Ухвала суду № 85025614, 18.10.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 жовтня 2019 р. Справа № 120/2078/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, у якій 01.10.2019 р. прийнято рішення про закриття провадження у справі.

09.10.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, яка мотивована тим, що при постановлені ухвали від 01.10.19 р. про закриття провадження у даній справі судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового рішення, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Порядок та підстави прийняття додаткового судового рішення врегульовані статтею 252 КАС України.

Так, згідно частини першої вказаної норми, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, питання щодо розподілу/відшкодування судових витрат врегульовано статтями 139 - 141 КАС України та вирішується при прийнятті рішення за наслідком розгляду заявлених у позові вимог та вирішення спору по суті, і у разі задоволення позову шляхом стягнення судових витрат з відповідача.

Однак, рішення по суті пред`явлених вимог у позові не ухвалювалось, а ухвалою суду від 01.10.19 року у даній справі провадження закрито на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України з тих мотивів, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень, а у позивача відпали підстави для захисту свого порушеного права в суді.

Судом з`ясовано, що позивачем понесені судові витрати лише в частині сплати судового збору.

У цьому випадку, застосуванню підлягає частина друга статті 238 КАС України, відповідно до якої, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Водночас, відповідно до частини другої статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Аналіз процитованих вище норм дає підстави для висновку, що порядок відшкодування судового збору за рахунок суб`єкта владних повноважень та порядок повернення судового збору з бюджету не є тотожними та зазначені питання вирішуються з дотриманням встановленої законом процедури. У першому випадку вирішується при прийнятті рішення по суті, в тому числі додаткового та шляхом стягнення судових витрат з відповідача, у другому - судовий збір повертається з бюджету ухвалою суду лише за клопотанням позивача.

Отже, у разі закриття провадження у справі судовий збір за відповідним клопотанням повертається особі, яка його сплатила, про що виноситься відповідна ухвала, а не додаткове судове рішення.

При цьому, суд зазначає, що питання повернення судового збору при прийнятті ухвали про закриття провадження мало б місце за наявності відповідного клопотання сторони. За відсутності такого, відсутні підстави вважати, що судом не вирішено питання про судові витрати, відповідно, відсутні підстави для прийняття додаткового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 140, 141, 238, 252 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович