Вирок № 85020602, 18.10.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 22 Провадження №1-КП/303/556/19

Справа №303/3133/18

Номер рядка статистичного звіту-4

ВИРОК

Іменем України

18 жовтня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі колегії: головуючої - судді Маргитич О.І.

суддів Камінського С.Е.

Котубей І.І.

при секретарі Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево кримінальне провадження №12018070040000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2018 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, громадянина України,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України;

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Галай М.М.

Красноголовець А.

потерпілої ОСОБА_2

представників потерпілої Глагола В.С.

Бухтояров Р.О.

захисників Вайдич Я.В.

Захарченко О.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2018 року, о 23 годині 46 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в під`їзді №1 п`ятиповерхового будинку 12 АДРЕСА_2 місті АДРЕСА_1 , на сходовій клітці другого поверху вказаного будинку, діючи умисно, нехтуючи загальнолюдськими цінностями, з метою вбивства на ґрунті неприязних стосунків через ревнощі, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті за допомогою невстановленого під час досудового розслідування колюче - ріжучого предмету, наніс потерпілому ОСОБА_3 не менше 21-го колото - різаного удару в життєво важливі органи.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: колото – різаної рани шиї з пошкодженням магістральних кровоносних судин, проникаючого поранення грудної клітки на рівні п`ятого міжреберя, дещо зліва по середньо-ключичній лінії, в третьому міжреберї зліва по середньо-лопатковій лінії та третьому міжреберї, дещо зліва по середньо-ключичній лінії, пошкоджень по ходу ранових каналів, тканини та кровоносних судин лівої легені крововилив в плеврі та міжреберні м`язи, лівобічного гемотораксу, колото-різаної рани в тім`яній ділянці голови, чола зліва, верхньої повіки правого ока, правої щоки, вздовж задньої поверхні шиї, у підключичній ділянці зліва, рани на поверхні другого та третього пальців правої кісті, що небезпечні в момент їх спричинення, які належать

2 із 22

до тяжких тілесних ушкоджень, від яких ОСОБА_3 помер на місці події.

Спричинені ОСОБА_1 тілесні ушкодження, зокрема проникаючі поранення грудної клітки з пошкодженням лівої легені, колото - різані поранення шиї з пошкодженням магістральних кровоносних судин, що проявилось масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою в ліву плевральну порожнину, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, стало безпосередньою причиною настання смерті потерпілого ОСОБА_3 та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та цивільний позов, заявлений потерпілою, не визнав. Ствердив, що останнім часом проживає у місті Празі, Чеської Республіки. 05 січня 2018 року повернувся додому з ОСОБА_4 на його автомобілі, відразу ліг спати. Прокинувшись близько обіду, поїхав у місто, зустрівся із знайомими, потім зайшов у магазин, придбав собі мобільний телефон, оскільки він останнім часом займається тим, що підшукує автомобілі за кордоном для продажу, тому постійно має бути на зв`язку. Повернувшись додому о 22 годині 00 хвилин, побачив, що батька немає вдома, вирішив йти його шукати. Оскільки грошей у нього вже не було, він намагався зателефонувати знайомому таксисту, але його телефон був відключений у нічний час. Тоді він вирішив йти до нього додому пішки, так-як він проживає неподалік.. Повідомив свою бабусю, що йде шукати батька. З дому він вийшов близько 23 години 50 хвилин. Припускає, що відстань від його будинку до будинку таксиста пройшов за 15-20 хвилин. Таксист ОСОБА_5 відразу відгукнувся на його прохання, одягнувся, забрав машину з паркомісця, і вони поїхали шукати батька. Спочатку зайшли до кафе «Дельфін», яке батько часто відвідував, але двері були зачинені. Потім він попросив таксиста поїхати у район Підгоряни. Коли вони вже були у районі, щоб не гаяти час, попросив таксиста знову поїхати до кафе «Дельфін», потім додому, подивитися, можливо, батько повернувся. Залишившись сам у районі Підгоряни, він зайшов до свого знайомого ОСОБА_6 , щоб позичити трохи грошей, але той йому відмовив. Після чого він продовжив пошуки батька. Коли проходив повз будинку ОСОБА_7 (знайомого батька), побачив останнього, який на вулиці проводжав товариша. ОСОБА_8 повідомив йому, що батька не бачив. Після чого попрямував до місця, де домовився зустрітися з ОСОБА_9 .

Також обвинувачений пояснив, що коли таксист повернувся, батько вже знаходився в автомобілі, і сидів на передньому пасажирському сидінні. Він сів на заднє пасажирське сидіння, позаду батька, і почав сваритися з ним стосовно систематичного зловживання спиртними напоями. Повертаючись додому, він попросив таксиста поїхати іншою дорогою, так-як хотів побачити знайомого, з яким хотів повернутися до Праги. Побачивши, що у знайомого світло у вікнах не горить, попросив таксиста їхати додому. Коли під`їхали до свого будинку, батько наполіг, щоб ОСОБА_10 зайшов до них у гості і попросив заїхати у двір, оскільки останнім часом на їх вулиці трапляються крадіжки. Зайшовши у будинок, вони трохи посиділи, потім таксист поїхав додому. Таксист був у них дома близько однієї години, точно не пам`ятає. Після чого, обвинувачений відразу пішов спати.

Щодо подій, які відбувалися зранку 06 січня 2018 року, обвинувачений повідомив, що на світанку його розбудив батько і повідомив, що прийшли працівники поліції і розшукують його, попросив у нього телефон. Коли батько пішов з дому, він прокинувся і побачив свого дядька, який також прийшов повідомити, що біля будинку працівники поліції. Випивши каву, він зателефонував своєму знайомому адвокату Федору і попросив його приїхати. Близько 09 години до них додому приїхав знайомий працівник поліції і повідомив, про необхідність їхати у відділення поліції, щоб дещо вияснити.

Крім того, обвинувачений ствердив, що останнім часом у його помешканні часто безпідставно проводились обшуки, тому він звик до присутності працівників поліції. Впевнений у тому, що жодних кримінальних правопорушень він не вчиняв, без вагань проїхав у відділення поліції. Спочатку деякий час він знаходився у кабінеті слідчого, потім його відвели в лікарню

3 із 22

для освідчення. Освідчення було проведено судовим експертом ОСОБА_11 Я. Відібравши біологічні зразки, експерт передав їх слідчому, однак, яким чином вони опечатувались, він не бачив. Також, при освідченні експерт встановив подряпину на його руці, але в експертному висновку не правильно зазначено місце пошкодження, яке він отримав, коли відкривав пляшку. Він неодноразово наголошував на тому, щоб йому забезпечили захисника, проте на його прохання ніхто не реагував. Захисника ОСОБА_12 він побачив тільки перед судовим засіданням, коли стосовно нього застосовували запобіжний захід.

Щодо стосунків з ОСОБА_13 обвинувачений пояснив, що зустрічався з нею шість років. У жовтні 2017 року вони розійшлися, оскільки її батьки забороняли їм зустрічатися, але потайки вони бачилися. Про стосунки з ОСОБА_14 , ОСОБА_15 пояснювала, що вони тільки друзі. Він особисто був знайомий з ОСОБА_16 , зустрічалися по роботі. Ніяких переслідувань з його боку стосовно ОСОБА_17 та ОСОБА_18 не було, їх зустрічі в кафе та ресторані були випадковими.

Обвинувачений підтвердив, що неодноразово зустрічався з ОСОБА_19 щодо придбання зброї, але робив це винятково для своїх знайомих, які хотіли придбати зброю. Також, зазначив, що мав місце випадок, коли таксист його підвозив до перехрестя вулиць Окружна-Петефі за два тижні до Нового року (в грудні 2017 року). Ствердив, що мав зустріч в той день зі своїм знайомим, який мешкає неподалік. При цьому заперечив, що бачив свідка ОСОБА_20 на АДРЕСА_1 , так-як ніколи не ОСОБА_21 ОСОБА_22 . Крім того, йому було відомо, в якому саме будинку проживає ОСОБА_23 , однак, ніколи до нього додому не приходив.

Також, обвинувачений зазначив, що 05 січня 2018 року придбав мобільний телефон, який потім був переданий його батьком працівникам поліції. 05 та 06 січня 2018 року був одягнутий як завжди - у джинсах, куртці і кросівках.

Будучи допитаною, у ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 ствердила, що ОСОБА_24 був її єдиним сином. Вони мешкали разом, син завжди допомагав їй у всьому. Заробляв він на життя тим, що перепродував автомобілі. За декілька місяців до вбивства вона зрозуміла, що син почав зустрічатися з дівчиною, що її дуже тішило. Був веселим, добрим , чуйним, а з жовтня-листопада 2017 року син змінився. Вона помітила, що її син ОСОБА_25 став більш замкнутим, почав більше хвилюватися про неї, просив, щоб вона нікому не відчиняла двері і не підходила до вікна. Наприкінці грудня 2017 року вона була вдома, займалася хатніми справами, а син, виходячи з дому, попросив її нікому не відчиняти. Почувши стукіт у двері, підійшла до дверей та подивилася у вічко. Перед дверима стояв ОСОБА_1 , вона йому не відчинила, а, підійшовши до вікна, побачила, як останній вийшов з їх під`їзду та пішов у напрямку будинку № 12 по вулиці Окружній. Вона добре запам`ятала його, особливо манеру ходи.

Потерпіла в судовому засіданні ствердила, що через декілька днів, повертаючись додому, її син забіг до квартири, поспіхом зачинив за собою двері на замок та сказав їй, що йому здалося, що за ним бігли. Також повідомила, що наприкінці грудня 2017 року, вона повернулась з базару на автомобілі, виймаючи покупки звернула увагу, як ОСОБА_1 підійшов до її автомобіля, подивися на неї здивовано, а потім подивися на номерний знак автомобіля, на якому вона приїхала і пішов.

Потерпіла зазначила, що така ситуація та стурбована поведінка сина її бентежила. 04 січня 2018 року вони разом з сином їхали автомобілем у місто Ужгород. Дорогою син сам почав розповідати, що його переслідує ОСОБА_1 , тобто з`являється всюди, де він буває з ОСОБА_26 – дівчиною, яка раніше з ним зустрічалася, а потім почала зустрічатися з її сином. Він розповів про випадок, коли в кафе ОСОБА_1 підсів до них з ОСОБА_26 і почав провокувати конфлікт, але її син був не конфліктною людиною. Вважає, що переслідував їх ОСОБА_1 на ґрунті ревнощів, намагаючись повернути ОСОБА_27 , оскільки вони тривалий час зустрічалися. Потім вже від друзів її сина стало відомо про якусь ситуацію з ножем у лазні, але особисто вона нічого не бачила.

4 із 22

Щодо події, які мали місце 05 січня 2018 року потерпіла повідомила, що близько 23 годин 45 хвилин вже лягала спати, але почула, що під`їхав машиною її син і підійшла до дверей, щоб їх відчини, коли він підійде. Натомість, почула сильний крик про допомогу і впізнала голос свого сина. Вона вибігла на сходовий майданчик п`ятого поверху (де знаходиться їх квартира), почула знову крик про допомогу і почала спускатися сходами. Вона звернула увагу, що освітлення було тільки на п`ятому та четвертому поверсі, далі була суцільна темрява, оскільки хтось викрутив лампочки. Повернувшись додому вона швидко одяглася, взяла телефон і почала телефонувати сину. Хтось підняв слухавку і вона почула подих людини і звуки характерні бігу по гравію. Вона вибігла з під`їзду, їй здалося що її син тікає від когось. Зрозумівши, що телефон у іншої особи, а не у сина, вона повернулася в під`їзд і на сходах між другим та третім поверхом побачила хлопця, який лежав на спині обличчям до неї, одна нога була зігнута у коліні. Тільки по кросівках і одежі вона впізнала свого сина, тіло якого було понівечене. Вона спочатку подумала що він живий, тільки втратив свідомість. Почала до нього говорити. Через декілька хвилин приїхала швидка, лікарі якої засвідчили смерть її сина.

Також потерпіла зазначила, що вважає причиною вбивства її сина ревнощі з боку ОСОБА_28 Ствердила, що з місця злочину зник мобільний телефон її сина, який міг містити певну інформацію, та ключі від квартири. У ході досудового розслідування, вона хотіла взяти участь у слідчій дії – упізнанні особи, однак ОСОБА_1 відмовлявся від участі у такій. Це, вважає, може свідчити про його причетність до злочину. Далі пред`явлення для впізнання було проведено за фотознімками, вона впізнала ОСОБА_1 за бородою, поглядом та рисами обличчя.

Звертаючись до суду з цивільним позовом у даному кримінальному провадженні потерпіла визначила матеріальну шкоду, заподіяну обвинуваченим, на загальну суму 201 564 гривень 38 копійок, це витрати на поховання та кошти на її утримання. Вважає себе непрацездатною особою, такою що перебувала на утриманні сина, тому має право на відшкодування матеріальної шкоди. Щомісячна сума, яка підлягає стягненню на її користь, становить 2792 гривні 25 копійок, загальна сума (з розрахунку за п`ять років) - 167 535 гривень 00 копійок. Моральну шкоду, спричинену їй втратою єдиного сина, вона визначила 3 000 000 гривень, при цьому зауважила, що психологічний біль та страждання, які вона тепер переживає безцінні, вона ладна втратити все, щоб повернути свою дитину. Просила позов задоволити, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду.

Допитані під час судового розгляду свідки сторони обвинувачення ствердили наступне.

Свідок ОСОБА_29 , будучи допитаною в судовому засіданні (в присутності захисника ОСОБА_30 В.) показала, що зустрічалась з обвинуваченим ОСОБА_31 більше п`яти років. У середині жовтня 2017 року вони припинили стосунки, незважаючи на це ОСОБА_32 її переслідував, постійно шукав зустрічі з нею, з`являвся у тих самих місцях, куди ходила вона, телефонував та просив з ним поспілкуватися. У листопаді 2017 року ОСОБА_24 почав приділяти їй увагу, і вони почали зустрічатися. ОСОБА_32 , у свою чергу, продовжував її переслідувати. Знаючи APPLE ID її мобільного телефону, він вираховував місцезнаходження і часто приходив туди, де вони з ОСОБА_33 проводили час. Зокрема, несподівано він опинився в ресторані «Шалет» Свалявського району та в одному з ресторанів міста Ужгорода, де вони відпочивали з ОСОБА_16 . Жодних конфліктів ОСОБА_32 не вчиняв, пояснював, що прийшов пообідати. Незважаючи на те, що вона вже зустрічалася з ОСОБА_16 , ОСОБА_32 продовжував її переслідувати, телефонував, писав sms, зустрічав біля дому, приходив до її мами на роботу. Якось ОСОБА_32 підійшов до неї в одному з ресторанів міста Мукачева, почав викликати її для розмови, вона вкотре відмовила йому. Все це відбувалося в присутності ОСОБА_18 , тому він згодом зателефонував ОСОБА_34 , просив, щоб він не турбував її більше, на що останній повідомив, що не має претензій до нього, тобто ОСОБА_18 .

Також свідок ОСОБА_29 ствердила, що мешкаючи з Едгаром у місті Празі, бачила в нього великий ніж у шкіряному чохлі. У той день, коли сталося вбивство, вони були разом з ОСОБА_16 . Вона раніше пішла додому, а ОСОБА_25 залишався з хлопцями в ресторані «Асторія». Вночі хтось зателефонував, що ОСОБА_18 вбито. Вона пригадала, як наприкінці грудня 2017 року

5 із 22

ОСОБА_32 підійшов до неї в церкві і вкотре просив повернутися, на що вона категорично відмовилась. Після чого ОСОБА_32 відповів: «Побачиш, що буде». Коли дізналася про обставини вбивства ОСОБА_18 , не могла повірити, що таке зробив ОСОБА_32 , однак тепер, за всіх обставин – вірить. Крім того, мама ОСОБА_35 6 січня 2018 р. на її мобільний відправила sms - повідомлення, в якому звинуватила її в тому, що вона покалічила долі багатьох людей, що у всьому винувата вона.

Свідок ОСОБА_36 у судовому засіданні показала, що вона доводиться рідною сестрою потерпілої ОСОБА_37 Клари та тіткою померлого ОСОБА_18 . Наприкінці жовтня 2017 року близько 20 години 00 хвилин у вікно її будинку постукав хлопець, який назвався шкільним товаришем її племінника ОСОБА_18 . Повідомив, що шукає його, мотивуючи тим, що давно не бачив. Вона відповіла, що ОСОБА_25 за цією адресою не проживає, а тільки зареєстрований. Після чого хлопець, який назвався ОСОБА_38 , залишив їй свій номер мобільного, щоб ОСОБА_25 йому зателефонував. Наступного дня прийшов ОСОБА_25 , вона розповіла йому про хлопця, який його шукав та передала листок з номером телефону та ім`ям. ОСОБА_25 здивувався та сказав, що такого шкільного товариша у нього не було та показав фото ОСОБА_39 у своєму в телефоні. Однак на фото був не той хлопець, який приходив. Також її здивувало, що хлопець який приходив, питав про ОСОБА_18 , мотивуючи тим, що не бачить його автомобіля біля дому, стверджував, що давно його не бачив. Це здалося їй підозрілим. Під час судового розгляду свідок вказала на обвинуваченого, зазначивши що саме ОСОБА_1 приходив до неї додому та шукав ОСОБА_18 , назвавшись ОСОБА_38 .

Свідок ОСОБА_40 показала, що доводиться двоюрідною сестрою потерпілої. ОСОБА_41 часто повідомляла їй про події, що відбувалися до трагедії з ОСОБА_16 . Про те, що ОСОБА_32 , якого підозрюють у вбивстві її сина, до того приходив до них додому, дзвонив у двері, і вона бачила, як він виходить з під`їзду. Також, її сестра розповідала про події, які відбулися в день убивства.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_42 пояснив, що перебував у дружніх стосунках, з обвинуваченим та померлим ОСОБА_16 . Час від часу вони відпочивали в одній компанії. ОСОБА_43 також була в їх компанії. ОСОБА_15 спочатку тривалий час зустрічалася з Едгаром. Восени 2017 року їх стосунки припинилися, і вона почала зустрічатися з ОСОБА_16 . ОСОБА_32 з цього приводу дуже переживав та приходив у компанію, коли там були ОСОБА_25 і ОСОБА_44 . Про конфлікти, які виникали між ОСОБА_45 та ОСОБА_16 , йому нічого не відомо. Одного разу, наприкінці грудня, у лазні, де вони відпочивали всією компанією, у роздягальні був ніж і ОСОБА_32 сказав, що то його ніж. Більше він того ножа не бачив. Також свідок підтвердив, що на відео, яке він переглядав у ході досудового розслідування, він побачив особу, яка статурою і ходою схожа на ОСОБА_35 .

Свідок ОСОБА_46 у судовому засіданні показав, що товаришував з ОСОБА_33 та з ОСОБА_47 більше п`яти років. Вони часто відпочивали в одній компанії. З ними також ОСОБА_48 , яка спочатку зустрічалася з Едгаром, а потім з нею почав дружити ОСОБА_25 . ОСОБА_32 негативно ставився до стосунків ОСОБА_18 та ОСОБА_49 розповідала, що він часто з`являвся у компанії та місцях, де вона відпочивала з ОСОБА_16 . У ОСОБА_17 складалося враження, що ОСОБА_32 ніби завчасно знав, де вони з ОСОБА_16 зустрічаються і приходив туди. ОСОБА_50 це не подобалося, але конфлікту між хлопцями не було. У лазню, де вони компанією часто відпочивали, ОСОБА_32 тривалий час не ходив, а коли ОСОБА_44 з ОСОБА_16 почали зустрічатися і приходити у лазню разом, то ОСОБА_32 також почав ходити. За два тижні до події, свідок в роздягальні у лазні бачив ніж, тоді ОСОБА_32 сказав, що то його ніж.

Також, свідок ОСОБА_51 у судовому засіданні показав, що вже давно товаришує з Едгаром. З ОСОБА_33 був знайомий близько п`яти років. Підтвердив, що ОСОБА_52 спочатку тривалий час зустрічалася з ОСОБА_47 , а з листопада 2017 року почала зустрічатися з ОСОБА_53 говорив про те, що йому не подобається, що його дівчина зустрічається з ОСОБА_16 , проте йому не відомо про будь-які конфлікти, які могли бути між хлопцями. Наприкінці грудня 2017 року ОСОБА_15 повідомила йому, що ОСОБА_32 їй сказав: «Міша своє ще побачить». Також наприкінці грудня 2017 року, у лазні, де вони відпочивали

6 із 22

всією компанією, у роздягальні бачив розкладний ніж, який належав ОСОБА_34 . На запитання когось із хлопців ОСОБА_32 відповів: «Це ніж, щоб різати мадярську свиню». Останній раз бачив ОСОБА_18 напередодні трагедії, а ОСОБА_32 телефонував йому у день трагедії, але він не зміг підняти трубку.

Свідок ОСОБА_54 у судовому засіданні показав, що з обвинуваченим знайомий, а з потерпілим ОСОБА_16 були давніми друзями. Знає, що ОСОБА_43 тривалий час зустрічалася з ОСОБА_47 , а потім почала зустрічатися з ОСОБА_16 . Вважає, що з цієї причини ОСОБА_32 до ОСОБА_18 ставився негативно. 5 січня 2018 року разом з ОСОБА_16 та іншими знайомими сиділи в ресторані «Асторія» в місті Мукачеві, нічого особливого не відбувалося. Проте раніше ОСОБА_25 йому скаржився, що ОСОБА_32 дивним чином з`являється всюди, куди б вони з ОСОБА_26 не пішли, і в нього таке враження, що ОСОБА_32 їх переслідує. Чув про конфлікт між ОСОБА_45 і ОСОБА_16 у кафе, також йому відома ситуація з ножем у лазні, однак, свідком цих подій він не був. На відео, що йому запропонував переглянути слідчий, побачив особу по статурі та ході схожу на ОСОБА_35 .

Свідок ОСОБА_55 показав, що обвинуваченого ОСОБА_56 знає, а з потерпілою та її сином ОСОБА_16 був у дружніх стосунках. Спочатку ОСОБА_32 зустрічався з ОСОБА_26 . Восени 2017 року з ОСОБА_26 почав зустрічатися ОСОБА_25 , Едгару це не подобалося, він переслідував ОСОБА_27 та ОСОБА_18 . ОСОБА_25 розповідав йому, що ОСОБА_32 просив, щоб вони припинили стосунки з ОСОБА_26 . Щодо конфліктів між ОСОБА_45 та ОСОБА_16 йому нічого не відомо. Про історію з ножем у лазні також довідався від хлопців, вже не пам`ятає від кого. На відео, яке ним переглянуто в ході досудового розслідування, він впізнав особу, яка була схожа на ОСОБА_35 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_47 . На початку січня 2018 року їздив з ним в Європу щоб придбати автомобіль. Поверталися вони удвох 05 січня 2018 року. ОСОБА_32 сидів на задньому сидінні автомобіля, а він був за кермом. Дорогою вони майже не розмовляли. Жодних тілесних ушкоджень у ОСОБА_35 він не бачив, а той про такі не повідомляв.

Свідок ОСОБА_57 у судовому засіданні показав, що раніше перебував у дружніх стосунках з обвинуваченим Едгаром, останній купляв у нього телефони. Наприкінці грудня 2017 року йому ОСОБА_58 і попросив про зустріч. Вони зустрілися в кафе. Під час розмови ОСОБА_32 просив знайти йому бойовий пістолет з глушником, пояснивши що такий йому потрібно для знайомих. На що він повідомив, що це не іграшка, яку можна придбати в магазині. Наступного дня ОСОБА_32 знову попросив про зустріч і знову просив знайти для нього бойовий пістолет, запропонувавши за це значну суму, на що, йому було відмовлено. Через деякий час він знаходився на автовокзалі зі своєю сім`єю, до нього ОСОБА_58 , домовився про зустріч. Під`їхавши на таксі до автовокзалу, ОСОБА_32 наказав водієві вийти з автомобіля, після чого показав пістолет, який десь придбав, то був стартовий пістолет. Свідок повідомив Едгару, що то іграшка. Через деякий час після перемовин з обвинуваченим щодо придбання зброї, він довідався про вбивство ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_59 у судовому засіданні пояснив, що він є інвалідом на зір, нічого не бачить, але добре орієнтується іншими способами відчуття. Проживає на четвертому поверсі у під`їзді, де проживає потерпіла ОСОБА_60 Клара. 5-го січня 2018 року близько 23 години 30 хвилин його товариш провів до під`їзду та повідомив, що у під`їзді нема світла, але для нього це не проблема, бо він нічого не бачить. Зайшовши у під`їзд, почав підніматися сходами у свою квартиру. Між другим та третім поверхом почув, як невідома молода особа (чоловічої статі) вища за зростом, привіталася з ним. ОСОБА_61 видався йому дуже підозрілим, оскільки він добре знає голоси людей, що живуть у його під`їзді. Почувши незнайомий голос, він почав прислухатися, куди саме він іде, оскільки за два тижні до того обікрали квартиру його знайомого. Зайшовши у свою квартиру та прислухавшись, він не почув скрипу дверей під`їзду і зрозумів, що незнайомець не вийшов з під`їзду. Через 2-3 хвилини почув, як під`їхав автомобіль, скрип дверей під`їзду та страшний крик про допомогу. Також, почув як потерпілий ОСОБА_25 вигукнув на адресу нападника «сука» так, ніби він впізнав нападаючого. Декілька хвилини він

7 із 22

чув бійку, грюкання перил у під`їзді, він намагався вийти на допомогу, але його зупинила дружина, яка сказала, щоб він зателефонував у поліцію. Крики в під`їзді відбувалася декілька хвилин, потім все стихло. Вийшовши з квартири, почув, як сусідка Клара сказала, що хтось лежить на сходах.

Також у судовому засіданні свідок повідомив, що незважаючи на те, що у нього розвинуті добре органи слуху, він не зможе впізнати голос чоловіка, який з ним привітався, оскільки особа, яка з ним привіталася зробила це дуже тихо.

Свідок ОСОБА_62 в судовому засіданні пояснив, що працює таксистом, обвинувачений є його частим клієнтом, з потерпілою не знайомий. 06 січня 2018 року близько 01 години 00 хвилин до нього додому прийшов ОСОБА_1 викликав його через домофон. Попросив допомогти йому розшукати батька, оскільки той п`яний десь пішов. Він відразу одягнувся і пішов на стоянку за своїм автомобілем, обвинувачений залишився чекати біля дому. За п`ять хвилин він повернувся, і вони разом поїхали в район Підгоряни. Через п`ятнадцять хвилин вони вже були на вулиці Руській в місті Мукачеві. Обвинувачений залишився розшукувати батька, а його попросив проїхати в кафе «Дельфін», і подивитися можливо він там. Кафе було зачинено, і він поїхав до ОСОБА_35 додому, вийшла сестра ОСОБА_35 і повідомила, що батька вдома немає. Приїхавши знову до кафе «Дельфін» він почав стукати в двері, вийшов охоронець, який повідомив, що батько дійсно знаходиться в кафе. Тоді він вмовив його поїхати додому, але попередньо вони поїхали забрати обвинуваченого з району ОСОБА_63 . Через п`ятнадцять хвилин вони вже були на місці, обвинувачений вже чекав їх. Батько обвинуваченого сидів в автомобілі на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_32 сів позаду свого батька, проте таким чином, що він відчував, як його коліно впирається в переднє сидіння водія. По дорозі додому, обвинувачений попросив його поїхати іншою дорогою. Коли вони приїхали додому, батько обвинуваченого почав настоювати, щоб він зайшов до них у гості. Він заїхав автомобілем у гараж будинку. Пробув там близько 15 хвилин і поїхав додому. Зазначив, що обвинувачений дорогою, а потім вже вдома сварився зі своїм батьком стосовно його стану.

Свідок ствердив, що близько 2-3 тижнів до події, яка мала місце 05 січня 2018 року, він підвозив обвинуваченого неподалік будинку 12 на вулиці АДРЕСА_2 . Також мав місце випадок коли незадовго до події, підвозив обвинуваченого на автовокзал міста Мукачева. Обвинувачений попросив його вийти з автомобіля з метою можливості спілкування з невідомим йому чоловіком. Крім того, 05 січня 2018 року він підвозив обвинуваченого в центр міста, неподалік Ратуші.

Стосовно огляду його транспортного засобу у ході досудового розслідування зазначив, що через декілька днів після події йому зателефонував слідчий і попросив під`їхати до відділення поліції. Він відразу приїхав, слідчий попросив зачекати експерта. Коли вже приїхав експерт, у присутності слідчого та невідомих йому осіб, експертом було вилучено килимок, який знаходився позаду сидіння водія. Зазначив, що йому ніхто нічого не пояснював, протокол огляду він вже підписував у відділенні поліції. Також свідок повідомив, що особисто мив своє авто ( в тому числі і килимок), між тим як підвозив обвинуваченого і оглядом транспортного засобу за участю експерта.

Допитані під час судового розгляду свідки сторони захисту ствердили наступне.

Так, свідок ОСОБА_64 пояснила, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_65 . Зараз змінила прізвище на ОСОБА_66 , живе та працює у Чеській Республіці. Ствердила, що її син хороший, добрий, ніяких проблем з ним ніколи не було. З 2011 року він почав зустрічатися з ОСОБА_67 . Спочатку вони разом проживали в місті Ужгороді, де ОСОБА_15 навчалася. З 2017 року вони разом проживали як чоловік і дружина в місті Празі. Стосунки у сина з Вікою були хороші. Наприкінці 2017 року ОСОБА_44 поїхала додому, в Україну, на весілля подруги і більше не повернулася. У кінці листопада 2017 року вона дізналася, що вони розійшлися. 04 січня 2018 року ОСОБА_32 поїхав у Будапешт зі своїм знайомим, вона наголошувала йому, щоб він відразу повертався до Праги, оскільки для нього є робота. Незважаючи на це він поїхав додому, в Україну. Ранком 6 січня 2018 року їй зателефонував з України працівник поліції ОСОБА_68

8 із 22

та повідомив, що при сутичці у барі її син ОСОБА_32 зарізав хлопця. Не знаючи достовірно про обставини справи, від розпачу, написала ОСОБА_17 sms-повідомлення, в якому звинуватила останню, що та зламала долю її сина та долю ще декілька сімей. Також свідок зауважила, що працівники поліції в ході огляду їх будинку взагалі не звернули увагу на ніж, про який всі говорять, що нібито її син в лазні хизувався ним.

Свідок ОСОБА_69 у судовому засіданні пояснила, що доводиться бабусею обвинуваченого ОСОБА_65 . Повідомила, що 5-го січня 2018 року Едгар приїхав з Чехії, трохи поспав, близько обіду пішов у місто та через годину повернувся додому. Вона займалася хатніми справами, дивилася телевізор та задрімала. Прокинувшись, почула, що хтось ходить, вийшла з кімнати і побачила, що ОСОБА_32 кудись йде. Він повідомив, що іде шукати батька. Вона подивилася на годинник, який показував 23 годину 50 хвилин, що вона чітко запам`ятала. Прокинувшись вночі, почула голоси онука та зятя, зрозуміла, що вони повернулися і пішла спати. Зранку їй зателефонував син та запитав, що сталося. Через кілька хвилин син приїхав до них додому і повідомив їй, що у них під воротами поліція і нікого не пускає. Спочатку з працівниками поліції поїхав її зять, потім ОСОБА_32 .

Свідок ОСОБА_70 у судовому засіданні показав, що є батьком обвинуваченого. Ранком 5 січня 2018 року його син приїхав додому в Україну з Чеської Республіки та мав повертатися у той же день. Протягом дня він бачився з сином. Повідомив, що 05 січня 2018 року біля опівночі прийшов до кафе «Дельфін» в місті Мукачеві, трохи випив. Приблизно через 30 хвилин за ним приїхав знайомий його сина таксист, який сказав, що везе його додому. Він сів на переднє пасажирське сидіння. Після чого, вони поїхали забрати сина, який на той час був в районі Підгоряни. Коли під`їхали на вулицю Руська, син сів на заднє сидіння позаду нього. Коли приїхали додому, він запросив таксиста зайти у будинок щось випити. Останній спочатку відмовлявся, але зайшов. Автомобілем заїхав у двір будинку. Деякий час таксист посидів з ними, потім поїхав. Зранку 6-го січня 2018 року до них додому прийшли працівники поліції та питали про ОСОБА_35 , на що він сказав що сина немає вдома, оскільки вважав, що син вже виїхав до Праги. Працівники поліції запропонували йому поїхати з ними у відділення поліції. уже безпосередньо у кабінеті слідчого він довідався про вбивство, що сталося. Виходячи з відділення поліції від знайомого адвоката ОСОБА_71 , дізнався, що ОСОБА_32 вже у поліції. Після чого пішов у місто. Чи був у сина адвокат не пам`ятає. Також повідомив, що не бачив у сина будь-яких тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_72 показав, що добре знає батька обвинуваченого ОСОБА_56 . У ніч з 5 на 6 січня 2018 року (близько 24 години 00 хвилин) він вийшов на вулицю за місцем свого проживання ( АДРЕСА_3 ) і проводжав товариша, який був у нього в гостях. До них підійшов ОСОБА_32 та запитав, чи батько у нього. Він повідомив, що батька у нього не було, і ОСОБА_32 пішов, чи був він на автомобілі або пішки не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_73 показав, що працював сторожем у кафе «Дельфін» в місті Мукачеві, яке належало родині ОСОБА_74 . У ніч з 5 на 6 січня 2018 року перебував на чергуванні. Близько 24 години 00 хвилин батько ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , прийшов у кафе, яке на той час вже зачинялося. Трохи посидів, приблизно о 01 годині 30 хвилин за ним приїхав син на таксі, і вони разом поїхали в напрямку міста.

Свідок ОСОБА_77 показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_56 з дитинства. Останнім часом не спілкувалися. Несподівано у ніч з 5 на 6 січня 2018 року (близько 24 години 00 хвилин) ОСОБА_32 без попередження прийшов до нього додому на вулицю Пржевальського в місті Мукачеві. Він з дружиною вже спав. ОСОБА_32 спитав чи може він йому позичити трохи грошей, але скільки саме і для яких потреб не сказав. Він відмовив у позичці. Розмова тривала декілька хвилини, після чого ОСОБА_32 пішов.

Будучи допитаним у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судовий експерт ОСОБА_78 показав, що на підставі постанови слідчого ним проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_3 , у ході якої прийшов до висновку, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючих поранень грудної клітки з пошкодженням лівої легені, колото-різаних

9 із 22

поранень шиї з пошкодженням магістральних кровоносних судин, що проявилось масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою в ліву плевральну порожнину з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що і стало безпосередньою причиною його смерті. Зазначив, що вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії гострого колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа. Було спричинено не менше двадцяти одного пошкодження, всі вони були прижиттєвими. Від спричинення кожного з ножових поранень потерплий відчував біль і, як наслідок, помер від масивної крововтрати через незначний проміжок часу після спричинення йому тілесних ушкоджень..

Також експерт ОСОБА_78 зазначив, що ним проведено судово-медичну експертизу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , у якого виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на тильній поверхні основних фаланг 2-го та 3-го пальців правої кисті, які могли виникнути внаслідок дії колючо-ріжучого предмету, чим може бути лезо ножа, можливо внаслідок боротьби з іншою особою, а також при інших обставинах. Через давність виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 05 січня 2018 року.

Експерт підтвердив, що ним безпосередньо здійснювався відбір біологічного матеріалу у ОСОБА_1 Всі перераховані взірці відбиралися ним у присутності слідчого, який забезпечив йому можливість виконання ним процедури відбору біологічних зразків. Ніяких заперечень з боку ОСОБА_1 не було, він добровільно погодився пройти освідування. Чи був серед них адвокат не може сказати, оскільки до його обов`язків входило тільки відбір зразків в особи.

Дослідженням протоколів слідчих дій та доказів, які надані суду сторонами кримінального провадження, а також оцінкою даних доказів на предмет належності та допустимості, судом встановлено наступне.

Під час огляду місця події - під`їзду АДРЕСА_4 1 АДРЕСА_5 АДРЕСА_2 , відповідно до протоколу від 06 січня 2018 року, на сходах будинку, які ведуть на другий поверх, на сходовій клітці другого поверху виявлено плями бурого кольору та відбитки низу взуття. Світло у під`їзді вимкнено, але наявні працюючі лампи, після укручування яких до патрону, з`являється світло. На сходовій клітці другого поверху виявлені об`єкти схожі на пасмо волосся темного кольору та пластикова пляшка об`ємом 0.5 літра з надписом на етикетці «Срібна столова вода негазована». На дверній металевій ручці квартири № АДРЕСА_6 виявлено слід нашарування червоного кольору неправильної форми.

Також під час огляду, між другим та третім поверхами будинку, виявлено труп чоловічої статі, який знаходиться в лежачому положенні на спині, вся площа обличчя вкрита напівзгорнутою кров`ю. На стіні, де виявлено труп, виявлені множинні сліди речовини червоного кольору у виді бризок та потьоків, які починаються на рівні 55 см від рівня сходів та ведуть у напрямку східців.

Виявлені та вилучені речі у ході огляду місця події - 1 пластикова пляшка об`ємом 0.5 літра, з надписом на етикетці «Срібна столова вода негазована», пасмо волосся, чотири змиви речовини бурого кольору, чотири змиви з перил, світильна лампочка з площадки 2-3 поверху, відповідно до постанови слідчого від 06 січня 2018 року, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку експерта від 26 квітня 2018 року за №№19/10-1/55-СЕ/18 на поверхні пляшки та у змивах на фрагментах марлі виявлено кров людини, а на поверхні полімерної кришки виявлено клітини з ядрами, які збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка крові потерпілого ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_1 , що вказує на те, що вказана пляшка могла належати потерпілому ОСОБА_79 .

Згідно з протоколом огляду місця події від 12 січня 2018 року під час огляду під`їзду АДРЕСА_4 1 будинку АДРЕСА_2 встановлено, що з лівої сторони за вхідними дверима розміщені два металеві поштові ящики, на яких виявлено та вилучено (взято змив) плями бурої речовини та дві квитанції з плямами бурого кольору, які упаковано в паперовий конверт.

10 із 22

Постановою слідчого від 12 січня 2018 року виявлені та вилучені речі - змиви з металевого ящика та дві квитанції з плямами бурого кольору, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Висновком експерта № 19/10-1/54-СЕ/18 від 02 травня 2018 року, підтверджується, що на квитанціях та у змиві поштового ящика виявлено кров людини та встановлено її генетичні ознаки. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених на квитанціях ОСОБА_80 І» (об`єкт № 1) та «ІІ» (об`єкт № 3) та у змиві з поштового ящика (об`єкт № 4) збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_3 , що вказує на те, що кров вбитого ОСОБА_81 якимось чином потрапила на поштовий ящик який розташований з лівої сторони біля вхідних дверей під`їзду. Оскільки вбивство ОСОБА_81 відбулося на сходовій клітці другого поверху, де і виявлено його труп, то логічно слідує, що кров вбитого могла потрапити на поштовий ящик та квитанції з рук, знаряддя вбивства чи одягу нападника, який покидав місце злочину.

Відповідно до акту про застосування службового собаки від 06 січня 2018 року службовий собака по сліду від тіла вбитого, вивів з під`їзду АДРЕСА_4 1 будинку АДРЕСА_7 А на вулиці АДРЕСА_2 на дворовий майданчик, звернувши ліворуч, пройшов вздовж будинку близько 40 м та повернув праворуч, пройшов вздовж дитячого майданчика близько 40 м та вивів до гаражів, де припинив свою роботу. З другого пуску службовий собака, від плями бурого кольору, що знаходилась на дворові площадці біля під`їзду № 1, взявши слід вивів на тротуарну доріжку та повів до будинку АДРЕСА_8 , де на дворовій площадці припинила свою роботу. Це вказує на те, що слід нападника, який залишав місце вбивства перервано неподалік від будинку АДРЕСА_7 .

Згідно з протоколом огляду трупа від 06 січня 2018 року у морзі Мукачівської ЦРЛ оглянуто труп ОСОБА_3 та виявлено видимі ушкодження у вигляді колото-різаних ран в ділянці тулуба і голови. При огляді трупа зроблено зрізи волосся з голови, які поміщено до двох паперових пакетів, у внутрішній кишені куртки виявлено гаманець, а на трупі ланцюжок з металу золотистого кольору з хрестиком.

Вилучені під час огляду трупа речі: куртка сіро-коричневого кольору, балонова з капюшоном, футболка чорного кольору, більша частина яких вкрита речовиною бурого кольору, штани джинсові синього кольору з плямами речовини бурого кольору, труси чоловічі та кросівки чоловічі, шкарпетки та зрізи волосся з голови трупа ОСОБА_81 , які поміщено до двох паперових пакетів, гаманець, ланцюжок з металу золотистого кольору з хрестиком визнані, відповідно до постанови слідчого від 06 січня 2018 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до висновку експерта № 9/18 від 02 березня 2018 року смерть ОСОБА_3 настала внаслідок проникаючих поранень грудної клітки з пошкодженням лівої легені, колото-різаних поранень шиї з пошкодженням магістральних кровоносних судин, що проявилось масивною зовнішньою та внутрішньою крововтратою в ліву плевральну порожнину, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що і стало безпосередньою причиною його смерті.

У висновку експерта зазначено, що даний висновок про причину смерті підтверджується виявленими під час дослідження трупа прижиттєвими травматичними пошкодженнями, шокових змін нирок та легенів, також підтверджується даними гістологічного дослідження внутрішніх органів. Під час судово-медичного дослідження трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаних ран шиї з пошкодженням магістральних судин, проникаючих поранень грудної клітки на рівні п`ятого міжребер`я, дещо зліва по серединно-ключичній лінії, в третьому міжребер`ї зліва по середньо-лопатковій лінії та третьому міжребер`ї, дещо зліва по середньо-ключичній ліній; пошкоджень по ходу раневих каналів; тканини та кровоносних судин лівої легені; крововиливів в плеврі та міжреберні м`язи; лівобічного гемотораксу; колото-різаних ран в тім`яній ділянці голови, чола зліва, верхньої повіки правого ока з пошкодженням очного яблука, правої щоки, по задній поверхні шиї, в надключній ділянці зліва, в підключичній області, в

11 із 22

чоловій ділянці по центру, у правій орбітальній ділянці справа, садна в ділянці спинки та крила носа, в ділянці нижньої щелепи зліва; рани на передній поверхні 2-го та 3-го пальців правої кисті. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії гострого колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок товщиною близько 0.1-0.2 см. з чітко вираженими ребрами та механізму тертя, садна.

Через давність виникнення можуть вкладатися в час події, яка мала місце 05 січня 2018 року, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень із безпосередньою причиною настання смерті знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку та настала безпосередньо після спричинення йому тілесних ушкоджень. При судовому токсикологічному дослідженні трупної крові етиловий спирт не виявлено. ОСОБА_3 було спричинено не менше двадцяти одного пошкодження гостро-колюче-ріжучим предметом, типу клинка ножа. Під час нанесення пошкоджень ОСОБА_3 міг знаходитися у вертикальному чи близькому до нього положенні, повернутий обличчям до нападника.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 09/18 від 09 січня 2018 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в під`їзді будинку на АДРЕСА_7 . Причина смерті: множинні колото-різані поранення грудної клітки, шиї.

Слід зазначити, що відповідно до висновку експерта № 34/2018 від 05 лютого 2018 року, судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді різаних ран на тильній поверхні основних фаланг 2-го та 3-го пальців правої кисті, які могли виникнути внаслідок дії колюче-ріжучого предмету, чим може бути лезо ножа, можливо внаслідок боротьби з іншою особою, а також за інших обставин. Через давність виникнення можуть вкладатися в дату події, що мала місце 05 січня 2018 року і належать до групи легких тілесних ушкоджень, згідно п. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не понесли за собою короткочасний розлад здоров`я і стійку втрату працездатності. Що вказує на отримання ним тілесних ушкоджень ймовірно при триманні ножа у правій руці, які могли настати, як в наслідок нападу на потерпілого ОСОБА_82 , так і в наслідок захисту останнього від ударів колюче-ріжучим предметом, які йому спричинялися нападником.

Згідно з висновком експерта №19-мк від 11 січня 2018 року морфологічні особливості частини пошкоджень на одязі ОСОБА_3 , а саме на курточці і светрі вказують на виникнення їх в наслідок дії гострого колюче-ріжучого плоского предмету типу клинка ножа, що мав гострий край (лезо) та обушок товщиною близько 0,2 см з чітко виразними ребрами. Згідно з «Висновком експерта» №6-мк, при дослідженні шматка шкіри, від трупа гр-на ОСОБА_3 . встановлено наявність відкладень сполук двохвалентного заліза.

Також відповідно до висновку експерта №91 від 09 січня 2018 року у слідах на куртці, светрі та парі кросівок потерпілого ОСОБА_3 знайдена кров потерпілого.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 11 січня 2018 року, проведеного за згодою ОСОБА_62 – власника автомобіля, проведено огляд автомобіля «КІА РІО», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому під ранок 06 січня 2018 року ОСОБА_62 підвозив ОСОБА_35 та його батька додому, при цьому ОСОБА_32 сидів позаду, зліва – за водійським сидінням. Після більш детального огляду вказаної частини салону виявлено та вилучено автомобільний килимок, який знаходився позаду сидіння водія, який упаковано у спецпакет.

Вилучений у ході огляду транспортного засобу автомобільний килимок, відповідно до постанови слідчого від 11 січня 2018 року визнано речовим доказом.

За результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно з висновком експерта № 19/10-1/60-СЕ/18 від 05 квітня 2018 року, на поверхні автомобільного килимка при огляді в затемненому приміщенні в ультрафіолетових променях лампи на лицевій поверхні виявлено нашарування у вигляді плями невизначеної форми речовини коричневого кольору, з яких зроблено змиви, що поміщено до пробірок. В результаті проведеного дослідження встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на автомобільному килимку. Порівняльним дослідженням встановлено, що генетичні ознаки слідів крові - збігаються між

12 із 22

собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками зразка буквального епітелію ОСОБА_1 Походження генетичних ознак слідів крові, виявлених на автомобільному килимку від ОСОБА_1 виключається.

Відповідно до висновку експерта №62 від 11 січня 2018 року кров від трупа ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А.

Згідно з протоколом огляду місця події від 06 січня 2018 року ОСОБА_70 - батько обвинуваченого, у службовому кабінеті Мукачівського ВП без будь-якого фізичного чи психологічного примусу видав мобільний телефон марки «iPhone 6», при цьому пояснив, що вказаний мобільний телефон належить його сину. Постановою слідчого від 06 січня 2018 року даний телефон визнано речовим доказом.

Відповідно до протоколу пред`явлення для впізнання від 06 січня 2018 року свідок ОСОБА_36 , у присутності понятих, впізнала на фото під № 4 особу, яка приходила до неї додому і питала про місцезнаходження та проживання її племінника – ОСОБА_3 , цією особою під № 4 згідно з вказаним протоколом зазначений ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом огляду та перегляду відеозапису від 02 квітня 2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 та за участю захисника Гаврилець Т.І., отриманого органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді, з камер спостереження на вулиці Петефі-Димитрова в місті Мукачеві видно, як о 23 годині 51 хвилині 05 січня 2018 року особа проходить повз камери в бік набережної річки Латориці.

Згідно з протоколом огляду та перегляду відеозапису від 19 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_83 , свідка ОСОБА_54 , протоколом огляду та перегляду відеозапису від 18 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_51 ; протоколом огляду та перегляду відеозапису від 03 квітня 2018 року за участю ОСОБА_42 ; протоколом огляду та перегляду відеозапису від 04 квітня 2018 року за участю свідка ОСОБА_29 , отриманих органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді, з камер спостереження на вулиці Петефі-Димитрова видно, як о 23 годині 51 хвилині 05 січня 2018 року особа чоловічої статі проходить повз будинку, під камерами, при ввімкненні світла на стовпі, біжить, але потім плавно переходить на ходу, і проходить повз відеокамери, які фіксують його ходу. При відтворенні відеофайлів, наявних на іншому диску, із АДРЕСА_1 26 АДРЕСА_9 в АДРЕСА_10 Мукачеві встановлено, що о 02 годині 36 хвилин до будинку де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль, однак марки не видно. Після чого зупиняється, хтось із пасажирів цього автомобіля вийшов, і кудись пішов. Після чого до гаража заїжджає цей автомобіль. Через деякий час о 02 годині 50 хвилин, до будинку де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль працівників поліції і через деякий час ідуть геть з даного місця. При відтворенні файлу о 03 годині 31 хвилина, видно як із гаражного приміщення будинку ОСОБА_1 виїжджає автомобіль і їде.

Згідно з протоколом огляду та перегляду відеозапису від 04 травня 2018 року за участю потерпілої ОСОБА_2 отриманого органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді, з камер спостереження на вулиці Петефі-Димитрова видно, як о 23 годині 51 хвилині 05 січня 2018 року особа чоловічої статі проходить повз будинку, під камерами. На одному із відео видно як особа при ввімкненні світла на стовпі, біжить але потім плавно переходить на ходу, і проходить повз відеокамери, які фіксують його ходу. При відтворенні відео файлів, наявних на іншому диску, із АДРЕСА_11 місті Мукачеві встановлено що о 02 годині 36 хвилин до будинку де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль, однак марки не видно. Після чого зупиняється, хтось із пасажирів цього автомобіля виходить і кудись іде. Після цього до гаража заїжджає цей автомобіль. Через деякий час о 02 годині 50 хвилин до будинку де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль працівників поліції і через деякий час від`їжджають з даного місця. При відтворенні файлу о 03 годині 31 хвилині, видно як із гаражного приміщення будинку ОСОБА_1 виїжджає автомобіль і їде.

Також, з протоколу огляду та перегляду відеозапису з камер спостереження на вулиці Петефі-Димитрова від 02 квітня 2018 року за участю ОСОБА_84 та його захисника

13 із 22

ОСОБА_85 . вбачається, як о 23 годині 51 хвилині 05 січня 2018 року особа проходить повз камери у бік річки Латориця.

Згідно з протоколом огляду та перегляду відеозапису від 11 січня 2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 та за участю захисника Гаврилець Т.І., отриманого органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді з камер спостереження на АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 м. Мукачева видно, як автомобіль о 02 годині 08 хвилин під`їжджає і через кілька секунд від`їжджає, потім повертається із нього хтось виходить, і автомобіль заїжджає в гараж або на подвір`я будинку. Через деякий час автомобіль виїжджає з подвір`я будинку та іде. Із цього подвір`я хтось виходить і дивиться по сторонам.

Постановою про визнання предмету речовим доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження від 10 травня 2018 року, DVD диски, на яких є відеозаписи, визнані речовим доказом і приєднані до матеріалів кримінального провадження.

У ході проведення 12 січня 2018 року слідчого експерименту свідок ОСОБА_62 вказав місце, що знаходиться на перехресті вулиць Руська-Пржевальського, що в місті Мукачеві та пояснив що 06 січня 2018 року близько 01 години 30 хвилин ОСОБА_32 попросив його приїхати саме в це місце, там де він його залишив. Свідок повідомив, що ОСОБА_86 знаходився в тому районі 30-40 хвилин, а потім він його забрав.

Висновком судово-психіатричної експертизи № 19 від 25 січня 2018 року підтверджується, що ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Може постати перед слідством та судом.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

З урахуванням наведеної вище норми КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення необґрунтовано надані письмові докази, які не підтверджують прямо або непрямо винуватість ОСОБА_1 у пред`явленому обвинувачені, а тому слід визнати недопустимими наступні докази:

- протокол огляду місця події від 09 січня 2018 року, відповідно до якого у ході огляду відкритої ділянки місцевості, розташованої навпроти будинку № 37 АДРЕСА_13 вулиці Петефі в місті Мукачеві виявлено скляну банку зі слідами горіння, фрагменти аркушу з надписами барвником синього кольору, фрагмент матерії обгорілої зі слідами на ній речовини бурого кольору, обгорілі залишки матерії;

- постанову слідчого від 09 січня 2018 року, згідно з якою вилучені в ході огляду місця події речі: скляну банку зі слідами горіння, фрагменти аркушу з надписами барвником синього кольору, фрагмент матерії обгорілої зі слідами на ній речовини бурого кольору, обгорілі залишки матерії, визнано речовими доказами.

- протокол огляду місця події від 06 січня 2018 року, в будинку АДРЕСА_1 (за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 ), де під час огляду ванної кімнати будинку, на сушці виявлено та вилучено джинсові штани з маркування «Calvin Klein»;

- постанову слідчого від 06 січня 2018 року, згідно з якою вилучені під час огляду будинку АДРЕСА_1 (за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 ), джинсові штани з маркування «Calvin Klein» та флеш картку з записом огляд місця події, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні;

- висновок експерта № 19/17-1/1/11-СЕ/18 від 01 березня 2018 року, на поверхні світильної лампочки вилученої з місця події, слідів папілярних ліній не виявлено;

- DVD диск, на якому міститься інформація щодо придбання обвинуваченим ОСОБА_1 мобільного телефону в магазині «Мобі лайн»;

14 із 22

- висновок експерта №5/3 від 15 березня 2018 року, стосовно виявлення на мобільному телефоні «iPhone 6» - 8855 посилань на Інтернет ресурси, детальний перелік яких наведено в «Додатку 1».

Щодо позиції сторони захисту про визнання недопустимим доказом висновку експерта №19/10-1/58-СЕ від 04 квітня 2018 року колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим кодексом.

Частиною 3 статті 245 ПК України чітко визначено, що відбирання біологічних зразків в особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Відповідно до статті 241 КПК України перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред`являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а в разі її відмови освідування проводиться примусово. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилося примусово, надається копія протоколу освідування.

Суд зазначає, що стаття 104 КПК України містить чіткі вимоги стосовно складання протоколу фіксації процесуальної дії. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті протокол слідчої дії повинен містити інформацію щодо всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

Частиною 7 статті 223 КПК України визначено, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Відповідно до протоколу отримання зразків для експертизи від 06 січня 2018 року, у ОСОБА_1 судовим експертом ОСОБА_78 було відібрано зрізи з нігтів правої та лівої руки, волосся з різних частин голови, букальний епітелій для проведення експертного дослідження. Проте, протокол не містить жодної інформації про присутність двох незаінтересованих осіб (понятих) при освідуванні особи та захисника.

Також, суд зазначає, що стаття 42 КПК України містить чітке визначення щодо статусу підозрюваного та його прав. Зокрема, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 КПК України підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.

Участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного (стаття 52 КПК України).

15 із 22

Наведене вище дає підстави вважати, що у ході освідування ОСОБА_1 та відповідно отримання зразків для експертизи, допущено значні порушення норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема не дотримано вимог статей 42,52,104, 223, 241, 245 КПК України.

Таким чином, суд вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано правильної процедури проведення освідування особи, і докази обвинувачення, отримані за результатами отриманих біологічних зразків, є недопустимими відповідно до статті 86 КПК України.

Суд враховує позицію, викладену в частині 1 статті 87 КПК України, відповідно до якої недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

На вказані обставини наголошено в пункті 3 Рішення Конституційного Суду України №12-рп/2011 року, відповідно до якого "визнаватися допустимими і використовуватись як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержанні відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства".

Слід зазначити, що у вирішенні питання про справедливий судовий розгляд Європейський суд з прав людини, застосовує концепцію «плодів отруєного дерева», тобто оцінку допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за одним, а не кожного окремого доказу автономно.

Суд визнає протокол отримання зразків для експертизи (освідування особи) від 06 січня 2018 року щодо ОСОБА_1 недопустимим доказом, і як наслідок, вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту та визнає недопустимим доказом висновок експерта № 19/10-1/58-СЕ/18 від 04 квітня 2018 року, відповідно до якого у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_1 виявлено кров людини і клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки слідів крові та клітин у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук підозрюваного ОСОБА_1 , є змішаними, збігаються між собою і містять генетичні ознаки трупа ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_1 .

У свою чергу, суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту щодо визнання недопустимим доказом висновку експерта №19/10-1/58-СЕ від 04 квітня 2018 року, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження встановлено, що генетичні ознаки слідів крові, виявлених на автомобільному килимку, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 і не збігаються з генетичними ознаками зразка буквального епітелію ОСОБА_1 .

Також необґрунтованими є твердження, що огляд місця події, а саме транспортного засобу «КІА РІО», д.н.з. НОМЕР_1 відбувся з порушеннями норм статті 237 КПК України, оскільки свідок ОСОБА_62 у судовому засіданні підтвердив, що 11 січня 2018 року огляд його автомобіля проводився слідчим за участі експерта та у присутності понятих. Огляд, у ході якого вилучено автомобільний килимок, що знаходився позаду сидіння водія, де 06 січня 2018 року він перевозив ОСОБА_1 , проводився на майданчику біля відділення поліції на вулиці Ярослава Мудрого в місті Мукачеві і відповідно відразу складено протокол слідчої дії.

Слід зазначити, що судом не встановлено порушень права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування у ході його затримання, оскільки відповідно до ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайоного суду від 06 січня 2018 року та інших наданих суду доказів підозрюваному було забезпечено захисника Соскиду Ю.Ю., крім того, будь-яких відомостей в порядку статті 206 КПК України не надходило.

Оцінивши вищевказані зібрані та перевірені докази, колегія суддів приходить до наступного.

16 із 22

Відповідно до частини 2 статті 22 КПК України сторони мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно з вимогами частини 1 статті 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Надаючи оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_1 , наданим під час судового розгляду, суд ставиться до них критично та розцінює їх винятково, як позицію захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Крім цього, вказані показання спростовуються комплексом зібраних у кримінальному провадженні чітких, логічних, послідовних, переконливих та узгоджених між собою доказів.

Зокрема, за результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи, встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на автомобільному килимку, вилученому у ході огляду місця події - автомобіля «КІА РІО», д.н.з. НОМЕР_1 . При порівняльному дослідженні встановлено, що генетичні ознаки слідів крові збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 .

При цьому, в ході допиту свідок ОСОБА_62 підтвердив, що в ніч з 05 на 06 січня 2018 року підвозив обвинуваченого, який сидів на задньому сидінні таким чином, що він відчував що його нога впирається в переднє водійське сидіння. Обвинувачений у ході допиту в судовому засіданні не заперечив, що повертався додому вночі 06 січня 2018 року саме на задньому сидінні автомобіля ОСОБА_62 , оскільки на передньому пасажирському сидінні їхав його батько.

Також відповідно до висновку експерта №34/2018, виявлені в обвинуваченого тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії колюче-ріжучого предмету, чим може бути лезо ножа, можливо внаслідок боротьби з іншою особою. Цей факт також підтвердив допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту судово-медичний експерт. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що жодних пошкоджень на руках обвинуваченого не бачив, коли повертався з ним 05 січня 2018 року з міста Праги.

Крім того, суд враховує, що характер та локалізація пошкоджень на одязі ОСОБА_3 за результатами судової експертизи №19-мк від 11 січня 2018 року вказують на те, що потерпілий активно захищався під час нанесення йому ударів ножем, прикриваючись руками, частину з яких йому вдалося відбити.

Таким чином, наведене вище спростовує позицію обвинуваченого, що дане пошкодження отримане ним внаслідок відкриття пляшки за день до події, яка мала місце 05 січня 2018 року.

Також, у ході перегляду відеозапису за участі свідків ОСОБА_83 , ОСОБА_54 , ОСОБА_51 та ОСОБА_29 , отриманих органом досудового розслідування з камер спостереження на вулиці Петефі-Димитрова видно, як о 23 годині 51 хвилині 05 січня 2018 року особа чоловічої статі проходить повз будинок, під камерами, при ввімкненні світла на стовпі, біжить, але потім плавно переходить на ходу, і проходить повз відеокамери, які фіксують його ходу. Під час судового розгляду свідки підтвердили, що впізнали в особі, яка рухалася у даному напрямку обвинуваченого за манерою ходи.

Крім того, при відтворенні відеофайлів, наявних на іншому диску, із вулиці Довговича в місті Мукачеві встановлено, що о 02 годині 36 хвилин до будинку, де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль. Після чого зупиняється, хтось із пасажирів цього автомобіля виходить, і йде. Після чого до гаража заїжджає цей автомобіль. Через деякий час о 02 годині 50 хвилин, до будинку де проживає ОСОБА_1 під`їжджає автомобіль працівників поліції і через декілька хвилин від`їжджає з цього місця. При відтворенні файлу о 03 годині 31 хвилина, видно як із гаражного приміщення будинку ОСОБА_1 виїжджає автомобіль і їде. У ході судового розгляду обвинувачений підтвердив, що саме на цьому транспортному засобі, який заїхав у гараж о 02 годині 36 хвилин, вони повернулися додому.

17 із 22

Тобто, за версією обвинуваченого, він розшукував свого батька майже дві з половиною години, проте його позиція не узгоджується з показаннями свідка-таксиста ОСОБА_62 та розрахунку часу його переміщень по місту на транспортному засобі.

Слід зазначити, що свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні підтвердила, що в жовтні 2017 року вона припинила стосунки з ОСОБА_1 і почала зустрічатися з ОСОБА_3 , проте обвинувачений неодноразово телефонував їй, шукав зустрічей та намагався її повернути. Востаннє, наприкінці грудня 2017 року, обвинувачений вкотре просив її повернутися, але на її категоричне заперечення, відповів: «Побачиш, що буде».

Також показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_20 підтверджується, що обвинувачений, готуючись до вчинення вбивства ОСОБА_3 , намагався встановити його фактичне місце проживання. Зокрема, розшукуючи ОСОБА_3 за місцем його реєстрації на вулиці Духновича в місті Мукачеві, назвався ім`ям іншої особи, що викликало підозру як у свідка ОСОБА_20 , так і у самого ОСОБА_3 за життя.

Допитані у ході судового розгляду свідки ОСОБА_42 , ОСОБА_46 , ОСОБА_51 підтвердили, що ОСОБА_1 болісно переживав розлучення з ОСОБА_13 , переслідував її, намагаючись примиритися, та негативно ставився до того, що вона почала зустрічатися з ОСОБА_14 . Свідки ОСОБА_54 та ОСОБА_55 також ствердили що ОСОБА_24 неодноразово скаржився, що обвинувачений переслідує його, тому що він зустрічається з ОСОБА_26 .

Факт переслідування обвинуваченим ОСОБА_87 до моменту вбивства, підтвердила й мати останнього, зазначивши, що останнім часом її син був схвильований, за декілька днів до вбивства повідомив, що зустрічається з дівчиною, а її колишній хлопець постійно переслідує їх.

Таким чином, показаннями зазначених вище свідків та потерпілої спростовується позиція обвинуваченого, що ніяких ревнощів з його боку стосовно ОСОБА_88 та ОСОБА_89 не було, навпаки, вони продовжували потайки від батьків ОСОБА_17 переписуватися та зустрічатися.

Також показаннями свідка ОСОБА_59 підтверджується, що за декілька хвилин до вбивства ОСОБА_87 , у під`їзді між другим і третім поверхом з ним привітався незнайомий йому чоловік, але через вади зору він не міг впізнати цю особу, проте категорично ствердив, що чув як ОСОБА_24 чинив спротив особі, яка йому наносила удари, і йому здалося, що він добре знав убивцю.

Твердження свідка ОСОБА_69 (бабусі ОСОБА_1 ) та обвинуваченого, що останній вийшов з дому 05 січня 2018 року о 23 годині 50 хвилин спростовуються показаннями таксиста ОСОБА_62 , який ствердив, що ОСОБА_1 прийшов до нього додому 06 січня 2018 року о 01 годині 00 хвилин, з проханням допомогти розшукати батька. Також суд враховує, що час, за який ОСОБА_1 пройшов відстань від свого будинку до будинку ОСОБА_62 становить 15-20 хвилин, цей факт підтвердив обвинувачений під час судового розгляду.

Спростовуються доводи ОСОБА_69 показаннями свідків сторони захисту ОСОБА_72 та ОСОБА_77 , які ствердили, що бачили обвинуваченого опівночі (близько 24 години 00 хвилин) з 05 на 06 січня 2018 року у району Підгоряно.

Той факт, що обвинувачений о 23 годині 50 хвилин 05 січня 2018 року перебував за місцем свого проживання спростовується показаннями батька обвинуваченого, який ствердив, що близько опівночі пішов з дому і знаходився в кафе «Дельфін», а через 30 хвилин за ним приїхав знайомий його сина ОСОБА_62 .

Крім того, суперечливими є показання свідків ОСОБА_70 та ОСОБА_69 щодо перебування обвинуваченого вдома протягом дня, коли було вбито ОСОБА_3 , та щодо подій, які відбувалися зранку, коли приїхали працівники поліції. Тобто це дає підстави суду критично оцінити показання свідків (батька та бабусі обвинуваченого) та розцінити їх виключно як позицію щодо уникнення відповідальності обвинуваченим.

Таким чином, у судовому засіданні були досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, які мали значення для правильного вирішення справи, всім їм надана

18 із 22

оцінка, при цьому доводи, обвинуваченого про його невинуватість свого підтвердження не знайшли.

Суд враховує спосіб заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (численні проникаючі колото-різані поранення), їх кількість, характер і локалізацію. Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки щодопротиправного заподіянні смерті ОСОБА_3 і бажав їх настання, а тому вважає доведеним, що ОСОБА_1 , за вказаних вище обставин, мав прямий умисел на позбавлення життя ОСОБА_3 і реалізував свій намір, умисно заподіявши йому смерть.

Щодо кваліфікації дії обвинуваченого колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_1 за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України, як вчинення злочину з особливою жорстокістю, сторона обвинувачення вказує на велику кількість спричинених ножових поранень, завданих потерпілому, який був при свідомості.

