Рішення № 85023154, 17.10.2019, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/732/19

№ провадження 2/453/350/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 жовтня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі належно уповноваженого представника за довіреністю – Юрківа Ф.Л. 20.06.2019 року звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 47,0 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 21.06.2019 року вказану справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання – 29.08.2019 року.

Ухвалою підготовчого засідання від 29.08.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду, витребувано у Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області належно засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського району Львівської області.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача – ОСОБА_4 , про що 19.12.2018 року складено відповідний актовий запис за № 106 згідно свідоцтва про смерть, виданого Славською селищною радою Сколівського району Львівської області 19.12.2018 року. За час шлюбу вони разом із нині покійним чоловіком у 1955 році збудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у с. Волосянка Сколівського району Львівської області. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно за законом, оскільки позивач ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулася із заявою у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області. Жодного заповідального розпорядження на випадок своєї смерті чоловік не зробив. Належне йому спадкове майно позивач, як спадкоємць першої черги фактично прийняла, оскільки постійно проживала з чоловіком до дня його смерті, продовжує проживати на даний час у спадковому будинку, звернулася із заявою про прийняття спадщини, а інші спадкоємці першої черги відмовились від своєї частки у спадковому майні в її користь. Однак, оформити таке право на спірне домоволодіння позивач не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання щодо розгляду справи по суті не з`явилися (не забезпечили явки уповноваженого представника).

Від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява від 27.08.2019 року вх. № 3837/2019, в якій вона просить проводити розгляд справи у цілому без її участі через незадовільний стан здоров`я та значний вік (86 років), позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач Славська селищна рада Сколівського району Львівської області явку уповноваженого представника у підготовче та судове засідання не забезпечила, про причини неявки такого суд не повідомила, подала на адресу суду відзив на позовну заяву (надійшов 16.07.2019 року, вх. № 3169), в якому заперечила проти позовних вимог з підстав, викладених у цьому відзиві.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду письмову заяву вх. № 3681/2019 від 14.08.2019 року, у котрій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує та просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду письмову заяву вх. № 3532 від 07.08.2019 року, у котрій зазначив, що проти задоволення позову не заперечує та просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у справі 17.10.2019 року без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача щодо спадщини, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Волосянка Сколівського району Львівської області у віці 89 років помер чоловік позивача – ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 19.12.2018 року Славською селищною радою Сколівського району Львівської області.

Вказаний день смерті ОСОБА_4 ,у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після нього.

Як вбачається з довідки Волосянківського старостинського округу Славської селищної ради Сколівського району Львівської області вих. № 789 від 10.06.2019 року, позивач на день смерті постійно проживала разом із спадкодавцем в одному будинку у АДРЕСА_1 .

Заповіту спадкодавець ОСОБА_4 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав. Відтак, спадкування після його смерті повинно відбуватись за законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця ОСОБА_4 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями прав та обов`язків за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 є позивач, як його дружина та треті особи – ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , як діти спадкодавця.

Детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов`язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок, позначений літерою А-1, збудований у 1955 році. Загальна площа такого будинку становить 47,0 кв. м., з яких житлова площа 24,3 кв. м.. У межах зазначеного домоволодіння побудовані протягом 1955 -1990 років господарські будівлі і споруди – вісім сараїв (літери Г, Д, Е, Є, Ж, З, І, Й), погріб (літера Б), вбиральня (літера В), колодязь (літера К) та огорожа (№ 1). Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_5 на замовлення позивача. Цим-же документом стверджується й те, що вказаний вище житловий будинок у цілому не являється самочинним будівництвом.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі на той час Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_4 своє право власності в органах БТІ не зареєстрував (не оформив). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також відомості з погосподарського обліку. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів. Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки інших спадкоємців після її смерті, які б прийняли спадщину та не відмовились від неї, немає. Зазначені обставини стверджуються належно засвідченою копією спадкової справи № 140/2019 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наявними у справі копіями заяв третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від спадщини.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 47,0 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, з участю третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 47,0 кв. м., житловою площею 24,3 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами – погребом (позначений у технічному паспорті літерою Б), вісьмома сараями (позначені у технічному паспорті літерами ОСОБА_6 , Д, Е, Є, Ж, З, І, Й), вбиральнею (позначена у технічному паспорті літерою В), колодязем (позначений у технічному паспорту літерою К) та орогожею (позначена у технічному паспорті № 1), що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Славська селищна рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Івасюка, буд. 10; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370314.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Суддя В.Я. Микитин

Рішення суду складене 18 жовтня 2019 року.