Рішення № 85025735, 17.10.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2227/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 26.04.2019 № 000834-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Ухвалою судді від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі наказу від 26.10.2018 № 3851 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами відповідача 29.10.2018 здійснено вихід на перевірку кафе «Доміно», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . До перевірки було залучено працівників поліції, якими складено протокол про адміністративне правопорушення ГП № 021245 від 29.10.2018 за фактом продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі. Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради, розглянувши матеріали адміністративної справи складені ГУ НП у Волинській області (протокол № 021245 від 29.10.2018), 14.12.2018 постановою № 1413 постановила справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 156 відповідно до пункту 1 статті 248, статті 280, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі № 140/2181/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказу апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року у справі № 140/2181/18 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Волинській області №3851 від 26 жовтня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки».

Відповідачем, незважаючи на вищевказані постанови 26.04.2019 складено рішення про застосування фінансових санкцій № 000834-40, яким накладено на позивача штраф в розмірі 6800,00 грн.

Позивач вважає таке рішення протиправними, оскільки воно складене безпідставно та просить позовні вимоги задовольнити.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 01.10.2019, представник відповідача його вимог не визнав. Згідно матеріалів працівниками Луцького відділення поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області кафе «Доміно», яке знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Гнідавська, 63В, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення вимог: - ст. 153 Закону України від 19.12.1995р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) - продаж алкогольних напоїв (пива) особі, яка не досягла 18 років.

Матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно абзацу 3 пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (із змінами та доповненнями), є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до частині 1 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481-95-ВР, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: 1) особам, які не досягли 18 років;

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Враховуючи викладене вище, працівники управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів правомірно винесли рішення про застосування фінансових санкцій № 000834-40 від 26.04.2019.

На підставі наведеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до наказу про проведення перевірки від 26.10.2018 № 3851 «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами ГУ ДФС у Волинській здійснено вихід на перевірку кафе «Доміно», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

На виклик головного державного ревізора-інспектора ГУ ДФС у Волинській області того ж дня в кафе прибули працівники Луцького відділу поліції за фактом продажу алкоголю особам, які являються неповнолітніми (а. с. 37).

29.10.2018 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення № 021245 щодо продавця кафе «Доміно» за продаж пива неповнолітній особі.

14.12.2019 адміністративна комісія при виконавчому комітеті Луцької міської ради, розглянувши матеріали адміністративної справи по протоколу № 021245 від 29.10.2018, винесла постанову № 1413, якою справу закрила за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого статті 156 КУпАП.

10.04.2019 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 140/2181/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання незаконним та скасування наказу апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2018 року у справі № 140/2181/18 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Волинській області №3851 від 26 жовтня 2018 року «Про проведення фактичної перевірки» (а. с. 23-25).

26.04.2019 ГУ ДФС у Волинській області винесло рішення про застосування фінансових санкцій № 000834-40, згідно якого на підставі матеріалів Луцького відділення поліції ГУ НП у Волинській області від 05.11.2018 №19135/10 накладено штраф в розмірі 6800,00 грн. (а. с. 22).

08.05.2019 позивачем було направлено Державній фіскальній службі України скаргу на вищевказане рішення (а. с. 26).

04.07.2019 ДФС України залишило скаргу позивача без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Волинській області від 26.04.2019 № 000834 – без змін (а. с. 28).

Не погоджуючись з вказаними рішенням про стягнення фінансових санкцій ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 81/95-ВР).

Згідно пункту 2 частини першої, частин четвертої та п`ятої статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, визначальним для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за абзацом 9 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 826/25872/15

Разом із тим, спірне рішення про стягнення фінансових санкцій прийняте виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 29.10.2018 серії ГП № 021245, яким встановлено продаж гр. ОСОБА_2 слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Суд бере до уваги, що 14.12.2018 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Луцької міської ради розглянуто матеріали адміністративного правопорушення стосовно гр. ОСОБА_3 та прийнято постанову № 1413, якою справу закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 156 КУпАП відповідно до пункту 1 статті 248, статті 280, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП.

Відтак, зазначеним рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради встановлено відсутність події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно продавця кафе «Доміно» щодо реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18-річного віку.

Додатково суд зазначає, що перевірка позивача була проведена безпідставно на підставі протиправного наказу, про що вказав Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 10.04.2019 у справі № 140/2181/18.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. пункт 109,110 рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що «… адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 768,40 грн., що підтверджуються квитанцією № 62 від 19.07.2019 (а. с. 2).

Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 26.04.2019 №000834-40 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер