погоджуючись з правомірністю дій відповідача, фактично не встановили і не мотивували, який саме правочин є нікчемним (договір банківського вкладу чи операції з перерахування коштів на цей рахунок з рахунку іншої фізичної особи – ОСОБА_2 ); які саме умови договору банківського вкладу (депозиту) від 26 лютого 2015 року № 005-03665-260215 чи інших договорів передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку; чому вважають, що договір банківського вкладу, сторонами якого є позивачка і банк, тобто договір, який є реальним, одностороннім і оплатним, за яким вкладник після внесення суми вкладу банку і з цього моменту набуває права вимагати його повернення, а банк зобов`язується його повернути, належить оцінювати як правочин, який уклав банк з умовами здійснити платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; за якими чіткими і ясними критеріями (підставами) перерахування суми вкладу іншою особою на депозитний рахунок вкладника потрібно відносити до переліку правочинів, які за законом (частина третя статті 38 Закону № 4452-VІ) є нікчемними;

- суди також не аргументували, чому платіжні операції по перерахуванню коштів з рахунку іншої (третьої) особи - ОСОБА_2 , на рахунок позивачки, є правочинами між банком та позивачкою згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). У сенсі сказаного слід підкреслити, що здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов`язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК, Законом України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, та договорами з відповідними клієнтами банку;

- якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не має застосовуватися, а Фонд повинен звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивачки будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею;

- при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону №4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано Уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку;

- з огляду на вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволені позову без встановлення фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, є передчасними.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2019 року матеріали адміністративної справи №804/16273/15 передано на розгляд судді Вроні О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обгрунтування позову зазначено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договори строкового вкладу за програмою «Найкращий від Миколая», тобто, відповідно до поточних на той час ринкових умов та внутрішніх правил банку, які були доступними будь-якому вкладнику ПАТ «Дельта Банк», у зв`язку з чим такі правочини не надають кредиторам жодних додаткових переваг, прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Позивач вважає дії відповідача-1 щодо не включення інформації про неї до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми на підставі договору №009-03665-270215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6000 дол. США протиправними. Жодних причин для обмеження операцій щодо виплати за договором у відповідача відсутні.

Відповідачем-1 під час попереднього розгляду справи надавались письмові заперечення на позов, в обгрунтування яких зазначено, що повноваження Уповноваженої особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Банку щодо здійснення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним і пріоритетним у спірних правовідносинах. Нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США, укладених між Банком і позивачем 26.02.2015 року полягає у тому, що залучення коштів відбулося шляхом переказу коштів від ОСОБА_2 з її власного рахунку на вклад (депозит) позивача. Така операція свідчить про намагання ОСОБА_2 зменшити ризики щодо незадоволення кредиторських вимог у випадку ліквідації Банку. Крім того, зазначені банківські операції були здійснені в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних". Цією Постановою Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено право поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків. Зарахування коштів з рахунку ОСОБА_2 на рахунок позивача відбулось в порушення пункту 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ "Дельта Банк", яким встановлена заборона на зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи. Постанова Правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013 року також допускає надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. Відповідно до Наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" № 813 від 16.09.2015 року до Договорів банківського вкладу (депозиту) які було визнано нікчемними - було застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунків вкладників «подрібнювачів» було повернуто назад на рахунки «ініціаторів переводів». Таким чином, позивач не може вважатись ані вкладником, ані кредитором банку, адже не може документально підтвердити суми своїх позовних вимог. Зазначені обставини, на думку відповідача, є беззаперечним підтвердженням нікчемності договору банківського вкладу позивача та правомірності відмови Уповноваженої особи по застосуванню наслідків нікчемності договору

Відповідачем-2 16.07.2019 року надано суду відзив на позовну заяву з врахуванням висновків постанови Верховного суду від 21.03.2019 року, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що відшкодування коштів вкладникам здійснюється на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок фонду згідно Загального реєстру, затвердженого Фондом. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується виключно інформація, що наявна в переданому Уповноваженою особою Переліку вкладників. Оскільки позивача не було включено Уповноваженою особою до Переліку вкладників, Фонд гарантування не мав правових підстав здійснювати відповідні процедури по її включенню до Загального реєстру. Відповідач-2 зазначає, що Фонд чи його Уповноважена особа можуть віднести до нікчемних як договір банківського вкладу, так і правочини, пов`язані із залученням коштів на банківський рахунок вкладника. На час укладання договору та перерахунку грошових коштів позивачу від іншої особи, постановою Правління Національного банку України було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується сума гарантованого відшкодування за вкладами фізичних осіб.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" 26.02.2015 року було укладено договір №005-03665-260215 банківського вкладу ( депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США.

Відповідно до умов договору №005-03665-260215 банк відкрив для позивача вкладний рахунок № НОМЕР_2 . Сума вкладу складає 6000,00 доларів США. Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього Договору, та по 27 травня 2015 року включно. Процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 процентів річних. В цей же день із розрахункового рахунку ОСОБА_3 на депозитний рахунок позивача були перераховані 6000,00 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 3 березня 2015 року по 2 червня 2015 року включно.

08 квітня 2015 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 внесені зміни до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51, змінено пункт 2 та зазначено: тимчасову адміністрацію запровадити строком на шість місяців з 03.03.2015 року 02.09.2015 року.

02 жовтня 2015 року постановою Правління Національного банку України №664 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».

На виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" № 408 від 29 травня 2015 року та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27 липня 2015 року здійснювалася перевірка договору № 005-03665-260215.

За результатами перевірки виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" та фізичними особами-клієнтами Банку. Комісія дійшла до висновку, що умови договорів, укладених між банком та фізичними особами після 16 січня 2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами банку, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб".

16 вересня 2015 року тимчасовою адміністрацією ПАТ "Дельта Банк" був винесений наказ № 813 "Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями", яким вирішено застосувати наслідки нікчемності договору № 005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США від 26 лютого 2015 року, що є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Матеріали справи свідчать, що представником АТ «Дельта Банк» на адресу позивача було направлено повідомлення від 23.09.2015 року № 8821/2218, яким повідомлено ОСОБА_1 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 005-03665-260215 від 26.02.2015 року, укладеного між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , відповідно пункту 7 частини 3 до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» .

Дане повідомлення призвело до невиплати позивачу належних їй коштів. ОСОБА_1 , не погодилась з даним рішенням щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним, що обумовило ініціювання звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI (далі - Закон №4452-VI), Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

В пункті 3 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, кошти, котрі надійшли від ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону №4452-VI є вкладом.

Згідно з ч.2 ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав:

п.7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

п.8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

п.9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Судом встановлено, що уповноважена особа Фонду не включив ОСОБА_1 до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв`язку з тим, що транзакції, здійснені ОСОБА_2 26.02.2015 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 (перерахування коштів на суму 6000 дол. США) є нікчемними.

Отже, відповідач фактично визнав нікчемною розрахункову банківську операцію з перерахування коштів з одного рахунку на інший.

Вказані підстави, зазначені в пунктах 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI були зазначені уповноваженою особою в якості обґрунтування висновку комісії про нікчемність переказу коштів ОСОБА_2 на рахунок позивача у ПАТ «Дельта Банк», однак уповноваженою особою не було зазначено, яким чином переказ коштів, ініційований ОСОБА_2 на користь позивача, має відношення до підстав нікчемності, визначених законодавством. Висновок щодо нікчемності не був обґрунтований жодними доводами чи доказами, крім переказу коштів від третьої особи.

Суд зазначає, що жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону №4452-VI, не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Дельта Банк» у правовідносинах з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку).

Так, відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять.

При цьому, згідно з ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Отже, кошти в сумі 6000 дол. США на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ «Дельта Банк».

Стосовно посилання у запереченнях та відзиві відповідачів на встановлені постановою Правління НБУ від 22.12.2015 року за №917/БТ обмеження для ПАТ «Банк Михайлівський», а саме не допускати проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 7.14 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року за №346, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, банк з дня отримання рішення Національного банку про зупинення/обмеження або припинення окремого виду здійснюваних банком операцій:

а) протягом трьох робочих днів письмово повідомляє клієнтів, з якими укладені договори про здійснення операцій, які:

обмежені або зупинені згідно з цим рішенням, - про надання послуг з установленими Національним банком обмеженнями;

припинені згідно з цим рішенням, - про необхідність розірвання таких договорів та закриття клієнтами відповідних рахунків;

б) у порядку, строки та в обсягах, які встановлені Національним банком, надає Національному банку інформацію щодо стану виконання цього рішення.

Однак ПАТ «Дельта Банк» не вчинив дій, спрямованих, на думку відповідача, на недопущення збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Згідно пункту 7.17 вищевказаного Положення №346 Національний банк, якщо банк не забезпечив виконання рішення Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних банком операцій, здійснення яких рішенням Національного банку зупинено, обмежено чи припинено, або не виправив виявлені в його діяльності порушення, не припинив здійснення ризикової діяльності в установлений строк чи в діяльності банку установлено новий факт здійснення ризикової діяльності відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу I цього Положення в установлений строк, або недотримав умов обмеження/зупинення, може прийняти рішення про:

- продовження строку дії заходу впливу у вигляді обмеження або зупинення операцій;

- застосування до банку інших заходів впливу.

Таким чином, негативні наслідки при невиконанні банком рішень НБУ щодо обмеження чи припинення операцій настають саме для такого банку, а не для його клієнтів, тому позивач не може нести відповідальність за дії працівників фінансової установи.

Крім того, саме по собі отримання ПАТ «Дельта Банк» коштів на рахунки згідно укладених позивачем договорів не призводить до автоматичного визнання таких переказів нікчемними, оскільки це не суперечило чинному законодавству. Станом на дату перерахування коштів на рахунок позивача, у банку були відсутні будь-які підстави відмовити у зарахуванні коштів.

Отже, посилання Уповноваженої особи на постанову Правління Національного банку України від 22.12.2015 року за №917/БТ, є безпідставними.

Таким чином, доводи уповноваженої особи про нікчемність переказів коштів (транзакцій) не знайшли свого підтвердження.

Отже, рахунок позивача № НОМЕР_2 , який був відкритий в ПАТ «Дельта Банк», повинен бути включеними до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Таким чином, суд доходить висновку, що в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за договором банківського вкладу від 26.02.2015 року, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 13.09.2017 року у справі К/800/16649/17.

Щодо вимог, заявлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою переліків вкладників. Оскільки, позивач не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то Фонд позбавлений можливості включити позивача до вказаного реєстру вкладників, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити за передчасністю заявлених вимог.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, відповідачі не довели належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ч.3 ст. 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 26.02.2015 року №005-03665-260215, укладеного між ОСОБА_1 і ПАТ «Дельта Банк» та застосування наслідків недійсності правочину, яке оформлене наказом від 16.09.2013 року №813.

Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича по не включенню інформації про ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі договору №005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6 000,00 доларів США, що був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк».

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у тому числі шляхом подання інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зміни до Загального реєстру вкладників (переліку вкладників), які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з метою забезпечення виплати ОСОБА_1 коштів за договором від 26 лютого 2015 року №005-03665-260215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США на суму 6 000,00 доларів США.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33-Б) суму судових витрат в розмірі 1095 (одна тисяча дев`яносто п`ять) грн. 75 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона