Ухвала суду № 85022368, 15.10.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4855/17

У Х В А Л А

Іменем України

"15" жовтня 2019 р. Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Скаб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шоста Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна про визнання заповіту недійсним, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шоста Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна про визнання заповіту недійсним, з підстав, викладених у фабулі позову.

Представник відповідача – Куць В.В. в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

ОСОБА_2 клопотання представника підтримала.

Суд, заслухавши пояснення сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.

Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 29.08.2019 року та 15.10.2019 року – позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Зокрема, про судове засідання, призначене на 29.08.2019 року сторона позивача була повідомлена належним чином, в тому числі представники позивача – ОСОБА_4 С та ОСОБА_5 , про що свідчить наявні у справі телефонограми (т. 2 а.с.1, 2); повідомлення, яке скеровувалось на адресу позивачу та його представникам (т.2 а.с. 3-9); клопотання адвоката Галайського О.В. про відкладення розгляду справи (т.2 а.с. 11).

Про судове засідання, призначене на 15.10.2019 року сторона позивача була повідомлена належним чином, про що свідчить наявні у справі повідомлення яке скеровувалось на адресу позивачу та його представнику (т.2 а.с.22, 24); рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 з відміткою про отримання.

Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з`явився до суду повторно без поважних причин.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства – диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача – це є залишення заяви без розгляду, а для позивача – це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Керуючись ст.257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Шоста Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Майхер Олена Любомирівна про визнання заповіту недійсним – залишити без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2019 року.

Суддя Волоско І.Р.