Ухвала суду № 85014436, 17.10.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.10.19 Справа № 917/476/19

м. Полтава

За заявою приватного виконавця Хорішка Олександра Олександровича № 1354 від 02.10.2019 року (вх. № 10776 від 07.10.2019 року) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в справі № 917/476/19 -

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський комплекс", юридична адреса: с. Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223; адреса для листування: вул. Аеродромна, 1/1, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гадячсир”, вул. Будька, 47, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Гадячсир-Україна”, вул. Героїв Майдану, 82, офіс 21, м. Гадяч, Полтавська область, 37300

про стягнення 935 297,42 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від заявника (приватного виконавця): відсутні

від стягувача (позивача): відсутні

від боржника (відповідача): відсутні

від третьої особи: відсутні

від ПрАТ «Куликівське молоко»: відсутні.

Розглянувши матеріали справи та поданої заяви, суд встановив:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.06.2019 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Млинівський комплекс» задоволено повністю; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" стягнуто 935297,42 грн. основного боргу, а також 14029,46 грн. – витрат по сплаті судового збору (том 1, а.с. 99-106).

19.07.2019 року на виконання зазначеного рішення видано наказ.

07.10.2019 року від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хорішка Олександра Олександровича надійшла заява № 1354 від 02.10.2019 року (вх. № 10776 від 07.10.2019 року, том 2, а.с. 3-4) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій виконавець просить звернути стягнення на грошові кошти, які належать Приватному акціонерному товариству «Куликівське молоко», яке має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гадячсир» в сумі 19350,00 грн. за договором оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.10.2019 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні 17.10.2019 року о 10-45 год. Зазначена ухвала надсилалась 09.10.2019 року учасникам справи, приватному виконавцю Хорішку О.О. та на адресу ПрАТ «Куликівське молоко», що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду Полтавської області на звороті зазначеної ухвали.

За даними пошуку поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) стягувач, приватний виконавець та ПрАТ «Куликівське молоко» завчасно отримали ухвалу суду від 08.10.2019 року.

Суд надіслав ухвалу про прийняття заяви до розгляду на електронну адресу приватного виконавця Хорішка О.О. (том 2, а.с. 42).

Крім того, ухвала господарського суду Полтавської області від 08.10.2019 року була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

В судове засіданні 17.10.2019 року учасники справи, приватний виконавець та представник ПрАТ «Куликівське молоко» не з`явились.

17.10.2019 року на електронну пошту суду надійшли пояснення ПрАТ «Куликівське молоко», не засвідчені електронним цифровим підписом, про що свідчить підпис відповідальної особи суду на зазначених поясненнях. Зі змісту пояснень вбачається, що зазначене підприємство вважає відсутнім зобов`язання перед боржником (ТОВ «Гадячсир») за договором оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року, з огляду на те, що ним не виставлялись рахунки-фактури на оплату.

Частинами 1, 2 ст. 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 року, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Таким чином, надсилання стороною спору документів на адресу суду у вигляді електронного листа має скріплюватись електронним цифровим підписом, а у випадку надсилання документа без електронного цифрового підпису - заявник повинен надіслати також оригінал документа в паперовій формі.

Разом з тим, оскільки вказані пояснення не підписані ЕЦП, вони не приймаються судом до розгляду як доказ.

Відповідно до ч. 4 ст. ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.

При розгляді вказаної заяви суд враховує наступне.

Відповідно до приписів ст. 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили

Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження (ч. 3 ст. 336 ГПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 53 Закону визначено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом. За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно поданої заяви державний виконавець повідомляє, що на його запит Приватне акціонерне товариство «Куликівське молоко» повідомило листом від 29.08.2019 року № 262 (том 2, а.с. 25) про користування майном боржника на підставі договору оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року (далі - Договір) та про наявність заборгованості перед боржником в розмірі 19 350,00 грн. станом на 28.08.2019 року.

В додатках до вищезазначеного листа ПрАТ «Куликівське молоко» долучило договір оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року з додатком № 1 до нього (том 2, а.с. 26-29), додаткову угоду до Договору від 30.05.2011 року (том 2, а.с. 30), додаткову угоду до Договору від 28.11.2011 року (том 2, а.с. 31-32), додаткову угоду до Договору від 17.04.2013 року (том 2, а.с. 33-34), додаткову угоду до Договору від 27.05.2015 року (том 2, а.с. 35), акт передачі майна від 13.12.2017 року (том 2, а.с.36).

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як унормовано в ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов`язань, в силу яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно загальних умов виконання зобов`язань, визначених в ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до розділу 3 Договору:

- орендна плата зазначається в рахунку-фактурі (п. 3.1 Договору);

- орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним (п. 3.3 Договору);

- розмір, форма, порядок, періодичність та спосіб внесення орендної плати за Договором можуть бути змінені за попереднім погодженням із АТ «Укрсиббанк», ПАТ КБ «Правекс-Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ПАТ «Укрсоцбанк» та взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до Договору (п. 3.4 Договору в редакції додаткової угоди до нього від 17.04.2013 року).

Таким чином, за умовами Договору обов`язок з оплати виникає у ПрАТ «Куликівське молоко» (орендарем) після виставлення боржником (орендодавцем) рахунку-фактури.

Між тим, державним виконавцем не повідомляється та в матеріалах справи відсутні документально підтверджені відомості щодо виставлення ТОВ «Гадячсир» рахунку-фактури для оплати та, відповідно, настання строку оплати.

Ст. 284 Господарського кодексу України визначає, що істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Ч. 1 ст. 286 ГК України передбачає, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

П. 3.1. договору оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року передбачено, що орендна плата зазначається в рахунку-фактурі.

Тобто сторонами не визначено в тексті договору таку суттєву умову як розмір орендної плати.

Приватним виконавцем не були витребувані рахунки-фактури, а також докази погодження сторонами в належній формі розміру орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Суд констатує, що приватним виконавцем не надано докази наявності заборгованості за договором оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року – тобто певного зобов`язання щодо сплати грошових коштів, строк виконання якого настав відповідно до умов договору.

Відповідно до доказів, наданих державним виконавцем, зокрема з Договору оренди обладнання № 1974 від 27.05.2010 року, додаткових угод до нього та листа ПрАТ «Куликівське молоко» від 29.08.2019 року № 262 неможливо встановити, що ПрАТ «Куликівське молоко» має заборгованість перед боржником у даній справі. Так, зазначений договір є підставою виникнення зобов`язань, в силу яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, проте укладання цього договору зовсім не свідчить про наявність заборгованості ПрАТ «Куликівське молоко» перед ТОВ «Гадячсир» на даний час.

Ч. 2 ст. 336 ГПК України передбачає, що суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вимог суду, викладених в п. 4 ухвали від 08.10.2019 року, щодо надання обґрунтованого розрахунку суми боргу в розмірі 19 350,00 грн. звернення стягнення на яку подано заяву, приватний виконавець, боржник та ПрАТ «Куликівське молоко» не надали.

Таким чином, з огляду на неподання приватним виконавцем суду обґрунтованого розрахунку заборгованості за договором оренди, неможливо встановити, чи закінчився строк позовної давності стосовно вимог ПрАТ «Куликівське молоко» щодо стягнення 19 350,00 грн. з ТОВ «Гадячсир», як і наявність вказаного боргу.

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2018 року у справі № 925/1048/17, від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17 та від 01.08.2019 року у справі № 927/313/18.

Зі змісту статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що зверненню виконавця до суду передує певна дія, а саме направлення відповідних запитів, установлення строків для надання відповіді, отримання відомостей про належне боржникові майно, що перебуває у зазначених осіб, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові. Метою направлення запитів є, зокрема, збирання доказів на підтвердження наявності та її безспірності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 912/2199/17.

Враховуючи те, що приватним виконавцем не доведено належними доказами наявності заборгованості перед боржником у особи, на грошові кошти якої державний виконавець просить звернути стягнення, а також не доведено, що стосовно відповідних вимог строк позовної давності закінчився, заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 233-235, 256, 336 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви приватного виконавця Хорішка Олександра Олександровича № 1354 від 02.10.2019 року (вх. № 10776 від 07.10.2019 року) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в справі № 917/476/19 - відмовити.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України, заявнику - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 ) та Приватному акціонерному товариству “Куликівське молоко” (вул. 8 Березня, 18-А, смт. Куликівка, Чернігівська область, 16300) в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи – з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

СУДДЯ І.І.ПУШКО