Рішення № 85014494, 16.10.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2019 Справа № 920/680/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглядається в порядку спрощеного позовного провадження справа № 920/680/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Сумитехнобудсервіс” (вул. Зеленко, буд.4, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 37845869),

до відповідача Приватного ремонтно-будівельного підприємства “Рембуд” (вул.Героїв Крут, буд. 50Б, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 21116965),

про стягнення 18 850 грн. 47 коп.,

Представники учасників:

від позивача – Логвин М.В. (довіреність № 12 від 02.01.2019);

від відповідача – Ясинок М.М. (ордер серія ВМ № 1001291 від 07.10.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 301 від 27.11.2019);

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 18 850 грн. 47 коп. заборгованості відповідно до договору №15-15 про спільну участь у відшкодуванні витрат за електроенергію від 01.10.2015. В обґрунтування позивних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з систематичним невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 15-15 від 01.10.2015 у відповідача утворилася заборгованість з оплати комунальної та ліфтової електроенергії у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 ) за розрахунковий період травень 2016року – березень 2017 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 920/680/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 22.08.2019, 11:40год.; відповідачу - подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (в разі наявності такого клопотання), відзив на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу – у строк до 19.08.2019 подати відповідь на відзив. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін позивач має право подати не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (суддя Коваленко О.В.).

18.07.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5811 від 18.07.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що за умовами п. 2.2.1 договору позивач зобов`язаний надавати відповідачу рахунки для відшкодування витрат відповідно до п. 1.1. договору до 15 числа місяця, наступного за звітним. За умовами п. 3.2.1. договору, відповідач зобов`язаний оплатити фактичні витрати пропорційно загальної площі за комунальну та ліфтову електроенергію за встановленими тарифами відповідно до засобів обліку протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання рахунку. Однак, позивач не подав доказів отримання відповідачем рахунків на оплату. Стосовно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідач вказує, що договір №15-15 не містить умов щодо обов`язкового підписання сторонами таких актів.

20.08.2019 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 6744 від 20.08.2019), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач зазначає, що у період з 01.06.2016 по 06.03.2017 відповідачем було підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) за договором № 15-15 від 01.10.2015, які надавалися відповідачу щомісячно разом з рахунками на оплату грошових коштів за договором у сумі, зазначеній у відповідних актах. Вказані акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) не містять будь-яких претензій з боку відповідача. Крім того, у кожному з таких актів зазначено суму, що підлягає сплаті, тому їх підписання відповідачем свідчить про її погодження та підтвердження факту договірних відносин з позивачем, а отже, виникнення обов`язку у відповідача щодо здійснення розрахунків за договором № 15-15 від 01.10.2015. Виходячи зі змісту ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), складені та підписані позивачем та відповідачем за період з 01.06.2016 по 06.03.2017 включно, є первинними документами, оскільки містять всі обов`язкові його реквізити, що підтверджує здійснення господарської операції.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2019, справу № 920/680/19 призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.08.2019 задоволене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Сумитехнобудсервіс” про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (вх. № 2248к від 25.07.2019), призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 02.10.2019, 11:30; встановлений відповідачу десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив (вх. № 6744 від 20.08.2019) для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2019 призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 07.10.2019, 11:30.

23.09.2019 відповідач подав заяву (вх. № 2962к від 23.09.2019) про врегулювання спору за участю судді.

07.10.2019 позивач подав відповідь на заяву про врегулювання спору за участю судді (вх. № 8087 від 07.10.2019), в якій просить суд відмовити у задоволенні відповідної заяви.

За приписами ст. 186 ГПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Оскільки позивач заперечує проти врегулювання спору за участю судді, у суду відсутні правові підстави для проведення процедури врегулювання спору за участю судді відповідно до ст.ст. 186-190 ГПК України.

07.10.2019 позивач подав заяву про забезпечення доказів (вх. № 3136к від 07.10.2019), в якій просить суд забезпечити докази по справі № 920/680/19 зобов`язанням сторін вчинити дії щодо доказів шляхом проведення звірки взаємних розрахунків за договором № 15-15 від 01.10.2015 за розрахункові періоди травень 2016 року - березень 2017 року у розмірі 18850,47 грн., за результатами чого скласти двосторонній акт звіряння взаємних розрахунків у редакції, запропонованій позивачем.

У судовому засіданні 07.10.2019 представник відповідача зазначив, що не заперечує проти складання сторонами акту звірки розрахунків.

У судовому засіданні 07.10.2019 судом оголошено перерву до 16.10.2019, 10:00.

08.10.2019 позивач подав клопотання (вх. № 3162к від 08.10.2019), в якому просить суд залишити без розгляду заяву про забезпечення доказів, оскільки потреба у забезпечення доказів відсутня, та повернути позивачу сплачений судовий збір.

У судовому засіданні 16.10.2019 представники сторін зазначили, що акт звірки розрахунків сторонами не підписаний.

11.10.2019 позивач подав додаткові пояснення щодо обсягів спожитої електричної енергії для комунального освітлення та енергопостачання ліфтів у житловому будинку за адресою: м. Суми, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та порядку визначення вартості електричної енергії, яка повинна бути сплачена відповідачем.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.10.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Сумитехнобудсервіс” про забезпечення доказів (вх. № 3136к від 07.10.2019) у справі № 920/680/19 повернуто заявнику без розгляду; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Сумитехнобудсервіс” з державного бюджету України судовий збір в сумі 960 грн. 50 коп., сплачений платіжним дорученням № 7078 від 04.10.2019, оригінал якого міститься в матеріалах судової справи № 920/680/19.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

01.10.2015 між сторонами укладено договір № 15-15 відповідно до умов якого відповідач, який надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 ), відшкодовує позивачу, який надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_4 ) та якому енергопостачальна організація виставляє рахунки на оплату електричної енергії по кв. 180-392 вказаного житлового будинку, витрати за комунальну та ліфтову електроенергію згідно показників лічильників пропорційно загальної площі.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 01.06.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У п. 1.2. договору сторони встановили розмір витрат за комунальну та ліфтову електроенергію згідно показників лічильників пропорційно загальної площі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 ) у таких співвідношеннях: сторона 1 (відповідач) -51 %; сторона 2 (позивач) - 49 %.

За умовами п. 2.1.3 договору позивач має право вимагати своєчасну оплату за використання комунальної та ліфтової електроенергії згідно показників лічильників пропорційно загальної площі.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, позивач зобов`язаний надавати відповідачу рахунки для відшкодування витрат відповідно до п. 1.1 договору до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.2.1. договору визначений обов`язок відповідача вчасно та в повному обсязі оплатити фактичні витрати пропорційно загальної площі за комунальну та ліфтову електроенергію за встановленими тарифами відповідно до засобів обліку протягом 10 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата витрат за комунальну та ліфтову електроенергію здійснюється протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідачем рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2015 між позивачем та ПАТ «Сумиобленерго» було укладено договір про постачання електричної енергії №161002895, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатків до договору.

За умовами п. 2 Порядку розрахунків, що є додатком № 4 до договору № 161002895 від 20.10.2015, оплата за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії, по 3% річних, по пені, по інфляційним нарахуванням згідно з умовами договору здійснюється на підставі самостійно отриманих споживачем у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до додатку № 6 до договору про постачання електричної енергії, об`єктом споживача є, в тому числі житловий будинок по АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ПАТ «Сумиобленерго» були виставлені рахунки на оплату електроенергії, в тому числі за об`єктом житловий будинок по АДРЕСА_1 за травень-грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, що оплачені позивачем згідно з платіжними дорученнями від 12.05.2016, від 09.06.2016, від 14.07.2016, від 09.08.2016, від 09.09.2016, від 07.10.2016, від 08.11.2016, від 08.12.2016, від 11.01.2017, від 08.02.2017, від 10.03.2017 (а.с. 43-75).

Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.05.2016, від 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, сторони визначили суми, що підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем за комунальне освітлення та енергоживлення ліфтів по АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_6 . 180-287), м. Суми відповідно до договору № 15-15 від 01.10.2015, в тому числі 1517 грн 67 коп. за травень 2016 року, 1264 грн. 23 коп. за червень 2016 року, 1287 грн 99 коп. за період з 07.06.2016 по 06.07.2016, 843 грн 48 коп. за період з 07.07.2016 по 06.08.2016, 1319 грн 62 коп. за період з 07.08.2016 по 06.09.2016, 2138 грн 82 коп. за період з 07.09.2016 по 06.10.2016, 2199 грн 46 коп. за період з 07.10.2016 по 06.11.2016, 1826 грн 64 коп. за період з 07.11.2016 по 06.12.2016, 1826 грн 64 коп. за період з 07.12.2016 по 06.01.2017, 2620 грн. 00 коп. за період з 07.12.2016 по 06.01.2017, 2005 грн 92 коп. за період з 07.02.2017 по 06.03.2017. Зазначені суми вказані у виставлених рахунках від 19.05.2016, 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та виставленими рахунками відшкодуванню позивачу підлягає 18 850 грн 47 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 18 850 грн 47 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема виставленими рахунками від 19.05.2016, 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017 на відшкодування витрат за електроенергію та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19.05.2016, від 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

У договорі визначений обов`язок позивача надавати рахунки на оплату відповідачу, що кореспондує обов`язок відповідача отримати відповідні рахунки. Сторонами у договорі не погоджено, яким саме чином (поштою, під розписку, тощо) позивач зобов`язаний надати відповідачу рахунки.

Позивач зазначає, що рахунки на відшкодування витрат були надані відповідачу разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані відповідачем.

Разом з цим, відповідач у відзиві на позовну заяву не зазначає, що відповідні рахунки ним не отримані, а вказує на те, що доказів отримання рахунків відповідачем не подав позивач.

Відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 2.1, 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Суд зазначає, що рахунок не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксуються будь-яка господарська операція.

До первинних документів, які підтверджують виконання договору, згідно зі змістом договору є акти приймання-передачі наданих послуг, акти виконаних робіт тощо, які свідчать про реальність здійснення операції.

Судом встановлено, що сума відшкодування з оплати комунальної та ліфтової електроенергії була визначена сторонами у двосторонніх актах від 19.05.2016, від 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Та обставина, що складання сторонами відповідних актів не передбачено умовами договору, не може бути підставою для визнання таких доказів недопустимими та неналежними, оскільки акти підписані сторонами, містять всі обов`язкові реквізити та, відповідно, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В актах від 19.05.2016, від 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, сторони підтвердили, що позивачем була проведена оплата комунальної та ліфтової електроенергії, яку відповідач відшкодовує за договором № 15-15 від 01.10.2015, визначили суму, що підлягає відшкодуванню та зазначили, що претензій одна до одної не мають.

Виставлені рахунки, за датою, відповідають даті підписання сторонами відповідних актів. Разом з цим, відповідач не заперечив та не спростував факт отримання рахунків разом з актами, посилаючись виключно на те, що такі докази не подані позивачем, тому суд вважає заперечення відповідача проти позову необґрунтованими.

З урахуванням умов пункту 4.1. договору та встановлених судом обставин, наявних в матеріалах справи достатніх доказів, суд приходить до висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати відшкодування витрат позивача на оплату електроенергії згідно з виставленими рахунками від 19.05.2016, від 15.06.2016, від 31.07.2016, від 31.08.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 18 850 грн. 47 коп. заборгованості відповідно до договору №15-15 про спільну участь у відшкодуванні витрат за електроенергію від 01.10.2015 є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 9 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства “Рембуд” (вул. Героїв Крут, буд. 50Б, м. Суми, 40034, код ЄДРПОУ 21116965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Сумитехнобудсервіс” (вул. Зеленко, буд.4, м. Суми, 40035, код ЄДРПОУ 37845869) 18 850 грн. 47 коп. заборгованості відповідно до договору №15-15 про спільну участь у відшкодуванні витрат за електроенергію від 01.10.2015, 1921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складене 18.10.2019.

Суддя Є.А. Жерьобкіна