Ухвала суду № 85022631, 18.10.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7725/18

провадження 1-кп/462/304/19

У Х В А Л А

18 жовтня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю прокурора Галича Б.Б., представника потерпілої Гандзюлевича Я.А., захисника Панчука Ю.Г., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Залізничного районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись при цьому на те, що ризики ухилення обвинуваченого від суду не усунуті, врахувати, що обвинувачений може впливати на свідків, які ще не допитані, строк дії запобіжного заходу спливає, розгляд справи відкладається.

Представник потерпілої ОСОБА_2 – адвокат Гандзюлевич Я.А. підтримав думку прокурора, просив врахувати ступінь тяжкості злочину, наявність ризиків, на які послався прокурор.

Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що ризики , на які послався прокурор відсутні, він не має наміру впливати на свідків, потерпілу, знищити чи спотворити будь-якій доказ, також не має наміру переховуватись. Він має родинні зв`язки, має постійне місце реєстрації у Львові, має на утриманні малолітню дитину та батьків похилого віку. Просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Панчук Ю.Г. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважає, що слід обрати більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, а саме домашній арешт, оскільки ризики , визначені ст.177 КПК України прокурором не доведені, посилання прокурора на таку обставину як можливість здійснити обвинуваченим інше кримінальне правопорушення є хибним. Просить врахувати, що по справі допитані свідки, потерпіла, а тому обвинувачений не може на них впливати. Крім того просив врахувати і соціальні зв`язки обвинуваченого та його стан здоров`я.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовження строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою, строк тримання спливає, розгляд справи відкладається.

Вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Суд, вважає, що ризики, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_1 не зменшилися, та з метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід як тримання під вартою. Посилання захисника на стан здоров`я Гаврилова Д.К ОСОБА_3 суд не приймає до уваги, оскільки повідомлення з медичної частини слідчого ізолятора про неможливість утримання під вартою ОСОБА_1 за станом здоров`я суду не надходило.

Продовження тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Таким чином , суд вважає необхідним продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України по 16 грудня 2019 року включно.

Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя: Румілова Н.М.