Суд зазначає, що під особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов`язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.8 постанови від 7 лютого 2003 р. N 2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи", умисне вбивство визнається вчиненим з особливою

жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних, психічних чи моральних страждань.

Тобто, умисне вбивство з особливою жорстокістю має місце у тому випадку, якщо буде доведено, що спосіб позбавлення потерпілого життя свідчить про особливу жорстокість злочину і вона охоплюється умислом винного.

Така ж позиція викладена в ухвалі Львівського апеляційного суду від 24 червня 2019 року, де зазначено що при кваліфікації дій обвинуваченого не встановлено умисел ОСОБА_1 на заподіяння потерпілому смерті з особливою жорстокістю, а лише зазначено велику кількість спричинених тілесних ушкоджень.

Скориставшись своїм правом зміни обвинувачення в порядку статті 338 КПК України, прокурор 03 жовтня 2019 року подав до суду змінений обвинувальний акт, де більш детально виклав фактичні обставини кримінального провадження, проте формулювання обвинувачення залишив без змін.

Слід зазначати, що залишивши без змін формулювання обвинувачення щодо умисного заподіяння ОСОБА_1 із особливою жорстокістю смерті потерпілому ОСОБА_3 , прокурор не навів у чому саме, на його думку, полягає особлива жорстокість, підстави та мотиви за яких сторона обвинувачення дійшла такого висновку.

19 із 22

Незважаючи на більш детальне викладення фактичних обставин злочину суд вважає, що під час судового розгляду не встановлено та стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачений завдаючи потерпілому більше двадцяти ударів, в тому числі і в життєво важливі органи з метою позбавити ОСОБА_3 життя, свідомо бажав щоб він відчував додаткові страждання, які не були б необхідними для настання його смерті.

Також колегія суддів зазначає, що стороною обвинувачення у ході кваліфікації дій обвинуваченого, не враховано наявність у нього тілесних ушкоджень, ймовірно отриманих при триманні ножа у правій руці. Цей факт дає підстави вважати, що ОСОБА_3 активно намагався захищатися під час нанесення йому ударів, а обвинувачений, у свою чергу, маючи на меті виключно позбавити життя ОСОБА_3 спричинив йому велику кількість поранень колючо-ріжучим предметом.

Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки щодо смерті ОСОБА_3 , проте стороною обвинувачення не надано суду жодного доказу, який би вказував на те, що злочин вчинено з особливою жорстокістю.

Таким чином, дослідивши докази, надані стороною обвинувачення, перевіривши доводи, безпосередньо дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів приходить до висновку, що в судовому засіданні не надано доказів та достатніх об`єктивних відомостей чи інформації, в яких були б належні та допустимі докази, щоб свідчили про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України.

Такого висновку суд приходить, виходячи із вимог національного законодавства України та висновків Європейського суду з прав людини, зокрема викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, де зазначено, що суди при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

У свою чергу, суд вважає, що в діях обвинуваченого, які проявилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_3 , наявний склад злочину передбачений частиною 1 статті 115 КК України, тому саме за цією статтею необхідно кваліфікувати дії ОСОБА_1 , перекваліфікувавши пред`явлене досудовим слідством обвинувачення за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_90 , суд керується статтями 65-67 КК України.

Також судом беруться до уваги, роз`яснення, які містяться у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо).

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_90 згідно з статей 66,67 КК України, колегія суддів не знаходить.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_90 колегія суддів враховує дані про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те що вчинене ним кримінальне правопорушення в силу статті 12 КК України є особливо тяжким.

Намагаючись пом`якшити відповідальність за вчинене, обвинувачений ствердив, що є одруженим і на його утриманні перебуває малолітня дитина, проте жодного доказу на підтвердження своїх доводів суду не надав.

20 із 22

Окремо колегія суддів звертає увагу на обставини вчинення кримінального правопорушення, спричинення потерпілому ОСОБА_91 тілесних ушкоджень у кількості не менше двадцяти одного удару предметом, типу клинка ножа, всі вони були прижиттєвими. Від спричинення кожного з ножових поранень ОСОБА_24 відчував біль, і як наслідок, помер від

масивної крововтрати через незначний проміжок часу після спричинення йому тілесних ушкоджень..

Крім того, суд вважає, що обвинувачений детально спланував вбивство ОСОБА_87 , що підтверджується тим фактом, що останній заздалегідь відслідковував місце проживання

потерпілого, зустрічався зі свідком ОСОБА_57 , щоб придбати зброю та намагався створити собі алібі.

Суд враховує, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_2 втратила єдиного сина, якого виховувала одна, у результаті чого істотно змінилось її життя.

При цьому судом враховані роз`яснення, викладені в пункті 1 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07 лютого 2003 року за №2, де однією з важливих гарантій здійснення проголошеного статтями 3 і 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання судами вимог кримінально-процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів. У справах про злочини даного виду суди зобов`язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_90 , який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем свого проживання характеризується посередньо, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому максимальне покарання, визначене частиною 1 статті 115 КК України у виді позбавлення волі та вважає, що його виправлення можливе винятково в ізоляції від суспільства.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті100 КПК України.

Відповідно до вимог статті 124 КПК України процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Як встановлено судом, ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, однак враховуючи тяжкість вчиненого злочину, колегія суддів вважає необхідним до вступу вироку в законну силу залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Щодо заявленого потерпілою ОСОБА_2 цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди та морального відшкодування, спричиненого їй смертю сина колегія суддів приходить до наступного.

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлений потерпілою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення з останнього на її користь суми 201 564,38 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 3 000 000,00 гривень морального відшкодування, спричинених їй смертю сина ОСОБА_87 , підлягає до часткового задоволення.

Позов потерпілої мотивований тим, що обвинувачений ОСОБА_1 забрав життя її єдиного сина та своїми злочинними діями позбавив її найціннішого, що було у її житті.

Потерпіла просить стягнути витрати на поховання сина, які складають 34 106 гривень 38 копійок та підтверджуються документально доказами. При цьому зазначає, що похорони власної дитини спричинили їй сильний емоційний удар, який поніс за собою психологічний стрес, від якого вона не може відійти.

21 із 22

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дана вимога потерпілої у частині відшкодування витрат на поховання сина є обґрунтованою та підтверджено відповідними письмовими доказами, тому підлягає

задоволенню.

Також, покладаючись на статтю 1200 ЦК України, потерпіла вважає, що має право на відшкодування шкоди, як непрацездатна особа, оскільки була на утриманні свого сина. Просить щомісячно, починаючи з дня постановлення вироку стягувати суму, яка підлягає стягненню з дня постановлення вироку протягом п`яти років і становить 2792 гривні 25 копійок. Загальна

сума, яка підлягає стяганню з обвинуваченого на її користь становить 167 535 гривень 00 копійок.

Відповідно до частини 1 статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Слід зазначити, що вказаною вище статтею чітко визначено коло осіб, яким відшкодовується шкода у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб.

У свою чергу, потерпіла не надала суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог, зокрема, що є непрацездатною особою і перебувала на утриманні свого сина, тому в цій частині заявлених нею вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розміру грошового відшкодування заподіяної потерпілій моральної шкоди, суд керується положеннями частини 3 статті 23 ЦК України, відповідно до яких такий розмір визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія судді погоджується із доводами потерпілої про те, що внаслідок скоєного злочину та загибелі її єдиного сина, якого вона виховувала одна і який був її єдиною підтримкою та опорою в житті, вона перенесла сильне психологічне потрясіння, біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився її спосіб життя, порушився звичний для неї ритм та уклад побуту.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на життя та безпеку свого здоров`я є основним правом людини, що охороняється законом, а тому суд погоджується з доводами потерпілої, що внаслідок заподіяння смерті близької людини - її сина, вона зазнала фізичного болю та страждань, а також зазнала душевних страждань у зв`язку з протиправною поведінкою обвинуваченого.

Безумовно, у зв`язку із втратою єдиного сина потерпілій було заподіяно моральну шкоду. Враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених

22 із 22

змін у її життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення цивільного позову шляхом стягнення із обвинуваченого на користь ОСОБА_2 3 000 000 гривень 00 копійок морального відшкодування, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, ст. ст. 63, 65- 68 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відчислювати з 06 січня 2018 року.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_14 суму матеріального відшкодування у вигляді витрат на поховання в розмірі 34 106 (тридцять чотири тисячі сто шість) гривень 38 копійок та суму морального відшкодування в розмірі 3 000 000,00 (трьох мільйонів) гривень.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Речові докази: 1 пластикову пляшку, пасмо волосся, змиви речовини бурого кольору, світильну лампочку, дві квитанції з плямами бурого кольору, куртку сіро-коричневого кольору, футболку чорного кольору, штани джинсові, труси, кросівки, зрізи волосся, автомобільний килимок, скляну банку зі слідами горіння, фрагменти аркушу з надписами, фрагмент обгорілої матерії, які знаходяться в камері зберігання речових доказів - знищити;

Речові докази: гаманець, ланцюжок з металу золотистого кольору з хрестиком, джинсові штани з маркування «Calvin Klein», мобільний телефон марки «iPhone 6» чорно-сірого кольору, які знаходяться в камері зберігання речових доказів - передати за належністю;

Речові докази: DVD диски, на яких є відеозаписи, флеш картку з записом огляду місця події – зберігати з матеріалами судової справи.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму - 43587 ( сорок три тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 31 копійку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.І.Маргитич

Судді С.Е.Камінський

І.І.Котубей