Ухвала суду № 85021154, 18.10.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/3919/19

18.10.2019

Провадження №1-кс/311/1743/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Носик М.А., секретар судового зсідання Шак О.В., за участю прокурора Петренка В.О.,захисника адвоката Матросова Є.О., підозрюваного ОСОБА_1 , старшого слідчого Римарь А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василівка клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Римарь А.І., погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко В.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`ївка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання не встановлено, раніше судимого: 02.02.2010 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 19.04.2011 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. 29.02.2016 року звільнений з Вільнянської ВК Запорізької області № 20 по відбуттю строку покарання; 15.08.2019 року відносно ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019080140001796 від 28.06.2019 року за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України, який по теперішній час не розглянуто, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Петренко О.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що 17 жовтня 2019 року, близько 12 години 20 хвилин, знаходячись у місті Василівка, Запорізької області, ОСОБА_1 , діючи повторно, з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відчинив замок вхідних дверей квартири АДРЕСА_2 та незаконно проник до приміщення зазначеної квартири, звідки таємно викрав золоті жіночі сережки, вагою 2,98 г, вартістю 869 гривень, золотий кулон з зображенням скорпіона, вагою 3,5 г, вартістю 1500 гривень, срібний хрестик, 926 проби, вартістю 50 гривень, три пари жіночих сережок-пусетів, з медичного золота, загальною вартістю 450 гривень, планшетний ПК «MATRIX» 1016 3G, в корпусі чорного кольору, вартістю 3000 гривень, мобільний телефон Samsung Galaxy J3 6», в корпусі золотого кольору, вартістю 1500 гривень, які належать ОСОБА_2 , після чого розпорядився зазначеним майном за власним розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 7369 гривень.

18.10.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

17 жовтня 2019 року, о 17.05 год. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 , яка показала, що 17.10.2019 о 12.26 годині вона повернулась додому за місцем мешкання, а саме: АДРЕСА_3 , та виявила відсутність свого майна;

- протоколом огляду від 17.10.2019, в ході якого було оглянуто квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.10.2019, в ході якого ОСОБА_2 впізнала ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 17.10.2019, який показав, що 17.10.2019 ним був затриманий ОСОБА_1 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 17.10.2019, який показав, що 17.10.2019 ним був затриманий ОСОБА_1 ;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 17.10.2019 року, в ході якого у ОСОБА_1 вилучено викрадені речі.

В ході досудового розслідування встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку підозрюваного ОСОБА_1 а саме:

- може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вище перерахованих ризиків підтверджується наступними обставинами:

1. Може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: злочин, у скоєнні якому підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, у зв`язку з чим вищезазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 усвідомлює невідворотність свого покарання, зможе безперешкодно переховуватись від органів досудового розслідування (суду) з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України

2. Вчинити інше кримінальне правопорушення: згідно вимоги про судимості, ОСОБА_1 є особою неодноразово судимою за вчинення корисливих злочинів. Наразі, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 не має сталих соціальних зв`язків, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, що вказує на обґрунтований ризик вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, в тому числі проти власності.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні таких запобіжних заходів, як особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт основним запобіжником настання перелічених ризиків є слова самого підозрюваного ОСОБА_1 про те, що він буде добросовісно виконувати покладені на нього обов`язки. Проте, з урахуванням складу злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , особистих зобов`язань самого ОСОБА_1 про те, що він буде виконувати рішенням суду, яким на нього будуть покладені процесуальні обов`язки, є недостанім. А також, враховуючи, що при обрані домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відсутності постійного джерела доходу, не достатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження, що свідчить про неможливість застосування цих запобіжних заходів; враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави, не можливо.

Осіб, які могли б поручитися за належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено.

У судовому засіданні слідчий Римарь А.І. та прокурор Петренко В.О. підтримали клопотання за підставами, що викладені у письмовій формі.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою, просить обрати більш м`який запобіжний захід.

Захисник адвокат Матросов Є.О. також заперечує проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою.

Вислухавши учасників провадження, вивчивши надані документи, вважаю клопотання таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України що кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, заяке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років

Згідно з п.5) ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_1 є тяжкість кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.2 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України), п.5 ч.1 ст.177 КПК України (наявні ризики вчинити інше кримінальне правопорушення). Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_1 раніше вже неодноразово судимий за вчинення умисних, у тому числі корисливих та тяжких кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Підозрюваний не працює та суспільно корисною діяльністю не займається. До Мелітопольського міськрайонного суду направлено обвинувальний акт за яким ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та корисливого злочину. Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 на шлях виправлення та перевиховання не став, тому є підстави вважати, що він не припинить свою злочинну діяльність та при обранні йому запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, - вчинить інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних зв`язків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення за ч.3 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, підозрюваний раніше неодноразово судимий, він не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 184,193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді діє до 17.05 год. 15 грудня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Розмір застави визначити в межах 30 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030200, Призначення платежу: звернення застави в дохід держави, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілими;

5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.А. Носик